cpg1251
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а/0270/2936/12
Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.
при секретарі: Лукашик М.О.
за участю представників сторін:
позивача - Скиба В.М., Скржешевський М.С., Тишківський С.Л., представники на підставі довіреностей
відповідача - Волощук В.О., представник на підставі довіреності
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайєн" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 12.06.2012 року №0000852310 , -
В С Т А Н О В И В :
В червні 2012 року ТОВ "Лайєн" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р"№ 0000852310 від 12.06.2012 року.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.07.2012 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби форми "Р" № 0000852310 від 12.06.2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Лайєн" судовий збір в розмірі 1842,47 грн., шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати, незаконну, на його думку, постанову суду та постановити нову про відмову в задоволенні позову. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є безумовними підставами для його скасування. Зокрема, відповідач зазначає, що судом І інстанції не прийнято до уваги докази та доводи відповідача про відсутність реальності господарських операцій позивача з контрагентами - ТОВ «Снайпер медія» та ТОВ «Юридична компанія» «Консалтинг груп»».
У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та викладені в ній вимоги.
Представники позивача у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги. Також позивачем надані письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначено про законність і обґрунтованість рішення суду І інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду від 11.07.2012 року - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом І інстанції обставини спору полягають у наступному.
У період з 23.04.2012 року по 16.04.2012 року (термін продовжений з 10.05.2012 року по 17.05.2012 року) державним податковими ревізорами Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС здійснено планову виїзну перевірку ТОВ "Лайєн", код ЄДРПОУ 31041555 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року.
За результатами такої перевірки складено акт № 877/22/31041555 від 23.05.2012 року, яким встановлено порушення ТОВ "Лайєн" (том 1 а.с.10-32), зокрема: п.138.2 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 184246,00 грн. в т.ч.: за 2 квартал 2011 року на суму 46000,00 грн.; за 3 квартал 2011 року на суму 138000,00 грн.; за 4 квартал 2011 року на суму 184246,00 грн.; п.5.1.1 ст.51, п.119.2 ст.119, п.129.4 ст.129, п.п.168.1,2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями); п.п.2.8, п.п.2.9 п.2, п.п.3.5 п.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (із змінами та доповненнями); п.1 ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 року (зі змінами та доповненнями) в частині порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки по контракту № 27/09/2009 від 27.09.2009 року укладеного з нерезидентом Ecker" (Німеччина); ст.1 Указу Президента України № 319/94 від 18.06.1994 року "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" зі змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України від 06.11.1997 року № 1246/97 та п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" № 15/93 від 19.02.1993 року в частині невиконання вимог щодо порядку декларування валютних цінностей.
Згідно запису в акті перевірки, уповноважені особи товариства відмовились від підпису акту перевірки, вказавши, що акт буде оскаржено в установленому законодавством порядку.
На підставі висновків акту перевірки від 23.05.2012 року Вінницькою ОДПІ Вінницької області ДПС 12.06.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р"№ 0000852310, яким збільшено товариству суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 184246,00 грн. (основного платежу) та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1,00 грн. (том 1 а.с.33).
Задовольняючи позовні вимоги, суд І інстанції дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача щодо відсутності реального характеру господарських відносин позивача з контрагентами ТОВ «Снайпер медія» та ТОВ «Юридична компанія» «Консалтинг груп»». Також судом встановлено, що виконання даних господарських операцій підтверджується наявними у справі первинними документами: актами надання послуг, актами здачі-приймання виконаних робіт, податковими накладними, відповідними розрахунковими документами.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду І інстанції, враховуючи наступне.
Згідно наданих позивачем доказів 01.01.2010 року між ТОВ "Лайєн" (Замовник) та ТОВ "Юридична компанія "Консалтинг Груп" (Виконавець) укладено договір на юридичне обслуговування № 0110/3 (том 1 а.с.54-56). За результатами виконання умов договору сторонами складено та підписано акт приймання - передачі виконаних робіт (надання послуг) від 30.06.2011 року на суму 200000,00 грн.
28.04.2011 року між ТОВ "Лайєн" (Замовник) та ТОВ "Снайпер Медія" (Виконавець) укладено договір на надання посередницьких послуг № 010708 (том 1 а.с.42-45). За результатами виконання умов договору сторонами складено та підписано акти на надання посередницьких послуг №1 від 30.09.2011 року на суму 400000,00 грн., в т.ч. ПДВ 66666,67 грн. та № 2 від 30.12.2011 року на суму 248931,67 грн. в т.ч. ПДВ 41488,61 грн. (том 1 а.с.47,40).
Додатковою угодою до договору № 010708 від 30.09.2011 року сторонами погоджено окремі питання, продовжено термін договору до 30.12.2011 року (том 1 а.с.46).
Надання послуг за договором затверджено сторонами шляхом підписання актів на надання посередницьких послуг №1 від 30.09.2011 року на суму 400000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 66666,67 грн.) та № 2 від 30.12.2011 року на суму 248931,67 грн. (в т.ч. ПДВ 41488,61 грн.) (том 1 а.с.47,40). Крім того, надано розрахунки зобов'язань замовника послуг (внаслідок продажу продукції) перед виконавцем до актів № 1 та № 2 (том 1 а.с.48,50), податкові накладні № 30160 від 30.09.2011 року та № 3034 від 30.12.2011 року (том 1 а.с.51,52). Витрати ТОВ "Лайєн" щодо одержання послуг від ТОВ "Снайпер Медіа" зазначені в сумі 648931,67 грн. (в т.ч. ПДВ на загальну суму 108155,28).
Відповідно до умов договору укладеного позивачем з ТОВ "Юридична компанія "Консалтинг Груп", Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати юридичне обслуговування в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник - прийняти та оплатити надані послуги (п.1.1). Розділом 2 договору, визначено права та обов'язки сторін. Розділом 3 вказаного договору встановлено умови щодо порядку надання послуг, а саме після надання послуг, передбачених цим Договором, проводиться приймання-передача наданих послуг по акту приймання-передачі наданих послуг (який є невід'ємною частиною цього Договору) (Додаток 1) та підписується сторонами за наслідками роботи в місяці, що минув. Зокрема пунктом 6.1. договору Виконавець на підставі відомостей та документів, які відповідають нормативним документам України та надані йому Замовником, надає юридичні послуги згідно предмету Договору. Замовник оплачує послуги Виконавця за 6 місяців згідно з цим договором та за ціною, встановленою в акті виконаних робіт (п.4.1.).
В додатку №1 до договору від 30.06.2011 року наведено комплексний юридичний аналіз контрактів (табличка) на відповідність відповідно чинного законодавства України та інтересам замовника (том 1 а.с.57-58).
Додатком № 2 до договору від 30.06.2011 року пункт 4 договору викладено в новій редакції, згідно якої замовник оплачує послуги Виконавця згідно з цим договором протягом всього терміну його дії, за переліком наданих послуг, визначених в Додатковій угоді від 30.06.2011 року № 1 на юридичне обслуговування, та за ціною, встановленою в акті виконаних робіт (том 1 а.с.59).
Згідно акту приймання-передачі до договору № 0110/3 від 30.06.2011 року ТОВ "Юридична компанія "Консалтинг Груп" надано юридичні послуги ТОВ "Лайєн" загальною вартістю 200000,00 грн. без ПДВ (том 1 а.с.60).
Аналізуючи вищевказані докази та норми податкового законодавства, суд І інстанції дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем сум до валових витрат та до податкового кредиту з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам ТОВ "Лайєн" з ТОВ "Снайпер Меді" та ТОВ "Юридичною компанією "Консалтинг Груп".
З таким висновком погодитись не можна, враховуючи наступне.
Колегія суддів зауважує, що згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону). Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату і місце складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що позивачем були надані суду першої інстанції матеріали, зокрема акти здачі-прийомки виконаних робіт, які не містять відомостей щодо обсягу та виду робіт (послуг), відповідно до умов укладених між контрагентами договорів. Крім того, зі змісту договорів та пояснень представників позивача, даних в судовому засіданні, не вбачається, які саме послуги надавались позивачу виконавцями за умовами договорів.
Як встановлено з матеріалів справи, договір № 010708 про надання посередницьких послуг укладений 28.04.2011 року. Відповідно до акту № 2 до договору №010708 від 30.12.2011 року до даного акту включено надання посередницьких послуг по укладенню контракту від 12.04.2011 року, тобто до укладення самого договору про надання посередницьких послуг. Хоча, як підтверджено контрактами наявними в матеріалах справи, позивач їх укладає з 01.01.2010 року. Як акт № 1 так і акт № 2 до договору № 010708 містить посилання на контракти укладені з одними й тими контрагентами та одного й того ж дня. В актах відсутня інформація щодо обсягу наданих послуг, їх змісту.
Це ж саме стосується і актів прийому-передачі виконаних робіт по договору на юридичне обслуговування № 0110/3 від 01.01.2010 року, які також не містять даних на підставі яких можна було б ідентифікувати які послуги, в якій кількості отримані позивачем.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
В наданих позивачем доказах, на підставі яких останній здійснював бухгалтерський та податковий облік, відсутні відомості які б дали можливість ідентифікувати послуги отримані позивачем, їх кількість та зміст.
З огляду на це, акти приймання - передачі виконаних робіт, акти надання посередницьких послуг не відповідають вимогам що ставляться до первинних документів та не можуть бути використані для ведення податкового обліку.
Слід зазначити, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати : рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установити зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) з господарською діяльністю платника податку.
Наявність змін майнового стану позивач підтверджує платіжними дорученнями датованими в період з 24.10.2011 р., 27.10.2011р., 01.11.2011 р. - 04.11.2011 р., 23.11.2011, 24.11.2011 р. (т.1 а.с. 34-41) про перерахування коштів в оплату отриманих послуг. Разом з тим, п. 3 договору №0110/3 від 01.01.2010 року після надання послуг, передбачених цим договором проводиться приймання - передача наданих послуг по акту приймання - передачі наданих послуг та підписується сторонами за наслідками роботи в місяці, що минув. Пунктом 4 цього ж договору передбачено, що замовник оплачує послуги виконавця за 6 місяців згідно з цим договором за ціною, встановлено в акті виконаних робіт. Замовник повинен провести розрахунки з виконавцем протягом 10 днів з моменту складання акту виконаних робіт. В подальшому додатковою угодою № 1 цього ж договору визначено перелік контрагентів позивача по яким здійснювався юридичний аналіз контрактів. При цьому, в додатковій угоді № 1 від 30.06.2011 року зазначено про здійснення виконавцем аналізу контрактів що укладались починаючи з 11.01.2010 року. Тобто впродовж 2010 року сторони декларують виконання договору про юридичне обслуговування та не складають акти прийому - передачі, не проводять оплату отриманих послуг на умовах, визначених п.п. 3,4 договору № 0110/3 від 01.01.2010 року. Натомість за весь період виконаних робіт, без зазначення їх обсягу та змісту складено один єдиний акт прийому - передачі від 30.06.2011 року, який не містить відомостей про господарську операцію.
Стосовно наявності спеціальної податкової правосуб'єктності, то наявними в матеріалах справи доказами, зокрема витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців підтверджено державну реєстрацію ТОВ «Снайпер Медіа» з 18.03.2010 року, ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг груп»» з 05.07.2002 року (т. 1 а.с. 27-28). Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100279664 від 14.04.2010 року підтверджено реєстрацію ТОВ «Снайпер медіа» платником податку на додану вартість.
Отже контрагенти позивача мали податкову правосуб'єктність.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи відповідача щодо наявності ознак фіктивності ТОВ «Снайпер медіа», податкову декларацію якої за липень 2011 року визнано недійсною, а також ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг груп»», яке відсутнє за місцезнаходженням. Вказані докази не підтверджено належними та допустимими доказами, отже не виконано обов'язок, визначений ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України.
З'ясовуючи зв'язок посередницьких та юридичних послуг з господарською діяльність позивача, суд виходить з того, що дослідженню підлягає наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платником податку. Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність такої мети у позивача. Зокрема, згідно актів № 1 та № 2 до договору №010708 від 30.09.2011 року, 30.12.2011 року позивач отримував посередницькі послуги по укладенню договорів з одними й тими ж суб'єктами господарювання, а тому повторне придбання посередницьких послуг при укладенні контрактів з одними й тими ж суб'єктами господарювання не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності позивача.
Окрім того, судом встановлено, що до укладення договору про надання посередницьких послуг по пошуку потенційних покупців продукції позивача останнім вже тривалий час укладались контракти з іноземними підприємствами, яким реалізовувалась продукція позивача. Це ж саме стосується і отримання юридичних послуг при укладенні позивачем однотипних контрактів.
Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Встановлені судом обставини та досліджені докази дають підстави для висновку про відсутність у позивача первинних документів які б підтверджували фактичне отримання послуг за договором посередницьких та юридичних послуг, з метою використання їх у власній господарській діяльності, отримання майнової вигоди тощо.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову, з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби задовольнити повністю .
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайєн" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 12.06.2012 року №0000852310, - скасувати , прийняти нову постанову .
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайєн" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 12.06.2012 року № 0000852310 - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі "27" вересня 2012 р. .
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Білоус О.В.
Залімський І. Г.
Суд | Вінницький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2012 |
Оприлюднено | 13.10.2012 |
Номер документу | 26395577 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Мельник-Томенко Ж. М.
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Мельник-Томенко Ж. М.
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Мельник-Томенко Ж. М.
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні