Постанова

від 08.10.2012 по справі 2а-8643/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08 жовтня 2012 року 12 год. 50 хв. № 2а-8643/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-будівельна компанія "Укрбудіндустрія" та приватного підприємства "Дніпрорембуд-Сервіс" про визнання договору недійсним, стягнення в дохід держави коштів, отриманих за договором.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 25 червня 2012 року надійшов позов державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (також далі за текстом - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-будівельна компанія "Укрбудіндустрія" (також далі за текстом - відповідач-1) та приватного підприємства "Дніпрорембуд-Сервіс" (також далі за текстом - відповідач-2) про визнання договору від 05 травня 2011 року № 0505-2011 між відповідачем-1 та відповідачем-2 (також далі за текстом - договір № 0505-2011) недійсним на підставі ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України (також далі за текстом - ЦК України) , стягнення з відповідача-2 (код ЄДРПОУ 34827449, адреса: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 11) всього отриманого за договором № 0505-2011 у розмірі 1805096,10 грн. на користь відповідача-1 (код ЄДРПОУ 33302445, адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18а), стягнення з відповідача-1 в дохід держави коштів, отриманих від відповідача-2 у розмірі 1805096,10 грн., а також зобов'язання відповідача-1 надати суду оригінал договору № 0505-2011.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що кошти, отримані відповідачем-2 за вказаним договором, підлягають стягненню на корить відповідача-1 з метою подальшого їх стягнення до Державного бюджету України, оскільки вказаний договір є недійсним у зв'язку з тим, що укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2 не з метою настання реальних наслідків, а з метою надання податкової вигоди третім особам. Крім того, договір № 0505-2011 є таким, що суперечить моральним засадам суспільства та порушує публічний порядок.

Ухвалою суду від 27 червня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його повністю.

Представники відповідача-1 позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях, наданих суду у судовому засіданні 29 серпня 2012 року. Пояснили, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про невідповідність здійснених відповідачем-1 та відповідачем-2 господарських операцій цілям і завданням статутної діяльності відповідача-1, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б могли свідчити про фіктивність вчинених відповідачем-1 та відповідачем-2 операцій, відсутність факту надання послуг, а також того, що вчинення таких операцій не обумовлено розумними економічними причинами. Стверджували, що на момент вчинення правочину і до теперішнього часу відповідач-2 є діючим суб'єктом господарювання, що підтверджується інформацією, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Представники відповідача-2 у судові засідання не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надійшло, у зв'язку з чим на підставі ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 01 жовтня 2012 року судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем у період із 12 квітня 2012 року по 13 квітня 2012 року проведено перевірку відповідача-1, за результатами якої складено акт від 18 квітня 2012 року № 178/22-8/33302445 про результати документальної невиїзної перевірки відповідача-1 з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з відповідачем-2 та ТОВ "Логокомп" за період із 01 травня 2011 року по 31 грудня 2011 року (також далі за текстом - акт перевірки) , згідно з висновками якого, перевіркою встановлено заниження відповідачем-1 податку на додану вартість (також далі за текстом - ПДВ) у загальному розмірі 587382,00 грн., у томі числі за: травень 2011 року - 222741,00 грн.; червень 2011 року - 93730,00 грн.; серпень 2011 року - 46080,00 грн.; вересень 2011 року - 23236,00 грн.; жовтень 2011 року - 46205,00 грн.; вересень 2011 року - 85007,00 грн.; вересень 2011 року - 70383,00 грн., чим порушено ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України) .

На підставі акту перевірки, 04 травня 2012 року позивачем складено податкове повідомлення-рішення № 0002922208, яким відповідачу-1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "ПДВ" у розмірі 587382,00 грн. за основним платежем та у розмірі 67729,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У ході судового розгляду справи з'ясовано, що 05 травня 2011 року між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір № 0505-2011 на виконання будівельних робіт, за умовами якого відповідач-2 за завданням відповідача-1, на свій ризик, зобов'язався виконати відповідно до проектної документації та здати відповідачу-1 будівельні роботи на об'єктах відповідача-1 у місті Києві та Київській області, а відповідач-1 - прийняти такі роботи та оплатити їх на умовах вказаного договору. Роботи виконуються відповідачем-2 згідно з проектною документацією, наданою відповідачем-1. Проектна документація, а також будь-які зміни до неї повинні бути затверджені (погоджені) відповідними службами (організаціями) у встановленому чинним законодавством порядку та містити штамп (резолюцію) відповідача-1 "До виконання робіт", скріплену печаткою останнього.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 розділу 3 договору № 0505-2011, вартість робіт за договором визначається сторонами у договірній ціні та зазначається в актах приймання виконаних робіт.

Оплата за виконані роботи здійснюється відповідачем-1 щомісяця протягом 10 (десяти) робочих днів з дати прийняття ним робіт від відповідача-2 за актом приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт.

Суд погоджується з позицією позивача щодо необхідності визнання вказаного договору недійсним, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи документів та наступних обставин.

Так, в акті перевірки зазначено, що до перевірки відповідачем-1 надано: акти виконаних робіт; довідки про вартість виконаних будівельних робіт (витрат), підписані з боку відповідача-1 директором Погребенком А.Б., а з боку відповідача-2 - директором Гук І.С.; податкові накладні, підписані Гук І.С. Інших документів, які б підтверджували взаємовідносини відповідача-1 з відповідачем-2, до перевірки не надано.

В акті також зазначено, що відповідно до пояснень Гук І.С., наданих відділу податкової міліції ДПІ в Обухівському районі Київської області, договорів, видаткових прибуткових та податкових накладних, інших документів фінансово-господарської звітності відповідача-2 вона не підписувала, банківських рахунків відповідача-2 не відкривала та нікого на це не уповноважувала, декларацій до податкових органів не подавала та нікого на це також не уповноважувала, печатку відповідача-2 не отримувала, будь-яких звітів до державних установ не подавала.

Викладене підтверджується висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області від 24 лютого 2012 року № 105, згідно з яким, у результаті почеркознавчого дослідження документів відповідача-2, а саме податкової декларації з ПДВ за листопад 2011 року від 02 грудня 2011 року № 507271, розрахунку коригування сум ПДВ по вказаній декларації, довіреностей від 08 серпня 2011 року та 29 листопада 2011 року, наказу на призначення від 16 квітня 2011 року встановлено, що підписи в графі "Керівник" чи "Директор", чи навпроти прізвища "Гук І.С." на вказаних документах вчинено не Гук І.С., а іншою особою.

У ході перевірки відповідача-1 позивачем враховано висновки акту від 24 лютого 2012 року № 291/23-2/34827449 Васильківської ОДПІ Київської області з питань правильності нарахування відповідачем-2 податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період із 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року, а також акту перевірки від 15 березня 2012 року № 76/23-2/34827449 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки відповідача-2 з питань дотримання вимог податкового законодавства і правильності нарахування та сплати ПДВ за період із 01 березня 2009 року по 31 грудня 2011 року, відповідно до яких, фінансово-господарська діяльність відповідача-1 здійснюється поза межами правового поля, а фінансово-господарські взаємовідносини між відповідачем-2 та його контрагентами здійснюються без наміру створення правових наслідків. Крім того, враховано дані, зазначені у постанові про порушення кримінальної справи, об'єднання кримінальних справ та прийняття до свого провадження від 02 березня 2012 року, зі змісту якої вбачається, що у провадженні слідчого управління Державної податкової служби у місті Києві знаходиться кримінальна справа № 50-6270, в рамках якої порушено кримінальну справу, зокрема, за ст. 205 ч. 2 Кримінального кодексу України за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами відповідача-2 (ПП "Дніпрорембуд-Сервіс") з метою прикриття незаконної діяльності.

Викладені обставини, за переконанням суду, підтверджують факт створення та використання відповідача-2 не з метою здійснення господарської діяльності, а з метою надання податкової вигоди третім особам. До того ж, пояснення Гук І.С. свідчать про ненабуття належним чином відповідачем-2 цивільної правосуб'єктності.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України , ч.ч. 2, 3, 5 ст. 203, ч.ч. 3, 5 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 зазначено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Проаналізувавши викладені норми та врахувавши встановлення факту здійснення відповідачем-2 фінансово-господарської діяльності поза межами правового поля, а фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами - без наміру створення правових наслідків, суд прийшов до висновку, що договір № 0505-2011 також укладений без наміру реального настання правових наслідків, які обумовлені ним, отже підлягає визнанню недійсним.

Визнання договору № 0505-2011 недійсним, у свою чергу, є підставою для стягнення з його сторін отриманих за ним грошових коштів, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача-2 та відповідача-1 отримані за вказаним договором грошові кошти на користь держави.

Стосовно викладеної у прохальній частині позову вимоги позивача про зобов'язання відповідача-1 надати суду оригінал договору № 0505-2011 суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Таким чином, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача-1 надати суду оригінал договору № 0505-2011 не є позовною вимогою у розумінні викладених положень та стосовно них суд, згідно зі ст. 162 КАС України, не наділений відповідними повноваженнями при вирішенні справи по суті, а тому така вимога не підлягає розгляду судом як позовна вимога.

Крім того, як вбачається з наявної у матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 20 червня 2012 року дійсним місцезнаходженням відповідача-2 (ПП "Дніпрорембуд-Сервіс") є не адреса: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 11, яку зазначено у позовних вимогах, а адреса: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Шевченко, 44.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представник позивача надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.

Представники відповідача-1 у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову, не надали.

Представники відповідача-2 не надали будь-яких заперечень проти позову та доказів, які є у відповідача-2.

На підставі викладених норм і обставин, суд прийшов до висновку, що позов державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-будівельна компанія "Укрбудіндустрія" та приватного підприємства "Дніпрорембуд-Сервіс" про визнання договору недійсним, стягнення в дохід держави коштів, отриманих за договором, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити повністю позов державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-будівельна компанія "Укрбудіндустрія" та приватного підприємства "Дніпрорембуд-Сервіс" про визнання договору недійсним, стягнення в дохід держави коштів, отриманих за договором.

2. Визнати договір № 0505-2011 на виконання будівельних робіт від 05 травня 2011 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-будівельна компанія "Укрбудіндустрія", як підрядником, та приватним підприємством "Дніпрорембуд-Сервіс", як субпідрядником, недійсним на підставі ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України.

3. Стягнути з приватного підприємства "Дніпрорембуд-Сервіс" (ідентифікаційний код 34827449, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Шевченко, 44) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-будівельна компанія "Укрбудіндустрія" грошові кошти у розмірі 1805096,10 грн. (Один мільйон вісімсот п'ять тисяч дев'яносто шість гривень десять копійок), отримані на підставі договору № 0505-2011 на виконання будівельних робіт від 05 травня 2011 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-будівельна компанія "Укрбудіндустрія" та приватним підприємством "Дніпрорембуд-Сервіс".

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-будівельна компанія "Укрбудіндустрія" (ідентифікаційний код 33302445, місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А) до Державного бюджету України грошові кошти у розмірі 1805096,10 грн. (Один мільйон вісімсот п'ять тисяч дев'яносто шість гривень десять копійок), отримані на підставі договору № 0505-2011 на виконання будівельних робіт від 05 травня 2011 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-будівельна компанія "Укрбудіндустрія" та приватним підприємством "Дніпрорембуд-Сервіс".

5. Копії постанови направити (вручити) сторонам у порядку та строки, передбачені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин