Постанова

від 11.10.2012 по справі 30/5014/1584/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.10.2012 р. справа №30/5014/1584/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Черноти Л.Ф., Шевкової Т.А.

розглянувши апеляційну скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОФ «Антрацит»смт. Ясенівський Луганської області

на рішення господарського суду Луганської області від 22.08.2012 року

по справі №30/5014/1584/2012 /суддя Голенко І.П./

за позовом: Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень, м. Кривий Ріг

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОФ «Антрацит»смт. Ясенівський Луганської області

про стягнення 16 765,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача -не з»явився

від відповідача -Кошова М.Ю. -за довіреністю б/н від 10.09.2012р.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОФ «Антрацит»16765,00 грн. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній №49498009 масу вантажу у вагоні №67182832.

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.08.2012 року по справі №30/5014/1584/2012 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФ "Антрацит" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" штраф у розмірі 16 765 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп. Дане рішення мотивовано обґрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 22.08.2012 року у справі №30/5014/1584/2012, відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 22.08.2012 року та зменшити розмір штрафу.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що:

- суд не повністю з»ясував обставини, які мають значення по справі та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до невірного прийняття рішення по справі;

- висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи;

- суд необґрунтовано не застосував положення ст. 233 ГК України, ст. 83 ГПК України.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, вважає оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим.

В судовому засіданні 10.10.2012 р. представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Неявка без поважних причин у судове засідання представника позивача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОФ «Антрацит»(далі-вантажовідправник) на адресу ПАО «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі-вантажоодержувач) за залізничною накладною №49498009 на станцію призначення -Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці, відвантажило вантаж -вугілля антрацит у вологому стані, маркований вапном.

28 березня 2012 року при прибутті вантажу на станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці, у відповідності до ст.52 Статуту залізниць України, за заявою одержувача від 28.03.2012 р, залізницею було здійснено перевірку вантажу у вагоні № №67182832.

За результатами даної перевірки встановлено, що у вагоні № 67182832 в накладній № 49498009 вказана маса вантажу 69000 кг, фактично ж встановлено - 63700 кг, тобто на 5300 кг менше, ніж вказано у накладній № 49498009.

За даним фактом залізницею складено Комерційний акт АА №044570/263 від 28.03.2012 р., в розділі Д якого маються відомості про те, що вантаж прибув у справному вагоні, двері люка зачинені, ознак втрати та крадіжки вантажу немає, завантаження рівномірне, нижче рівня бортів в вагоні на 30 см., захисне маркування вапном не порушено.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі-Статут залізниць) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно зі ст.24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5. розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці. (далі -Правила №567/6855).

Згідно зі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст.118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення).У даному випадку провізна плата -3 353,00грн. -вагон №67182832 сума штрафних санкцій -3 353,00грн. х 5 = 16765,00грн.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній -основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Згідно п.28 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон є напіввагоном та приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Частиною першою ст.26 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

За змістом ст.129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобовґязана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002р.

За пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти на місцях загального користування складаються у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній, а тому, позовні вимоги є доведеними.

Відповідач заявив клопотання про зменшення розміру стягуваємого штрафу, яке відхилено судом.

Судова колегія погоджується з висновком суду про те, що згадане клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, що стягується підлягає відхиленню, з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобовґязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовґязання.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобовґязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовґязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно із ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовґязання.

Згідно ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано доказів винятковості випадку для зменшення розміру стягуваємого штрафу.

Тобто, доводи заявника апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду.

Таким чином, рішення господарського суду відповідає матеріалам справи, вимогам діючого законодавства та підлягає залишенню в силі.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОФ «Антрацит»на рішення господарського суду Луганської області від 22.08.2012 року по справі №30/5014/1584/2012 залишити без задоволення.

2) Рішення господарського суду Луганської області від 22.08.2012 року по справі №30/5014/1584/2012 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий К.І.Бойченко

Судді Л.Ф.Чернота

Т.А.Шевкова

Надіслано 5 примірників: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1-до справи, 1-ДАГС, 1-госп.суду