Постанова

від 02.10.2012 по справі 2а-1094/11/15/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2012 р. Справа №2а-1094/11/15/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Кисельової А.Є., представників сторін:

від позивача - Мамутова К.С., Мазалова Е.М., Меметов М.Е.;

від відповідача - Лукпанова К.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Виробничого підприємства «Кримліс»

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання скасування податкового повідомлення-рішення

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим звернулося Виробниче підприємство «Кримліс» (далі - позивач) до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (далі - відповідач) з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000012301/0 від 14.01.2011 р. про донарахування 46849 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм податкового законодавства, відповідачем невірно застосовані норми Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач зазначає, що висновки податкового органу щодо відсутності господарської операції між позивачем та його контрагентом та порушення платником (ВП «Кримліс») абзацу «а» пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту з ПДВ в сумі 37479 грн. по операціях придбання робіт у ТОВ «Земспецпроект» (постачальник) у зв'язку з не відображенням останнім податкових зобов'язань з ПДВ у податковій звітності, не ґрунтуються на нормах податкового законодавства. Позивач підкреслює, що вчинення господарської операції підтверджується первинними бухгалтерськими документами, тому спірне рішення підлягає скасуванню.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.01.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.06.2011 року у справі призначено експертизу, зупинено провадження у справі до одержання її результатів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.04.2012 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.09.2012 р. здійснена заміна відповідача на правонаступника - Джанкойську об'єднану державну податкову інспекцію АР Крим Державної податкової служби

Представники позивача у судових засіданнях наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки.

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував зазначивши, що в ході проведеної перевірки позивача були виявлені порушення податкового законодавства, що й стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Виробниче підприємство «Кримліс» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України державним реєстратором Красногвардійської районної державної адміністрації від 06.12.1999 р. за номером 11271200000000215.

Відповідно до довідки серії АБ №189997 від 22.01.2010 р. з Єдиного Державного Реєстру підприємств та організацій України основними видами економічної діяльності ВП «Кримліс» є:

- будівництво будівель (КВЕД - 45.21.1);

- будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання (КВЕД - 45.21.3);

Для здійснення основної економічної діяльності ВП «Кримліс» отримало ліцензію серії АВ №117842, що дозволяє здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури терміном дії з 26.05.2006 р. по 26.05.2011 р.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований в податковому органу платником податків та зборів, в тому числі є платником податку на додану вартість.

Таким чином, ВП «Кримліс» являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Посадовими особами відповідача була проведена планова виїзна перевірка Виробничого підприємства «Кримліс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 р.

За результатами перевірки був складений акт від 30.12.2010 р. №6937/23-1/30537311 (далі акт перевірки).

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012301/0 від 14.01.2011 р. про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 46849 грн., у т.ч. 37479 грн. основного платежу та 9370 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Сума донарахування ПДВ у розмірі 37479 грн. визначена податковим органом як наслідок порушення платником (ВП «Кримліс») абзацу «а» пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту з ПДВ в сумі 37479 грн. по операціях придбання робіт у ТОВ «Земспецпроект» (постачальника).

Сутність порушення полягає у тому, що: по-перше: податкова накладна не відповідає порядковому номеру податкових накладних, які видані раніше цім контрагентом, по -друге, постачальник позивача не відобразив у податковій звітності з податку на додану вартість податкових зобов'язань з ПДВ, по-третє: відносно посадових осіб ТОВ «Земспецпроект» слідчим відділом Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим була порушена кримінальна справа №10905370567 за ознаками злочину, що передбачений ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), в - четвертих, встановлена неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Земспецпроект» у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність донарахування податкових зобов'язань та нарахування штрафних (фінансових) санкцій і було встановлено наступне.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 р., суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій під час формування позивачем податкового кредиту у квітні 2010 року були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (надалі Закон).

Суд зазначає, що згідно з підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

За пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Водночас у підпункті 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.3.4 ст. 3 наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997р. «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054, із змінами, що діяли у дослідженому періоді, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Судом встановлено, що за висновками акту перевірки Джанкойської ОДПІ в АР Крим від 30.12.2010 р. №6937/23-1/30537311 ВП «Кримліс» безпідставно нарахувало податковий кредит з ПДВ у сумі 37479 грн. за грудень 2009 р. по операціях придбання робіт у ТОВ «Земспецпроект».

Проте, доказами, наявними в матеріалах справи, спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту.

Судом встановлено, що 26 листопада 2007 р. ВП «Кримліс» (Генпідрядник) уклало договір підряду №17 з КРУ «Управління капітального будівництва Республіканського Комітету Автономної Республіки Крим у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян» (Замовник).

Предметом договору підряду №17 від 26.11.2008 р. є виконання Генпідрядником за плату будівництва об'єкту «88 квартирний житловий будинок по вул. Кримська (2 пусковий комплекс - 45-квартир) в м. Саки».

В п. 2.1. договору визначено, що вартість робіт складає 9849,1 тис. грн. Відповідно до п. 2.4. договору договірна ціна встановлена періодичною та після закінчення періоду, в якому діяла тверда ціна в складі періодичної договірної цини, вартість залишків робіт може уточнюватися з подальшим установленням твердої ціни на весь залишок або його частину. Додатковою угодою від 03.07.2009 р. визначено, що ліміт на 2009 рік складає 5659,98 тис. грн.

Договором також передбачено, що роботи виконуються власними силами і силами сторонніх підприємств.

Здійснення діяльності за договором підряду №17 від 26.11.2008 р. відповідає основним видам економічної діяльності ВП «Кримліс» та спрямовано на отримання доходу у сумі - 9849100 грн. орієнтовна кошторисна вартість будівельних робіт згідно договору.

До виконання будівельних робіт по об'єкту «88 квартирний житловий будинок по вул. Кримська (2 пусковий комплекс - 45-квартир) в м. Саки» позивачем залучений підрядник - ТОВ «Земспецпроект» за договором підряду від 16.07.2009 р. №837.

Судом встановлено, що ТОВ «Земспецпроект» є спеціалізованою будівельною організацією відповідно до ліцензії серії АВ №316258 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, терміном дії з 23.05.2007 р. по 23.05.2012 р.

Згідно п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» 22.12.2009 року ТОВ «Земспецпроект» (продавець) виписало та передало ВП «Кримліс» (покупець) податкову накладну №222 на суму ПДВ 37479,00 грн., яка була зареєстрована позивачем в Реєстрі податкових накладних.

Продавець - ТОВ «Земспецпроект» відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» мав право виписки податкових накладних станом на 22.12.2009 р., так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua).

Судом встановлено, що податкова накладна №222 від 22.12.2009 р. на суму ПДВ 37479 грн. містить усі обов'язкові реквізити, передбачені п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у т.ч. умови поставки «договір від 16.07.2009 р. №837».

22 грудня 2009 р. ВП «Кримліс» перерахувало ТОВ «Земспецпроект» в безготівковій формі грошові кошти у сумі 250000 грн., у т.ч. ПДВ 41666,66 грн., та 37389,20 грн., в т.ч. ПДВ 6231,53 з призначенням платежу «за виконані роботи по об'єкту будівництво житлового будинку в м. Саки», що підтверджується належним платіжним дорученням №466 від 22.12.2009 р., №475 від 22.12.2009 р., та випискою Банку за 22.12.2009 р.

Відповідно, 22.12.2009 р. по даті зарахування на банківський рахунок коштів від покупця (ВП «Кримліс») в оплату робіт, що підлягають поставці, відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у ТОВ «Земспецпроект» виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 37479,00 грн.

На підставі отриманої податкової накладної №222 від 22.12.2009 р. на суму ПДВ 37479,00 грн. відповідно до п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВП «Кримліс» нарахувало в грудні 2009 р. податковий кредит у сумі 37479,00 грн. та включило його до податкової декларації за грудень 2009 р.

Поставка будівельних робіт, щодо яких ВП «Кримліс» по факту оплати був нарахований податковий кредит з ПДВ за грудень 2009 р. у сумі 37479,00 грн., була здійснена ТОВ «Земспецпроект» на користь ВП «Кримліс» в грудні 2009 р. за актом прийому виконаних підрядних робіт за грудень 2009 р. (форма КБ-2в) по об'єкту «88 квартирний житловий будинок по вул. Кримська (2 пусковий комплекс - 45-квартир) в м. Саки» на суму ПДВ 37479 грн. (загальна вартість 224874,00 грн. з ПДВ)

Податок на додану вартість в сумі 37479 грн., включений ВП «Кримліс» до складу податкового кредиту за грудень 2009 р., відповідає вимогам п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та сплачений у складі витрат на придбання робіт, з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ВП «Кримліс» виходячи з наступного.

Термін «господарська діяльність» не встановлений Законом України «Про податок на додану вартість», але п.1.15. ст.1 цього Закону передбачено, що «Інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування».

Пунктом 1.32. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 встановлено, що «Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах».

Будівельні роботи по об'єкту «88 квартирний житловий будинок по вул. Кримська (2 пусковий комплекс - 45-квартир) в м. Саки» вартістю 224874,00 грн., за якими був сплачений ПДВ у сумі 37479 грн. в грудні 2009 р., були придбані ВП «Кримліс» у ТОВ «Земспецпроект» на умовах підряду та у сумі 224874,00 грн., у т.ч. 37479 грн. ПДВ, отримані у грудні 2009 р. за актами прийому виконаних підрядних робіт за грудень 2009 форми КБ-2в.

В свою чергу, ВП «Кримліс» поставило вказані роботи вартістю 224874,00 грн., у т.ч. ПДВ у т.ч. 37479 грн., замовнику - на умовах генерального підряду за актами прийому-передачі робіт (форма КБ-2в), у зв'язку з чим позивачем були виписані податкові накладні, що підтверджується журналом-ордером по рахунку дебет 631, копіями актів прийому-передачі робіт (форма КБ-2в), копіями податкових накладних. В свою чергу замовником здійснена оплата генпідряднику вартість отриманих робіт, що підтверджується банківськими виписками, у зв'язку з чим, ВП «Кримліс» були включені податкові зобов'язання з ПДВ до податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період грудня 2009 р.

Таким чином, будівельні роботи, за операцією з придбання яких ВП «Кримліс» в грудні 2009 р. нарахувало податковий кредит у сумі 37479 грн., були: відносно ПДВ в сумі 37479 грн. використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ВП «Кримліс» з метою поставки будівельних робіт по об'єкту «88 квартирний житловий будинок по вул. Кримська (2 пусковий комплекс - 45-квартир) в м. Саки» на замовлення КРУ «Управління капітального будівництва Республіканського Комітету Автономної Республіки Крим у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян».

Суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу акту перевірки, про наявність підстав для зменшення позивачу суми податкового кредиту по операціям з ТОВ «Земспецпроект» у зв'язку з не відображенням та не сплатою останнім податкових зобов'язань з ПДВ, та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обставини щодо фактичності здійснення господарської операції з отримання робіт від ТОВ «Земспецпроект», на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Податковий орган також не подав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення названої операції з поставки товару було одержання позивачем податкової вигоди. Не зазначено відповідачем й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника (позивача у справі).

Суд погоджується з доводами позивача про те, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Звідси, власне відсутність доказів сплати постачальниками позивача (ТОВ «Земспецпроект») до бюджету податків не може слугувати достатньою підставою для зменшення податкового кредиту при відсутності обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника ПДВ.

До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд зауважує, що посилання податкового органу на дані результату автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є безпідставним, оскільки, такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно адже відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за N 925/11205 (чинного на час виникнення спірних відносин) акт -це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Згідно із п. 1.7 цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для прийняття рішення про визначення суми податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд зазначає, що дані автоматизованого зіставлення даних податкової звітності у розрізі контрагентів, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Таким чином, обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення суми нарахованого (сплаченого) податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення-рішень, знаходяться поза межами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Щодо посилання податкового органу на ту обставину, що податкова накладна не відповідає порядковому номеру податкових накладних, які видані раніше цім контрагентом, то суд зазначає наступне.

За змістом підпункту 7.4.5 пункту 7.4. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Таких обставин судом не встановлено.

Більш того, суд зазначає, що самі по собі недоліки в заповненні податкової накладної, якщо таки є, не роблять її недійсною та не свідчить про її неналежність та недопустимість як доказу при підтвердженні здійснення господарських операцій іншими первинними документами.

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача, що відносно посадових осіб ТОВ «Земспецпроект» слідчим відділом Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим була порушена кримінальна справа №10905370567 за ознаками злочину, що передбачений ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України, оскільки сам факт порушення кримінальної справи не свідчить про протиправність формування податкового кредиту позивачем за конкретною господарською операцією при наявності первинних бухгалтерських документів, підтверджуючих правомірність нарахування податкового кредиту, та інших документів, які свідчать про наявність матеріального результату вчиненої господарської операції, а саме: фактичного виконання зобов'язань сторонами за договором.

З тих же міркувань суд вважає безпідставним посилання представника відповідача на неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента позивача, у зв'язку з незнаходженням підприємства за юридичною адресою.

Таким чином, суд зазначає, що висновки акту перевірки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відтак, враховуючи відсутність з боку позивача порушень Закону України «Про податок на додану вартість» в частині формування податкового кредиту за грудень 2009 року, необґрунтованим є донарахування останньому суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 37479 грн.

У зв'язку з цим, також необґрунтованим є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 9370 грн.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд вважає податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000012301/0 від 14.01.2011 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 46849,00 грн. у т.ч. 37479,00 грн. основного платежу та 9370 грн. штрафних (фінансових) санкцій є таким, що прийнято податковим органом протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а відтак, адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи, що позивачем невірно визначені позовні вимоги про скасування спірного податкового повідомлення-рішення, замість визнання його протиправними та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає за можливим відповідно до ст. 11 КАС України вийти за межи позивних вимог та визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000012301/0 від 14.01.2011 р.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Зазначена позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11.

Під час судового засідання, яке відбулось 02.10.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 05.10.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0000012301/0 від 14.01.2011 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничого підприємства «Кримліс» (ЄДРПО 30537311) 3,40 грн. судових витрат, шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.