Ухвала

від 07.04.2014 по справі 2а/0270/2936/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/63562/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий:Нечитайло О.М. Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г., за участю секретаря:Руденко А.М., за участю представників позивача:Тишківського С.Л., позивача:Скржешевського М.С., відповідача:не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайєн»

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 р.

у справі №2а/0270/2936/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайєн»

до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайєн» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.07.2012 р. позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.06.2012 р. №0000852310, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 1 842,47 грн. судового збору.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 р. скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками податкового органу у період з 23.04.2012 р. по 16.04.2012 р. проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р., про що складено акт від 23.05.2012 р. №877/22/31041555, яким встановлено, зокрема, порушення п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на 184 246,00 грн.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.06.2012 р. №0000852310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 184 246,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 01,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» укладено договір на юридичне обслуговування від 01.01.2010 р. №0110/3, за результатами виконання якого сторонами підписано акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 30.06.2011 р. на суму 200 000,00 грн.

Крім того, 28.04.2011 р. між позивачем та ТОВ «Снайпер Медія» укладено договір про надання посередницьких послуг №010708, за результатами виконання якого сторонами підписано акти про надання посередницьких послуг від 30.09.2011 р. №1 на суму 400 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 66 666,67 грн.) та від 30.12.2011 р. №2 на суму 248 931,67 грн. (у т.ч. ПДВ 41 488,61 грн.).

Згідно додаткової угоди до договору від 30.09.2011 р. №010708, сторонами погоджено окремі питання, продовжено термін дії договору до 30.12.2011 р.

Факт надання посередницьких послуг за вказаним договором підтверджується актами про надання посередницьких послуг від 30.09.2011 р. №1 на суму 400 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 66 666,67 грн.) та №2 від 30.12.2011 р. на суму 248 931,67 грн. (у т.ч. ПДВ 41 488,61 грн.), податковими накладними від 30.09.2011 р. №30160 та від 30.12.2011 р. №3034.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в наданих позивачем первинних документів, на підставі яких останній здійснював бухгалтерський та податковий облік, відсутні відомості які б дали можливість ідентифікувати послуги отримані позивачем, їх кількість та зміст.

Проте, такі висновки суду апеляційної інстанції, на думку колегії суддів Вищого адміністративного суду України, є передчасними та помилковими з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач вказав про неправомірність висновків податкового органу щодо завищення валових витрат, оскільки придбання посередницьких та юридичних послуг від ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» та ТОВ «Снайпер Медія» підтверджуються належними первинними документами.

Так, у відповідності до приписів п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України , не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, виходячи з положень Податкового кодексу України, до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього ж Закону визначено первинний документ як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З матеріалів справи вбачається, що фактичне надання послуг та виконання сторонами умов договорів підтверджується наявною в матеріалах справи первинною документацією, зокрема, копіями актів надання послуг, актів здачі-прийняття виконаних робіт, податковими накладними, відповідними розрахунковими документами (платіжними доручення)

Наведене дало суду першої інстанції обґрунтовані підстави визначитись із тим, що твердження податкового органу про те, що витрати на оплату вартості наданих юридичних послуг не підтверджені документально, є необґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше

Відтак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат витрат понесених у результаті господарських операцій із ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» та ТОВ «Снайпер Медія», з огляду на те, що вказані господарські операції підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

З огляду на викладене, обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення та наявності підстав для його скасування.

Відповідно до ст.226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайєн» задовольнити.

2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 р. у справі №2а/0270/2936/12 скасувати.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.07.2012 р. у справі №2а/0270/2936/12 залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.