Ухвала

від 12.02.2013 по справі 2а-7646/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7646/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

12 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Раченко Д.Г.

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Плюс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Плюс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Аква-Плюс» звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва в якому просили скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.05.2012 року №0001222260 (том 1 а.с.3-7).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2012 року у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю (том 3 а.с.176-180).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (том 3 а.с.183-188, 189).

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників процесу, фіксація судового засідання не здійснювалась.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 18 квітня 2012 року № 115/22-60/36703344 про результати проведення позапланової невиїзної перевірки позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Трейд Сервіс Плюс», за період із 01 квітня 2011 року по 31 квітня 2011 року та з приватним підприємством «Ферзь-Транс» за період із 01 травня 2011 року по 31 травня 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

Згідно висновків акту перевірки, перевіркою встановлено завищення позивачем податкового кредиту в розмірі 672755,81 грн., у тому числі за квітень 2011 року у розмірі 281902,00 грн. та за травень 2011 року у розмірі 390853,81 грн., що призвело до заниження ПДВ у загальному розмірі 672755,81 грн., у тому числі за квітень 2011 року у розмірі 281902,00 грн. та за травень 2011 року у розмірі 390853,81 грн., чим порушено п.п.198.1-198.3, 198.6 ст. 198 , п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України .

На підставі акту перевірки, 04 травня 2012 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 672755,81 грн. за основним платежем та у розмірі 1,00 грн. за штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом).

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправними, оскільки підприємством з дотриманням вимог податкового законодавства сформовано податковий кредит.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Під господарською діяльністю згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає лише у разі фактичного здійснення господарської операції та її зв'язку з господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ТОВ «Трейд Сервіс Плюс» було укладено ряд договорів, а саме:

1) 01 квітня 2011 року між позивачем та ТОВ «Трейд Сервіс Плюс» укладено договір № 30104 про надання послуг, за умовами якого ТОВ «Трейд Сервіс Плюс» на замовлення позивача протягом визначеного у договорі періоду надає за плату наступні послуги: по благоустрою та прибиранню території; по обслуговуванню оргтехніки; диспетчерські послуги; послуги з чистки робочого одягу; ремонтно-будівельні роботи тупикових боксів; поставка канцтоварів в асортименті; поставка ліхтарів, дверних дзвінків в асортименті; поставка запасних частин в асортименті.

Згідно з п. 3.1 розділу 3 вказаного договору, позивач зобов'язався здійснювати оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Трейд Сервіс Плюс» та/або шляхом вексельної форми оплати.

Під час перевірки виявлено, що за договором № 30104 позивачем на підставі податкової накладної від 30 квітня 2011 року № 300403 до складу податкового кредиту включено ПДВ у розмірі 47500,00 грн.

2) 01 квітня 2011 року між позивачем та ТОВ «Трейд Сервіс Плюс» укладено договір № 40104 про надання послуг, за умовами якого ТОВ «Трейд Сервіс Плюс» на замовлення позивача протягом визначено у договорі періоду надає за плату наступні послуги: рекламні послуги (прокат відеороликів); виготовлення відеоролика «Забодайка»; рекламні послуги із розсилки рекламних буклетів; розміщення реклами на радіостанціях.

Відповідно до п. 3.1 розділу 3 вказаного договору, позивач зобов'язався здійснювати оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Трейд Сервіс Плюс» та/або шляхом вексельної форми оплати.

Під час перевірки виявлено, що за договором № 40104 позивачем на підставі податкової накладної від 30 квітня 2011 року № 300407 до складу податкового кредиту включено ПДВ у розмірі 81714,00 грн.

3) 01 квітня 2011 року між позивачем та ТОВ «Трейд Сервіс Плюс» укладено договір № 50104 про надання послуг, за умовами якого ТОВ «Трейд Сервіс Плюс» на замовлення позивача протягом визначеного у договорі періоду надає за плату послуги з виготовлення і розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів у вигляді складних буклетів та розміщення рекламної інформації.

Згідно з п. 3.1 розділу 3 вказаного договору, позивач зобов'язався здійснювати оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Трейд Сервіс Плюс" та/або шляхом вексельної форми оплати.

Під час перевірки виявлено, що за договором № 50104 позивачем на підставі податкової накладної від 30 квітня 2011 року № 300405 до складу податкового кредиту включено ПДВ у розмірі 75000,00 грн.

4) 01 квітня 2011 року між позивачем та ТОВ «Трейд Сервіс Плюс» укладено договір на поставку товарів (купівлі-продажу) № 0104-1, за умовами якого ТОВ «Трейд Сервіс Плюс» зобов'язався у порядку та на умовах, визначених договором, поставляти товари відповідно до замовлень позивача, а позивач - приймати товари та своєчасно сплачувати їх вартість на умовах договору.

Згідно з п. 3.1 розділу 3 вказаного договору, позивач здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Трейд Сервіс Плюс», зазначений у договорі.

Під час перевірки виявлено, що за договором № 0104-1 позивачем на підставі податкової накладної від 30 квітня 2011 року № 300404 до складу податкового кредиту включено ПДВ у розмірі 27688,00 грн.

5) 01 квітня 2011 року між позивачем та ТОВ «Трейд Сервіс Плюс» укладено договір купівлі-продажу № 0104-2 за умовами якого ТОВ «Трейд Сервіс Плюс» зобов'язався передати у власність позивача відходи господарської діяльності - макулатуру, а позивач - прийняти товар та сплатити ціну відповідно до умов, зазначених у договорі.

Згідно з п. 3.1 розділу 3 вказаного договору, сума договору складається із сум окремих партій товару, відповідно до видаткових накладних, які супроводжують ці партії. Позивач зобов'язався сплачувати суми, вказані у видаткових накладних, шляхом безготівкового перерахування суми на рахунок ТОВ «Трейд Сервіс Плюс» по передоплаті.

Під час перевірки виявлено, що за договором № 0104-2 позивачем на підставі податкової накладної від 30 квітня 2011 року № 300406 до складу податкового кредиту включено ПДВ у розмірі 50000,00 грн.

В ході проведення перевірки було встановлено, що за травень 2011 року між, TOB «Аква-Плюс», надалі «Замовник» в особі директора Зозуль Є.М. та ПП «Ферзь Транс» (код за ЄДРПОУ 36285433) «Виконавець», в особі директора Ерилина О.В. було заключено договора №2005 від 01.05.2011 року, №3105-6 від 01.05.2011 року, №0105 від0І.05.2011 року, №7 від 01.05.2011 року, №3105-1 від 01.05.2011 року, №20042011-1 від 20.05.2011 року, №1605 від 01.05.2011 року, №31.05-2 від 01.05.2011 року, №3105 від 01.05.2011 року, №12 від 01.05.2011 року, №17 від 01.05.2011 року, №14 від 01.05.2011 року, №0205 від 02.05.2011 року з виконання робіт по виготовленню та розповсюдженню рекламної продукції, послуги з оформлення виставок та презентацій, постачання товару партіями згідно з накладними у відповідності до замовлень покупця.

Предметом даних договорів є: Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати роботи по виготовленню і розповсюдженню рекламної продукції: листівки формату A4, яскравість 4+4, бумага 150гр/м.кв. з тиражем зазначеним в кожному окремому договорі, виконання робіт по фарбуванню рекламних конструкцій 3x6м., технічне обслуговування рекламних конструкцій 3x6м., рекламні послуги по виробництву і медіа-мікс аудіо-відеопродуктів, виготовлення рекламних матеріалів, з використанням макету під умовною назвою «Котекс», друк плакатів, розміщення рекламної інформації в ефірі «Гала Радіо», «Русское радіо» - Україна», «Мюзик Радіо»,

В виготовлення входить розробка оригінал-макету, сканування і обробка зображення, послуги дизайнера по макетуванню, бумага, обрізки та упаковка. Замовник затверджує порядок і якість виконаних робіт.

Відповідно до планів виконаних робіт, які є невід'ємними частинами даних договорів Замовник затверджує місця розповсюдження рекламної продукції.

По договорам TOB «Аква-Плюс», було віднесено до складу податкового кредиту суму коштів відповідно до отриманих податкових накладних від ПП «Ферзь Транс» на загальну суму 2345122,86 грн. в.т.ч. ПДВ 390853,81грн.

Отже, загальна сума ПДВ, включена позивачем до складу податкового кредиту на підставі виписаних ТОВ «Трейд Сервіс Плюс» податкових накладних, становить 281902,00 грн., та суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Ферзь-Транс», у загальному розмірі 390853,81 грн.

При цьому, у рахунок оплати за отримані послуги за вказаними договорами позивачем оформлено прості векселі у загальному розмірі 4036534,87 грн., на підставі яких «Трейд Сервіс Плюс» та ПП «Ферзь-Транс» виписано податкові накладні, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту.

У ході перевірки відповідачем враховано висновки акту від 04 липня 2011 року № 1811/23-5/35992112 про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Трейд Сервіс Плюс» щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період: жовтень, листопад, грудень 2010 року та січень, лютий, березень, квітень 2011 року, а також акту від 07 березня 2012 року № 11/3-22-30-36285433 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Ферзь-Транс» щодо підтвердження господарських відносин за період із 05 лютого 2009 року по 01 листопада 2011 року.

Відповідно до висновків вказаних актів, фінансово-господарська діяльність ТОВ «Трейд Сервіс Плюс» та ПП «Ферзь-Транс» здійснювалась поза межами правового поля, тобто з метою надання податкової вигоди третім особам, а фінансово-господарські взаємовідносини між вказаними суб'єктами господарювання та їх контрагентами здійснювались без наміру створення правових наслідків. Крім того, виявлено відсутність у ТОВ «Трейд Сервіс Плюс» та ПП «Ферзь-Транс» трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення їх господарської діяльності, що є підтвердженням відсутності у ТОВ «Трейд Сервіс Плюс» та ПП «Ферзь-Транс» необхідних умов для здійснення такої діяльності.

Враховуючи викладене, відповідач прийшов до висновку про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Трейд Сервіс Плюс» та ПП «Ферзь-Транс».

Податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а»п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України правомірність формування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість безпосередньо залежить від правомірності формування податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

В силу п. 201.4 ст. названого кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Пункт 201.7 статті 201 ПК України встановлює, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

З системного аналізу викладених правових норм слідує, що законодавцем чітко передбачена можливість платника податку-покупця товарів/послуг захисту власного права на формування податкового кредиту у випадку недобросовісності контрагента.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ДПІ у Святошинському районі м.Києва було правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04 травня 2012 року № 0001222260, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст.160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Плюс» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.