Постанова

від 03.10.2012 по справі 2а-7646/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03 жовтня 2012 року 15 год. 51 хв. № 2а-7646/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представника позивача Гайдук О.О., представників відповідача Герасименко К.Ю., Шапор Л.П., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Плюс" до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування рішення відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 03 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 05 червня 2012 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Плюс" (також далі за текстом - позивач) до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби (також далі за текстом - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 04 травня 2012 року № 0001222260 (також далі за текстом - оскаржуване рішення) .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням відповідач протиправно збільшив йому суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" (також далі за текстом - ПДВ) (з урахуванням штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у загальному розмірі 672756,81 коп.

Ухвалою суду від 27 червня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримала та просила задовольнити його повністю.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 24 липня 2012 року. Пояснили, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки складено відповідачем у зв'язку з виявленням ході перевірки порушень позивачем чинного податкового законодавства.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 05 квітня 2012 року по 11 квітня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 18 квітня 2012 року № 115/22-60/36703344 про результати проведення позапланової невиїзної перевірки позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Сервіс Плюс" (також далі за текстом - ТОВ "Трейд Сервіс Плюс") за період із 01 квітня 2011 року по 31 квітня 2011 року та з приватним підприємством "Ферзь-Транс" (також далі за текстом - ПП "Ферзь-Транс") за період із 01 травня 2011 року по 31 травня 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку (також далі за текстом - акт перевірки) .

Відповідно до висновків акту перевірки, перевіркою встановлено завищення позивачем податкового кредиту у загальному розмірі 672755,81 грн., у тому числі за квітень 2011 року у розмірі 281902,00 грн. та за травень 2011 року у розмірі 390853,81 грн., що призвело до заниження ПДВ у загальному розмірі 672755,81 грн., у тому числі за квітень 2011 року у розмірі 281902,00 грн. та за травень 2011 року у розмірі 390853,81 грн., чим порушено п.п. 198.1-198.3, 198.6 ст. 198, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України) .

Перевірку проведено згідно з підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України, на підставі оформлених відповідачем направлення від 05 квітня 2012 року № 485/22-60П та наказу від 05 квітня 2012 року № 324 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки", копію якого вручено позивачу під розписку до початку проведення перевірки.

На підставі акту перевірки, 04 травня 2012 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "ПДВ" у розмірі 672755,81 грн. за основним платежем та у розмірі 01,00 грн. за штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом).

Суд погоджується з викладеними в акті перевірки висновками відповідача щодо заниження позивачем ПДВ, а також правомірністю складання оскаржуваного рішення, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи документів на наступних обставин.

Так, відповідно до підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У ході судового розгляду справи з'ясовано, що між позивачем та ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" укладено ряд договорів.

Зокрема, 01 квітня 2011 року між позивачем та ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" укладено договір № 30104 (також далі за текстом - № 30104) про надання послуг, за умовами якого ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" на замовлення позивача протягом визначеного у договорі періоду надає за плату наступні послуги: по благоустрою та прибиранню території; по обслуговуванню оргтехніки; диспетчерські послуги; послуги з чистки робочого одягу; ремонтно-будівельні роботи тупикових боксів; поставка канцтоварів в асортименті; поставка ліхтарів, дверних дзвінків в асортименті; поставка запасних частин в асортименті.

Згідно з п. 3.1 розділу 3 вказаного договору, позивач зобов'язався здійснювати оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" та/або шляхом вексельної форми оплати.

Під час перевірки виявлено, що за договором № 30104 позивачем на підставі податкової накладної від 30 квітня 2011 року № 300403 до складу податкового кредиту включено ПДВ у розмірі 47500,00 грн.

01 квітня 2011 року між позивачем та ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" укладено договір № 40104 про надання послуг (також далі за текстом - договір № 40104) , за умовами якого ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" на замовлення позивача протягом визначено у договорі періоду надає за плату наступні послуги: рекламні послуги (прокат відеороликів); виготовлення відеоролика "Забодайка"; рекламні послуги із розсилки рекламних буклетів; розміщення реклами на радіостанціях.

Відповідно до п. 3.1 розділу 3 вказаного договору, позивач зобов'язався здійснювати оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" та/або шляхом вексельної форми оплати.

Під час перевірки виявлено, що за договором № 40104 позивачем на підставі податкової накладної від 30 квітня 2011 року № 300407 до складу податкового кредиту включено ПДВ у розмірі 81714,00 грн.

01 квітня 2011 року між позивачем та ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" укладено договір № 50104 про надання послуг (також далі за текстом - договір № 50104) , за умовами якого ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" на замовлення позивача протягом визначеного у договорі періоду надає за плату послуги з виготовлення і розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів у вигляді складних буклетів та розміщення рекламної інформації.

Згідно з п. 3.1 розділу 3 вказаного договору, позивач зобов'язався здійснювати оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" та/або шляхом вексельної форми оплати.

Під час перевірки виявлено, що за договором № 50104 позивачем на підставі податкової накладної від 30 квітня 2011 року № 300405 до складу податкового кредиту включено ПДВ у розмірі 75000,00 грн.

01 квітня 2011 року між позивачем та ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" укладено договір на поставку товарів (купівлі-продажу) № 0104-1 (також далі за текстом - договір № 0104-1) , за умовами якого ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" зобов'язався у порядку та на умовах, визначених договором, поставляти товари відповідно до замовлень позивача, а позивач - приймати товари та своєчасно сплачувати їх вартість на умовах договору.

Згідно з п. 3.1 розділу 3 вказаного договору, позивач здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Трейд Сервіс Плюс", зазначений у договорі.

Під час перевірки виявлено, що за договором № 0104-1 позивачем на підставі податкової накладної від 30 квітня 2011 року № 300404 до складу податкового кредиту включено ПДВ у розмірі 27688,00 грн.

01 квітня 2011 року між позивачем та ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" укладено договір купівлі-продажу № 0104-2 (також далі за текстом - договір № 0104-2) , за умовами якого ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" зобов'язався передати у власність позивача відходи господарської діяльності - макулатуру, а позивач - прийняти товар та сплатити ціну відповідно до умов, зазначених у договорі.

Згідно з п. 3.1 розділу 3 вказаного договору, сума договору складається із сум окремих партій товару, відповідно до видаткових накладних, які супроводжують ці партії. Позивач зобов'язався сплачувати суми, вказані у видаткових накладних, шляхом безготівкового перерахування суми на рахунок ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" по передоплаті.

Під час перевірки виявлено, що за договором № 0104-2 позивачем на підставі податкової накладної від 30 квітня 2011 року № 300406 до складу податкового кредиту включено ПДВ у розмірі 50000,00 грн.

Загальна сума ПДВ, включена позивачем до складу податкового кредиту на підставі виписаних ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" податкових накладних, становить 281902,00 грн.

Крім того, до складу податкового кредиту позивачем включено суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Ферзь-Транс", у загальному розмірі 390853,81 грн.

При цьому, у рахунок оплати за отримані послуги за вказаними договорами позивачем оформлено прості векселі у загальному розмірі 4036534,87 грн., на підставі яких "Трейд Сервіс Плюс" та ПП "Ферзь-Транс" виписано податкові накладні, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту.

У ході перевірки відповідачем враховано висновки акту від 04 липня 2011 року № 1811/23-5/35992112 про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період: жовтень, листопад, грудень 2010 року та січень, лютий, березень, квітень 2011 року, а також акту від 07 березня 2012 року № 11/3-22-30-36285433 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Ферзь-Транс" щодо підтвердження господарських відносин за період із 05 лютого 2009 року по 01 листопада 2011 року.

Відповідно до висновків вказаних актів, фінансово-господарська діяльність ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" та ПП "Ферзь-Транс" здійснювалась поза межами правового поля, тобто з метою надання податкової вигоди третім особам, а фінансово-господарські взаємовідносини між вказаними суб'єктами господарювання та їх контрагентами здійснювались без наміру створення правових наслідків. Крім того, виявлено відсутність у ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" та ПП "Ферзь-Транс" трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення їх господарської діяльності, що є підтвердженням відсутності у ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" та ПП "Ферзь-Транс" необхідних умов для здійснення такої діяльності.

Враховуючи викладене, відповідач прийшов до висновку про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" та ПП "Ферзь-Транс".

Згідно зі ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.п. 198.1-198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 зазначено, що наявність укладеного між учасниками господарської операції договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З аналізу викладених норм і обставин вбачається, що платник має право сформувати податковий кредит тільки на підставі тих податкових накладних, які виписано у разі фактичного здійснення господарської операції. Однак, як з'ясовано у ході судового розгляду справи, фактичного здійснення господарських операцій не відбулось. Документів, які б підтверджували фактичне здійснення таких операцій за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ "Трейд Сервіс Плюс", ПП "Ферзь-Транс", представником позивача не надано, хоча про доцільність їх надання судом зазначалось у кожному судовому засіданні.

До того ж, як зазначено у постанові Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2009 року у справі № К-5756/07, при отримані податкової накладної за умови проведення розрахунку з продавцем шляхом видачі йому простого векселя у відповідному звітному податковому періоді у покупця товарів не виникає право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у такій податковій накладній.

Таким чином, за переконанням суду, позивач не мав права на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" та ПП "Ферзь-Транс" на підставі простих векселів, оформлених позивачем у рахунок оплати отриманих відповідних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представник позивача належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, не надала.

Представники відповідача у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених норм і обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Плюс" до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Плюс" до державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 04 травня 2012 року № 0001222260, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Аква-Плюс" (ідентифікаційний код 36703344) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (код платежу 14010100) (з урахуванням штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у загальному розмірі 672756,81 грн. (Шістсот сімдесят дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень вісімдесят одна копійка).

2. Копії постанови у повному обсязі направити сторонам у порядку та строки, передбачені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 08 жовтня 2012 року