Постанова

від 04.10.2012 по справі 5011-34/4788-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2012 № 5011-34/4788-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Яковлєва М.Л.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: представник - Могільовкін Р.Ю. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Мережа-Трейд», м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2012 р.

у справі № 5011-34/4788-2012 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Дочірнього підприємства «Мережа-Трейд», м. Київ

до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», м. Київ

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 р. Дочірнє підприємство «Мережа-Трейд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про визнання недійсним Кредитного договору № 49.8.3/10/2009-КЛТ від 23.11.2009 р. (із додатковими угодами № № 1-16 до нього), укладений між сторонами, мотивуючи вимоги тим, що в Кредитному договорі не була встановлена процентна ставка за кредитом, та, відповідно, вона не була погоджена сторонами при його укладенні. Враховуючи те, що процентна ставка за кредитом підлягала обов'язковій сплаті з боку позивача, відповідно до умов Кредитного договору, відсутність погодженої суттєвої умови Кредитного договору впливає на дійсність Кредитного договору. Крім того, укладення Кредитного договору на визначену суму кредитного зобов'язання вимагало узгодження з загальними зборами учасників позивача, що зроблено не було.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2012 р. у справі № 5011-34/4788-2012 у позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Дочірнє підприємство «Мережа-Трейд» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції вважав встановленими обставини, що мають значення для справи, які не були доведені відповідачем, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушені вимоги ст. 43 ГПК України в частині оцінки наданих сторонами доказів.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представника позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 листопада 2009 року між Дочірнім підприємством «Мережа-Трейд» (позичальник) та Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (змінено найменування на Публічне акціонерне товариства «Кредитлромбанк») (банк) було укладено Кредитний договір №49.8.3/10/2009-КЛТ (Кредитний договір).

У відповідності до п. 1.1. Кредитного договору його предметом є процедура та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику та що банк надає позивачу кредити (транші) в межах загальної суми 70 000 000,00 (сімдесят мільйонів) гривень 00 копійок; процедура та умови повернення позивачем отриманих кредитів, нарахування і сплати процентів за отриманими кредитами, нарахування та сплати комісії за надання кредитів, а також взаємні права та зобов'язання сторін, що виникнуть при наданні відповідачем кредитів.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору зобов'язання позивача щодо сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладання сторонами додаткових угод про надання кредитів, які є невід'ємними частинами Кредитного договору в сумах, зазначених в таких Додаткових угодах. Строк користування кожним окремим кредитам в межах загальної суми, встановленої пунктом 1.1 Кредитного договору та термін його кінцевого повернення, визначається Додатковими угодами, але не пізніше строку, встановленого пунктом 3.4.5 цього Договору, тобто 22 листопада 2016 року.

Згідно п. 2.7 Кредитного договору процентні ставки встановлюються в додаткових угодах за кожним кредитом.

У відповідності до п. 3.4.3 Кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання сплачувати відповідачу нараховані проценти за кожним кредитом, наданим згідно з додатковими угодами.

В наступному між Дочірнім підприємством «Мережа-Трейд» та Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» були укладені додаткові угоди до Кредитного договору, в тому числі:

- 23.11.2009 р. додаткова угода № 1 до Кредитного договору, відповідно до якої Банк надає Позичальнику кредит в розмірі 14 312 711 грн. з визначеною процентною ставкою 27 процентів річних;

- 23.11.2009 р. додаткова угода № 2 до Кредитного договору, відповідно до якої Банк надає Позивачу кредит в розмірі 18 000 000 грн. з визначеною процентною ставкою 27 процентів річних;

- 23.11.2009 р. додаткова угода № 3 до Кредитного договору, відповідно до якої Банк надає Позичальнику кредит в розмірі 18 337 400 грн. з визначеною процентною ставкою 27 процентів річних;

- 23.11.2009 р. додаткова угода № 4 до Кредитного договору, відповідно до якої Банк надає Позичальнику кредит в розмірі 3 589 889 грн. з визначеною процентною ставкою 27 процентів річних;

- 23.11.2009 р. додаткова угода № 5 до Кредитного договору, відповідно до якої Банк надає Позичальнику кредит в розмірі 7 360 000 грн. з визначеною процентною ставкою 27 процентів річних;

- 28.12.2009 р. додаткова угода № 5-1 до Кредитного договору, відповідно до якої Позичальник зобов'язався повернути кредит отриманий на умовах, викладених в додаткових угодах № № 1-5 в строк до 27.12.2010 р.

30.11.2009 та 25.12.2009 сторонами було укладено додаткові угоди № 6 та № 7 відповідно до Кредитного договору.

Додатковою угодою № 8 від 08.04.2010 до Кредитного договору було встановлено процентну ставку за отриманими траншами кредиту за додатковими угодами № 1-5 в розмірі 25 процентів річних.

Додатковою угодою № 10 від 14.06.2010 до Кредитного договору було встановлено процентну ставку за отриманим кредитом за додатковими угодами № 1-5 з в розмірі 20 процентів річних.

09.12.2010 р. додаткову угоду № 12/1 до Кредитного договору, за користування кредитними коштами в гривні, наданими за умовами Кредитного договору, в тому числі за Додатковими угодами № 1-5 встановлено процентну ставку в розмірі Кievprime 3 міс. (станом на 01.11.10) + 15,25% річних.

10.02.2011 р. додатковою угодою № 14 до Кредитного договору, встановлювалась процентна ставка за користування кредитними коштами за Додатковими угодами № 1-5 в розмірі 20 процентів річних.

09.06.2011 р. додатковою угодою № 15 до Кредитного договору, за користування кредитними коштами в гривні, наданими за умовами Кредитного договору, в тому числі за Додатковими угодами № 1-5 встановлено процентну ставку в розмірі Кievprime 3 міс. (станом на 04.05.11) + 12,06% річних.

Додатковою угодою № 16 від 01.07.2011 р. до Кредитного договору було встановлено процентну ставку за отриманими кредитами за додатковими угодами № 1-5 в розмірі 17 процентів річних.

Відсотки по нарахованих сумах кредиту, сплачувались позивачем, що підтверджено виписками по особовому рахунку позивача.

Відповідно до п.3.2. Статуту Дочірнього підприємства «Мережа-Трейд» в редакції від 04.12.2003 р., яка діяла на час укладання Кредитного договору та додаткових угод до нього (дата наступних змін - 22.11.2011 р.) у підприємства створюється одноосібний виконавчий орган - Директор, який (або уповноважена ним особа) має право без попереднього погодження з засновником - ЗАТ «Фуршет» укладати контракти з третіми особами на надання послуг, придбання та реалізацію матеріальних цінностей на суму, що не перевищує 10 000,00 доларів США чи еквівалент цієї суми в іншій валюті.

Відповідно до п. 1.5 Статуту Дочірнього підприємства «Мережа-Трейд» від 04.12.2003 р. засновником позивача є Закрите акціонерне товариство «Фуршет» (ідентифікаційний код 32161511).

Протоколом № 01181109 від 18.11.2009 р. позачергового засідання Наглядової ради ЗАТ «Фуршет» підтверджено, що учасник позивача надав право підпису Кредитного договору та інших документів, необхідних для оформлення кредитної лінії у відповідача на суму, що не перевищує 70 000 000 гривень директору позивача Майстру Г.О.

Оспорюваний позивачем Кредитний договір підписано Майстром Г.О.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ЗАТ «Фуршет» в подальшому надало право підпису додаткових угод до Кредитного договору Магалясу О.В., Кулаженко О.В. та Савкіній Т.Л., що підтверджується протоколами позачергових засідань Наглядової ради ЗАТ «Фуршет» № 01231109 від 23.11.2009 р.; № 01111209 від 11.12.2009 р.; № 01111110 від 11.11.2010 р.; № 01191110 від 19.11.2010 р.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з визначених умов кредитного договору та додаткових угод до нього, які є невід'ємною частиною оспорюваного Кредитного договору відповідно до положень самих додаткових угод та пункту 1.2 Кредитного договору, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов кредитного зобов'язання, про що свідчить в тому числі факт виконання обов'язку щодо сплати процентів з боку позивача.

Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачено, вимоги додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи те, що проценти за користування кредитом були визначені в додаткових угодах, які виконувались позивачем, є безпідставними посилання позивача на невизначеність такої істотної умови Кредитного договору як процентна ставка.

Крім того, є спростованими посилання позивача на порушення під час укладення оспорюваного Кредитного договору норм статей 92, 97, 98 ЦК України, оскільки в даному випадку відсутній факт укладення Кредитного договору порушення пункту 1.5 Статуту Дочірнього підприємства «Мережа-Трейд» в редакції від 04.12.2003 р., оскільки суми кредитів, які отримувались позивачем були схвалені учасником позивача, про що свідчать протоколи позачергових засідань Наглядової ради ЗАТ «Фуршет» та підтверджені фактами виконання умов Кредитного договору з боку позивача.

Відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже, наведені позивачем підстави недійсності спростовуються матеріалами справи та не утворюють підстав для визнання Кредитного договору недійсним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у позові, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Мережа-Трейд» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2012 р. у справі № 5011-34/4788-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-34/4788-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Авдеєв П.В.

Яковлєв М.Л.