Рішення

від 25.11.2008 по справі 15/264

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/264

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.08                                                                                           Справа№ 15/264

Господарський суд Львівської області у складі:

судді Костів Т.С.

при секретарі Качур Ю.

          за участю представників сторін:

позивача –ХХХХХХХ. - представник

відповідача –ХХХХХХХХ. –представник

третьої особи –не з'явився

розглянув матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія –Галичина”, м. Івано-Франківськ, до Державного територіально-галузевого об'єднання “Львівська залізниця”, м. Львів, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –відкрите акціонерне товариство “АрселорМіттал Кривий Ріг”, м. Кривий Ріг, про відшкодування збитків в розмірі 4891,49 грн.

Суть спору: Позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія – Галичина”, м. Івано-Франківськ, до Державного територіально-галузевого об'єднання “Львівська залізниця”, м. Львів, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –відкрите акціонерне товариство “АрселорМіттал Кривий Ріг”, м. Кривий Ріг, про відшкодування збитків в розмірі 4891,49 грн..

Провадження по справі було порушено 19.08.2008 р. та призначено розгляд справи на 30.09.2008 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, викладених в ухвалах суду від 30.09.2008 р., 16.10.2008 р.. В судовому засіданні 04.11.2008 р. оголошено перерву до 13.11.2008 р.. Ухвалою суду від 13.11.2008р. розгляд справи відкладено на 25.11.2008р.

У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами. Представникам роз'яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, зміні позовних вимог. Ствердив, зокрема, що 02.03.2008 р. ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” направило позивачу прокат арматурний вагою 67,65 тн.. Згідно із комерційним актом від 10.03.2008 р. №АХ322089/1 станції Івано-Франківськ, виявлено нестачу 1160 кг вантажу. Посилається на відсутність відомостей в комерційному акті про наявність діагонального завантаження останньої пачки, розбиті зв'язки, складання комерційного акту через два дні після здачі вантажу одержувачу. Просить позов задовольнити і стягнути з відповідача 4891,49 грн.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив, зокрема, що вантаж прибув у справному вагоні, завантажений був навалом, а виїмок, які б свідчили про втрату вантажу під час перевезення, не виявлено. Посилається на неврахування позивачем норм природної втрати вантажу –0,5%. Просить у позові відмовити.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві та доповненні до відзиву. Посилається на повне та належне завантаження вантажу у відповідності до вимог Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р., його прийняття ДТГО “Львівська залізниця” шляхом огляду у відповідності із п. 28 Правил приймання вантажів. Ствердив, водночас, про помилкове обчислення позивачем втраченого вантажу, оскільки 67,76 т. –це вага вантажу з урахуванням упаковки –110 кг., а також неврахування 0,5% норми природної втрати вантажу. Таким чином, фактично було втрачено вантажу в кількості 0,712 т. на суму 3002,36 грн..

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається з накладної №47888321, 02.03.2008 р. ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” відвантажило позивачу у вагоні №68730084 на станцію Івано-Франківськ Львівської залізниці навалом прокат чорних металів не поіменований в алфавіті вагою 67650 кг з урахуванням упаковки 110 кг, усього –67760 кг. (вага брутто 88260 кг, тара –20500 кг.).

Відповідно до пар. 19 Технічних умов навантаження та кріплення вантажів, працівники залізниць здійснюють контроль за дотриманням вантажовідправниками Технічних умов навантаження і кріплення вантажів на відкритому рухомому складі шляхом огляду завантажених вагонів. Звертається увага на відповідність розміщення вантажу способу, встановленому Технічними умовами, кресленням чи схемою; правильність розміщення і кріплення вантажу, дотримання загальних положень про розміщення і кріплення вантажів.

Календарними штемпелями на накладній підтверджується, що вантаж 02.03.2008 р. був прийнятий залізницею до перевезення, був розміщений і закріплений згідно з параграфами МО 10/24 від 24.01.2007 р. Схема МТУ 04-06 правильно. Як вбачається з п. 10 Вимог до навантаження сортової сталі в'язках в чотиривісні на піввагони (МТУ 04-06 Схема навантаження сортової сталі довжиною понад 9000 до 12000 мм в напіввагон), для забезпечення контролю схоронності вантажу на верхній ярус штабеля по його діагоналі вкладають одну в'язку. Зазначеним підтверджується факт належного, у відповідності до вимог законодавства навантаження та кріплення вантажу третьою особою.

При цьому, як вбачається з п. 1.1. Правил перевезення вантажів навалом і насипом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. №542, вантажі, які не потребують упакування, в залежності від фракційного складу, перевозяться навалом або насипом, без підрахунку місць. У перевізних документах на ці вантажі у графі “Кількість місць” проставляється “Навалом” чи “Насипом”. Водночас, навалом чи насипом відповідно до додатку №1 можуть перевозитись метали чорні, прокат чорних металів (дрібних фракцій, з яких неможливо сформувати пакети, зв'язки). З врахуванням наведеного, а саме навантаження вантажу у зв'язках та зазначення у накладній про навантаження вантажу насипом, суд приходить до висновку, що вантаж приймався відповідачем до перевезення без підрахунку кількості місць, за вагою і у в'язках (що додатково підтверджується змістом комерційного акту від 10.03.2008 р., яким встановлено, що арматура пов'язана у в'язки, однак навантаження проведено навалом).

Належних доказів недонавантаження вугілля відправником суду не надано. Натомість, матеріали справи свідчать про прийняття відповідачем до перевезення належно упакованого у зв'язки та завантаженого відповідності до Схеми МТУ 04-06 вантажу вагою 67650 кг з урахуванням упаковки 110 кг, що додатково підтверджується сертифікатом №В-410 від 29.02.2008 р. (вагон №68730084).

Як вбачається зі штемпеля на накладній, оформлення видачі вантажу позивачу було проведено 08.03.2008 р., що не заперечувалось сторонами. Однак, 10.03.2008 р. було складено комерційний акт АХ№322089/1, відповідно до якого у справному в технічному відношення відкритому рухомому складі на вимогу вантажоодержувача №81 від 07.03.2008 р. було проведено комісійне переважування вагона на станції призначення. Було встановлено, що замість 88260 кг брутто, вага брутто склала 87100 кг.. після цього, 08.03.2008 р. вагон було розвантажено. Розбіжності у вазі тари вагона не виявлено, однак, вага нетто склала 66600 кг, що менше на 1160 кг проти документів.

Посилання третьої особи на необхідність зменшення цієї суми різниці на вагу упаковки –110 кг, не заслуговує на увагу, враховуючи, що ця вага упаковки визначалась для усього вантажу масою 67650 кг. і з її врахуванням в комерційному акті визначалась різниця у вазі. Водночас, підставним є посилання на необхідність врахування при визначенні недостачі норми природних втрат 0,5% від ваги нетто в вагоні, передбаченої у ст. 114 Статуту залізниць України та п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України№644 від 21.11.2000 р., з урахуванням чого вага становитиме 821,75 кг., а вартість втрат, враховуючи наявні у матеріалах справи дані щодо ціни товару з урахуванням ПДВ становитиме 3465,15 грн.. Зазначена обставина визнана відповідачем у відзиві.

Зі змісту вказаного комерційного акту також вбачається, що відсутній вантаж міг поміститись у вагоні, однак, виїмок не виявлено, а візуально встановити кількість місць неможливо. Однак, враховуючи що вантаж не приймався до перевезення за кількістю місць, а лише за вагою, таке посилання є безпідставним. Не заслуговує на увагу також відсутність виїмок враховуючи не встановлення наявності діагонально навантаженої верхньої в'язки, яку, у відповдінсоті з п. 10 Вимог до навантаження сортової сталі в'язках в чотиривісні на піввагони (МТУ 04-06 Схема навантаження сортової сталі довжиною понад 9000 до 12000 мм в напіввагон), було покладено вантажовідправником на верхній ярус штабеля для забезпечення контролю схоронності вантажу.

          Згідно зі ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт”, залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу, вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

          Відповідно до ст. 920 ЦК України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). Згідно зі ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

У відповідності до Статут залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 р., Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. При цьому, відповідно до п. 6 Статуту, вантажовідправник (відправник вантажу, вантажовласник) –це зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення.

Відповідно до п. 30 Статуту, завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами. Згідно із п. 110 Статуту, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин (п. 113 Статуту). Відповідно до п. 111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, зокрема, у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Однак, перевізником визнано належне навантаження відповідної кількості вантажу відмітками у залізничній накладній, у той час як комерційний акт від 10.03.2008 р. підтверджує факт незабезпечення перевізником збереження вантажу. Належних доказів зворотнього суду не надано. Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 22, ст. 623 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками, зокрема, є витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. У відповідності до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини.

Оцінивши подані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 - 84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання “Львівська залізниця”, (79000, м.Львів, вул.Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія –Галичина”, (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Макухи, 41а/4, код ЄДРПОУ 33427681) 3465,15 грн.

3.          Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання “Львівська залізниця”, (79000, м.Львів, вул.Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія –Галичина”, (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Макухи, 41а/4, код ЄДРПОУ 33427681) 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Костів Т.С.