Рішення

від 05.10.2012 по справі 5004/823/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2012 р. Справа № 5004/823/12

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді -Гарбара Ігоря Олексійовича

суддів -Якушевої Інни Олександрівни, Філатової Світлани Тимофіївни

секретар судового засідання -Ваврик Тетяна Миколаївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом Свято-Покровської релігійної громади Української Православної церкви с. Маяки (Сирники) Луцького району до Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області, управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Свято-Покровська релігійна громада Української Православної церкви Київського патріархату, про визнання незаконними рішень та скасування державних актів на право постійного користування земельною ділянкою,

За участю представників сторін:

від позивача: Приступа П.Я. -настоятель, Хохлов В.О. -представник (дов. б/н від 12.07.2012 р.)

від відповідачів:

Маяківська сільська рада Луцького району : Спіріна В.О. -представник (дов. б/н від 10.01.2011 р.), Ярмольський І.П. -голова,

Управління Держкомзему у Луцькому районі: Боярчук В.А. -представник (дов. № 85 від 19.01.2012 р.)

від третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: н/з,

В судовому засіданні 01.10.2012 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ: 14.12.2010 р. в господарський суд Валинської області звернулась Свято-Покровська релігійна громада Української Православної церкви с. Маяки (Сирники) Луцького району з позовом до Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області, управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області в якому просило:

-визнати незаконним та скасувати рішення Маяківської сільської ради №10/5.12 від 30.05.2008 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду громаді Свято-Покровського храму с. Маяки»;

-визнати незаконним та скасувати рішення Маяківської сільської ради №15/4.6.3 від 25.06.2009 року «Про надання у користування земельної ділянки релігійній громаді Свято-Покровської Церкви УПЦ КП»;

-визнати незаконним та скасувати рішення Маяківської сільської ради №16/3.6.4 від 30.09.2009 року «Про розгляд клопотання держземінспекції»;

-скасувати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 033336, виданий 10.07.2009 року Свято-Покровській громаді Української автокефальної православної церкви на земельну ділянку площею 0,2395 га для обслуговування церковного будинку по вул. Садовій в с. Маяки;

-скасувати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 033337, виданий 10.07.2009 року Свято-Покровській громаді Української автокефальної православної церкви на земельну ділянку площею 0,3259 га для обслуговування Свято-Покровського храму по вул. 17 Вересня в с. Маяки.

Позов мотивовано тим, що позивач не може погодитись із законністю прийнятих рішень та видачі державних актів на право постійного користування земельними ділянками, оскільки вони суперечать вимогам Конституції України та іншого чинного законодавства, в зв'язку з чим порушують права позивача на отримання в постійне користування земельної ділянки для обслуговування Свято-Покровського Храму, розташованого в с. Маяки Луцького району Волинської області, законним користувачем якого на даний час є саме позивач -Свято-Покровська релігійна громада Української Православної церкви с. Маяки (Сирники) Луцького району.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 09.02.2011 р. припинено провадження в даній справі.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 р. ухвалу господарського суду Волинської області від 09.02.2011 р. про припинення провадження у справі № 07/34-11 скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду Волинської області.

Під час попередніх розглядів справи представниками позивача до матеріалів справи долучено пояснення від 09.02.2011 р. відповідно до якого останні зазначають, що оспорювані рішення Маяківської сільської ради №10/5.12 від 30.05.2008 р №15/4.6.3 від 25.06.2009 р. та № 16/3.6.4 від 30.09. 2009 р. прямо порушують права та охоронювані законом інтереси Свято-Покровської релігійної громади Української Православної церкви с. Маяки (Сирники) Луцького району, як законного користувача Свято-Покровського храму в с. Маяки з наступних причин:

-в Україні не існує в якості юридичної особи громади «Свято-Покровського храму с. Маяки».

-в Україні не існує в якості юридичної особи релігійної громади «Свято-Покровської Церкви УПЦ КП».

-в Україні не існує в якості юридичної особи релігійної громади «Свято-Покровської Української автокефальної православної церкви».

Також в даному поясненні зазначено, що лише Свято-Покровська релігійна громада Української Православної церкви с. Маяки (Сирники) Луцького району має юридичне право на отримання земельної ділянки у користування для обслуговування культової споруди біля Свято-Покровського храму в с. Маяки (а.с.58-59 том-1).

Крім того, представник позивача в поясненні від 24.10.2011 р. (а.с.87-88 том-2) зазначив, що з 1948 р. по даний час позивач є єдиним та законним користувачем Свято-Покровського храму в с. Маяки Луцького району, який був переданий органами державної влади Свято-Покровській релігійній громаді Української Православної церкви с. Маяки (Сирники) Луцького району в безоплатне та безстрокове користування, а тому саме позивач має в першу чергу право претендувати на надання спірної земельної ділянки для обслуговування вказаного храму, яку Маяківська сільська рада безпідставно та незаконно надала в користування неіснуючій в України та не зареєстрованій в ЄДРПОУ юридичній особі.

Доказом належності культового майна та будівлі Свято-Покровського храму в с. Маяки Луцького району саме позивачу є рішення місцевих органів влади та інші письмові докази, а саме:

- довідка Уповноваженого Ради у справах православної церкви при Волинському облвиконкомі № 192-3 від 21.06.1948 р.;

- укладені 03.07.1986 р. та 24.04.1989 р. між виконавчим комітетом районної Ради народних депутатів Луцького району та членами Парафіяльних Зборів Свято-Покровської церкви с. Маяки, Луцького району договори про передачу в безоплатне та безстрокове користування муровану молитовну будівлю, яка знаходиться в с. Маяки Луцького району разом з культовим майном -Свято-Покровський храм;

- відповіді заступника голови Волинської облдержадміністрації С.Кравчука № 0685/54/2-10 від 15.02.2010 р., на запит першого заступника прокурора Волинської області.

Під час попереднього розгляду справи представниками відповідача-1 до матеріалів справи долучено заперечення від 25.10.2011 р. в якому позов не визнають та заперечують повністю, виходячи з наступного:

Свято-Покровська громада Української Автокефальної Православної Церкви с. Маяки (Сирники), яка відкрито, безперешкодно користується Свято-Покровським храмом у с. Маяки з 1991 р., звернулась з клопотанням до Маяківської сільської ради з проханням дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду. Дане клопотання підписане настоятелем громади -священиком Михайлом Бучаком.

30.05.2008 р. рішенням Маяківської сільської ради № 10/5.12 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду громаді Свято-Покровського храму УАПЦ с. Маяки.

20.06.2008 р. між Маяківською сільською радою та Свято-Покровською громадою УАПЦ було укладено договори оренди земельних ділянок: для обслуговування Свято-Покровського храму у с. Маяки по вул. 17 Вересня, 125А (державна реєстрація цього договору відбулася 25.12.2008 р. реєстраційний номер 040807600022) та для обслуговування церковного будинку по вул. Садовій (державна реєстрація цього договору відбулася 25.12.2008 р., реєстраційний номер 040807600021).

02.03.2009 р. до Маяківської сільської ради поступило відношення Волинської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату №38 щодо передачі Свято-Покровській громаді УАПЦ земельних ділянок, які перебували в оренді останнього, у постійне користування.

25.06.2009 р. рішенням Маяківської сільської ради № 15/4.6.3 було передано Свято-Покровській громаді УАПЦ в постійне користування земельні ділянки, зазначені вище.

Протягом 2009-2011 років дана громада змінювала свою назву на:

- Релігійну громаду Св. Покрови Пресвятої Богородиці УАПЦ с. Сирники;

- Свято-Покровську релігійну громаду УПЦ КП с. Маяки-Сирники, про що повідомила Маяківську сільську раду листом від 20.06.2011 р.

Усі дії Маяківської сільської ради були проведені у відповідності з вимогами Земельного кодексу України щодо передачі земельних ділянок в оренду та в постійне користування.

Крім того, в даному поясненні відповідач зазначає, що позивач має свою земельну ділянку, передану їй у постійне користування у 2001 р. Ділянка знаходиться за адресою: с. Маяки, вул. 17 Вересня, 1а і складається з кількох частин:

-для будівництва і обслуговування культової споруди,

-для будівництва будинку священика тощо.

Збудовано храм, будується дзвіниця, регулярно проводяться богослужіння. Настоятелем громади є священик Петро Приступа. Ця громада не користувалася і не користується Свято-Покровським храмом с. Маяки (вул. 17 Вересня, 125 А).

Також зазначає, що станом на сьогодні усі православні мешканці с. Маяки, с. Сирники та інші мають змогу вільно сповідувати релігію, відправляти релігійні культи, оскільки у с. Маяки є дві діючі культові будівлі: Київського та Московського Патріархатів; кожна релігійна громада отримала земельну ділянку в постійне користування. Отже, принцип рівності усіх релігій дотриманий.

З врахуванням зазначеного просить відмовити в позові повністю.

В ході розгляду справи ухвалою суду від 04.10.2011 р. до участі у справі залучено третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Свято-Покровську релігійну громаду Української Православної церкви Київського патріархату.

Під час попереднього розгляду справи 27.10.2011 р. представником третьої особи на стороні відповідача до матеріалів справи подано пояснення від 26.10.2011 р. (вх. господарського суду №01-29/14330/11д), відповідно до якого останній даний позов заперечує повністю та вважає, що в задоволенні останнього слід відмовити, оскільки вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, що підтверджується наступним.

На момент звернення до суду Свято-Покровська релігійна громада Української Православної Церкви не була користувачем будівлі Свято-Покровського храму та не мала до неї жодного відношення, а тому і рішення Маяківської сільської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання в постійне користування земельної ділянки для обслуговування цієї культової будівлі не може суперечити інтересам позивача та порушити його майнові права, а тому, беззаперечним є також той факт, що вимоги, пред'явлені позивачем за даним позовом, не стосуються безпосередньо його прав і обов 'язків.

Крім того, зазначає, що позивач не є користувачем будівлі Свято-Покровського храму, а тому Свято-Покровська релігійна громада Української Православної Церкви не має права на звернення до суду з позовом про визнання незаконним і скасування рішень Маяківської сільської ради з мотивів порушення його переважного права, як користувача культової будівлі, на передачу в постійне користування земельної ділянки необхідної для обслуговування храму.

Також звертає увагу суду на те, що на згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 29.04.2010 р. в реєстрі міститься чинний запис про державну реєстрацію Свято-Покровської громади Української Автокефальної Православної Церкви, а тому твердження позивача про те, що момент прийняття оскаржуваних рішень Свято-Покровської громади Української Автокефальної Православної Церкви не існувало, а спірну ділянки надано релігійній громаді незареєстрованій у встановленому порядку є надуманими.

З врахуванням вище викладеного просив в задоволені позову відмовити повністю.

Рішенням господарського суду Волинської області від 27.10.2011 р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 р. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2012 р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 р. та рішення господарського суду Волинської області від 27.10.2011 р. скасовано, а справу передано до господарського суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

06.07.2012 р. в результаті автоматичного розподілу справа №5004/823/12 передана для розгляду судді Гарбару І.О.

Ухвалою господарського суду від 07.07.2012 р. справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представниками позивача через канцелярію суду подано клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.

Технічна фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів, а саме програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».

18.07.2012 р. в судовому засіданні в даній справі представниками позивача подано заяву про відвід судді Гарбара І.О. Ухвалою суду відмовлено в задоволенні заяви Свято-Покровської релігійної громади Української Православної церкви, с. Маяки (Сирники) Луцького району про відвід судді. Також в судовому засіданні представниками позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи і визнання явки відповідача -2 та третьої особи обов'язковою. Ухвалою суду від 18.07.2012 р. розгляд справи було відкладено явку представників відповідача -2 та третьої особи в судове засідання визнано обов'язковою.

27.07.2012р. від представника позивача надійшла повторна заява про відвід судді в задоволенні якої також відмовлено.

27.07.2012 р. від третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору надійшли пояснення на позовну заяву, в яких він, посилаючись на правило 15 Святого Помісного Карфагенського собору заявляє про неможливість бути присутнім в судових засіданнях та просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 30.07.2012 р. настоятель Свято-Покровської релігійної громади Української православної церкви здійснював відеозйомку судового процесу, на що було судом звернено увагу.

У зв'язку з цим від представника відповідача -1 поступило клопотання про заборону здійснення відеозйомки, оскільки це порушує її права, а згоди відповідача не було отримано.

30.07.2012 р. позивач подав письмові пояснення щодо невиконання вимог ухвали суду від 18.07.2012 р., мотивуючи тим, що позивач не вправі подавати письмові пояснення відносно висновків Вищого господарського суду України, тобто фактично рецензувати висновки вищої інстанції, які повинні не обговорюватись, а беззастережно виконуватись.

Крім того, позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій повністю підтримуючи викладені в первісній позовній заяві вимоги, просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Маяківської сільської ради та скасувати державні акти на право постійного користування земельною ділянкою.

Заяву обґрунтував наступним: як зазначалось в первісній позовній заяві, одночасно з первинною реєстрацією Свято-Покровської релігійної громади Української Православної Церкви с. Маяки (Сирники) Луцького району у вигляді реєстрації приходської православної общини Покровської церкви в с. Сирники Луцького району 21.06.1948 p., представник Волинського облвиконкому передав приходській православній общині у користування кам'яний молитовний будинок (Свято-Покровський храм), що знаходиться в с. Маяки Луцького району.

03.07.1986 р. та 24.04.1989 р. між виконавчим комітетом районної Ради народних депутатів Луцького району та членами Парафіяльних Зборів Свято-Покровської церкви с. Маяки, Луцького району укладались договори про передачу в безоплатне та безстрокове користування муровану молитовну будівлю, яка знаходиться в с. Маяки Луцького району разом з культовим майном -Свято-Покровський храм. Підтвердженням вище вказаних неодноразових передач молитовної будівлі Свято-Покровського храму разом з культовим майном в користування громадянам Покровської, а на даний час Свято-Покровської релігійної громади с. Маяки (Сирники), що підтверджується в листі заступника голови Волинської облдержадміністрації С. Кравчука № 0685/54/2-10 від 15.02.2010 р.

Представник позивача зазначає, що вказані договори чинні по даний час, ніким не оскаржені і не скасовані. Відповідно до вимог п. 4 Постанови Верховної Ради Української РСР № 988 від 23.04.1991 р. «Про порядок введення в дію Закону Української РСР»«Про свободу совісті та релігійні організації», рішенням Волинської обласної ради народних депутатів № 266 від 24.12.1991р. Свято-Покровській релігійній громаді Української Православної Церкви с. Маяки (Сирники) надана юридична правоздатність, тобто, права та обов'язки юридичної особи. Законність передачі позивачу вказаної культової будівлі та майна, які становлять державну власність, підтверджується ст. 17 Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Посилаючись на п. 6 Постанови Верховної Ради Української РСР № 988 від 23.04.1991р. «Про порядок введення в дію Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», яка вказує обласним державним адміністраціям забезпечити передачу у безоплатне користування релігійним громадам культових будівель і майна з урахуванням прав релігійних громад, які користуються цими будівлями і майном у встановленому законом порядку», посилаючись на до п. 5 Роз'яснень Вищого Арбітражного Суду України № 02-5/109 від 29.02.1996 р. «Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»представник позивача зазначив, що права релігійних громад, які в установленому порядку користувалися культовими будівлями і майном до введення в дію Закону (987-12), зберігаються і після одержання ними правоздатності юридичної особи згідно з пунктом 4 Постанови Верховної Ради України від 23.04.1991 р. (988-12) про порядок введення цього Закону в дію. Права громад щодо володіння і користування цими будівлями і майном зберігаються також за їх правонаступниками». Доказами належності культового майна або будівель тій чи іншій релігійній організації можуть бути документи церковних організацій, рішення місцевих органів влади та інші письмові докази».

Крім того, представник позивача зазначив, що з 1948 р. по даний час Свято-Покровська релігійна громада Української Православної Церкви с. Маяки (Сирники) Луцького району є єдиним та законним користувачем будівлі Свято-Покровського храму в с. Маяки.

Посилається на вимоги ч. 6 ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», згідно якої релігійні організації мають переважне право на передачу їм культових будівель із земельною ділянкою, необхідною для обслуговування цих будівель, на ч. 7 ст. 17 вказаного Закону в редакції Закону України № 875 від 15.01.2009 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права релігійних організацій на постійне користування земельною ділянкою», яка регламентує: «Користування землею релігійні організації здійснюють у порядку, встановленому Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами України», Закон України № 875 від 15.01.2009 р. ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України доповнено пунктом «в», згідно якого право постійного користування земельною ділянкою із земель Державної та комунальної власності набувають також релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Також вказує, що з врахуванням вище вказаних змін 10.04.2009 р. Митрополит Луцький і Волинський Української Православної Церкви Ніфонт звернувся до голови Маяківської сільської ради з проханням передати в постійне користування Свято-Покровській релігійній громаді Української Православної Церкви с. Маяки земельну ділянку для обслуговування Свято-Покровського Храму, оскільки саме ця громада є законним користувачем храму.

Рішенням Маяківської сільської ради № 15/4.6.4 від 25.06.2009 р. Свято-Покровській релігійній громаді Української Православної Церкви відмовлено у передачі в постійне користування земельної ділянки для обслуговування Свято-Покровського Храму Української Православної церкви.

Одночасно, рішенням Маяківської сільської ради № 15/4.6.3 від 25.06.2009 р. релігійній громаді Свято-Покровської Церкви УПЦ КП (статут якої не був зареєстрований згідно чинного законодавства, а сама громада, як юридична особа, не значилась в ЄДРПОУ), для обслуговування Свято-Покровської церкви в с. Маяки, в постійне користування була передана земельна ділянка площею 0,3259 га.

Представник позивача, вважаючи рішення Маяківської сільської ради № 15/4.6.4 від 25.06.2009 р. незаконним оскаржив його до господарського суду Волинської області. Рішенням господарського суду Волинської області від 18 лютого 2010 р. у справі № 7/92-11 було визнано незаконним та скасоване рішення Маяківської сільської ради № 15/4.6.4 від 25.06.2009 р. про відмову Свято-Покровській релігійній громаді Української Православної Церкви в передачі в постійне користування земельної ділянки для обслуговування Свято-Покровського Храму Української Православної церкви в с. Маяки Луцького району з підстав надання цієї ж ділянки в постійне користування релігійній громаді Свято-Покровської Церкви Української Православної Церкви Київського Патріархату згідно оспорюваного рішення Маяківської сільської ради № 15/4.6,3 від 25.06.2009 р.

Рішення господарського суду Волинської області від 18.02.2010 р. скасоване постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2010 р. та прийняте в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено.

Однак, постановою Вищого господарського Суду України від 16.11.2010 р. постанова Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2010 р. скасована, справа №7/92-11 передана до Львівського апеляційного господарського суду, де перебуває по даний час, оскільки зупинена до закінчення розгляду даної справи.

З огляду на викладене позивач, вважає, що він є єдиним та законним користувачем Свято-Покровського храму, якому вказана культова споруда була передана органами державної влади, має в першу чергу право претендувати на надання спірної земельної ділянки для обслуговування вказаного храму, яку Маяківська сільська рада безпідставно та незаконно надала в користування неіснуючій в України та не зареєстрованій в ЄДРПОУ юридичній особі.

Позивач заявляє, що оскаржуваними рішеннями безпосередньо та прямо порушують права позивача на постійне землекористування спірною земельною ділянкою. Крім того, вказує, що факт самовільного, в порушення вимог ч. 9 ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», захоплення в 1991 р. вказаної культової будівлі віруючими новоствореної релігійної автокефальної громади, правонаступником якої є залучена судом третя особа -релігійна громада УПЦ-КП, яка по даний час продовжує незаконно користуватися Свято-Покровським храмом, не надає релігійній громаді третьої особи права та переваг на отримання земельної ділянки для обслуговування самовільно захопленого храму.

Таким чином, представник позивача зазначає, що крім викладеного, оспорювані рішення Маяківської сільської ради прямо порушують права та охоронювані законом інтереси Свято-Покровської релігійної громади Української Православної Церкви с. Маяки (Сирники) Луцького району, як законного користувача Свято-Покровського храму в с. Маяки. Станом на 30.05.2008 p., тобто, на день прийняття Маяківською сільською радою рішення № 10/5.12 від 30.05.2008 p., в Україні не існувало, як і не існує по даний час такої юридичної особи, як «громада Свято-Покровського храму с. Маяки».

Станом на 25.06.2009 р., тобто, на день прийняття Маяківською сільською радою рішення № 15/4.6.3, в Україні не існувало, як і не існує по даний час такої юридичної особи, як «релігійна громада Свято-Покровської Церкви Української Православної Церкви Київського Патріархату».

Станом 30.09.2009 p., тобто, на день прийняття Маяківською сільською радою рішення № 16/3.6.4., в Україні не існувало, як і не існує по даний час такої юридичної особи, як «релігійна громада Свято-Покровської Церкви УАПЦ».

Управління Державного комітету із земельних ресурсів у Луцькому районі не мало юридичних підстав для видачі 10.07.2009 р. державних актів на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 03333 та серія ЯЯ № 033337 Свято-Покровській громаді Української автокефальної православної церкви, оскільки, на вказану дату було чинним рішення Маяківської сільської ради № 15/4.6.3 від 25.06.2009 р. про передачу в постійне користування вказаної земельної ділянки релігійній громаді Свято-Покровської Церкви Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Представник позивача звертає увагу суду на те, що відсутність вказаних юридичних осіб в ЄДРПОУ та не присвоювання їм кодів ЄДРПОУ у вказані періоди є прямим порушенням вимог п «в»ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України, відповідно до якого «Право постійного користування земельною ділянкою із земель Державної та комунальної власності набувають також релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку».

Представник відповідача -1 подав заперечення на позовну заяву, де зазначає що позову Свято-Покровської релігійної громади Української Православної Церкви с. Маяки (Сирники) Луцького району про визнання незаконними та скасування рішень та державних актів на право постійного користування земельною ділянкою не визнає та заперечує повністю.

Вказує, що рішенням Господарського суду Волинської області від 31.10.2011 р. у справі № 5004/1773/11 (залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 р. та ухвалою Вищого господарського суду України від 18.04.2012 р.) встановлено, що позивач -Свято-Покровська релігійна громада Української Православної Церкви с. Маяки (Сирники) не була користувачем будівлі Свято-Покровського храму і не мала до неї жодного відношення. 25.06.2009 року рішенням Маяківської сільської ради № 15/4.63 від 25.06.2009 р. позивачу було відмовлено у передачі в постійне користування земельної ділянки для обслуговування Свято-Покровського храму.

Представник відповідача зазначає, що позивач має іншу земельну ділянку, передану йому в постійне користування у 2001 р. у с. Маяки по вул. 17 Вересня, 1а, на думку відповідача жодного права на земельну ділянку по вул. 17 Вересня, 125а у позивача немає. Користувачем Свято-Покровського храму він не є і не був, храм у користування йому не переданий, фактичним користувачем храму є третя особа.

Крім того представник відповідача звертає увагу на те, що Свято-Покровська громада Української Автокефальної Православної Церкви с. Маяки (Сирники), яка відкрито, безперешкодно користується Свято-Покровським храмом у с. Маяки з 1991 р. звернулась з клопотанням до Маяківської сільської ради з проханням дати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду. Клопотання підписане настоятелем громади священиком Михайлом Бучаком. 30.05.2008 р. рішенням Маяківської сільської ради № 10/5.12 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду громаді Свято-Покровського храму УАПЦ с. Маяки.

20.06.2008 р. між Маяківською сільською радою та Свято-Покровською громадою УАПЦ було укладено договори оренди земельних ділянок: для обслуговування Свято-Покровського храму у с. Маяки по вул. 17 Вересня, 125А (державна реєстрація цього договору відбулася 25.12.2008 p., реєстраційний номер 040807600022) та для обслуговування церковного будинку по вул. Садовій (державна реєстрація цього договору відбулася 25.12.2008 p., реєстраційний номер 040807600021).

З 15.01.2009 р. відповідно до Земельного кодексу України з яким права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають релігійні організації України, статути яких зареєстровані у встановленому законом порядку.

02.03.2009 р. до Маяківської сільської ради поступило відношення Волинської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату №38 щодо передачі Свято-Покровській громаді УАПЦ земельних ділянок, які перебували в оренді у цієї ж громади, у постійне користування. Рішення постійної депутатської комісії з питань земельної реформи і розвитку підприємництва від 19.06.2009 р. з цього питання було позитивним.

25.06.2009 р. рішенням Маяківської сільської ради № 15/4.6.3 було передано Свято-Покровській громаді УАПЦ в постійне користування земельні ділянки, зазначені вище. Протягом 2009-2011 років ця громада змінювала свою назву на: Релігійну громаду Св. Покрови Пресвятої Богородиці УАПЦ с. Сирники; затим на Свято-Покровську релігійну громаду УПЦ КП с. Маяки-Сирники, про що повідомила Маяківську сільську раду листом від 20.06.2011 р.

Представник відповідача заявляє, що усі дії Маяківської сільської ради були проведені у відповідності з вимогами Земельного кодексу України щодо передачі земельних ділянок в оренду та в постійне користування.

Представник відповідача -2 (Управління держкомзему у Луцькому районі) вимог ухвали суду не виконав.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з'явився, подав пояснення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову та заявляє про неможливість перебування настоятеля Свято-Покровської релігійної громади УПЦ КП с. Маяки-Сирники в судовому засідання у зв'язку з вимогами Правила Святого Помісного Карфагенського собору.

У зв'язку з поданням позивачем уточнень до позовних вимог та у зв'язку з неявкою представника від третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, розгляд справи було відкладено.

31.07.2012 р. на адресу КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації»судом було направлено запит з проханням надати відомості щодо державної реєстрації права власності на будівлю Свято-Покровського храму в с. Маяки, вул. 17 Вересня, 125А, Луцького району Волинської області.

03.08.2012 р. на адресу суду надійшла відповідь на вищевказаний запит, в якій повідомлялося, що право власності на будівлю Свято -Покровського храму в с. Маяки, вул. 17 Вересня, 125А, Луцького району, Волинської області не зареєстровано.

06.08.2012 р. представники позивача подали докази про направлення третій особі на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору копії заяви про уточнення позовних вимог, крім того, подали копії витягу з проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для обслуговування Свято-Покровського храму та церковного будинку в с. маяки, Маяківської сільської ради, копію довідки, виданої настоятелю Свято-Покровського храму УАПЦ про те, що будівля Свято-Покровського храму в с. Маяки по вул. 17 Вересня та церковний будинок по вул. Садова є власністю громади Свято-Покровського храму УАПЦ с. Маяки, копію рішення Маяківської сільської ради № 10/5.12 від 30.05.2008р., копію постанови Луцького міськрайонного суду від 13.07.2012р. № 0308/10575/2012, копію рішення Районної ради від 22.06.2012р. № 18/4 та копію депутатського запиту № 06 від 22.06.2012р.

07.08.2012 р. на адресу Волинської обласної державної адміністрації, Волинської обласної ради та Луцької районної ради Волинської області судом було направлено запити з проханням надати відомості щодо виконання рішення шостого скликання Луцької районної ради Волинської області № 18/4 від 22.06.2012 р. про підтримку депутатського запиту № 06 від 22.06.2012 р. депутата Луцької районної ради протоієрея Михайла Бучака щодо врегулювання релігійної ситуації у с. Маяки, Луцького району та передачі у власність Свято-Покровської релігійної громади УПЦ КП с. Маяки -Сирники Свято-Покровського храму, який знаходиться за адресою: с. Маяки, вул. 17 Вересня, 125А.

У відповідь на запити прийшли наступні відповіді:

-голова Волинської обласної ради Войтович В.І. повідомив, що у виконавчому апараті Волинської обласної ради було розглянуто депутатський запит № 06 від 22.06.2012 р. депутата Луцької районної ради протоієрея Михайла Бучака. За результатами розгляду, була надана відповідь, згідно якої було повідомлено, що Волинська обласна рада немає наданих чинним законодавством повноважень для вирішення по суті депутатського запиту.

-голова Луцької районної ради Волинської області направив на адресу суду копію рішення № 18/4 від 22.06.2012 р., в якому вирішено підтримати депутатський запит Бучака М.В. щодо врегулювання релігійної ситуації в с. Маяки Луцького району та щодо передачі у власність релігійної громади УПЦ-КП с. Маяки-Сирники Свято-Покровського храму, доручити голові районної ради Волошенюку І.В. направити даний запит голові Волинської обласної державної адміністрації Клімчуку Б.П. та Волинській обласній раді для розгляду та вирішення питання по суті Волинській обласній державній адміністрації та Волинській обласній раді про результати розгляду запиту проінформувати районну раду у термін, передбачений чинним законодавством.

-начальник Головного управління з питань внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю Волинської обласної державної адміністрації надіслав копію відповіді облдержадміністрації Луцькій районній раді та Маяківському сільському голові, де було зазначено, що в обласній державній адміністрації розглянули рішення Луцької районної ради та витяг з рішення Маяківської сільської ради Луцького району від 27.06.2012 р. № 8/8.28 «Про затвердження звернення»до голови Волинської обласної державної адміністрації та голови Волинської обласної ради з проханням врегулювати релігійну ситуацію села Маяки за участі керуючих єпархіями православних церков УПЦ-КП -митрополита Михаїла та УПЦ-митрополита Ніфонта і передачі у власність Свято-Покровської релігійної громади УПЦ-КП с. Маяки-Сирники Свято-Покровського храму.

Роз'яснено наступне. Відповідно до п.4 статті 5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається. Також Конституцією України та законами України гарантується право на звернення до суду за захистом порушених прав. Вказується, що зі звернення депутатів вбачається, що окремі питання з діяльності релігійних громад є предметом розгляду правоохоронних органів. Якщо релігійні організації вважають, що дії посадових осіб правоохоронних органів є неправомірними то вправі оскаржити їх вищестоящому органу або до суду.

Свято-Покровський храм, який знаходиться за адресою с. Маяки вул. 17 Вересня, 125а, рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 12.08.1991 р. №182 в порядку статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»переданий у безоплатне користування релігійній громаді Української православної церкви с. Сирники.

Тому, передача у власність цього храму Свято-Покровській релігійній громаді УПЦ-КП с. Маяки-Сирники можливе лише за згодою Свято-Покровської релігійної громади УПЦ с. Маяки (Сирники).

06.08.2012 р. представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Вимог ухвали суду не виконав. Про причини неявки суд не повідомив. В судовому засіданні постала необхідність витребувати додаткові докази по справі і розгляд справи було відкладено.

27.08.2012 р. в судовому засіданні представники позивача просили відкласти розгляд справи, оскільки суд визнав явку представників сторін обов'язковою, а представники відповідачів та третьої особи не з'явились.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися. Про причини неявки суд не повідомили.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Вимог ухвали суду не виконав. Про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки третя особа вимог ухвали суду від 06.08.2012 р. не виконала, а також була необхідність витребувати додаткові докази по справі розгляд справи було відкладено.

27.08.2012 р. представниками позивача через канцелярію суду подано додаткові документи, а саме,

Копію рішення виконавчого комітету Луцької районної Ради народних депутатів № 38 від 14.03.1991 р. «Про заяву віруючих громадян с. Сирники».

Копію розпорядження виконавчого комітету Луцької районної Ради народних депутатів № 124-р від 20.08.1991 р. «Про передачу культової будівлі і майна».

Копію заключення заступника голови виконкому Луцької районної Ради народних депутатів Сургента Ю.Ю. «Про розгляд заяви віруючих громадян с. Сирники «Про реєстрацію релігійного об'єднання віруючих громадян української автокефальної православної церкви (УАПЦ).

Копію відповіді № 4465/50/2012 від 02.08.2012 р. за підписом заступника голови Волинської облдержадміністрації О. Курилюка на рішення Луцької районної ради та депутатського запиту.

Копію статуту релігійної громади Св. Покрови Пресвятої Богородиці Української Автокефальної Православної Церкви с. Сирники Луцько-Володимир-Волинської Єпархії Української Автокефальної Православної Церкви.

Копію статуту Свято-Покровської релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату с. Маяки-Сирники Луцького району.

Копію проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для обслуговування Свято-Покровського храму в с. Маяки.

Копію відповіді прокуратури Луцького району № 132-09 від 31.08.2009 р.

27.08.2012 р. від представника відповідача -1 надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи та клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні представники позивача просили відкласти розгляд справи, оскільки суд визнав явку представників сторін обов'язковою, а представники відповідачів та третьої особи не з'явились. Розгляду справи було відкладено.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Волинської області № 01-4/169 від 27.08.2012 р. розгляд даної справи доручено колегіальному складу господарського суду в складі головуючого судді Гарбара І.О., суддів Якушевої І.О., Філатової С.Т.

03.09.2012 р. в судовому засідання представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Представники відповідачів позовні вимоги заперечили.

Свято-Покровська релігійна громада Української Православної церкви Київського патріархату вимог ухвали суду не викона, представник в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча третя особа належним чином була повідомлена про дату і час розгляду справи, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення, яку подали представники позивача.

В судовому засіданні представники позивача заявили клопотання про витребування із земельного кадастру інформації щодо дати внесення державних актів в базу даних. Суд відхилив клопотання, як безпідставне.

Ухвалою суду від 27.08.2012 р. Маяківську сільську раду було зобов'язано подати суду рішення постійної комісії з питань земельної реформи, економіки та розвитку підприємництва, яке враховувалось при прийнятті рішення сільської ради від 30.05.2008 р. №10/5.12, рішення постійної депутатської комісії з питань земельної реформи і розвитку підприємництва від 19.06.2009 р., рішення постійної депутатської комісії з питань земельної реформи і розвитку підприємництва від 29.09.2009 р.; третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -письмові пояснення з приводу заявленого позову із врахуванням висновків Вищого господарського суду України та на підтвердження статусу юридичної особи довідку про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, свідоцтво про державну реєстрацію. Маяківська сільська рада та Свято-Покровська релігійна громада Української Православної церкви Київського патріархату вимог ухвали суду не виконали. Взявши до уваги невиконання вимог ухвали суду розгляд справи було відкладено.

17.09.2012 р. представники позивача подали пояснення на заперечення на позовну заяву Маяківської сільської ради, згідно якого, посилаючись на норми чинного законодавства, заявляють, що викладені в запереченнях мотиви є надуманими і не відповідають дійсним обставинам справи, а господарський процесуальний кодекс України трактується представником відповідача на власний розсуд. Представники відповідача -1 виконали вимоги ухвали суду подали завірені копії протоколів постійно діючої комісії з питань земельної реформи, економіки і розвитку підприємництва. Оскільки явка представників сторін визнавалась обов'язковою, а в судове засідання не з'явились представники відповідача -2 та третьої особи розгляд справи було відкладено.

01.10.2012 р. представники позивача подали пояснення на усні заперечення на позовну заяву відповідача - 2 та пояснення на заперечення на позовну заяву третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та докази на обґрунтування своїх заперечень.

Представник відповідача -2 в судовому засіданні усно зазначив, що даний позов не визнає, вважає його безпідставним, в задоволені останнього просить відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

З врахуванням думки учасників судового процесу, суд вважає за можливе розглянути справу в прядку ст. 75 ГПК України за наданими документами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без поважних причин представника належним чином повідомленої третьої особи з огляду на приписи ст.ст. 4-3, 22, 27, 33 ГПК України істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не може вважатися підставою для відкладення розгляду справи, оскільки справа повинна бути розглянута судом впродовж строку визначеного ст. 69 ГПК України.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, здійснивши необхідні дії на виконання вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України у справі, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2008 р. Маяківською сільською радою прийнято рішення №10/5.12 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду громаді Свято-Покровського храму с. Маяки», яким вирішено затвердити розроблений відповідно до рішення Маяківської сільської ради від 28.12.2007 р. № 8/5.14 проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду на 49 років загальною площею 0,5664 га в с. Маяки за рахунок земель Маяківської сільської ради, не переданих у власність та не наданих у користування, в тому числі для обслуговування Свято-Покровського храму по вул. 17 вересня, площею 0,3259 га (згідно форми № 6-зем. графа 43 -землі громадського призначення, в тому числі: графа 43.1 -капітальна одноповерхова забудова -0,0343 га, графа 43.4 -під спорудами -0,0003 га, графа 43.5 -під проїздами, проходами, площадками -0,1788 га, графа 43.8 -під газонами -0,1125 га), для обслуговування церковного будинку по вул. Садова площею 0,2395га (згідно форми № 6-зем. графа 35 -під житловою забудовою, в тому числі: графа 35.. 1 -капітальна одноповерхова забудова -0,0091 га, графа 35.4 -рілля -0,1243 га, графа 35.5 -багаторічні насадження - 0,0655 га, графа 35.6 -під проїздами, проходами, площадками - 0,0406 га).

Цим же рішенням передано громаді Свято-Покровського храму с. Маяки в довгострокову оренду на 49 років земельні ділянки загальною площею 0,5654 га в тому числі: 0,3259 га для обслуговування Свято-Покровського храму та 0,2392 га для обслуговування церковного будинку за рахунок земель Маяківської сільської ради, не переданих у власність та не наданих у користування (а.с.14 том-1).

В подальшому 25.06.2009 р. Маяківською сільською радою прийнято рішення № 15/4.6.3 «Про надання у користування земельної ділянки релігійній громаді Свято-Покровської Церкви УПЦ КП», яким релігійній громаді Свято-Покровської церкви Української Православної Церкви Київського Патріархату с. Маяки передано в постійне користування земельні ділянки та зобов'язано в місячний термін виготовити державний акт на право постійного користування земельними ділянками загальною площею 0,5654 га в с. Маяки Луцького району та виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України (а.с.15 том-1).

Маяківською сільською радою 30.09.2009 р. також винесено рішення № 16/3.6.4 «Про розгляд клопотання держземінспекції», яким вирішено внести зміни в рішення Маяківськї сільської ради № 15/4.6.3, а саме в назві рішення слово «УПЦ КП» викласти в такій редакції «УАПЦ». Крім того, в п. 1 вказаного рішення слова «Українська Православна Церква Київського Патріархату»викласти у редакції «Української Автокефальної Православної Церкви», в п. 2. даного рішення слова «Української Православної Церкви Київського Патріархату»викласти у редакції «Української Автокефальної Православної Церкви»(а.с.16 том-1).

На підставі рішення Маяківської сільської ради від 25.06.2009 р. № 15/4.6.3 Свято -Покровській громаді Української Автокефальної Православної Церкви видано державні акти на право постійного користування землею, які зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 030907600004 та № 030907600005 від 10.07.2009 р. (а.с.17-18 том-1).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В пункті 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»зазначено, зокрема, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статей 13, 41 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють, зокрема, органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією; кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно вимог ст. ст. 140, 143 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, а також вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України (далі ЗК України) до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Статтею 3 ЗК України, визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Зі змісту статей 12, 17 ЗК України, вбачається, що розпорядження землями територіальної громади та землями державної власності ( в межах, визначених ЗК України), у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень органів місцевого самоврядування і органів виконавчої влади та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з п. 12 Прикінцевих положень ЗК України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Судом встановлено, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах населеного пункту.

Земельний кодекс України та Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачають виключну компетенцію відповідних місцевих рад щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність чи користування юридичних осіб.

Пункт 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад у вирішенні відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Ця норма є одним із засобів забезпечення провідної ролі відповідних місцевих рад як органів місцевого самоврядування, які покликані представляти відповідні територіальні громади та здійснювати від свого імені та в їхніх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування. Виключна компетенція місцевих рад означає, що ніякі інші органи чи посадові особи не мають права приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції рад.

Статтею 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Наведене узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 123 ЗК України, згідно яких юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування та надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, приймаючи оскаржувані рішення сільська рада діяла в межах повноважень та у спосіб визначений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»і тому суд не вбачає невідповідність рішень вимогам чинного законодавства.

Як встановлено судом з пояснень представників сторін у період з 1948 р. по 1991 р. на території сіл Маяки, Сирники Луцького району діяла громада Російської Православної церкви, в користуванні якої перебувала церква, розташована в с. Маяки, й станом на 1991 р. органом місцевого самоврядування було проведено реєстрацію двох релігійних громад с. Маяки (Сирники) Луцького району, що мають різну віросповідну (конфесійну) приналежність.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи встановлено, що 21.06.1948 р. Уповноваженим ради у справах православної церкви при Волинському облвиконкомі під № 192-3 зареєстрована приходська православна община Покровської церкви, що знаходиться в с. Сирники Луцького району з наданням їй в користування кам'яного будинку (а.с.19 том-1).

03.07.1986 р. між членами православного релігійного об'єднання Свято-Покровської церкви с. Сирники Луцького району та виконавчим комітетом Луцької районної ради Волинської області було укладено договір безоплатного і безстрокового користування церквою, що знаходиться в с. Маяки Луцького району (а.с.20-21 том-1).

24.04.1989 р. між членами Парафіяльних зборів Свято-Покровської церкви с. Маяки Луцького району Волинської області та виконавчим комітетом Луцької районної ради було укладено договір безоплатного користування мурованою молитовною будівлею с. Маяки Луцького району (а.с.22-23 том-1).

Відповідно до статей 13 і 14 Закону України від 23 квітня 1991 року «Про свободу совісті та релігійні організації»релігійні громади одержують правоздатність юридичної особи з моменту реєстрації їх статуту (положення) у обласній, Київській і Севастопольській міських державних адміністраціях, а в Автономній Республіці Крим -в Уряді цієї Республіки. Релігійні центри, управління, монастирі, релігійні братства, місії та духовні навчальні заклади визнаються юридичними особами з моменту реєстрації їх статутів (положень) у державному органі України у справах релігій.

З дослідженого в судовому засіданні рішення виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів № 182 від 12.08.1991 р. вбачається, що рішенням було зобов'язано Луцький райвиконком до 01.09.1991 р. передати у безоплатне користування культову будівлю і майно релігійній громаді Української православної церкви с. Сирники (а.с.26 том-1).

Рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради № 266 від 24.12.1991 р. на підставі ст. 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»та п. 4 постанови Верховної Ради РСР «Про порядок введення в дію Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»Покровській релігійній громаді Української православної церкви в с. Маяки (Сирники) Луцького району було надано правоздатність юридичної особи та цією ж дати зареєстровано статут Свято-Покровської релігійної громади Української православної церкви, діяльність якої поширюється на с. Маяки (Сирники) Луцького району, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 288, виданим Волинською обласною державною адміністрацією (а.с.24, 25 том 1).

Згідно статуту Свято-Покровської релігійної громади Української Православної Церкви с. Маяки (Сирники) Луцького району від 15.02.2011 року № 55 пункт 2 «Свято-Покровська релігійна громада Української Православної Церкви с. Маяки (Сирники) є правонаступницею: приходської православної общини Покровської церкви Російської Православної Церкви села Сирники Луцького району, Свято-Покровської церкви Української Православної Церкви села Маяки Луцького району, Свято-Покровського храму Української Православної Церкви села Маяки Луцького району»(а.с.123-125 том 1).

Отже, беручи до уваги викладене суд прийшов до висновку, що Свято-Покровська релігійна громада Української Православної церкви с. Маяки (Сирники) Луцького району не є правонаступницею релігійної громади УПЦ с. Сирники, що підтверджують затверджені розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації за №55 від 15.02.2011 р зміни до статуту, Свято-Покровської релігійної громади Української Православної церкви с. Маяки (Сирники) Луцького району.

Суд не приймає до уваги посилання представників позивача на ту обставину, що саме позивачу було передано храм в користування, оскільки передача приміщення храму відбулася раніше надання позивачу правоздатності юридичної особи, а також те що суду не було надано жодних належних та допустимих доказів того, що передача як така відбулася.

З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва №1919 від 12.08.1991 р. вбачається, що 12.08.1991 р. зареєстровано статут релігійної громади Св Покрови Пресвятої Богородиці Української автокефальної православної церкви (а.с.31 том 1).

Судом також встановлено, що свідоцтво № 288 від 24.12.1991 р. про реєстрацію статуту Свято-Покровської громади Української автокефальної православної церкви с. Маяки Луцького району (а.с.27 том 1), розпорядженням голови Волинської ОДА №155 від 01.06.2010 року було визнане недійсним.

12.05.2011 року на підставі розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації № 202 «Про реєстрацію внесених змін до статутів релігійних громад»релігійна громада св.Покрови Пресвятої Богородиці Української автокефальної православної церкви с. Сирники була перетворена в Свято-Покровську релігійну громаду Української православної церкви Київського патріархату с. Маяки-Сирники.

Аналіз змісту спірних рішень відповідача вказує на те, що Маяківська сільська рада передала в постійне користування земельні ділянки Свято-Покровській громаді Української автокефальної православної церкви, як користувачу Свято-Покровської церкви, яка відкрито користується даним храмом з 1991 р., а не громаді Свято-Покровського храму чи релігійній громаді Свято-Покровської Церкви УПЦ КП.

Як слідує із правової позиції, сформованої Вищим арбітражним судом України у п. 5 роз'яснення № 02-5/109 від 29.02.1996 року, права релігійних громад, які в установленому порядку користувалися культовими будівлями і майном до введення в дію Закону, зберігаються і після одержання ними правоздатності юридичної особи згідно з пунктом 4 Постанови Верховної Ради України від 23 квітня 1991 року про порядок введення цього Закону в дію. Права громад щодо володіння і користування цими будівлями і майном зберігаються також за їх правонаступниками.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»держава визнає право релігійної громади на її підпорядкованість у канонічних, організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підпорядкованості. Тому зміна підпорядкованості релігійною громадою або перехід її у іншу віросповідну (конфесійну) приналежність не може тягти за собою втрату прав і зобов'язань цієї громади за усіма угодами, що були раніше укладені нею. Договори про передачу в безоплатне користування релігійним громадам молитовних споруд і культового майна (в тому числі й безстрокові), укладені до або після введення в дію Закону, можуть бути розірвані або припинені лише відповідно до підстав, передбачених у статтях 329 -331 Цивільного кодексу. Зазначені договори укладаються від імені релігійної громади і підписуються її представниками. Такий же порядок діяв до введення в дію Закону (статті 28 -32 Положення про релігійні об'єднання в Українській РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради України від 1 листопада 1976 р., з наступними змінами і доповненнями, стаття 20 Закону УРСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», пункти 59, 61 «Положение об охране и использовании памятников истории и культуры», затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 16.09.82 N 865).

Згідно п. «в»ч. 1 ст. 92 ЗК України, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»діяльність релігійної організації може бути припинена у зв'язку з її реорганізацією (поділом, злиттям, приєднанням) або ліквідацією.

Як вбачається з ч. 6 ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»релігійні організації мають переважне право на передачу їм культових будівель із земельною ділянкою, необхідною для обслуговування цих будівель.

Частина 7 ст. 17 вказаного Закону в редакції Закону України № 875 від 15 січня 2009 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права релігійних організацій на постійне користування земельною ділянкою»регламентує, що «Користування землею релігійні організації здійснюють у порядку, встановленому Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами України».

Законом України № 875 від 15.01.2009 р. ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України доповнено пунктом "в", згідно якого право постійного користування земельною ділянкою із земель Державної та комунальної власності набувають також релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Дана норма встановлює лише право релігійних організацій на постійне користування земельними ділянками і не регламентує порядок їх надання.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.

Як було зазначено вище та встановлено в судовому засіданні 12.05.2011 року на підставі розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації №202 «Про реєстрацію внесених змін до статутів релігійних громад»релігійна громада св.Покрови Пресвятої Богородиці Української автокефальної православної церкви с.Сирники була перетворена в Свято-Покровську релігійну громаду Української православної церкви Київського патріархату с. Маяки -Сирники. При цьому Волинською ОДА було видане нове свідоцтво № 1996, яким раніше зареєстрований рішенням виконкому Волинської обласної ради від 12.08.1991 року № 182 статут релігійної громади УАПЦ с. Сирники (ідентифікаційний код 21735125), було зареєстровано у новій редакції за Свято-Покровською релігійною громадою Української православної церкви Київського патріархату, діяльність якої поширюється на с. Маяки-Сирники Луцького району Волинської області (ідентифікаційний код 21735125).

Наведене свідчить про те, що Свято-Покровська релігійна громада Української православної церкви Київського патріархату с. Маяки -Сирники, як правонаступник релігійної громади св. Покрови Пресвятої Богородиці Української автокефальної православної церкви с. Сирники як правоздатна юридична особа мала право на отримання в користування культового майна та на отримання земельної ділянки для обслуговування культового майна.

На виконання вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України в даній справі судом встановлено, що на день звернення позивача з даним позовом Свято-Покровська релігійна громада Української Православної Церкви не є і не була користувачем будівлі Свято-Покровського храму, оскільки не була правонаступником релігійної громади Української православної церкви с. Сирники, якій було надано в користування культову будівлю, а тому і оскаржувані рішення Маяківської сільської ради Луцького району не можуть суперечити інтересам позивача та порушити його майнові права, а тому, беззаперечним є також той факт, що вимоги, пред'явлені позивачем за даним позовом, не стосуються безпосередньо його прав і обов'язків з мотивів порушення його переважного права, як користувача культової будівлі, на передачу в постійне користування земельної ділянки необхідної для обслуговування храму.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Державний акт на право власності та право постійного користування земельною ділянкою видається на одну земельну ділянку.

Як вбачається з матеріалів справи, Свято-Покровській громаді Української автокефальної православної церкви видані Державні акти, зокрема, акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №033336, виданий 10.07.2009 р. Свято-Покровській громаді Української автокефальної православної церкви на земельну ділянку площею 0,2395 га для обслуговування церковного будинку по вул. Садовій в с. Маяки та державний акт серії ЯЯ №033337, виданий 10.07.2009 р. у Свято-Покровській громаді Української автокефальної православної церкви на земельну ділянку площею 0,3259 га для обслуговування Свято-Покровського храму по вул. 17 Вересня в с. Маяки., які зареєстровані в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №.№030907600004 та №030907600005

Таким чином, на підставі Державних актів на право постійного користування земельною ділянкою у Свято-Покровської громади Української автокефальної православної церкви виникло право постійного користування земельним ділянками площами 0,2395 га, за адресою: вул. Садова, с. Маяки Луцького району Волинської області та 0,3259 га, за адресою: с. Маяки, вул.17 Вересня.

Відповідно до п. 1 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. №02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів»(з наступними змінами і доповненнями) акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні та індивідуальні, тобто такі, які породжують права і обов'язки саме у того суб'єкта (чи визначеного ним кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Питання щодо видачі державних актів на право постійного користування землею регулюється Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації та зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі (далі -Інструкція), затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999 р. (із змінами від 16.03.2009 р.).

Державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій (п.1.4 Інструкції).

Відповідно до вимог п.3.1 Інструкції державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою видаються структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Підставою для видачі державного акту є рішення уповноваженого органу -органу місцевого самоврядування, яке породжує права та обов'язки, посвідчені відповідним актом.

Як встановлено судом, державні акти на право постійного користування земельними ділянками серії ЯЯ №033336 від 10.07.2009 р. та державний акт серії ЯЯ №033337 від 10.07.2009 р., зареєстровані в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №.№030907600004 та №030907600005 було видано третій особі на підставі та на виконання рішення Маяківської сільської ради №15/4.6.3 від 25.06.2009 р. «Про надання у користування земельної ділянки релігійній громаді Свято-Покровської Церкви УПЦ КП»та рішення Маяківської сільської ради №16/3.6.4 від 30.09.2009 р. «Про розгляд клопотання держземінспекції», які як встановлено судом прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства.

На час розгляду спору у господарському суді позивач у встановленому порядку не довів, що відповідачем (Маяківською сільською радою) при прийнятті оскаржуваних рішень допущені порушення, які призвели до порушення його прав, у зв'язку з чим в суду немає підстав для визнання таких рішень недійсними.

Також позивачем не доведено, що оскаржувані Державні акти на право постійного користування земельними ділянками видані управлінням держкомзему у Луцькому районі Волинської області не відповідають вимогам чинного законодавства, чи порушують у зв'язку з видачею останніх права та охоронювані законом інтереси Свято-Покровської релігійної громади Української Православної церкви.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проте, позивач не надав суду доказів у підтвердження порушення будь-яких його прав Маяківською сільською радою внаслідок прийняття оскаржуваних рішень та видачі державних актів, за умови фактичного припинення права постійного землекористування на спірні земельні ділянки релігійної громади Української православної церкви с. Сирники.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає, що позивач не надав суду доказів порушення, прийнятими рішеннями та державними актами його прав та охоронюваних законом інтересів, а тому вимоги позивача є безпідставними та такими, що до задоволення не підлягають.

Підстави віднесення судових витрат на відповідачів відповідно до вимог ст. 49 ГПК України відсутні.

Керуючись ст.ст. 1, 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 82-85 ГПК України, на підставі ст.ст. 13, 41, 140, 143 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 21 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 3, 12, 17, 92, 123, 124, 126 Земельного кодексу України, ст.ст. 26, 71 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 8, 13, 14,16, 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації", господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові Свято-Покровської релігійної громади Української Православної церкви с. Маяки (Сирники) Луцького району до Маяківської сільської ради Луцького району Волинської області, управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Свято-Покровська релігійна громада Української Православної церкви Київського патріархату, про визнання незаконними рішень та скасування державних актів на право постійного користування земельною ділянкою відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Головуючий суддя І. О. Гарбар

судді І.О. Якушева

С.Т. Філатова

Повний текст рішення

складено та підписано

05.10.12