Рішення

від 02.10.2012 по справі 33/5005/7145/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.10.12р. Справа № 33/5005/7145/2012 За позовом Державного підприємства "Містобудівний кадастр", м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровської районної державної адміністрації, смт. Ювілейне Дніпропетровський район Дніпропетровська область

про стягнення 60 154 грн. 01 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: представник не з'явився.

Від відповідача: представник не з'явився.

Суть спору:

Державне підприємство "Містобудівний кадастр" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської районної державної адміністрації (надалі - відповідач) про стягнення 56 394,02 грн. -вартості виконаних та неоплачених робіт, 2 696,61 грн. -штрафу, 1 063,38 грн. -3% річних та судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору № 01 від 17.10.2011 року щодо своєчасної оплати за виконані роботи.

Представник позивача у судовому засіданні 06.09.2012 р. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач явку повноважного представника у призначені судові засідання 06.09.2012 р., 02.10.2012 р. не забезпечив. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення (а.с. 22). Проте, відзив на позов та необхідні документи на вимогу суду не надано.

Суд вважає можливим розглянути спір по суті за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про слухання спору належно, а в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 06.09.2012 р. розгляд справи відкладено на 02.10.2012 р. згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 02.10.2012р. представники позивача та відповідача не з'явилися, судом прийнято рішення в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2011 року між Державним підприємством "Містобудівний кадастр" (далі-Позивач, Сторона-2) та Дніпропетровською районною державною адміністрацією (далі-Відповідач, Сторона-1) укладено Договір № 01 (далі-Договір), за умовами якого Сторона-2 зобов'язується виконати за завданням Сторони-1 Розробка схем та проектних рішень масового застосування. Оновлення картографо-топогеодезичної підоснови схеми планування території Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Виготовлення цифрових векторних карт масштабу 1:25000. Код ДК 016-97 74.20.2, а Сторона-1 зобов'язується оплатити виконану роботу Стороні-2 на умовах та в строки згідно цього Договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору сторони погодили, що загальна вартість робіт за цим Договором визначається протоколом погодження договірної ціни (Додаток 1) та становить 99981,39 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят одна грн., 39 коп.), в тому числі ПДВ -16663,56 грн. (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят три грн. 56 коп.).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що сторона-2 зобов'язується виконати роботи, передбачені в п.1.1. цього Договору до 31.12.2011 року. Дострокове виконання робіт дозволяється.

На виконання умов Договору позивач виконав роботу в повному обсязі в два етапи, згідно календарного плану, що підтверджується Актом № 1 прийому-здачі виконаної роботи від 17.10.2011 року на суму 43511,38 грн. та Актом № 2 прийому-здачі виконаної роботи від 12.12.2011 року на суму 56 470,01, які підписані Сторонами відповідно до умов укладеного Договору та знаходяться в матеріалах справи (а.с. 14, 15).

Згідно з пунктом 2.2. Договору оплата здійснюється поетапно відповідно до актів прийому передачі виконаних робіт.

Оплату першого етапу робіт в розмірі 43511,38 грн. (сорок три тисячі п'ятсот одинадцять грн. 38 коп.), в тому числі ПДВ -7251, 90 грн. (сім тисяч двісті п'ятдесят одна грн. 90 коп.) Стороною-1 було проведено в повному обсязі після прийняття відповідних робіт та підписання Сторонами Акту №1 прийому-здачі виконаної роботи від 17.10.2011 року.

Пунктом 2.3. Договору визначено, що решта суми перераховується стороною -1 на поточний рахунок сторони -2 протягом двох банківських днів з дня закінчення робіт та підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 22.05.2012 року до Договору Сторони домовились щодо зменшення договірної ціни на 75, 99 грн. Згідно з Актом коригування ціни № 1 від 22.05.2012 року Позивачем було зменшено грошові вимоги щодо оплати другого етапу робіт за договором на 75, 99 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.

Відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати виконаної роботи виконав частково, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 56 394,02 грн., що є причиною спору.

25.04.2012 р. позивачем направлено відповідачу претензію № 04/25-1 з вимогою погасити існуючу заборгованість (а.с. 16), яка залишена відповідачем без розгляду.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 56 394,02 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні та яка підтверджується відповідачем у акті звірки взаєморозрахунків від 18.06.2012 року (а.с. 19), внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в сумі -1063, 38 грн. за період з 16.12.2011 року - 31.07.2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, в сумі -1063, 38 грн. за період з 16.12.2011 року - 31.07.2012 року, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем, за період з 15.12.2011р. по 31.07.2012р. нараховано штраф в сумі 2696, 61 грн. , зокрема: 203, 56 грн. за період з 15.12.2011р. по 31.12.2011р. на суму боргу 56394, 02 грн., 979, 19 грн. за період з 01.01.2012 р. по 22.03.2012 р. на суму боргу 56 394, 02грн. та 1513, 86 грн. за період з 23.03.2012р. по 31.07.2012р. на суму боргу 56394, 02 грн.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В свою чергу пеня як різновид неустойки характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов'язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання; г) триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд встановив, що нарахований позивачем за період з 15.12.2011р. по 31.07.2012р. штраф у сумі 2696, 61 грн. за своєю правовою природою є пенею, оскільки її нарахування має триваючий характер.

Водночас, приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі -Закон)).

Розмір пені, передбачений ст. 1 вищезазначеного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін) (роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" № 02-5/293 від 29.04.1994р.).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.03.2010р. у справі № 32/304.

Суд встановив, що договором № 01 від 17.10.2011р. не передбачено нарахування штрафу (пені) за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення 2 696,61 грн. штрафу.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтвердженні матеріалами справи та підлягають задоволенню часткового у сумі 56 394, 02 грн. -вартості виконаних та неоплачених робіт, 1063, 38 грн. -3% річних, в решті суд відмовляє.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, докази погашення заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Крім того, при поданні позовних матеріалів до суду, позивачем відповідно до платіжного доручення №366 від 02.08.2012р. (а.с.7) сплачена сума судового збору у розмірі 1653, 00 грн.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (п. 1 ст. 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

В п.п. 1 та 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону), а за подання заяви немайнового характеру в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Місячний розмір мінімальної заробітної плати на 2012 рік, затверджений Законом України "Про державний бюджет України на 2012 рік" від 22 грудня 2011 року N 4282-VI, станом на 1 січня 2012р. складає 1073,00 грн.

Отже відповідно до вказаних вище вимог, позивач повинен був сплатити суму судового збору у сумі 1609, 50 грн.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює підстави повернення судового збору, яким, відповідно до п.п.1 п.1 вказаної статті, повернення судового збору відбувається у разі внесення його в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином різниця переплати позивачем судового збору при подачі позову становить суму у розмірі 43,50грн. , яка підлягає поверненню з державного бюджету України.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дніпропетровської районної державної адміністрації (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, 5; код ЄДРПОУ 04052264) на користь Державного підприємства "Містобудівний кадастр" (49004, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 2; код ЄДРПОУ 33769685) 56 394,02 грн. (п'ятдесят шість тисяч триста дев'яносто чотири грн. 02 коп.) -боргу , 1 063,38 грн. (одна тисяча шістдесят три грн. 38 коп.) -3% річних, 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) -судового збору, про що видати наказ.

В решті позову -відмовити.

Повернути на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" Державному підприємству "Містобудівний кадастр" (49004, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 2; код ЄДРПОУ 33769685) зайво сплачений судовий збір в розмірі 43,50 грн. (сорок три грн. 50 коп.), перерахований згідно платіжного доручення № 366 від 02.08.2012 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 33/5005/7145/2012.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Рішення підписано 08.10.2012 р. І.А. Рудовська