Ухвала

від 04.10.2012 по справі 2а-4285/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4285/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Федкомінвест - Україна»до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби України про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Шевченківському районі Державної податкової служби України подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2008 року позов закритого акціонерного товариства «Федкомінвест - Україна»задоволено повністю. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 17 жовтня 2007 року №0007812309/0, від 15 листопада 2007 року № 0007812309/1, від 31 січня 2008 року № 0007812309/2 (а.с. 120-132).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2008 року було скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 172-175).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 лютого 2012 року касаційну скаргу закритого акціонерного товариства «Федкомінвест-Україна»задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2009 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 239-242).

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ПП «Альтернатива-С» за період з 01.01.2007 року по 30.06.2007 року, за результатами якої прийнято акт № 4034/23-09/31484491 від 08.10.2007 року.

В акті перевірки встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження чистої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період, що перевіряється, в сумі 341 600,00 грн.

На підставі акту, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007812309/0 від 17.10.2007 року, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 512 400,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 341 600,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 170 800,00 грн.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку та подав скаргу до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва. Рішенням про результати розгляду первинної скарги №5983/10/25-007 від 12.11.2007 року було відмовлено у задоволенні первинної скарги та прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 15.11.2007 року №0007812309/1, аналогічне за змістом.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до державної податкової адміністрації у м. Києві зі скаргою, за результатами розгляду якої прийнято рішення №192/10-25-11 від 21.01.2008 року, яким було скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 17.10.2007 року №0007812309/0 та від 15.11.2007 року №0007812309/1 в частині донарахованої суми податку на додану вартість в сумі 235 015,00 грн. та в частині застосованої фінансової санкції у розмірі 117507,5 грн., в іншій частині зазначені рішення залишено без змін.

У зв'язку з частковим задоволенням повторної скарги позивача податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.01.2008 року №0007812309/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 159 877,50 грн.

На думку податкового органу, позивачем завищено податковий кредит та відповідно занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по взаєморозрахунках з ПП «Альтернатива С». Завищення податкового кредиту відбулося через те, що позивач включив до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в рамках договірної ціни ПП «Альтернатива -С», а договірна ціна, визначена за напівфабрикат «Вет-Блу», між позивачем та ПП «Альтернатива -С»в договорі постачання № 14/02 відрізняється більше ніж на 20%.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП «Альтернатива-С»було укладено договір постачання №14/02 від 14.01.2007 року шкіряного напівфабрикату «Вет-блю»1-2 ґатунку вагою 2-8 кг на загальну суму 3 552 000,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Виконання вищезазначеного договору підтверджується виписками з банківського рахунку, податковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до положень п. 1.18 Закону України «Про податок на додану вартість»звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Тобто, лише наявність сумніву у податкового органу щодо невідповідності ціни договору, що розглядається, ще не є підставою для застосування правил про звичайні ціни без дотримання вимог закону про порядок і визначені законом випадки їх застосування.

В обґрунтування положень про застосування звичайних цін при здійсненні операцій з купівлі-продажу шкіряного напівфабрикату «Вет-блю»1-2 ґатунку вагою 2-8 кг, відповідач посилається на інформацію Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків від 27.09.2007 року № 682/08-07, в якій звичайна ціна шкіряного напівфабрикату хромового дубління «Вет-Блу»складає 31,3 гривень за 1 кг, що відрізняється від ціни купівлі вказаного товару ЗАТ «Федкомінвест-Україна», яке придбало даний товар за ціною 74,00 гривні за 1 кг.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що висновки Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків Міністерства економіки України стосуються середніх звичайних цін при експорті товару, у той час як процес придбання позивачем шкіряного напівфабрикату Вет-блю у ПП «Альтернатива-С»відбувався на внутрішньому ринку України.

Також судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до норм чинного законодавства на Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків Міністерства економіки України не покладено функцію проведення оцінки рівня цін реалізації товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України.

Тобто, при визначенні рівня звичайних цін на шкіряний напівфабрикат Вет-блю податковий орган не використав інформацію про укладені договори на момент продажу такого товару у співставних умовах та не порівняв вартість товару з цінами, що діяли на напівфабрикати на внутрішньому ринку на момент їх придбання позивачем.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України та листа Державного комітету статистики України від 10.05.2012 року, інформація щодо рівня середніх цін на внутрішньому ринку України на товар: шкіряний напівфабрикат «Вет-блю» 1-2 ґатунку протягом періоду - січень березень 2007 року відсутня.

Підпунктом 1.20.6 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Ціна в договорі з ПП «Альтернатива-С»встановлена за домовленістю сторін, що відповідає положенням частини 1 ст. 632 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, судом першої інстанції було зроблено правильний висновок про те, що оскільки відповідачем не було представлено статистичної оцінки рівня цін реалізації ідентичних або однорідних товарів, які б вказували на заниження позивачем ціни продажу вказаних товарів у співставних умовах, то донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість з підстав придбання продукції у контрагента за цінами нижче звичайних є помилковим.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін .

Керуючись ст. ст. 160, 169, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.

Повний текст виготовлено: 09.10.2012 року.