Рішення

від 03.10.2012 по справі 11/437-71/352-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/437-71/352-2012 03.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енглер-Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача : Приватний нотаріус Київського міського округу нотаріального округу Саваріна О.С.

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Ганишевський А.М., довіреність б/н від 17.09.2012 р.

від відповідача: Букова Ю.В., довіреність б/н від 20.04.2012 р.

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського округу нотаріального округу Саваріна О.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з порушенням норм ст. 88 Закону України "Про нотаріат", п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2011 р. порушено провадження у справі № 11/437.

14.03.2012 р. господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі № 11/437, яким в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 р. рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2012 р. у справі № 11/437 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2012 р. рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 р. у справі № 11/437 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Згідно з розпорядженням № 04-1/770 від 01.08.2012 р. справу № 11/437 призначено на повторний автоматичний розподіл, за результатами якого справу № 11/437 передано на розгляд судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.2012 р. справу № 11/437 було прийнято до свого провадження та присвоєно їй номер № 11/437-71/352-2012, розгляд справи призначено на 20.09.2012 р.

У судове засідання 20.09.2012 р. представник позивача не з'явився. Вимоги ухвали від 03.08.2012 р. у справі № 11/437-71/352-2012 позивач не виконав.

Представник відповідача у судове засідання 20.09.2012 р. з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали від 03.08.2012 р. у справі № 11/437-71/352-2012. Вимоги ухвали від 03.08.2012 р. у справі № 11/437-71/352-2012 відповідач виконав.

20.09.2012 р. у судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача не з'явилася. Вимоги ухвали від 03.08.2012 р. у справі

№ 11/437-71/352-2012 третя особа не виконала.

Враховуючи те, що представник позивача та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання 20.09.2012 р. не з'явилися, а також у зв'язку з невиконанням позивачем та третьою особою вимог ухвали господарського суду міста Києва від 03.08.2012 р. у справі № 11/437-71/352-2012, розгляд справи відкладено на 03.10.2012 р.

03.10.2012 р. у судове засідання представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 03.10.2012 р. з'явився, надав пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Третя особа в судове засідання 03.10.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомила.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (далі -відповідач, лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна" (далі -позивач, лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № 859-LD (далі - Договір), відповідно до якого лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема у Додатку № 1 до цього Договору) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим договором, з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем. Ціна предмета лізингу становить еквівалент 54 339,02 доларів США, у тому числі податок на додану вартість, яка розрахована із гривні за офіційним курсом обміну валют Національного банку України на день укладання цього договору, що на день укладання цього договору становить 269 690,00 грн.

На виконання умов Договору відповідач 12.11.2008 р. за актом приймання-передачі передав, а позивач прийняв у користування предмет лізингу, а саме: напівпричіп SCHWARZMULLER SPA 3/E серійний номер VAVSAP6688H275202 у кількості одна штука.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в Графіку лізингових платежів у додатку № 2 до Договору.

Відповідно до п. 7.6 Договору (повідомлення про лізингові платежі) лізингодавець може письмово повідомити лізингоодержувача про суму лізингового платежу, що належить до сплати, згідно з цим договором до чергової дати платежу. Сума лізингового платежу, що зазначається в повідомленні про лізинговий платіж, визначається по офіційному курсу обміну валюти Національного банку України на дату повідомлення. У разі, якщо офіційний курс обміну валюти Національного банку України, який діє на дату повідомлення, не співпадає з курсом валюти на дату платежу лізингоодержувач самостійно здійснює перерахунок лізингового платежу і враховує таку різницю при здійсненні оплати. Лізингодавець звільняється від відповідальності перед лізингоодержувачем у випадку помилки у зазначених повідомленнях лізингодавця. Якщо лізингоодержувач не отримав з будь-яких причин зазначене в цьому пункті повідомлення, лізингоодержувач не звільняється від зобов'язання та відповідальності щодо повноти та своєчасності сплати лізингових платежів.

Положеннями п. 7.7 Договору встановлено, що лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в додатку № 2 до цього договору на рахунок, зазначений в розділі 15 цього договору, в сумі, яка визначена в повідомленні про лізинговий платіж.

Судом встановлено, що Додатками № 1 та № 2 до Договору сторонами було погоджено специфікацію предмету лізингу та графік лізингових платежів.

Згідно з п. 11.1 Договору кожна з наступних подій вважається випадком невиконання, незалежно від того, чи сталася вона внаслідок будь-якої причини поза контролем лізингоодержувача або будь-якої іншої особи:

- невиконання платіжних зобов'язань. Лізингоодержувач не сплачує своєчасно будь-яку суму, яку він повинен сплатити за будь-яким з Фінансових Документів, у визначених для сплати валюті та коштах;

- порушення інших зобов'язань. Лізингоодержувач не виконує належним чином або загрожує призупинити або припинити дію будь-якого зобов'язання за будь-яким з фінансових документів або будь-яке інше платіжне зобов'язання, не пов'язане з Договором лізингу.

Відповідно до п. 11.2 Договору в будь-який час дії або після настання випадку невиконання лізингодавець на власний розсуд може (разом чи окремо та неодноразово): негайно вилучити предмет лізингу у лізингоодержувача; використовувати будь-які і всі інші наявні в таких обставинах засоби захисту своїх прав, передбачені законодавством, що може бути застосоване.

В порушення умов Договору позивач не сплатив відповідачу лізингові платежі за період з 31 січня 2011 р. по 28 лютого 2011 р.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 15.02.2012 р. у справі № 48/566 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна" про стягнення 188 812,27 грн. встановлено факт існування у позивача заборгованості перед відповідачем по сплаті лізингових платежів за Договором за період з 31.03.2010 р. по 15.04.2011 р. у розмірі 143 037,56 грн.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

07.04.2011 р. відповідачем у відповідності до п. 11.4 Договору та ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" на адресу позивача було надіслано повідомлення № 584 від 07.04.2011 р., в якому відповідач повідомив позивача про односторонню відмову від Договору фінансового лізингу № 859-LD від 20.10.2008 р. та його припинення з 15.04.2011 р. Крім того, відповідач у вказаному повідомленні вимагав повернути предмет лізингу та погасити існуючу заборгованість.

Лізингодавець звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису з метою повернення від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна" об'єкту фінансового лізингу, а саме напівпричіпа SCHWARZMULLER SPA 3/E серійний номер VAVSAP6688H275202, вартістю 271 138,00 грн.

Порядок вчинення виконавчих написів нотаріусами регулюється Законом України "Про нотаріат" та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 N 20/5 (далі - Інструкція).

Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 282 Інструкції для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з п. 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Пунктом 286 Інструкції встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Відповідно до п. 287 Інструкції виконавчий напис має містити:

- дату (рік, місяць, число) вчинення, нотаріальну контору (нотаріальний округ), прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис;

- найменування та адресу стягувача;

найменування та адресу боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків у банках, кредитних установах (для юридичних осіб);

- строк, за який провадиться стягнення;

- суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, штраф, проценти, якщо такі належать до стягнення;

- розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

- зазначення статті Закону України "Про нотаріат" та пункту Переліку документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис;

- номер, під яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій;

- підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, печатку.

Відповідно до п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, (який був чинний на момент вчинення виконавчого напису від 27.04.2011 р., зареєстрованого в реєстрі за номером 2031) для одержання виконавчого напису нотаріусу за договорами лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу надається: оригінал договору лізингу, що передбачає у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу; засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

27.04.2011 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною Оленою Сергіївною було вчинено виконавчий напис про повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Енглер-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" об'єкта фінансового лізингу, а саме напівпричіп SCHWARZMULLER SPA 3/E, рік випуску: 2008; колір: білий; серійний номер VAVSAP6688H275202; реєстраційний номер: АА2612ХР; вартістю 271 138,00 грн., що був переданий в користування на підставі договору фінансового лізингу № 859-LD, укладеного 20.10.2008 р. та підлягає вилученню та поверненню за невиплачені лізингові платежі з 31.01.2011 р. по 28.02.2011 р. за користування об'єктом лізингу у сумі: несплачені лізингові платежі -23 814,30 грн., з яких відшкодування вартості об'єкту лізингу складає 14 205,78 грн., винагорода без ПДВ -9 608,52 грн., зареєстрований в реєстрі за № 2031 (далі - виконавчий напис).

Згідно з ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Статтею 89 Закону України "Про нотаріат" визначено, що у виконавчому написі повинні зазначатися:

- дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

- найменування та адреса стягувача;

- найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

- строк, за який провадиться стягнення;

- суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

- розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

- номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;

- дата набрання юридичної сили;

- строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до статті ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2012 р. встановлено, що вирішуючи спір, предметом якого є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вчиненого щодо повернення об'єкту лізингу, суду слід перевірити чи відповідає інформація, викладена у заяві, яка подається до нотаріуса, інформації, про необхідність якої зазначено у п. 283 Інструкції, та чи відповідають документи, що подаються стягувачем нотаріусу, документам, про які зазначено у п. 8 Переліку.

Відповідно до п. 283 Інструкції для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено:

відомості про найменування і адресу стягувача та боржника;

дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;

номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи;

строк, за який має провадитися стягнення;

інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Заява може містити також іншу інформація, необхідну для вчинення виконавчого напису.

З метою вчинення виконавчого напису відповідач подав нотаріусу заяву про вчинення виконавчого напису, до якої додав документи, що підтвердили суму заборгованості та факт звернення лізингодавця з вимогою про добровільне повернення майна, що передано в лізинг. Заява подана відповідачем нотаріусу відповідає вимонам п. 238 Інструкції та п. 8 Переліку, так як містить всі необхідні відомості про стягувача та боржника, строки, у які має провадитись стягнення та інформацію щодо предметів, що підлягатимуть витребуванню.

Виконавчий напис було вчинено, оскільки подані нотаріусу документи підтверджували безспірність заборгованості боржника перед стягувачем та встановлювали прострочення виконання зобов'язання.

Судом встановлено, що інформація викладена у виконавчому написі, відповідає інформації, викладеній у заяві стягувача.

При цьому, суд зазначає про те, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (який був чинним на момент вчинення виконавчого напису), а заборгованість боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені Переліком.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2012 р. встановлено, що вирішуючи спір, предметом якого є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вчиненого щодо повернення об'єкту лізингу, суду слід перевірити чи мала місце прострочка сплати лізингоодержувачем лізингових платежів понад 30 днів.

Дослідивши вищезазначене питання, суд встановив, що виконавчий напис вчинено нотаріусом 27.04.2011 р. і станом на вказану дату період прострочення по лізинговим платежам за 31.01.2011 р. та 28.02.2011 р. склав більше 30 днів, що також не заперечується позивачем.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за номером 2031, було вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С. у відповідності з нормами чинного законодавства України.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судовий збір покласти на позивача.

Повне рішення складено 08.10.2012 р.

Суддя О.В. Нечай