Постанова

від 08.10.2012 по справі 5/5007/11/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2012 р. Справа № 5/5007/11/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. Попікової О.В. розглянувши касаційну скаргу Виконуючого обов'язки прокурора Житомирської області на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 р. у справі № 5/5007/11/12 господарського суду Житомирської області за позовомПрокурора Коростенського району в інтересах держави в особі: 1. Житомирської обласної ради 2. Коростенської районної ради Житомирської області 3. Михайлівської сільської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Новомихайлівський кар'єр" простягнення 3 113 460,00 грн. за участю представників:

прокурора: Ходаківський М.П.

позивача-1: не з'явився

позивача-2: не з'явився

позивача-3: не з'явився

відповідача: Сищук В.В.

в с т а н о в и в :

Прокурор Коростенського району Житомирської області звернувся до господарського суду Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради, Коростенської районної ради Житомирської області та Михайлівської сільської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -"ТОВ") "Новомихайлівський кар'єр" про стягнення 3 113 460,00 грн. на відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництв.

Позовні вимоги мотивовані нормами ст. 207 Земельного кодексу України (надалі -"ЗК України"), положеннями Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню (постанова Кабінету Міністрів України № 1279 від 17.11.1997 р.; надалі -"Порядок № 1279") та вимогами п. 4 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 04.05.2012 р. (суддя Ляхевич А.А.) позов задоволено частково;

стягнуто з ТОВ "Новомихайлівський кар'єр" втрати сільськогосподарського виробництва на користь Михайлівської сільської ради в сумі 1 808 076,00 грн., на користь Коростенської районної ради в сумі 452 019,00 грн. та на користь Житомирської обласної ради в сумі 753 365,00 грн.;

провадження у справі в частині вимог про стягнення 100 000,00 грн. припинено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю факту порушення відповідачем вимого ст.ст. 207 -209 ЗК України та п. 4 Порядку № 1279, що зумовлює задоволення позовних вимог.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 р. (судді Огородник К.М., Тимошенко О.М., Коломис В.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано в частині стягнення з ТОВ "Новомихайлівський кар'єр" втрат сільськогосподарського виробництва на користь Михайлівської сільської ради в сумі 1 594 312,20 грн., на користь Коростенської районної ради в сумі 398 578,05 грн. та на користь Житомирської обласної ради в сумі 664 296,75 грн.;

в зазначеній частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ "Новомихайлівський кар'єр" 2 657 187,00 грн. відмовлено;

в решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Позиція суду апеляційної інстанції мотивована неврахуванням місцевим господарським судом положень п. 3 Порядку № 1279 та необхідністю зарахування до суми відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва витрат відповідача по зняттю, перенесенню, збереженню та використанню родючого шару ґрунту з орендованої земельної ділянки.

Не погоджуючись із прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, Виконуючий обов'язки прокурора Житомирської області звернувся до Вищого господарського суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 р. та залишити в силі рішення господарського суду Житомирської області від 04.05.2012 р.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовані неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме Земельного кодексу України та Порядку № 1279.

Учасники процесу згідно з приписами ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивачі не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників відповідача та Генеральної прокуратури України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 111 7 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 12.09.2011 р. № 320 (надалі -"Розпорядження № 320") затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 75,2013 га із земель запасу Михайлівської сільської ради під розробку Новомихайлівського родовища граніту та розміщення промислового майданчика ТОВ "Новомихайлівський кар'єр" на території Михайлівської сільської ради Коростенського району Житомирської області.

15.11.2011 р. між Коростенською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Новомихайлівський кар'єр" (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Коростенського району Житомирської області (поза межами населених пунктів) - згідно з Розпорядженням № 320.

За цим Договором в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 1822383800:09:000:0050 загальною площею 75,2013 га, в т.ч.: пасовище - 73,4995 га, під господарськими шляхами - 0,4322 га, відкриті землі без рослинного покриву - 1,2696 га. На земельній ділянці об'єктів нерухомого майна, а також інших об'єктів інфраструктури немає (п.п. 2, 3 Договору). Пунктом 15 Договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду під розробку Новомихайлівського родовища гранітів та розміщення промислового майданчика.

Судами встановлено, що даний договір зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Коростенському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.12.2011 р. за № 182230004000299. Орендовану за договором земельну ділянку передано 01.12.2011 р. згідно з актом прийомки-передачі земель в оренду.

Поряд з цим, судами з'ясовано, що згідно з пунктом 3 Розпорядження № 320 відповідачу приписано у двомісячний термін відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва (обласній раді 25 %, районним радам 15 %, сільським радам 60 %). Додатком № 1 до вказаного розпорядження визначено загальну суму відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва згідно з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що склали 3 113 460,00 грн.

Під час розгляду справи господарським судом першої інстанції відповідач в рахунок часткової сплати втрат сільськогосподарського виробництва сплатив 100 000,00 грн. (платіжне доручення № 464 від 02.04.2012 р.; довідка Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області від 04.05.2012 р. № 06.2-09/4095). З огляду на дане місцевим господарським судом правомірно припинено провадження у справі в частині стягнення 100 000,00 грн. в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України та зазначено, що предметом спору є стягнення 3 013 460,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що спір у справі виник у зв'язку з несплатою відповідачем вказаної вище суми в рахунок відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, оскільки на думку ТОВ "Новомихайлівський кар'єр" вказані кошти мають бути зараховані до суми затрат товариства на поліпшення малопродуктивних земель, передбачених робочим проектом.

Статтями 207 -209 ЗК України передбачено умови та порядок відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Так, втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок їх вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних з сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що настають внаслідок переведення особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду до інших категорій земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості земель як особливого національного надбання, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 207 ЗК України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Судами встановлено, що розрахунок розмірів втрат сільськогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням сільськогосподарських угідь на земельній ділянці, переданій в оренду ТОВ "Новомихайлівський кар'єр", здійснено відповідно до Порядку № 1279.

Згідно з п. 4 Порядку № 1279 відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадяться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом -у міру їх фактичного надання.

Відповідно до ч. 1 ст. 209 ЗК України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

Враховуючи норми п. 4 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України та загальний розмір заборгованості відповідача з відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 3 013 460,00 грн. місцевим господарським судом правомірно встановлено, що на користь Михайлівської сільської ради підлягає стягненню 1 808 076,00 грн., на користь Коростенської районної ради - 452 019,00 грн., а на користь Житомирської обласної ради - 753 365,00 грн. З огляду на дане, колегія суддів погоджується з позицією про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Щодо вирішення спору у справі судом апеляційної інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що до ТОВ "Новомихайлівський кар'єр" листом від 15.12.2011 р. № 2339 зверталось Управління Держкомзему у Коростенському районі Житомирської області з вимогою про виконання приписів як Порядку № 1279, так і Розпорядження № 320. Втім, належного виконання відповідачем у відповідь на дану вимогу не здійснено. Натомість, ТОВ "Новомихайлівський кар'єр" повідомило, що товариством розробляється проект із поліпшення родючості ґрунтів на землях запасу прилеглих територій, який передбачає складування та переміщення родючого шару ґрунту. Оскільки законодавством передбачено сплату втрат сільськогосподарського виробництва за мінусом витрат, передбачених даним проектом, на думку відповідача сплата втрат має бути проведена після розробки і затвердження проекту землювання та виконання робіт із поліпшення родючості ґрунтів.

Дійсно, відповідно до п. 3 Порядку № 1279 передбачено, що якщо сільськогосподарські і лісові угіддя надаються на умовах освоєння нових земель або поліпшення існуючих угідь, відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва провадиться з урахуванням витрат на проведення цих робіт.

Статтею 52 Закону України "Про охорону земель" також встановлено, що при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, відокремлена ґрунтова маса підлягає зняттю, складуванню, збереженню та перенесенню на порушені або малопродуктивні земельні ділянки відповідно до робочих проектів з рекультивації порушених земель та підвищення родючості ґрунтів.

При знятті ґрунтового покриву здійснюється пошарове зняття і роздільне складування верхнього, найбільш родючого шару ґрунту, та інших прошарків ґрунту відповідно до структури ґрунтового профілю, а також материнської породи. Об'єм ґрунтової маси, що підлягає зняттю і роздільному складуванню, визначається в проектах рекультивації порушених земель.

Відповідно до ст. 166 ЗК України рекультивація порушених земель -це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель. Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та в гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов'язковому порядку в разі рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь. Заходи, передбачені затвердженою у встановленому порядку документацією із землеустрою, є обов'язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у томі числі орендарями.

Крім того, згідно з Порядком видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (наказ Держкомзему України від 04.01.2005 р. № 1) на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою видається дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту. Розділом 3 зазначеного Порядку визначено обов'язковість отримання власниками земельних ділянок та землекористувачами, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, такого дозволу.

Дійсно, господарськими судами встановлено, що згідно з довідкою від 26.04.2012 р. № 02-13/209 Коростенської районної державною адміністрацією на розгляді останньої знаходиться Робочий проект землеустрою щодо зняття, перенесення, збереження та використання родючого шару ґрунту з земельної ділянки ТОВ "Новомихайлівський кар'єр", на якій здійснюється розробка родовища гранітів та розміщення промислового майданчика в межах Михайлівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, Новомихайлівського родовища гранітів. Поряд з цим, 27.03.2012 р. ДП "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" складено розрахунок витрат на поліпшення угідь згідно Робочого проекту із землеустрою щодо поліпшення малопродуктивних угідь, які планується понести відповідачем. Розмір даних витрат визначено в сумі 2 657 187,00 грн.

В той же час, відповідачем в порядку ст.ст. 32 -34 ГПК України не доведено виконання вищенаведених вимог чинного законодавства та наявності затвердженого проекту землеустрою щодо поліпшення земельних угідь, рівно як і отримання відповідного дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву. Місцевим господарським судом правомірно звернуто увагу на те, що наявність на розгляді робочого проекту землеустрою не може бути визнано доказом, що спростовує позовні вимоги у даній справі.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції прийнято постанову із порушенням ч. 1 ст. 104 ГПК України та неправильним застосуванням ст.ст. 32 -34 ГПК України.

В той же час, судом першої інстанції в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Виконуючого обов'язки прокурора Житомирської області задовольнити .

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 р. у справі № 5/5007/11/12 скасувати.

Рішення господарського суду Житомирської області від 04.05.2012 р. у справі № 5/5007/11/12 залишити в силі.

Головуючий суддяО. Кот Судді О. Кролевець О. Попікова