Рішення

від 01.10.2012 по справі 5015/3308/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.12 Справа№ 5015/3308/12

За позовом: Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів до відповідача:Приватного підприємства «Віктор-Плюс», м. Львів про: демонтаж тимчасової споруди (МАФ), Суддя О.Долінська При секретарі М. Мариняк За участю представників: позивача:Палайда -Тис О.М. - дов. від 12.08.11 р. відповідача:не з'явився. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до Приватного підприємства «Віктор-Плюс»про демонтаж тимчасової споруди (МАФ). Ухвалою від 09.08.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.09.2012 р.

В судове засідання 05.09.2012 р. представник позивача з'явився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, вимоги ухвали суду від 09.08.2012 р. виконав частково.

В судове засідання 05.09.2012 р. представник відповідача не з'явився, вимог ухвали суду від 09.08.2012 р. не виконав. В судовому засіданні розгляд справи відкладено на 01.10.2012 р., у зв'язку із неприбуттям в судове засідання представника відповідача.

В судове засідання 01.10.2012 р. представник позивача з'явився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задоволити.

В судове засідання 01.10.2012 р. відповідач не з'явився, поштові відправленя ухвал суду направлені за адресою вказною в довідці з ЄДРПОУ: м. Львів, вул. Сербська, 7/1, повернулись з відміткою: «за закінчення терміном зберігання».

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності . Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Проте, будучи повідомленим належним чином про дати, час та місце проведення судових засідань (як зазначено вище, відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, ухвали вручені належним чином), Відповідач своїм правом на захист чи заперечення позову не скористався.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

Сихівська районна адміністрація 08.05.2012 р. керуючись вимогами ухвали Львівської міської ради від 15.12.2011 р. №1012 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 18.12.2008 р. №231 (зі змінами) та затвердження взірцевих проектів тимчасових споруд (малих архітектурних форм) про провадження підприємницької діяльності»та від 22.03.2012 р. №1331 «Про внесення змін до ухвал від 18.12.2008 №2311 (зі змінами) та від 15.12.2011 №1012», керуючись Положення про Сихівську районну адміністрацію, затвердженим рішення виконавчого комітету від 06.01.2012 р. №7, у зв'язку із не внесенням тимчасової споруди (малої архітектурної форми до Перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм як частини Програми комплексного благоустрою території міста та із закінченням договору оренди землі для її розміщення прийняла розпорядження № 205 «Про демонтаж тимчасової споруди (малої архітектурної форми) на вул. Дністерській, 3, яким зобов'язано відповідача в термін до 15.05.2012 р. демонтувати тимчасову споруду (малу архітектурну форму), встановлену ним за адресою м. Львів вул. Дністерська, 3 (далі тимчасову споруду).

Розпорядженням №205 від 08.05.2012 р. відправлено позивачем у адресу відповідача 14.05.2012 р., що вбачається із поштової квитанції від 14.05.2012 р., копія якої є в матеріалах справи.

11.04.2012 року Сихівською районною адміністрацією за вих.. № 3-вих 459 від 09.04.2012 р. також було надіслано попередження Приватному підприємству «Віктор-Плюс»демонтувати тимчасову споруду (малих архітектурних форм), встановлену за адресою: м. Львів, вул. Дністерська, 3 - для виконання, доказ відправки якого міститься в матеріалах справи.

01.08.2012 року комісією працівників Сихівської районної адміністрації ЛМР з виходом на місце складено акт проведення обстеження на предмет наявності тимчасових споруд (малих архітектурних форм) на території Сихівського району.

Так, вказаним Актом зафіксовано, що відповідачем не проведено демонтаж тимчасової споруди (малої архітектурної форми), яка не ввійшла до Перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм як частини програми комплексного благоустрою території міста і встановлено, що вона функціонувала на час складання даного акту.

Таким чином, у зв'язку із невиконанням розпорядження відповідачем в добровільному порядку, позивач звернувся з позовом у суд, в якому просить суд зобов'язати відповідача демонтувати малу архітектурну форму, розташовану за адресою: м. Львів, вул. Дністерська, 3.

Станом на час розгляду справи в судовому засіданні доказів добровільного демонтажу вказаної малої архітектурної форми сторонами суду не заявлено та не подано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах своїх повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів"благоустрій населених пунктів -комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Частинами 1 та 4 статті 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів"передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Відповідно до пункту 1.10 Правил благоустрою міста Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року №376 мала архітектурна форма для провадження підприємницької діяльності - невелика споруда для здійснення підприємницької діяльності торговельно-побутового призначення, що виконується з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без влаштування заглиблених у ґрунт фундаментів з розмірами, визначеними діючими нормативними документами.

Згідно пункту 1.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року №244 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Згідно з статтями 6 та 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, іншими спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. Планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Пунктом 7 Ухвали Львівської міської ради від 15.12.2011 року № 1012 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 18.12.2008 № 2311 (зі змінами) та затвердження взірцевих проектів тимчасових споруд (малих архітектурних форм) для провадження підприємницької діяльності"суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність у тимчасових спорудах для провадження підприємницької діяльності у місячний термін з часу прийняття цієї ухвали забезпечити демонтаж тимчасових споруд (малих архітектурних форм - ухвала від 18.12.2008 № 2311), які не внесені у додатки 1-ПР, 2-ПР, 3-ПР, 4-ПР, 5-ПР, 6-ПР, 7-ПРП, 8-3 та термін договорів оренди земельних ділянок та оренди окремих конструктивних елементів благоустрою яких закінчився у 2011 році.

Пунктом 8 вказаної Ухвали передбачено, що у разі не здійснення суб'єктами підприємницької діяльності у місячний термін демонтажу згідно з пунктом 7 ухвали районним адміністраціям у судовому порядку забезпечити демонтаж тимчасових споруд (малих архітектурних форм - ухвала від 18.12.2008 № 2311) для провадження підприємницької діяльності, які функціонують чи розміщені на території міста Львова без дозвільних документів та не внесені у додатки 1-ПР, 2-ПР, 3-ПР, 4-ПР, 5-ПР, 6-ПР, 7- ПРП, 8-3.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Розпорядження № 205 відправлено Відповідачу 14.05.2012 р., про що свідчить копія поштової квитанції від 14.05.2012 р., яка є в матеріалах справи.

Також 09.04.2012 р. №3 вих. 459, що вбачається із списку рекомендованих відправлень від 11.04.2012 р., що міститься в матеріалах справи. Із доданого дозволу №5-12274 виданого приватного підприємства «Віктор -Плюс»вбачається, що його термін дії закінчився 03.12.2011 р.

Учасниками не наведені доводи та не подані докази оскарження, скасування чи відміни Розпорядження станом на час розгляду справи. В матеріалах справи такі відсутні.

Проте, в добровільному порядку Відповідач Розпорядження не виконав, що підтверджується складеним актом працівниками Сихівської районної адміністрації , що додано до справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши докази по справі, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов є документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований та такий, що підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 22, 29, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 77, 82 - 85, 116-117 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати Приватне підприємство «Віктор-Плюс» (адреса: 79000, Львівська область, м.Львів, вул. Сербська, буд. 7, кв. 1; ідентифікаційний код 30539408) здійснити демонтаж малої архітектурної форми за адресою: м. Львів, вул. Дністерська,3.

3. Стягнути з Приватне підприємство «Віктор-Плюс» (адреса: 79000, Львівська область, м.Львів, вул. Сербська, буд. 7, кв. 1; ідентифікаційний код 30539408) на користь Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради (79049, Львівська область, м. Львів, проспект Червоної Колини, буд. 66; ; ідентифікаційний код 25258931 ) 1 073 грн. 00 коп. судового збору.

4. Накази видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Долінська О.З.