Ухвала

від 25.09.2012 по справі 2а-19544/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-19544/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еко»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15 грудня 2011 року №0011252306, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Еко»(далі -Позивач, ТОВ «Еко») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі -Відповідач, ДПІ у Печерському районі) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15 грудня 2011 року №0011252306.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2012 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем доведено правомірність включення до складу податкового кредиту 237 400,00 грн. податку на додану вартість, а тому позовні вимоги є повністю обґрунтованими. Крім того, суд зауважив, що Відповідачем не подано жодних доказів нікчемності укладених Позивачем з ТОВ «Компанія «Дефанс»договорів, на підставі яких ТОВ «Еко»було сформовано податковий кредит.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що контрагент Позивача мав взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання, які мали ознаки фіктивності, а тому сформований ТОВ «Еко»на підставі виписаних ТОВ «Компанія «Дефанс» податкових накладних податковий кредит є незаконним. Крім того, звертає увагу суду на відсутність у контрагента Позивача виробничих можливостей на виконання господарських зобов'язань, що не було взято до уваги судом першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у листопаді 2011 року посадовими особами ДПІ у Печерському районі було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Еко»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Дефанс»з період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 237 400,00 грн.. Результати перевірки зафіксовані в акті від 28 листопада 2011 року №1530/2306/21559243. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 15 грудня 2011 року №0011252306, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 237 401,00 грн. (у тому числі за основним платежем -237 400,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1 грн.).

Вирішуючи питання про реальність укладентх між Позивачем та ТОВ «Компанія «Дефанс»договорів, суд першої інстанції вірно встановив, що що 01 березня 2011 року між ТОВ «Еко»(Замовник) та ТОВ «Компанія «Дефанс»(Виконавець) було укладено Договір про надання послуг № 04/11 (далі -Договір №04/11) згідно якого Виконавець зобов'язувався виконувати роботи з надання екологічних послуг підприємствам та організаціям, розробки інформаційного забезпечення для оперативного отримання відомостей про екологічний стан окремих об'єктів міста; проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу, розробки дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферу, розділів ОВНС для підприємств; розробки дозволів на спеціальне водокористування, атестаційних паспортів робочих місць, лімітів та дозволів на утворення та розміщення відходів виробництва, паспортів МВВ, реєстрових карт місць утворення відходів, паспортів ПГОУ для підприємств, а Замовник зобов'язувався прийняти та оплатити їх на умовах даного Договору.

Реальність виконання вказаного договору, на обґрунтовану думку суду першої інстанції, підтверджується наявними у матеріалах справи актами здавання-приймання науково-технічної документації (т. 1, а.с. 31-32), платіжними дорученнями (том 2, а.с. 41-53), податковими накладними ( том І, а.с. 59-68).

Крім того, як вірно встановлено судом, 01 квітня 2011 року між ТОВ «Еко»(Замовник) та ТОВ «Компанія «Дефанс»(Виконавець) було укладено Договір про надання послуг № 05/11 (далі -Договір №05/11), згідно якого Виконавець зобов'язувався виконувати роботи з надання екологічних послуг підприємствам та організаціям, розробки інформаційного забезпечення для оперативного отримання відомостей про екологічний стан окремих об'єктів міста; проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу, розробки дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферу, розділів ОВНС для підприємств; розробки дозволів на спеціальне водокористування, атестаційних паспортів робочих місць, лімітів та дозволів на утворення та розміщення відходів виробництва, паспортів МВВ, реєстрових карт місць утворення відходів, паспортів ПГОУ для підприємств, а Замовник зобов'язувався прийняти та оплатити їх на умовах даного Договору.

На підтвердження реальності виконання зазначеного договору, на думку суду першої інстанції, Позивачем надано необхідні документи - акти здавання-приймання науково-технічної продукції (том І, а.с. 57-58), платіжні доручення (том ІІ, а.с. 69-77), податкові накладні (том І, а.с. 33-40).

При цьому суд обґрунтовано зауважив, що в подальшому придбані у ТОВ «Компанія Дефанс»послуги використовувалися у господарській діяльності Позивача. За таких обставин, колегія суддів повністю погоджується з твердженням Окружного адміністративного суду м. Києва про реальність укладених між ТОВ «Еко»та ТОВ «Компанія Дефанс»договорів.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 203, 228 ЦК України, ст. 207 ГК України дійшов до обґрунтованого висновку, що підстав для визнання недійсними укладених Позивачем з ТОВ «Компанія Дефанс»договорів немає. Крім того, суд вірно наголосив на тому, що податковим органом як суб'єктом владних повноважень не доведено, що господарські операції Позивача є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності Позивача та його контрагентів, оскільки позиція податкового органу про нікчемність правочинів ґрунтується виключно на висновках актів перевірок господарських операцій контрагентів ТОВ «Компанія Дефанс» та його постачальників. При цьому, доказів визнання нікчемними угод суду не надано, а отже висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

За таких обставин повністю обґрунтованим, на думку колегії суддів, є заснований на положеннях п. 185.1 ст. 185, пп. 198.1 -198.3, п. 198.6 ст. 198, пп. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позиції Відповідача щодо заниження Позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Оскільки, як вірно зауважив суд, наявні у матеріалах справи податкові накладні, виписані Позивачу ТОВ «Компанія Дефанс» податкові накладні (т. І, а.с. 33-40; т. І, а.с. 59-68) відповідали всім визначеним положеннями Податкового кодексу України вимогам, тобто в останніх містилися всі необхідні реквізити, а також вони були виписані платником ПДВ. При цьому суд першої інстанції вірно підкреслив той факт, що анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Компанія Дефанс»в подальшому не може свідчити про нікчемність договору, оскільки на момент виписки Позивачу податкових накладних контрагент ТОВ «Еко»мав законне право це робити.

Окрім іншого, судова колегія критично оцінює позицію Апелянта щодо того, що встановлення факту взаємовідносин контрагента Позивача з фіктивними суб'єктами господарювання є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності ТОВ «Еко», оскільки приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування Позивачем податкового кредиту від добросовісності платника податку, з яким суб'єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що невиконання такими особами податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб'єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еко»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15 грудня 2011 року №0011252306 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.