Постанова

від 08.10.2012 по справі 5011-7/3764-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2012 № 5011-7/3764-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Чорногуза М.Г

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 (довіреність №1902 від 27.09.2012 р.)

від відповідача - Юморанов Д.І. (довіреність №1808 від 01.08.2012 р.)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Інфосоюз»

на рішення

господарського суду міста Києва

від 03.05.2012 р.

у справі № 5011-7/3764-2012 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж

Інфосоюз»

про стягнення 49288.77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Інфосоюз» про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 47071,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 235,35 грн., 3% річних в розмірі 553,20 грн. та пені у розмірі 1429,22 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.05.2012 р. у справі №5011-7/3764-2012 позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Інфосоюз» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 47071,00 грн. основного боргу, 1429,22 грн. пені, 553,20 грн. - 3% річних, 235,35 грн. інфляційних втрат, 1609,50 грн. - судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж Інфосоюз» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та винести нове, яким в задоволенні позовних вимог Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що відповідач вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню так як були порушені норми матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

28.01.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Престиж Інфосоюз» (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Орендар) укладено Попередній Договір оренди нежитлового приміщення № 28/01 (далі - Попередній Договір), згідно п. 1. якого між сторонами досягнута згода про укладення між ними не раніше дати підписання Акта введення в експлуатацію будівлі, Договору або Договорів оренди нерухомого майна (нежитлових приміщень) (надалі - Основний договір) загальною площею приблизно 45,0 квадратних метрів (далі - «Приміщення»), що знаходяться в будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (Торгівельний центр). Сторони погодились укласти Основний договір строком на рік. Сторони домовилися, що площа Приміщень зазначена в даному Попередньому договорі є приблизною і підлягає уточненню в момент підписання сторонами Основного договору згідно з фактичною площею Приміщень. План-схема розташування Приміщення із вказівкою на площу, зовнішні та внутрішні межі Приміщення та з прив'язкою до Торговельного центру приведена в Додатку № 1 до цього Попереднього договору.

За змістом п. 4 Попереднього Договору сторони дійшли згоди і домовились, що передача приміщень для використання та проведення необхідних опоряджувальних внутрішніх робіт здійснюється за актом приймання-передачі.

Згідно п. 10 Попереднього Договору, сторони досягли згоди про те, що сторона-2 у строк не пізніше 5 банківських днів після підписання Сторонами даного Попереднього договору вносить на рахунок сторони-1 Гарантійний платіж в розмірі 46350,00 грн., в тому числі ПДВ 20%, який є підтвердженням дійсності волевиявлення сторін на підписання у майбутньому Основного договору та дорівнює подвійному розміру щомісячної орендної плати та подвійному розміру експлуатаційних затрат відповідно до проекту Основного договору, наведеного у Додатку № 3 до даного Попереднього договору.

На виконання умов Попереднього Договору, 03.02.2011 р. сторонами було підписано Акт приймання-передачі приміщення (для проведення опоряджувальних робіт), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв приміщення розташоване в будівлі, за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 37-А, яке має загальну площу 45 квадратних метрів (надалі -Об'єкт) для проведення в ньому опоряджувальних робіт.

29.08.2011 р. сторонами було підписано Додаткову угоду № 1 до Попереднього Договору №28/01 оренди нежитлового приміщення від 28.01.2011 р., згідно п. 1 якої сторони домовились припинити зобов'язання передбачені Договором з 29.08.2011 р.

Відповідно до п. 6 Додаткової угоди № 1, припинення зобов'язань сторін по Договору не спричиняє виникнення обов'язку сторін повернути одна одній отримане ними по Договору до 29.08.2011 р. (включно), крім обов'язку Орендаря повернути приміщення 29.08.2011 р. та підписати Акт приймання - передачі (повернення) та обов'язку Орендодавця повернути Орендареві сплачений ним по Договору гарантійний платіж у сумі 47071,00 грн. протягом двох місяців з моменту припинення зобов'язань по Договору, тобто до 28.10.2011 р.

В обгрунтування своїх позовних вимог, позивач стверджує, що після підписання Додаткової угоди № 1 до Попереднього Договору оренди нежитлового приміщення № 28/01 від 28.01.2011 р. відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повернення гарантійного платежу позивачу в розмірі 47071,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

З матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання за Попереднім Договором виконав належним чином, перерахував грошові кошти відповідачу в розмірі 47071,00 грн. в якості гарантійного платежу, а відповідач після розірвання Попереднього Договору не повернув гарантійний платіж позивачу, чим порушив п. 6 Додаткової угоди № 1 до Попереднього Договору оренди нежитлового приміщення від 28.01.2011 р. №28/01.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування обставин, зазначених позивачем у позовній заяві та у запереченнях на апеляційну скаргу.

Зважаючи на це, господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 47071,00 грн. основного боргу є обгрунтованими, документально доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено зобов'язання щодо повернення гарантійного платежу, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача пені, яка за розрахунком позивача становить 1429,22 грн. за період з 28.10.2011 р. по 31.12.2011 р.

Частиною 1 ст. 216 ГК України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 1429,22 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, а тому підлягають задоволенню.

В зв'язку з простроченням повернення гарантійного платежу позивачем було нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 553,20 грн. та 235,35 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача в частині стягнення за несвоєчасне повернення гарантійного платежу з відповідача 3% річних від простроченої суми в розмірі 553,20 грн. та 235,35 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 03.05.2012 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Інфосоюз» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 03.05.2012 р. у справі №5011-7/3764-2012 залишити без змін.

Справу №5011-7/3764-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Алданова С.О.

Судді Дикунська С.Я.

Чорногуз М.Г