Рішення

від 02.12.2008 по справі 3-30-7/265-07-7468

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3-30-7/265-07-7468

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2008 р.Справа  № 3-30-7/265-07-7468

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Алькор”     

До відповідачів:

Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство”

Закрите акціонерне товариство „Футбольний клуб „Чорноморець”

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:  

Одеська міська рада

Перший відділ Державної виконавчої служби у Приморському районі  м. Одеси

про визнання добросовісним набувачем, визнання права власності та визнання недійсним договору

                                                                                                                          Суддя  Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача:  Кобилянський М.Ю., представник за довіреністю

Від відповідачів: не з'явилися  

Від третіх осіб: не з'явилися  

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Алькор” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою та заявою від 27.11.2008р. про уточнення позовних вимог, в якій просить суд визнати його добросовісним набувачем права власності на спальний корпус (літ. „Д”) загальною площею 4916,7 кв. м, розташований під № 30 по вул. Сергія Варламова (колишня вул. Піонерська) в м. Одесі, визнати за ним право власності на спальний корпус (літ. „Д”) загальною площею 4916,7 кв. м, розташований під № 30 по вул. Сергія Варламова (колишня вул. Піонерська) в м. Одесі та визнати недійсним Інвестиційний договір від 25.12.2006р., укладений між ДСК „Чорноморське морське пароплавство” та ЗАТ „Футбольний клуб „Чорноморець”.

Відповідачі під час нового розгляду справи у судові засідання не з'являлись, письмових відзивів на позовну заяву не надали, справу розглянуто за наявними матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Представники третіх осіб у судові засідання не з'явились, письмових пояснень на заявлені вимоги не надали.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

17 квітня 2001 р. Одеською філією державного спеціалізованого підприємства „Укрспецюст” проводились прилюдні торги з примусового продажу майна ДСК „Чорноморське морське пароплавство”. Переможцем торгів стало ТОВ фірма „Алькор”, якому  було продано за ціною 1096692,44 грн., спальний корпус (літ. ”Д”), розташований за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська (нині вул. С. Варламова, 30). Оплату за придбаний об'єкт позивачем проведено у повному обсязі платіжним дорученням № 4 від 20.04.2001 р. Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 24.04.2001 р. позивачу видано свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно.

З листа Жовтневого районного управління юстиції у м. Одесі від 30.10.2001 р. № 9256 вбачається, що грошові кошти, перераховані платіжним дорученням №2148 від 20.04.2001 р. Одеською філією СДП „Укрспецюст” від реалізації будинку спального корпусу, розташованого на території міжрейсової бази моряків, у сумі 968661,50 грн., видані стягувачам за рішеннями судів про стягнення заробітної плати.

07.08.2002 р. на підставі договору купівлі-продажу укладеного ТОВ фірма „Алькор” з Приватним підприємством „Паллада” останньому передано у власність частину будівлі спального корпусу Міжрейсової бази моряків (літ. ”Д”) площею 1016 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 30, на земельній ділянці площею 1,0 га.

06.09.2002 р., в свою чергу, Приватне підприємство „Паллада” передало у власність свою частину спального корпусу у рівних частках десяти фізичним особам на підставі наявних у матеріалах справи договорів купівлі-продажу.

27.03.2003 р. зазначені фізичні особи увійшли до складу учасників ТОВ фірми „Алькор” та внесли свої частки до статутного фонду товариства у вигляді частини будівлі спального корпусу Міжрейсової бази моряків (літ. ”Д”) площею 1016 кв. м.

08.04.2003 р. зареєстровано відповідні зміни до Статуту ТОВ фірми „Альков” в частині складу засновників та статутного капіталу.

На підставі викладеного, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 16.12.2003 р. № 690, ТОВ фірмі „Алькор” було видано свідоцтво про право власності на будівлю спального корпусу (літ. ”Д”), з якого вбачається, що позивач є власником будівлі спального корпусу (літ. ”Д”) загальною площею 4916,7 кв. м, яка розташована за адресою:             м. Одеса, вул. Піонерська, 30.

На момент вирішення спору рішення виконавчого комітету  Одеської міської ради від 16.12.2003 р. № 690 та свідоцтво про право власності є чинними та не скасовані.

Чинним рішенням господарського суду Одеської області від 25.02.2002 р. у справі № 17-2-18/01-8309 за позовом ДСК „ЧМП” в особі розпорядника майна - арбітражного керуючого до Одеської філії СДП „Укрспецюст”, Державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції м. Одеси, ТОВ фірми „Алькор” прилюдні торги від 17.04.2001р. визнано недійсними.

Перша частина позовних вимог направлена на захист права власності позивача, як добросовісного набувача спірного майна, придбаного на прилюдних торгах, ціна якого ним повністю сплачена.

25 грудня 2006 р. між ДСК „ЧМП” та ЗАТ „ФК „Чорноморець” (Інвестор) укладено Інвестиційний договір, предметом якого є реалізація Інвестиційного проекту за рахунок власних та/або залучених коштів Інвестора з подальшим розподілом результатів здійсненої інвестиційної діяльності в порядку та на умовах, що визначаються договором. З умовами договору Інвестор прийняв на себе права та обов'язки щодо виконання функцій замовника реконструкції  об'єкту - будівлі спального корпусу № 2 Міжрейсової бази моряків в комплексі з вбудовано-прибудованими нежилими приміщеннями та інженерною інфраструктурою, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. С. Варламова (колишня вул. Піонерська, 30) на земельній ділянці загальною площею 5,2359 га. За умовами п. 4.4. Інвестиційного договору за результатом здійснення інвестиційного проекту 80 % всіх приміщень будівель оформлюються у власність Інвестора, 20 % - у власність ДСК „ЧМП”.

З залученої до матеріалів справи копії свідоцтва про право власності на будівлі та споруди ДСК „ЧМП”, що перебувають у власності держави та розташовані по вул. Піонерській, 30 не вбачається, що держава є власником спірних приміщень.

Інша частина позовних вимог направлена на визнання недійсним Інвестиційного договору, укладеного 25.12.2006р. між ДСК „ЧМП” та ЗАТ „ФК „Чорноморець”, як такого, що укладений всупереч нормам діючого законодавства, оскільки, власником майна, що виступає об'єктом реконструкції за Інвестиційним договором, є ТОВ фірма „Алькор” на підставі свідоцтва про право власності від 16.02.2004 р.

На момент вирішення спору господарським судом Одеської області розглядається справа № 31/268-07-5151 за позовом ТОВ фірми „Алькор” до ДСК „ЧМП” та ЗАТ ФК „Чорноморець”, предметом якої є, зокрема, визнання недійсним Інвестиційного договору, укладеного 25.12.2006р. між ДСК „ЧМП” та ЗАТ „ФК „Чорноморець”.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Зі змісту положень ст.330 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього Кодексу  майно не може бути витребуване у нього.

З частини 2 ст. 388 Цивільного кодексу України вбачається, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Матеріалами справи не підтверджено, а відповідачами не доведено ознак у діях ТОВ фірми „Алькор” як недобросовісного набувача .

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.02.2002 р. у справі № 17-2-18/01-8309 надано правову оцінку, констатовано факт неправомірності проведення прилюдних торгів від 17.04.2001р. на яких було придбане спірне нерухоме майно.

Однак, положення діючого законодавства гарантовано захист прав добросовісного набувача, якщо майнове право було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. З урахуванням викладеного, суд вважає ТОВ фірми „Алькор” добросовісним набувачем та власником спірного майна.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, право позивача на спірний об'єкт нерухомості, що підтверджується свідоцтвом від 16.02.2004 р., неправомірно оспорюється та не визнається неправомірними діями відповідачів, тому підлягає захисту.

Що стосується заявлених вимог про визнання недійсним Інвестиційного договору, укладеного 25.12.2006р. між ДСК „ЧМП” та ЗАТ „ФК „Чорноморець”, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Враховуючи те, що в провадженні господарського суду Одеської області перебуває справа № 31/268-07-5151 за позовом ТОВ фірми „Алькор” до ДСК „ЧМП” та ЗАТ ФК „Чорноморець”, предметом якої є, зокрема, визнання недійсним Інвестиційного договору, укладеного 25.12.2006р. між ДСК „ЧМП” та ЗАТ „ФК „Чорноморець”, позовні вимоги про визнання недійсним Інвестиційного договору, укладеного 25.12.2006р. між ДСК „ЧМП” та ЗАТ „ФК „Чорноморець” повинні бути залишені без розгляду на підставі п. 2 ст. 81 ГПК України, як такі, що не є пов'язаними з рештою позовних вимог у даній справі та є предметом спору у справі № 31/268-07-5151.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з визнанням позивача добросовісним набувачем та власником спірного нерухомого майна.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.  44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Алькор” (м. Одеса, пров.Чайковського, 18, код 31460994) добросовісним набувачем права власності на спальний корпус (літ. „Д”) загальною площею 4916,7 кв. м, розташований під № 30 по вул. Сергія Варламова (колишня вул. Піонерська) в м. Одесі.

3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Алькор” (м. Одеса, пров. Чайковського, 18, код 31460994) право власності на спальний корпус (літ. „Д”) загальною площею 4916,7 кв. м, розташований під № 30 по вул. Сергія Варламова (колишня вул.Піонерська) в м. Одесі.

4. Позовні вимоги в частині визнання недійсним Інвестиційного договору від 25.12.2006р., укладеного між ДСК „Чорноморське морське пароплавство” та ЗАТ „Футбольний клуб „Чорноморець” –залишити без розгляду.

5. Стягнути з Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство”                        (м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, код 01125614, р\р26002660569042 в Одес. Обл. ФАКБ  „Укрсоцбанк”, МФО 328016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Алькор” (м. Одеса, пров. Чайковського, 18, код 31460994, р\р26002314343 в АБ „Південний”, МФО 328209) витрати по сплаті державного мита у сумі 56 (п'ятдесят шість) грн. 66 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 78 (сімдесят вісім) грн. 66 коп.

          Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

           Наказ  видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                                             Д'яченко Т.Г.