Рішення

від 25.11.2008 по справі 26/219

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/219

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.08                                                                                           Справа№ 26/219

 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Флора ГОТІ центр”, м. Жовква Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Футура”, с. Дмитрів Радехівського району Львівської області

про стягнення 305 150,00 грн.                                                                                               

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Манько Л.І. –адвокат (довіреність б/н від 30.07.2008 р.), Максимець Л.В. –представник (довіреність б/н від 30.07.2008 р.)

від відповідача не з'явився

Представникам позивача роз'яснено їх права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Флора ГОТІ центр”, м. Жовква Львівської області звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Футура”, с. Дмитрів Радехівського району Львівської області про стягнення 305 150,00 грн.

Ухвалою суду від 07.08.2008 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 20.08.2008 р. Ухвалою суду від 12.08.2008 р. вжито заходів до забезпечення позову. Ухвалою суду від 20.08.2008 р. провадження у справі зупинялося до вирішення питання Львівським апеляційним господарським судом по апеляційній скарзі на ухвалу суду від 12.08.2008 р. про вжиття заходів до забезпечення позову. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2008 р. апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Ухвалою суду від 07.11.2008 р. поновлено провадження у справі та розгляд справи призначено в судовому засіданні на 18.11.2008 р.

Через канцелярію суду позивачем 17.11.2008 р. подано заяву від 11.11.2008 р. про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 305 150,00 грн. основного боргу, 4 616,27 грн. –3% річних, 3 215,53 грн. інфляційних втрат, 500 000,00 грн. штрафу та судові витрати.

Ухвалою суду від 18.11.2008 р. у зв'язку з подання позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог та неявкою представника відповідача розгляд справи відкладався до 25.11.2008 р.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримали, просили позов задоволити повністю.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, витребуваних документів не подав, надіслав на адресу суду телеграму про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням директора.

Прохання відповідача викладене у телеграмі про відкладення розгляду справи до задоволення не підлягає у зв'язку з наступним. Ухвалою суду від 18.11.2008 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду, відкладався до 25.11.2008 р. (відповідач не виконав вимог ухвал суду та не подав витребуваних ухвалами матеріалів). У телеграмі відповідач зазначає що директор знаходиться у відрядженні (хоча в телеграмі зазначено, що її відправляв Пороню Віталій Вікторович, який згідно матеріалів справи є генеральним директором відповідача) і взнав про дату слухання справи занадто пізно, однак на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення від 19.11.2008 р. (ухвали суду про призначення справи до розгляду на 25.11.2008 р.) уповноважена особа відповідача розписалася про отримання рекомендованого листа 22.11.2008 р., отже відповідач був повідомлений завчасно про час, місце та дату розгляду справи. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. У матеріалах справи знаходяться довіреності видані відповідачем на ім'я Пащука Артема Ігоровича та Остапіва Романа Юрійовича (перший 14.08.2008 р. ознайомлювався з матеріалами справи, а другий брав участь у судовому засіданні 20.08.2008 р.). Таким чином, прохання відповідача викладене в телеграмі про відкладення розгляду справи спрямоване на затягування розгляду справи. Також, слід зазначити, що у справі достатньо матеріалів для вирішення спору по суті.

Відповідачем, також, подано заперечення (вх. № 18679 від 20.08.2008 р.) на позовну заяву, в якому позов заперечує повністю та просить суд відмовити у його задоволенні з мотивів викладених у заперечені.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши всі документи по справі, суд встановив наступне:

30 квітня 2008 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу № ДГ-95 (далі по тексту –договір).

Згідно умов договору позивач зобов'язався поставити товар відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти даний товар та оплатити його на умовах, передбачених даним договором.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 415 150,00 грн., що підтверджується довіреністю на одержання товарно-матеріальних цінностей та видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 3.1. договору, Покупець (відповідач) зобов'язаний проводити оплату за отриманий товар згідно виставленого рахунку-фактури Продавця (позивача) за графіком, визначеним сторонами у договорі в термін до 13.05.2008 р. та в термін до 31.05.2008 р.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В порушення умов договору відповідач здійснив лише часткову оплату товару на загальну суму 110 000,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, заборгованість відповідача перед позивачем за відпущений товар склала суму в розмірі 305 150,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано, відповідно, –3 %  річних на загальну суму 4 616,27 грн. та  інфляційних втрат на загальну суму 9 215,53 грн.

Згідно ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Так, відповідно до п. 5.2. договору, за порушення умов розрахунків по п. 3 договору (Умови розрахунків) Покупець (відповідач) сплачує Продавцю (позивачу) штрафну санкцію в розмірі 10% за кожний день прострочки від суми простроченого платежу станом на 01.06.2008 року.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до абз. 3 п. 48 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»оскільки ГК України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Позивачем нараховано відповідачу штраф на загальну суму 5 004 460,00 грн., однак просить суд стягнути з відповідача 500 000,00 грн., у зв'язку із неможливістю позивачем в повному обсязі оплатити суму державного мита.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача за несвоєчасне виконання зобов'язань підлягає стягненню сума в розмірі 305 150,00 грн. –основного боргу, 4 616,27 грн. –3% річних, 9 215,53 грн. –інфляційних втрат, а решта частин цих вимог (про стягнення штрафу) підлягає стягненню частково в сумі 200 000,00 грн.

Згідно вимог ч. 1 ст. 83 ГПК України та ч. 1 ст. 233 ГК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, враховуючи надмірно великий порівняно із збитками позивача розмір штрафу, значну дебіторську заборгованість перед позивачем, тому суд взяв до уваги часткове виконання боржником зобов'язань і те, що належний до сплати штраф є надмірно великим, зменшив розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з 500 000,00 грн. до 200 000,00 грн.

Позивачем також доведено понесення ним витрат на оплату послуг адвоката  у розмірі 7 050,00 грн., що підтверджується договором про надання адвокатських послуг № 01/07-08 від 01.07.2008 р., актом приймання-передачі виконаних робіт від 20.08.2008 р., платіжним дорученням № 254 від 08.08.2008 р. на суму 7 050,00 грн. та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1038 від 24.11.2004 р. (копії знаходяться в матеріалах справи).

Щодо клопотання відповідача, у своєму запереченні на позовну заяву про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі, то суд не вважає за можливе задоволити його з огляду на наступне.

У запереченні на позовну заяву відповідач мотивує своє клопотання про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі тим, зокрема, що відповідно до п. 4.2 договору разом із Товаром Продавець передає Покупцеві наступні товаросупроводжувальні документи: сертифікат якості виробника, видаткова накладна, податкова накладна і оскільки, до товару, який було йому передано не було додано сертифікату якості виробника, що є прямим обов'язком позивача, передача товару не була завершена. У зв'язку з чим, без сертифіката відповідач не міг використовувати товар за призначенням, оскільки не було впевненості в достовірності якості товару.

Відповідно до п. 6.1. договору, приймання товару покупцем здійснюється згідно ст. 689 ЦК України та Інструкцій № П-6 від 15.06.1965 р. та № П-7 від 25.04.1966 р., затверджених Постановами Держарбітражу при РМ СРСР.

Згідно ч. 2 ст. 689 ЦК України, покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до п. 14 "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" № П-7 (далі –Інструкція № П-7) затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР, від 25.04.1966р.) приймання продукції за якістю та комплектністю проводиться в точній відповідності до стандартів, технічних умов, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, котрі засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених документів чи деяких із них не призупиняє приймання продукції. У цьому випадку, складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, яка поступила і в акті вказується які документи відсутні.

Згідно п. 9 Інструкції № П-7 зазначено, що даний акт повинен бути складений протягом 5 днів з моменту виявлення недоліків, але не пізніше 4 місяців з моменту поступлення продукції на склад отримувача, який виявив приховані недоліки, якщо інші строки не передбачені обов'язковими для сторін правилами.

Відповідно до ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до цього суд не вважає за можливе задоволити вимоги відповідача заявлені в запереченні на позовну заяву, оскільки відповідач не довів факту передання товару позивачем за договором без документу, а саме без сертифікату якості виробника, а також судом встановлено, що відповідач не відмовився від прийняття товару за вказаним договором та не повернув товар позивачу через відсутність необхідного сертифікату якості виробника на нього.

Також, відповідачем в обґрунтування своїх вимог, викладених у запереченні, не було надано доказів в підтвердження того, що відповідач в зазначенні в Інструкції № П-7 строки звертався до позивача з актом про фактичну якість і комплектність продукції, яка поступила із вказівкою в даному акті про те, які документи відсутні.

Окрім цього, судом встановлено, що відповідач зобов'язаний оплатити товар у зазначений п. 3 договору термін, і даний термін не прив'язаний до моменту надання позивачем сертифікату якості виробника.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 549, 625, 689, 692 ЦК України, ст.ст. 180, 193, 230, 233 ГК України, та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Футура», Львівська область, Радехівський район, с. Дмитрів, (р/р 26009600021881 у Львівській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 325019, код ЄДРПОУ 34677847) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Флора ГОТІ центр», Львівська область, м. Жовква,  вул. Равська, 15А (р/р 26008031826500 в АКІБ «УкрСибБанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 33622069) 305 150 грн. 00 коп. основного боргу, 4 616 грн. 27 коп.  – 3 % річних,  9 215 грн. 53 коп. інфляційних втрат, 200 000 грн. 00 коп. неустойки, 5189 грн. 82 коп. державного мита, 74 грн. 77 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 7 050 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.          В решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.     

Суддя