Рішення

від 04.12.2008 по справі 23/237

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/237

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.08                                                                                           Справа№ 23/237

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цявка О.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПТЕП “Автотрансекспедиція”, м. Львів,

до відповідача ПП “Арман”, м. Львів,

про стягнення 8901,48 грн.

За участю представників:

від позивача  - Пашков І.В.,

від відповідача – Матюніна Т.В.

Суть спору: ПТЕП “Автотрансекспедиція”, м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ПП “Арман”, м. Львів, 4400 грн. заборгованості за надані транспортні послуги, 97,89 грн. інфляційних, 358,53 грн. пені, 45,06 грн. 3 % річних, 4000 грн. витрат на оплату послуг юристів та судових витрат у справі. Позовні вимоги мотивовані, зокрема нормами ст.ст. 509, 526, 610, 611, 625, 629, 909 ЦК України, а також тим, що відповідач в порушення вимог п. 3.1. Договорів перевезень не оплатив послуги позивача з перевезення вантажів. У судовому засіданні 04.12.2008 р. представником позивача подано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 2500 грн. витрат на оплату послуг юристів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву основний борг перед позивачем у розмірі 4400 грн. визнає.

За клопотанням представників сторін у судовому засіданні, призначеному на 11.11.2008 р., оголошувалась перерва до 04.12.2008 р.

Дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. Роблячи такий висновок, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається. Договір є обов”язковим до виконання сторонами.

Між стронами у справі укладено Договори про надання транспортних послуг, зокрема № 22213 від 10.04.2008 р., № 22503 від 30.05.2008 р., № 22934 від 22.07.2008 р. та № 22815 від 07.07.2008 р. На виконання умов вищезгаданих Договорів позивачем надано відповідачу транспортні послуги загальною вартістю 4400 грн. Вказане підтверджується Актами виконаних робіт № 20864 від 14.04.2008 р., № 21141 від 31.05.2008 р., № 21567 від 24.07.2008 р., № 21446 від 09.07.2008 р., наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними від 10.04.2008 р., від 23.07.2008 р., від 08.07.2008 р. та Актом здачі-приймання від 02.06.2008 р. Відповідач зобов”язувався здійснити оплату послуг позивача шляхом перерахування грошей на його розрахунковий рахунок протягом 5 банківських днів з дня підписання Договорів (п. 3.1. Договорів). ПП “Арман” у строки, визначені договорами, своїх зобов”язань з оплати послуг позивача не виконало. Заборгованість у розмірі 4400 грн. відповідачем не заперечена та визнана у повному обсязі. Відтак, 4400 грн. підлягають стягненню з ПП “Арман” на користь ПТЕП “Автоекспедиція”.

Позовні вимоги в частині стягнення 97,89 грн. інфляційних, 358,53 грн. пені, 45,06 грн. 3 % річних теж підлягають задоволенню, виходячи з такого. Згідно з ст.ст. 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (штрафу, пені). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до пунктів 4.3. Договорів № 22213 від 10.04.2008 р., № 22503 від 30.05.2008 р., № 22934 від 22.07.2008 р. та № 22815 від 07.07.2008 р. відповідач зобов”язувався сплатити позивачу за кожен день прострочення оплати послуг пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми. Таким чином, позивачем обгрунтовано, з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, ст. 625 ЦК України заявлено вимоги про стягнення 358,53 грн. пені, 97,89 грн. інфляційних, 45,06 грн. 3 % річних в зв”язку з простроченням відповідачем виконання своїх зобов”язань за договором № 22815 з 15.07.2008 р. по 17.10.2007 р., за договором № 22934 - з 30.07.2008 р. по 17.10.2008 р., за договором № 22503 –з 09.06.2008 р. по 17.10.2008 р., за договором № 22213 –з 18.04.2008 р. по 17.10.2008 р.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 4000 грн. витрат на оплату послуг юристів, то в частині стягнення 2500 грн. вказаних витрат провадження у справі підлягає припиненню в зв”язку з відмовою позивача від позову. Повноваження представника позивача Пашкова І.В. на відмову від позову підтверджуються Дорученням від 30 жовтня 2008 р.

В стягненні решти 1500 грн. слід відмовити, виходячи з наступного. Суд не погоджується з доводами позивача про те, що ці витрати є збитками чи майновою шкодою, спричиненою порушенням відповідачем строків оплати послуг, встановлених Договорами про надання транспортних послуг. Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ч.2 ст.16 ЦК України, ч.2 ст.20 ГК України одним із способів захисту прав і охоронюваних законом інтересів суб”єктів господарювання є відшкодування збитків. При цьому відповідно до п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, ч.2 ст.224 ГК України під збитками розуміються витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). У даному випадку майнова шкода не є бузумовною, мають місце непрямі, опосередковані витрати, які не випливають з умов договорів про надання транспортних послуг. В останніх не передбачено відшкодування винною особою збитків у вигляді витрат на юридичну допомогу в разі невиконання умов Договорів. Відтак, відсутні підстави вважати порушеними майнові права позивача. Віднесення до збитків витрат на юридичну допомогу, надану ПП “Львівський юридичний центр”, суперечить приписам ст.22 ЦК України. Ці витрати не мають обов”язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному причинно-наслідковому зв”язку з неправомірною поведінкою відповідача. Адже позивач міг здійснювати захист своїх прав у суді самостійно і не звертатись внаслідок порушення відповідачем договірних зобов”язань за юридичною допомогою до ПП “Львівський юридичний центр”. Законодавство України не містить вимог щодо обов”язкової участі у господарському процесі юриста. Захист прав та охоронюваних законом інтересів юридичних і фізичних осіб здійснюється судом незалежно від того, чи представляють інтереси сторін у справі юристи. Вимоги законодавства щодо оформлення позовних заяв є загальновідомими та загальнодоступними. Вказані збитки позивач поніс добровільно, з власної волі, уклавши договір про надання юридичних послуг № 1-17/10/08 від 17 жовтня 2008 року, хоча вправі був ввести на підприємстві посаду юриста. Ці витрати є фактичними втратами незалежно від особи, тому у даному випадку не слід застосовувати норми ст.1166 ЦК України.

Не підлягають застосуванню також й норми розділу VI ГПК України, оскільки у склад судових витрат у справі згідно з ст. 44 ГПК України включено лише витрати на оплату послуг адвоката, витрати на оплату послуг юриста до складу судових витрат законодавством України не включені.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 525, 526, 549, 611, 623, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, п.1-1 ч. 1 ст. 80, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд -  

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з ПП “Арман” (м. Львів, вул. Чукаріна, 24/46, ЄДРПОУ 30649533) на користь ПТЕП “Автотрансекспедиція” (79060, м. Львів, вул. Наукова, 96, ЄДРПОУ 2554907) 4400 грн. основного боргу, 97,89 грн. інфляційних, 358,53 грн. пені, 45,06 грн. 3 % річних, 56,16 грн. державного мита та 64,98 грн. витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Провадження у справі в частині стягнення 2500 грн. витрат на послуги юристів припинити.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя                                                                                             Бортник О.Ю.