Постанова

від 18.09.2012 по справі 8805/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2012 р. справа №2а-8805/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - Машир В.О.,

представника відповідача - Горбатенко Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Українського-Болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Українсько-Болгарське товариство з обмеженою відповідальністю "Пірана", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Держаної податкової служби, в якому просить суд, з урахуванням уточнень, скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000881702, №0000790221, №0000800221 від 27.06.2012 року. Посилаючись на факти викладені у позовній заяві, позивач просив позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених в письмових запереченнях, які приєднані до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Українсько-Болгарське товариство з обмеженою відповідальністю "Пірана" (код ЄДРПОУ 22699101) (далі УБ ТОВ "Пірана") зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 19.10.1994 року, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серія А01 №074068, реєстраційний №14801200000027517, взято на податковий облік в органи ДПС від 02.11.1994 року за №870.

З 30.03.2012 року по 11.05.2012 року Основ'янською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі відповідач) була проведена планова виїзна перевірка УБ ТОВ "Пірана" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки №1220/233/22699101 від 18.05.2012 року, згідно висновків якого було встановлено з боку позивача наступні порушення:

- ст. 203, ч.1 ст. 207, п. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених УБ ТОВ "Пірана" з постачальниками ТОВ "Бізнес-Консалтінг Плюс" (код ЄДРПОУ 37093546), ТОВ "ВІП СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 37240791), ТОВ "ФАРМА ТРЕЙДІНМПЕКС" (код ЄДРПОУ 37091349);

- п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.5.9 ст.5 Закону країни "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 135.5.4, п.135.5 ст.135, п.п.14.1.3 п.14.1 ст.14 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 1391938 грн., у тому числі по періодах:

ІV квартал 2010 року - 326510 грн.,

І квартал 2011 року - 4029 грн.,

ІІ квартал 2011 року - 278615 грн.,

ІІІ квартал 2011 року - 692400 грн.,

ІV квартал 2011 року - 90384 грн.;

- п. п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 889263 грн., у тому числі по періодах:

за жовтень 2010 року у розмірі 124769 грн.,

за листопад 2010 року у розмірі 130339 грн.,

за грудень 2010 року у розмірі 133776 грн.,

за січень 2011 року у розмірі 42832 грн.,

за лютий 2011 року у розмірі 3223 грн.,

за березень 2011 року у розмірі 136063 грн.,

за квітень 2011 року у розмірі 53895 грн.,

за травень 2011 року у розмірі 101562 грн.,

за жовтень 2011 року у розмірі 20343 грн.,

за листопад 2011 року у розмірі 71282т грн.,

за грудень 2011 року у розмірі 71178 грн.;

- п.п. 7.3 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" донараховано податку у сумі 42634,53 грн. за 2010 рік.

На підставі зазначених висновків, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення №0000881702 від 27.06.2012 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 54822,80 грн. (за основним платежем - 42634,53 грн. та за штрафними санкціями - 12188,13 грн.), №0000790221 від 27.06.2012 року з податку на прибуток підприємств і організації приватної власності (за основним платежем 1391938 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 81627,50 грн.), №0000800221 від 27.06.2012 року з податку на додану вартість, яким занижено податкове зобов'язання (за основним платежем 889263 грн. та за штрафними (фінансовими) санкіями 137922,75 грн.).

Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Як вбачається з акту перевірки та підтверджується матеріалами страви між УБ ТОВ "Пірана" були укладені договора з ТОВ "Бізнес-Консалтінг Плюс" (код ЄДРПОУ 37093546), ТОВ "ФАРМА ТРЕЙДИМПЕКС" (код ЄДРПОУ 37091349), ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055), ПП "Агентство маркетингових досліджень", ТОВ "Харопторг Ексім-ЛТД" (код ЄДРПОУ 37366125), ТОВ "Комерційна фірма Стайл Груп" (код ЄДРПОУ 37212015).

Під час судового розгляду судом встановлено, що між УБ ТОВ "Пірана" був укладений договір №36 від 15.03.2011 року, в якому покупець - УБ ТОВ "Пірана" в особі директора Болдирева Д.Д. та контрагент Промтехноопт" (продавець) в особі директора Бадюк Наталії Євгеніївни, з якого вбачається, що продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити сировину та матеріали для парфумовано-косметичної продукції, по заказу покупця, по цінам узгодженим с покупцем (можливо в усній формі).

Доказами виконання вимог вказаного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного обліку: видатковими накладними, податковими накладними, доказами сплати за отриманий товар (платіжні доручення), копії довіреності на отримання ТМЦ, докази транспортування товару (подорожні листи) (т. 4 а.с. 18-156).

Відповідно до договорів №126 від 05.09.2011 року, №134 від 08.09.2011 року, №128 від 05.09.2011 року, №127 від 05.09.2011 року укладеним між УБ ТОВ "Пірана" та ТОВ "Бізнес- Консалтінг Плюс" в якому УБ ТОВ "Пірана" (замовник) зобов'язується поручити та оплатити, а ТОВ "Бізнес- Консалтінг Плюс" (виконавець) приймає на себе зобов'язання виконати роботи та послуги по професійним убиранням обладнання очищаючих та дизенфікуючих розчинів.

Доказами виконання вимог вказаного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного обліку: копією протоколу погодження договірної ціни по договору №126 від 05.09.2011 року, копією технічного завдання до договору №126 від 05.09.2011 року, копією кошторису до договору №126 від 05.09.2011 року, копією акту прийому-передачі №1 до договору №126 від 025.09.2011року, копією акту прийому передачі №1 до договору №126 від 05.09.2011 року, копією договору погодження договірної ціни до договору №127 від 05.09.2011 року, копією технічного завдання до договору №127 від 05.09.2011 року, копією кошторису до договору №127 від 05.09.2011 року, копією акту прийому передачі №1 до договору №126 від 05.09.2012 року, копією протоколу погодження договірної ціни до договору №128 від 05.09.2011 року, копією технічного завдання до договору №128 від 05.09.2011 року, копією кошторису до договору №128 від 05.09.2011 року, копією акту прийому передачі №1 до договору №128 від 05.09.2011 року, копією протоколу погодження договірної ціни до договору №134 від 08.09.2011 року, копією технічного завдання до договору №134 від 08.09.2011 року, копією кошторису до договору №134 від 08.09.2011 року, копією акту прийому-передачі №1 до договору №134 від 08.09.2011 року, копіями податкових накладних, копією свідоцтва платника ПДВ ТОВ "Бізнес- Консалтінг Плюс", доказами сплати за отриманий товар (платіжні доручення) (т. 3 а.с. 157-183).

Відповідно до договору №12 від 12.08.2010 року, в якому УБ ТОВ "Пірана" (покупець) та "ФАРМА ТРЕЙДИМПЕКС" (продавець), продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сировину та матеріали, відповідно за ціною (укладеною в усній формі).

Доказами виконання вимог вказаного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного обліку: копіями податкових накладних, копіями видаткових накладних, доказами сплати за отриманий товар (платіжні доручення), копією довіреності на отримання ТМЦ, доказами транспортування товару (т. 3 а.с. 184-210).

Відповідно до договору №124 від 02.01.2011 року, в якому УБ ТОВ "Пірана" (замовник), а ПП "Агентство маркетингових досліджень" (виконавець), зобов'язався надати замовникові послуги, а замовник зобов'язався прийняти належно надані виконавцем послуги і сплатити їх на умовах в порядку вказаних в цьому договорі.

Доказами виконання вимог вказаного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного обліку: копіями розрахунків об'ємів продажу продукції за січень 2011 року, копіями розрахунків об'ємів продажу продукції за лютий 2011 року, копіями розрахунків об'ємів продажу продукції за березень 2011 року, копіями розрахунків об'ємів продажу продукції за квітень 2011 року, копіями розрахунків об'ємів продажу продукції за травень 2011 року, копіями розрахунків об'ємів продажу продукції за червень 2011 року, копією акту здачі-приймання виконаних робіт №003057 від 31.01.2011 року, копією акту здачі-приймання виконаних робіт №015029 від 28.02.2011 року, копією акту здачі-приймання виконаних робіт №025031 від 31.03.2011 року, копією акту здачі-приймання виконаних робіт №042034 від 30.04.2011 року, копією акту здачі-приймання виконаних робіт №049032 від 31.05.2011 року, копією акту здачі-приймання виконаних робіт №060036 від 30.06.2011 року, копіями податкових накладних, копією звіту про виконані дослідження, доказами сплати за надані послуги (платіжні доручення) (т. 2 а.с. 1-52).

Відповідно до договору №16/10 від 01.12.2010 року, в якому УБ ТОВ "Пірана" (покупець), а ТОВ "Харопторг Ексім-ЛТД" (продавець), продавець зобов'язується поставити, а покупець приняти та оплатити сировину та матеріали на замовлення покупця, згідно цінам узгодженими з покупцем (можливо в усній формі).

Доказами виконання вимог вказаного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного обліку: копіями податкових накладних, копіями видаткових накладних, доказами сплати за отриманий товар (платіжні доручення), копією довіреності на отримання ТМЦ, доказами транспортування товару (т.2 а.с. 94-132).

Відповідно до договору №52/10 від 18.10.2011 року, в якому УБ ТОВ "Пірана" (покупець), а ТОВ "Комерційна фірма Стайл Груп" (продавець), продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти і сплатити сировину і матеріали надалі іменоване товар за замовленням покупця за цінами погодженим з покупцем (можливо в усній формі).

Доказами виконання вимог вказаного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного обліку: копіями податкових накладних, копіями видаткових накладних, доказами сплати за отриманий товар (платіжні доручення), копією довіреності на отримання ТМЦ, доказами транспортування товару (подорожні листи), копією картки складського обліку за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, копією відомості операцій по рахунку №685 за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, копією звіту виробництва (випуск готової продукції) за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, копією звіту виробництва (використання сировини та матеріалів) за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, копією схеми використання бета-каротину у виробництві (т.2 а.с. 133-164).

Щодо порушення позивачем ст. 203, ч.1 ст. 207, п. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених УБ ТОВ "Пірана" з постачальниками ТОВ "Бізнес-Консалтінг Плюс" (код ЄДРПОУ 37093546), ТОВ "ВІП СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 37240791), ТОВ "ФАРМА ТРЕЙДІМПЕКС" (код ЄДРПОУ 37091349), суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки угоди між УБ ТОВ "Пірана" та ТОВ "Бізнес Консалтинг Плюс", ТОВ "ВІП СОЮЗ", ТОВ "ФАРМА ТРЕЙДІМПЕКС", податковий орган визнає нереальними, відповідно до порушень, які викладені у акті перевірки.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Відповідно до п. 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ № 1232 від 27.12.2010 року, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З наведеного випливає, що під час зустрічної звірки дослідженню підлягають виключно операції між конкретними платниками податків, щодо яких така звірка була ініційована. Метою такої звірки є з'ясування реальності цих операцій та повноти їх відображення в обліку вказаних платників податків.

Відповідно до пп. 5.2 п. 5, п. 7 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України №236 від 22.04.2011 року, результати зустрічної звірки можуть використовуватись виключно при проведенні перевірок платників податків, відносно яких звірка ініційовувалась.

Твердження відповідача про відсутність контрагентів за їх юридичними адресами, ніяким чином не обґрунтоване. В цьому контексті треба відмітити, що законом встановлюється чітка процедура на підставі якої можна було б стверджувати про відсутність підприємства за його юридичною адресою, а саме в разі встановлення податковим органом відсутності платника податків за його місцезнаходженням, передачі відомостей до підрозділу з обліку платників податку та підрозділу податкової міліції (який, в свою чергу, знов проводить роботи із з'ясування фактичного місцезнаходження платника податків), як це передбачене розділом 12 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПА України №979 від 22.12.2010 року. Якщо перелічені заходи підтвердять висновки акту перевірки місцезнаходження платника податків, податковий орган має направити державному реєстратору повідомлення (форма 18-ОПП), на підставі якого останній протягом десяти днів повідомляє юридичну особу про необхідність подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням може бути внесено державним реєстратором виключно в порядку абз. 2 ч. 14 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Лише зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є юридично значущим фактом, що може прийматись до уваги органами державної влади, яким є ДПІ.

В акті перевірки відповідач в своїх судженнях не посилається на дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є єдиним офіційним та законним джерелом інформації про місцезнаходження платника податків, а від так відсутність контрагентів за їх юридичними адресами - є нічим не підкріплене припущення конторлюючого органу.

Передчасним та необґрунтованим є твердження податкового органу про порушення УБ ТОВ "Пірана" норм цивільного законодавства України (стор. 20 акту), оскільки, відповідно до ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів; здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів; здійснюють контроль за погашенням векселів; контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасність і повноту перерахування цих сум до бюджету; здійснюють контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації; здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів.

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги мету, з якою органи ДПС здійснюють свої контрольні повноваження, вбачається, що норми ст.203 ЦК України, ст.ст. 5, 7 ГК України не відносяться ні до податкового, ні до валютного, ні до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обґрунтування відповідача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки податковим органом не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між позивачем та його контрагентом є нікчемними.

Крім того, п.3 ст.215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою, та шостою ст.203 цього кодексу загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недісність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом із тим, податковим органом не надано доказів, що правочини, які були укладені між УБ ТОВ "Пірана" та його контрагентами, визнані судом недійсними.

Відповідно до ст.204 ЦК України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в узагальненнях "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 24.11.2008 року - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина. Знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

В акті перевірки податковий орган зазначає, що укладений між товариствами правочин суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави. Однак з такою позицією не можна погодитись, оскільки п. 18 Постанови пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначає, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. В акті перевірки не міститься жодного посилання на будь-який подібний вирок суду, спираючись на який можна було б стверджувати, що укладені правочини дійсно спрямовані на заволодіння майном держави. А від так і висновки податкового органу щодо нікчемності зазначених правочинів є безпідставними та необгрунтованими.

Отже податковий орган при складанні акту перевірки та прийнятті на його підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою, визнав договір, укладений між підприємствами, недійсним.

Як на підставу невизнання реальності укладеного між підприємствами правочину податковий орган посилається на відсутність у ТОВ "Бізнес Консалтинг Плюс" необхідних умов для досягнення економічних цілей, а саме відсутність трансортних засобів, складських приміщень, техніки, обладнання, то все наведене є лише умовами, які супроводжували вчинення правочинів. Вказані дані не надають змоги зробити певних висновків, оскільки самі по собі не є законодавчо встановленими обов`язковими умовами вчинення правочинів з надання послуг (як, наприклад, наявність чітко визначеного персоналу є умовою провадження будівельної діяльності), а отже наявність основних засобів у нашого контрагента не є обов`язковою.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підприємство, яке є стороною договору, на час здійснення господарської операцій з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем (виконавцем), який зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, та зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність порушника.

Акт перевірки ТОВ "Бізнес Консалтинг Плюс" не містить посилань, та не доводить умислу підприємства на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки УБ ТОВ "Пірана" у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договорів Державною податковою інспекцією до перевірки не подано.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Враховуючи вимоги діючого податкового законодавства та аналізуючи документи, які були надані підприємством до перевірки, суд приходить до висновку висновку, що по господарських операціях УБ ТОВ "Пірана" свої зобов'язання за договорами виконало, розрахунки за надані послуги здійснені безготівковим шляхом, витрати з придбання послуг правомірно віднесені до складу валових витрат, що підтверджується наданими до перевірки копіями договорів, накладних та інших підтверджуючих цей факт документів, документи по господарських операціях оформлені відповідно до вимог закону.

Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями, у тому числі видаткові накладні і податкові накладні, були виписані у зв'язку з реальним виконанням правочину з поставки, ці документи були належним чином оформлені, а відомості, що містилися у них, достовірні, а також приєднані до матеріалів справи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що доводи податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства є безпідставними, оскільки укладені УБ ТОВ "Пірана" правочини, схвалені з боку контрагентів шляхом виконання своїх договірних зобов'язань в повному обсязі.

Таким чином, органи державної податкової служби згідно чинного законодавства не наділені правом самостійно визнавати недійсними податкові накладні та визначати підстави не включення будь-яких сум до податкового кредиту.

З огляду на викладене, доводи податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства є безпідставними, оскільки укладений УБ ТОВ "Пірана" договір поставки, схвалений з боку ТОВ "Фарма Трейдімпекс" шляхом виконання своїх договірних господарським операціям, що відбулися між підприємствами в установленому законодавством порядку недійсними не визнані, є чинними і в сукупності з іншими первинними документами дають підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум. зобов'язань в повному обсязі.

Також УБ ТОВ "Пірана" зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року по справі №2а- 5322/11/2070 визнано нечинним з моменту прийняття рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова у формі наказу № 292 від 14.03.2011 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Фарма Трейдімпекс"; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Фарма Трейдімпекс", за наслідками якої було складено довідку від 28.03.2011 року №416/18-015/37091349. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова щодо викладення в довідці документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Фарма Трейдімпекс" від 28.03.2011 року №416/18-015/37091349 висновків щодо: встановлення порушень п.1,5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу; визнання недійсними даних, відображених ТОВ "Фарма Трейдімпекс" у деклараціях з податку на прибуток за період з 05.07.2010 року по 31.01.2011 року; визнання недійсними податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "Фарма Трейдімпекс" за період з 05.07.2010 року по 31.01.2011 року. Враховуючи той факт, що зазначена постанова залишена без змін судом апеляційної інстанції, а від так набрала законної сили, можна зробити висновок, що довідка від 28.03.2011 року № 416/18-015/37091349 була отримана Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м. Харкова з порушенням Закону, а від так Основ'янська МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС при проведенні перевірки УБ ТОВ "Пірана" враховуючи приписи ст. 19 Конституції України не мала права спиратися на вочевидь незаконний документ, що зайвий раз підтверджує поверховість на необачність фахівців податкового органу при складанні акту перевірки.

Підприємство, яке є стороною договору, на час здійснення господарської операцій з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем (виконавцем), який зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, та зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність порушника.

8 З аналізу норм Податкового Кодексу України вбачається, що підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначене законодавство не передбачає. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, створення юридичної особи навіть з метою надання послуг іншим особам щодо ухилення від сплати податків само по собі не означає, що всі правочини, укладені такою юридичною особою, вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Тому у кожному окремому випадку необхідно з'ясовувати наявність чи відсутність мети сторін договору, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Зазначене само по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації підприємства і до моменту його виключення з державного реєстру.

Акт перевірки ТОВ "Віп Союз" не містить посилань, та не доводить умислу підприємства на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки УБ ТОВ "Пірана" у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договорів Державною податковою інспекцією до перевірки не подано.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, який несе самостійну відповідальність за порушення правил поведінки податкового обліку.

Враховуючи вимоги діючого податкового законодавства та аналізуючи документи, які були надані підприємством до перевірки, можна прийти до висновку, що по господарських операціях УБ ТОВ "Пірана" свої зобов'язання за договором виконало, розрахунки за надані послуги здійснені безготівковим шляхом, витрати з придбання послуг правомірно віднесені до складу валових витрат, що підтверджується наданими до перевірки копіями договорів, накладних та інших підтверджуючих цей факт документів, документи по господарських операціях оформлені відповідно до вимог закону.

Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями, у тому числі видаткові накладні і податкові накладні, були виписані у зв'язку з реальним виконанням правочину з поставки, ці документи були належним чином оформлені, а відомості, що містилися у них, достовірні.

Зокрема, органи державної податкової служби згідно чинного законодавства не наділені правом самостійно визнавати недійсними податкові накладні та визначати підстави невключення будь-яких сум до податкового кредиту.

З огляду на викладене, доводи податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства є безпідставними, оскільки укладений УБ ТОВ "Пірана" правочин, схвалено з боку ТОВ "Віп Союз" шляхом виконання своїх договірних зобов'язань в повному обсязі. Станом на теперішній час є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнані, а податкові накладні, надані до перевірки, виписані зазначеним підприємством по реальним господарським операціям, що відбулися між підприємствами в установленому законодавством порядку недійсними не визнані, є чинними і в сукупності з іншими первинними документами дають підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.

Підсумовуючи вищенаведене суд зазначає, що підприємством до перевірки були надані копії платіжних доручень, які засвідчують факт виконання УБ ТОВ "Пірана" зобов'язань по оплаті за поставлений товар та надані послуги від усіх вищеперелічених контрагентів шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

Належних та допустимих в розумінні ст.124 Конституції України, доказів вчинення підприємством нікчемного правочину, до кола котрих належать: або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (або діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст. ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ст. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним) податковий орган в акті перевірки не наводить.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Європейський Суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі "Булвес АД" проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 р. зазначив, що платник податку не повинен ще й до бюджету сплачувати суми ПДВ, які були сплачені в ціні товарів та послуг. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011 року повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

Проте, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Додатково суд бере до уваги, що згідно з змістом суджень відповідача, котрі викладені в акті висновок суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірних правочинів вмотивований виключно посиланням на акти ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова.

Разом з тим, в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нікчемність укладених суб'єктами господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочину вимогам закону.

Інших мотивів нікчемності спірних правочинів відповідач в основу оскарженого податкового повідомлення - рішення не поклав.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та контрагентами.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про Податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з п.п.5.2.1. п.5.2 п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати), це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку (п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Що стосується порушення позивача п.п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", суд зазначає наступне. Під час проведення перевірки у податкового органу не було можливості визначити резидентський статус громадян Болгарії ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Відповідно до акту перевірки, податковий орган вважає, що дивіденти, які були виплачені зазначеним особам повинні були оподатковуватися за ставкою - 30 %.

Відповідно до абз. "д" п.1.3 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"дохід з джерелом з України будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі але не виключно, у вигляді доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих (виплачених, виданих) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом.

Згідно п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Відповідно п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону.

Згідно із п. 1.20.1 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", фізична особа-резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Зі змісту статуту УБ ТОВ "Пірана" вбачається, що громадяни ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9 є учасниками товариства, отримали в установленому законом порядку ідентифікаційні номери платників податків, а отже очевидним є той факт, що вони є резидентами України в розумінні Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" оскільки мають тісні особисті та економічні зв'язки в Україні.

Таким чином, статус громадян ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, як резидентів держави Україна, повністю відповідає вимогам п.1.20.1 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Відповідно до цього, суд встановлює, що нарахування податку з доходів фізичних осіб здійснюється в загальному порядку за ставкою 15 % від об'єкта оподаткування.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналізуючи даний припис основного Закону можна діти висновку, що відповідачем при проведенні перевірки та прийняті на її підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, були порушенні норми чинного податкового Законодавства.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Українського-Болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Держаної податкової служби №0000881702, №0000790221, №0000800221 від 27.06.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Українського-Болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" судовий збір у розмірі 2146.00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 25 вересня 2012 року.

Суддя Котеньов О.Г.