Постанова

від 16.12.2008 по справі 56/179-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

56/179-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2008 р.                                                           Справа № 56/179-08

Колегія суддів у складі:

Головуючого судді Бондаренка В.П., судді Камишевої Л.М., судді Лакізи В.В.

при секретарі Сємєровій М.С.   

за участю представників сторін:

позивача –Ясінський А.В. довіреність № 10/-06/3 від 12.02.2008 року.

відповідача –Молочко Н.Г. довіреність № 1373 від 12.03.2008 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№2370Х/1-10) на рішення господарського суду Харківської області від 23.09.08 р. по справі № 56/179-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евросеть ВСК" м. Харків  

до Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 23 вересня 2008 року (суддя Кухар Н.М.) позовні вимоги задоволено. Господарським судом визнано недійсним договір № 2477 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (розташованих за адресою пр. Леніна 41/43 в м. Харкові), укладений 26.04.2007 року між Комунальним підприємством "Міський інформаційний центр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евросеть ВСК".

Відповідач не погодився з вказаним рішенням та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області по справі 56/179-08 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Евросеть ВСК" у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що договір №2477 від 26.04.07 р. було підписано зі сторони позивача та скріплено його печаткою, тому при наявності на спірному договорі відтиску печатки позивача, відповідач не мав підстав для перевірки повноважень особи, яка підписала цей договір. Таким чином, відповідач вважає, що наявність відтиску печатки позивача на спірному договорі свідчить про наділення особи, що підписала цей договір, відповідними повноваженнями. Крім того, спірний договір був схвалений позивачем, про що свідчить акт прийому - передачі місця від 26.04.2007 р. в якому зазначено, що позивач прийняв згідно умов даного договору в користування місце, яке перебуває у комунальній власності, для розташування спеціальної конструкції за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 41/43 і що претензій з його сторони немає. Крім того позивач здійснив оплату за користування місцем, яке перебуває у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій. Таким чином, відповідач вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

          Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу в якому зазначив, що скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржене рішення прийнято при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим  і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить залишити апеляційну скаргу КП "Міський інформаційний центр" –без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 23.09.2008 року по справі № 56/179-08 без змін. В  обґрунтування своїх заперечень позивач вказує, що відповідач не мав повноважень на підписання спірної угоди та у відповідача не було належних повноважень на розпорядження майном приватних осіб. Позивач також вказує, що судом першої інстанції було правомірно зазначено про відсутність належних повноважень на підписання спірної угоди у представника позивача ТОВ "Евросеть ВСК". Від імені ТОВ ""Евросеть ВСК"  договір було підписано представником Плоховим Ігорем Сергійовичем, яких діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тубольцевою М.Н. та зареєстрованою у реєстрі за № 1357, яка на момент підписання договору № 2477 від 26.04.2007 року, акту прийму-передачі місць та інших додатків до нього, втратила свою силу, бо була видана строком на одинадцять місяців з 05 травня 2006 року до 04 квітня 2007 року. Таким чином позивач вважає, що згідно діючого законодавства України угода, укладена представником юридичної особи без належних повноважень на її укладання або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону.

          В судовому засіданні 11.12.08р. позивач надав клопотання про відкладення розгляду справи. Судова колегія, розглянувши надане клопотання, вирішила залишити його без задоволення в зв'язку з його необґрунтованістю.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів  встановила наступне.

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання договору № 2477 про надання в користування місць,  які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (розташованих за адресою пр. Леніна, 41/43 в м. Харкові), укладеного 26.04.2007 року між комунальним підприємством «Міський інформаційний центр»та товариством з обмеженою відповідальністю «Евросеть ВСК»недійсним, та таким, що не відповідає вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи 26 квітня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 2477 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій. Відповідно до умов цього договору відповідач надав позивачеві в користування місця, які перебувають в комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій. Даний договір укладено у відповідності до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 та Порядком надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20 жовтня 2004 року № 977.

З матеріалів справи вбачається, що позивач «Евросеть ВСК»отримало довідку про те, що йому встановлено пріоритет на розміщення спеціальної конструкції - Щит на фасаді 5,63х1,11х1 за адресою пр. Леніна, 41/43 згідно заявки на надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами №2557 від 16 квітня 2007 року. Пріоритет встановлено на 3 місяці.

В п. 8.1 договору № 2477 від 26 квітня 2007 року сторони узгодили умови припинення дії договору. В п. 8.1.6 зазначеного договору вказано, якщо «Користувач», тобто позивач, не отримав дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на місцях, переданих у користування за договором, протягом строку на який було встановлено пріоритет, то договір припиняє свою дію. Позивач за тримісячний строк, на який було видано пріоритет не отримав дозволу та не вчинив жодних дій направлених на подовження пріоритету. Отже колегія суддів дійшла висновку, що на підставі п. 8.1.6 договір №2477 від 26 квітня 2007 року припинив свою дію.

Однією з підстав  в обґрунтування позову про визнання договору № 2477 недійсним, позивач вказує на те, що від імені ТОВ «Евросеть ВСК» договір було підписано представником Плоховим Ігорем Сергійовичем, яких діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тубольцевою М.Н. та зареєстрованою у реєстрі за № 1357, яка на момент підписання договору № 2477 від 26.04.2007 року, акту прийому-передачі місць та інших додатків до нього, втратила свою силу,  оскільки була видана строком на  одинадцять місяців з 05 травня 2006 року до 04 квітня 2007 року. Згідно діючого законодавства України угода, укладена представником юридичної особи без належних повноважень на її укладання або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Позивач вказує, що наступного схвалення ТОВ «Евросеть ВСК»договору №2477 від 26.04.2007 року про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій,  укладеного від імені  позивача представником Плоховим І.С., який не мав належних повноважень на його підписання, не відбулося. Будь - яких письмових звернень  (лист, телеграма, телетайпограма тощо), які б свідчили про схвалення угоди позивачем відповідачу не направлялось, а пропозиції про схвалена угоди зі сторони відповідача ТОВ «Евросеть ВСК»не одержувало.

Задовольняючи позовні вимоги позивача про визнання недійсним договору № 2477 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (розташованих за адресою пр. Леніна, 41/43 в м. Харкові), суд першої інстанції погодився з доводами позивача та дійшов висновку про те, що однією з підстав визнання договору № 2477 від 26 квітня 2007 року недійсним є те, що оскаржуваний договір було укладено представником юридичної особи( позивача) без належних повноважень на його укладення .

Однак,  колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, а саме, що зазначена обставина є умовою для визнання договору № 2477  від 26.04.2007 року недійсним виходячи з наступного.

          Згідно ст. 92 Цивільного кодексу України юридична  особа  набуває  цивільних  прав  та обов'язків і здійснює їх через свої органи,  які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів  юридичної особи  встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична  особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної  особи,  добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із  третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи  не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

В матеріалах справи знаходяться документи, які підтверджують виконання умов договору № 2477, а саме акт прийому-передачі місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій від 26 квітня 2007 року (а.с. 93). В ньому зазначено, що позивач прийняв згідно умов договору в користування місце, яке перебуває у комунальній власності, для розташування спеціальної конструкції за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 41/43 і що претензій з його сторони немає. Даний акт підписано та скріплено печаткою позивача. Крім того в матеріалах справи знаходяться докази про виконання позивачем умов договору. А саме з боку позивача здійснена оплата за використання місця, яке перебуває у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (розташованих за адресою пр. Леніна, 41/43 в м. Харкові), про що свідчать банківські виписки (аркуші справи 94-96) про перерахування грошових коштів.

За таких обставин судова колегія вважає, що посилання суду першої інстанції на ст. ст. 237, 244, 247 Цивільного кодексу України та на частину 2 ст.203 Цивільного кодексу України, як на підставу визнання договору № 2477 від 26 квітня 2007 року недійсним є помилковими.

Другою підставою визнання договору № 2477 від 26 квітня 2007 року недійсним  позивач  зазначив те, що договір № 2477 від 26.04.2007 року було укладено з порушенням ст. 203 Цивільного кодексу України, бо на момент його укладання відповідач не мав необхідного обсягу цивільної  дієздатності,  тому договір  є недійсним  у відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України.

Однак судова колегія, вважає, що вказані доводи позивача суперечать ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України. Як вже зазначалось юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Таким чином позивач не надав суду докази того, що особа, яка підписала договір № 2477 від 26 квітня 2007 року з боку відповідача не мала належних повноважень на його підписання або перевищила надані їй повноваження.

В обґрунтування відсутності цивільної  дієздатності у відповідача,  позивач вказував на те, що у відповідача по справі КП «Міський інформаційний центр»не було належних повноважень на розпорядження майном приватних осіб-громадян,  виходячи з того, що  власниками нежитлового приміщення по пр. Леніна, 41/43 в м. Харкові є громадяни України Бельченко Ніна Кузьмівна, Кушнірук Віталій Анатолійович (реєстраційне посвідчення на об'єкти нерухомого майна № 1370 від 29.05.2002р., рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 22.03.2002р. по справі № 2-3287/02, технічний паспорт від 24.12.2004р., реєстровий № 1370), та Коновалов Святослав Анатолійович, Широкорад Сергій Філаретович, Шаламова Ольга Сергіївна (реєстраційне посвідчення на об'єкти нерухомого майна № 1370 від 04.12.2002р.).

З 14.02.2007р. по 31.05.2008 року у ТОВ „Евросеть ВСК” було розміщено торгівельний відділ, з роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, приміщення якого було надано у користування за Договором № 122-02 оренди нежитлового приміщення від 14.02.2007р. його співвласниками Бельченко Н.К, Кушніруком В.А.(Договір позики № 1 від 07.02.2007р.), Широкоград С.Ф. (Договір позики № 2 від 07.02.2007р.), Коноваловим С.А. (Договір позики № 3 від 07.02.2007р.), Шаламовою О.С. (Договір позики № 4 від 07.02.2007р.) та Савченко І.С. (Договір позики № 5 від 07.02.2007р.)

           Таким чином, позивач вважає, що на момент розміщення позивачем  реклами на фасаді будинку по пр. Леніна, 41/43 в м. Харкові, власником фасаду  будинку були фізичні  особи, які володіли приміщеннями  на підставі відповідних правочинів, а не територіальна громада м. Харкова оскільки згідно з п.2. ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою, до яких відноситься саме його фасад.

          Судова колегія вважає необґрунтованими вищевказані доводи позивача виходячи з наступного.

Відповідно  до  ч.1 ст. 761 Цивільного Кодексу України право  передання  майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму. Рішенням УІ сесії Харківської міської ради ХХІУ скликання  на відповідача  покладено виконання функцій з надання  в експлуатацію розповсюджувача  зовнішньої реклами  місць, що знаходяться в комунальній власності  територіальної громади м. Харкова , для розташування  спеціальних конструкцій .

Відповідно до ч.1 ст. 29 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до власних ( самоврядних) повноважень  виконавчих органів  міських рад  належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить  до комунальної власності  відповідних територіальних громад.

12.03.1992 року  виконавчим комітетом  Харківської обласної ради народних депутатів  було прийняте рішення № 68 “Про розмежування  комунальної власності  між адміністративно-територіальними одиницями  Харківської області” з додатками. На виконання  цього рішення ХІІ сесією ХХІ скликання  Харківської міської ради народних депутатів 28.09.1992 року було прийнято рішення “Про комунальну власність міста”.

Відповідно до листа № 14634  від 11.11.08р.  управління комунального майна та приватизації  Харківської міської ради житловий будинок за адресою: м. Харків, вул. пр. Леніна, 41/43 є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Харкова і відображається на балансі КП «Жилкомсервіс». Таким чином,  утримання  цього будинку в цілому (підтримання в належному стані його систем тепло - та водопостачання, каналізаційної системи, покрівлі, фасаду, під'їздів, прибудинкової території) відноситься до обов'язків КП «Жилкомсервіс».

Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний  утримувати майно, що йому належить, якщо інше  не встановлено  договором або законом.

Таким чином, фактичними обставинами та матеріалами справи підтверджується, що будинок за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 41/43 не вилучався в установленому порядку з об'єктів комунальної власності.

У своїх додаткових запереченнях позивач вказує, що він розміщував на фасаді будівлі за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 41/43 вивіску, а не спеціальну конструкцію -щит, посилаючись на договір на виготовлення зовнішньої реклами №1-ВСК-ЕП від 11.05.06 р. та акт виконаних робіт.

Вказані доводи позивача судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки те, що позивач розміщував спеціальну конструкцію - щит на фасаді підтверджується  додатком №1 до договору №2477 від 26.04.07 р. та довідкою про встановлення пріоритету на розміщення зовнішньої реклами, в яких чітко вказано вид, розмір та назва спеціальної конструкції, а саме, щит на фасаді (5,63х1,11х1). Посилання позивача на договір на виготовлення зовнішньої реклами №1-ВСК-ЕП, який позивач надав разом з своїми запереченнями, судова колегія також вважає необґрунтованими, оскільки предметом даного договору є виготовлення, ремонт, обслуговування „Изделия", а не вивіски, як стверджує позивач.

Крім того, відповідно до п.5.3.5.2. „Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові" (Додаток №1 до Рішення виконкому Харківської міської ради від 20.10.2004 р. „Про порядок розміщення зовнішньої реклами у місті Харкові", встановлено, що: вивіска –стаціонарна спеціальна конструкція, призначена для розміщення фірмового (комерційного) найменування особи, її власного  зареєстрованого  знаку для товарів та послуг, інформації про характер її діяльності, призначеної  для доведення до відома споживачів.

Місце розміщення вивіски повинне інформувати споживача про місцезнаходження підприємства і вказувати місце входу до нього.

Вивіска повинна містити інформацію, яка розкриває характер діяльності  особи (як правило, без використання  переліку товарів або послуг)  і його найменування, у відповідності зі ст.  90 Цивільного кодексу України.   

Тому  посилання позивача у своїх додаткових запереченнях на Постанову Кабінету Міністрів України від 23.09.98 р. №1511 та на  Постанову Кабінету Міністрів України №883 від 15.06.06 р. є безпідставними, оскільки в даному випадку було розташування спеціальної конструкції - щит на фасаді, а не вивіски.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України "Про рекламу" в редакції від 18.03.2008р., вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Таким чином, розміщений позивачем щит не містить інформації, яку повинна містити вивіска відповідно до Закону України "Про рекламу", тому посилання позивача на вищевказану норму Закону судова колегія вважає також необґрунтованою.

          На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 23 вересня 2008р. по справі № 56/179-08 прийняте при невірному застосуванні норм матеріального права, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

                    Враховуючи викладене та керуючись статтями 101, п.2 ст. 103, п. 4 статті 104, статтею 105  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну  скаргу  відповідача задовольнити.

          Рішення господарського суду Харківської області від 23.09.08. р. по справі № 56/179-08   скасувати та прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

       Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евросеть ВСК" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 117, 2-й поверх; код ЄДРПОУ: 34017530; п/р 26002101928001 в ЗАТ "Альфа-Банк" м. Київ, МФО 300346)  на користь Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, кімн. 618; код ЄДРПОУ: 32135675; п/р 2600030114375 в АКБ "Золоті Ворота", МФО 351931) 42грн.50коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

          Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

.

                    Головуючий суддя                                                 Бондаренко В.П.

                                           суддя                                                 Камишева Л.М.

                                           суддя                                                 Лакіза В.В.