Постанова

від 26.05.2009 по справі 3-30-7/265-07-7468

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3-30-7/265-07-7468

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"26" травня 2009 р. Справа № 3-30-7/265-07-7468

Колегія   суддів   Одеського   апеляційного   господарського  суду   у   складі:

Головуючого                                                                                           Єрмілова Г.А.

Суддів:                                                                                          Воронюка О.Л.

                                                                                                    Лашина В.В.

при секретарі                                                                                 Толок В.В.

(склад судової колегії змінено розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду №13 від 29.01.2009р).

За участю представників сторін:

від прокуратури - Соломко О.Б., посвідчення №171 від 07.05.01; (помічник Чорноморського транспортного прокурора)  

від позивача (ТОВ Фірми "Алькор") - Кобилянського М.Ю., довіреність б/н від 25.01.09;  

від відповідача (ЗАТ ФК "Чорноморець") - Полякової А.О., довіреність б/н від 10.05.08;  

від 3-ої особи (Одеської міської ради) - Нікішева О.В., довіреність №82/исх-гс від 30.01.09р. (в судовому засіданні 12.05.2009р.);

від Міністерства транспорту та зв'язку України -  Молчанов Д.М., довіреність № 5/15/14-09,  дата видачі : 08.01.09р. (в судовому засіданні 23.04.2009р.);

Представники ДСК "ЧМП" та Першого відділу ДВС Приморського РУЮ у м.Одесі  в судові засідання не з'явились. Про час, дату та місце їх проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України

на рішення господарського суду Одеської області від 02.12.2008р.

по справі № 3-30-7/265-07-7468

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Алькор”

до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"

    Закритого акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець"

3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору —Одеська міська рада, Перший відділ Державної виконавчої служби у Приморському районі м. Одеси

про визнання добросовісним набувачем, визнання права власності та визнання недійсним договору

          Відповідно до ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 24.03.09р., 23.04.09р., 12.05.09р. та 26.05.09р.

          Відповідно до ст.44 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

За клопотанням представників сторін термін розгляду апеляційної скарги було продовжено понад строки, передбачені ст.ст.69,102 ГПК України.

                                                  Встановила:

У вересні 2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Алькор»(далі - ТОВ фірма "Алькор") звернулось до господарського суду з позовом до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" (далі - ДСК "ЧМП"), Закритого акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" (далі - ЗАТ "ФК "Чорноморець") про визнання його добросовісним набувачем права власності на спальний корпус (Літ. "Д") загальною площею 4916,7 кв. м, розташований по вул. Сергія Варламова, 30 (Піонерська, 30) в м. Одесі, придбаний на прилюдних торгах, визнання за ним права власності на зазначене майно, а також визнання недійсним інвестиційного договору від 25.12.2006 р., укладеного між ДСК "ЧМП" і ЗАТ "ФК "Чорноморець".

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.12.2007р. позов  задоволено. Визнано позивача добросовісним набувачем права власності на  спальний корпус (літ. „Д”) загальною площею 4916,7 кв. м., розташований по вул. Сергія Варламова, 30 (колишня вул. Піонерська) в м. Одесі, визнано право власності на вказане майно і визнано недійсним інвестиційний договір від 25.12.2006р., укладений між ДСК „ЧМП” та ЗАТ „Футбольний клуб „Чорноморець”.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.08р. рішення господарського суду від 21.12.2007р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.07.2008р. зазначені судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.                    

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.12.08р. (суддя Д'яченко Т.Г.) позов ТОВ фірми «Алькор»задоволено частково. Визнано ТОВ “Фірма “Алькор” добросовісним набувачем права власності на спальний корпус (літ. “Д”) загальною площею 4 916,7 кв. м., розташованого під №30 по вул. С.Варламова (колишня вул. Піонерська) в м. Одесі. Визнано за ТОВ “Фірма “Алькор” право власності на спальний корпус (літ. “Д”) загальною площею 4 916,7 кв. м., розташованого під №30 по вул. С.Варламова (колишня вул. Піонерська) в м. Одесі. Позовні вимоги в частині визнання недійсним Інвестиційного договору від 25.12.2006р., укладеного між ДСК “ЧМП” та ЗАТ “ФК “Чорноморець” - залишено без розгляду.                    

Не погоджуючись із висновками суду, Чорноморський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України вніс апеляційне подання в якому просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові —відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У письмових поясненнях по справі Міністерство транспорту та зв'язку України не погоджуючись з вищезазначеним рішенням просить його скасувати, в позові ТОВ «Фірма «Алькор»відмовити.  

До Одеського апеляційного господарського суду надійшли також письмові пояснення по справі від третьої особи —Одеської міської ради в яких зазначається, що ТОВ «Алькор»є власником спірного майна на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 16.12.03р. №690, яке на даний час є діючим та є обов'язковим до виконання відповідно до ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та ст. 144 Конституції України та виданого на його підставі свідоцтва про право власності, яке на надний час також не скасовано. Прова власності ТОВ «Алькор»на спірне майно зареєстровано КП «ОМБТІ та РОН»в державному електроному реєстрі прав власності. За таких обставин згідно ст. 328 ЦК України та ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»ТОВ «Алькор»є власником спірного майна та його право визнане на даний час Державою і не підлягає додатковову визнанню в судовому порядку.

Відзив на апеляційне подання від ТОВ «Алькор»до суду не надходив, проте в судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заявив, що проти апеляційного подання заперечує та просить залишити його без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

ЗАТ «ФК «Чорноморець» відзив на апеляційне подання Чорноморського транспортного прокурора також не надало, а в судовому засіданні представник товариства пояснила, що апеляційне подання прокурора вважає обгрунтованим та просить задовольнити його у повному обсязі.

Перший відділ ДВС Приморського РУЮ своїм правом на участь в судових засіданнях не скористався, хоча про місце та час їх проведення був повідомлений належним чином, про причини нез'явлення свого представника суд не повідомив.           Відзиву на апеляційне подання  від Першого відділу ДВС Приморського РУЮ до Одеського апеляційного господарського суду не надходило.  

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційного подання, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне подання Чорноморського транспортного прокурора підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

17 квітня 2001р. Одеською філією державного спеціалізованого підприємства „Укрспецюст” проведені прилюдні торги з примусового продажу майна ДСК „Чорноморське морське пароплавство”, зокрема, спального корпусу (літ. ”Д”), розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська (нині вул. С. Варламова, 30), переможцем яких стало ТОВ фірма „Алькор”, якому об'єкт був проданий за ціною 1096692,44 грн. Оплату за придбаний об'єкт здійснено у повному обсязі платіжним дорученням №4 від 20.04.2001р. Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С.В. 24.04.2001р. позивачу видано свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно.

Згідно листа Жовтневого районного управління юстиції у м. Одесі від 30.10.2001р. за № 9256 грошові кошти, перераховані платіжним дорученням №2148 від 20.04.2001р. Одеською філією СДП „Укрспецюст” від реалізації будинку спального корпусу, розташованого на території міжрейсової бази моряків, у сумі 968661,50 грн., видані стягувачам за рішеннями судів про стягнення заробітної плати.

07.08.2002р. ТОВ фірма „Алькор” продало Приватному підприємству „Паллада” частину будівлі спального корпусу Міжрейсової бази моряків (літ. ”Д”) площею 1016 кв. м, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 30, на земельній ділянці площею 1,0 га. 06.09.2002р., в свою чергу, Приватне підприємство „Паллада” передало у власність свою частину спального корпусу у рівних частках десяти фізичним особам на підставі наявних у матеріалах справи договорів купівлі-продажу.

27.03.2003р. зазначені фізичні особи увійшли до складу учасників ТОВ фірми „Алькор” та внесли свої частки до статутного фонду товариства у вигляді частини будівлі спального корпусу Міжрейсової бази моряків (літ. ”Д”) площею 1016 кв. м.

08.04.2003р. зареєстровано відповідні зміни до Статуту ТОВ фірми „Алькор” в частині складу засновників та статутного капіталу.

На підставі викладеного, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 16.12.2003р. №690, ТОВ фірмі „Алькор” було видано свідоцтво про право власності на будівлю спального корпусу (літ. ”Д”), з якого вбачається, що позивач є власником будівлі спального корпусу (літ. ”Д”) загальною площею 4916,7 кв. м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 30.

На момент вирішення спору рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 16.12.2003р. № 690 та свідоцтво про право власності на спірний об'єкт від 16.02.04р. є чинними та такими що не оспорюються в суді.

Відповідно до п. 2 ст.16  Цивільного Кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування  збитків та  інші способи  відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 388 ЦК України, на яку послався господарський суд першої інстанції в обгрунтування висновку щодо визнання ТОВ «Алькор»добросовісним набувачем права власності, законом гарантується право власника на витребування майна від добросовітного набувача цього майна (вендикаційний позов).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є титульним власником спірного майна, яке на час подання ним позову і до теперішнього часу знаходиться в його володінні, тобто фактичні підстави для подання вендикаційного позову у ТОВ «Алькор»були відсутні.

Приймаючи до уваги, що судом першої інстанції допущена помилка у визначені правової пририди спору, судова колегія погоджується із доводами апеляційного подання прокурора про те, що позов ТОВ «Алькор»в цій частині не може бути задоволеним, оскільки господарським судом дана неправильна оцінка обраному позивачем  способу захисту порушенного права, а саме як такого що не відповідає приписам ст. ст. 16, 330,388 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи ДСК «ЧМП», ЗАТ “ФК “Чорноморець”, Перший відділ Державної виконавчої служби у Приморському районі м. Одеси не були належним чином повідомліні про час і місце засідання суду 02.12.2008р. Незважаючи на це справу було розглянуто господарським судом за відсутністю їх представників.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, зазначене порушення процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення, ухваленого місцевим господарським судом.

Відносно вимог ТОВ «Алькор»про визнання за ним права власності на спальний корпус (літ. “Д”) загальною площею 4916,7кв.м, розташований під №30 по вул. Сергія Варламова (колишня вул. Піонерська) в м. Одесі судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з рішенням виконкому Одеської міської ради №690 від 16.12.03р. та свідоцтва про право власності на спірну будівлю від 16.02.04р. вона належить ТОВ «Алькор»на праві колективної власності.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»здійснена державна реєстрація спірного права в державному електроному реєстрі прав власності.

Тобто право власності позивача на спірний об'єкт підтверджено відповідно до законодавства належними засобами доказування.

Під час апеляційного провадження з'ясовано, що ані прокурор, ані ДСК «ЧМП»,  якому об'єкт раніше належав, ані Міністерство транспорту та зв'язку України позову про спростування цих правовстановлюючих документів ТОВ «Алькор»до суду не пред'являли.

За таких обставин позов ТОВ «Алькор»в цій частині грунтуються на законі і підлягає задоволення.

Що стосується доводів апеляційного подання прокурора про те, що позивач не довів належним чином обставин, щодо оспорювання або не визнання іншою особою його права власності на спірний об'єкт, то зазначене спростовується натупним.

Як вбачається із заяви ТОВ «Алькор»про уточнення позовних вимог від 27.11.2008р., позивач вважає, що укладання 25.12.2006р. між ДСК «ЧМП»та ЗАТ «ФК «Чорноморець»інвестиційного договору, де об'єктом інвестування є спірне майно, - це дії інших осіб спрямовані на порушення його права власності.

Факт укладання між ДСК «ЧМП»та ЗАТ «ФК «Чорноморець»цього інвестиційного договору правильно встановлено судом першої інстанції.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо залишення без розгляду позовних вимог ТОВ «Алькор»в частині визнання цього інвестиційного договору недійсним.

При цьому колегія враховує, що рішення в цій частині не оскаржується учасниками провадження у справі.

З облгяду на приписи ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не приймає і не розглядає вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник інвестора підтвердила, що право власності ТОВ «Алькор»на спірний об'єкт ЗАТ «ФК «Чорноморець»не визнається.

За таких обставин у ТОВ «Алькор»були законні підстави для звернення до господарського суду із позовом про визнання права власності на спальний корпус і такий позов підлягає задоволенню на підставі ст.392 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -                                        

                                                  П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційне подання Чорноморського транспортного прокурора частково задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 02.02.08р. по справі №3-30-7/265-07-7468  - скасувати.

Позов ТОВ “Фірми “Алькор” частково задовольнити.

Визнати за  ТОВ “Фірма “Алькор” право власності на спальний корпус (літ. “Д”) загальною площею 4 916,7 кв. м., розташованого під №30 по вул. С.Варламова (колишня вул. Піонерська) в м. Одесі.

В решті позову відмовити.

   Головуючий суддя                                                                                Г.А. Єрмілов

   Суддя                                                                                          О.Л. Воронюк    

   Суддя                                                                                                               В.В. Лашин

  Постанова підписана