Ухвала від 12.10.2012 по справі 2а/0570/7411/2012

Головуючий у 1 інстанції - Дмитрієв В.С.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2012 року справа №2а/0570/7411/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року по адміністративній справі №2а/0570/7411/2012 за позовом Торезького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення вартості наданих соціальних послуг в розмірі 2452,04 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Торезький міський центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення вартості наданих соціальних послуг в розмірі 2452,04 грн., в обґрунтування якого зазначив, що за результатами проведення перевірок обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному, отриманими від Державної податкової інспекції України, встановлено, що відповідач в період перебування на обліку працювала в ТОВ «Качинський +» за договором №244 від 26.07.2011 року та отримувала винагороду. Про укладення цивільно - правової угоди відповідач центру зайнятості не повідомила. З моменту виникнення обставин, які впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, центром зайнятості надана соціальна послуга ОСОБА_2 у вигляді професійного навчання вартістю 2 452, 04 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Торезького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття суму вартості наданих соціальних послуг в розмірі 2 452,04 гривні.

Від ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга, в якій відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що ніколи не працювала в м. Севастополі за трудовим договором, оскільки в цей час проходила виробничу практику у ПП Охременко повний робочий день, що підтверджується довідкою. В судовому засіданні в суді першої інстанції заявила клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для підтвердження факту, що в договорі з ТОВ «Качинський +» міститься не її підпис, проте, судом це клопотання було залишено поза увагою.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 14 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затверджених Законом України від 14.01.1998 № 16/98-ВР страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, проводять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням кош тів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страху ванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами. Управління фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюють правління та виконавчі дирекції страхових фондів, які забезпечують визначені законами конкретні види соціального страхування. Робочими органами виконавчої дирекції є зокрема її відділення. Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фонду соціального страхування, їх робочі органи ви ступають як суб'єкти владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціа льного страхування.

Торезький міський центр зайнятості у відповідності до ст. 12 Закону України від 02.03.2000 № 1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон № 1533-ІІІ) є юридичною особою і виконує функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на якого п. 2 ст. 12 вищезгаданого Закону та Положення покладені всі повноважні функції.

Судом встановлено, що відповідач звернувся до Торезького міського центру зайнятості з метою пошуку роботи. В заяві про надання статусу безробітної від 17.12.2010 відповідач зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не укладав договір цивільно-правового характеру, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років, а також зазначив, що у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості та неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, зобов'язався добровільно повернути зайвовиплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття (а.с.10).

Торезьким міським центром зайнятості, згідно наказу №НТ101217 від 17.12.2010 року ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 17.12.2010 року(а.с. 12).

Наказом № НТ101230 від 30.12.2010 року відповідачу припинено виплату допомогу по безробіттю та призначено матеріальну допомогу у період професійного навчання у зв'язку із зарахуванням на навчання з 30.12.2010 року по 14.06.2011 року (а.с. 12).

Відповідно до договору №3134 від 27.12.2010 року та додаткової угоди від 28.09.2011 року, укладеного між Донецьким обласним центром зайнятості та Торезьким вищим професійним училищем ім. Стаханова, проведено професійне навчання 9 осіб за професією «продавець продовольчих та непродовольчих товарів» з 30.12.2010 року до 30.08.2011 року. Розмір витрат, пов'язаних з навчанням безробітних, згідно кошторисом на навчання становить 22 068, 34 грн.

Договором №054110123000360 від 30.12.2010 року підтверджено, що Яровенко О.В.направлена на професійне навчання до Торезького вищого професійного училища ім. Стаханова за навчальною програмою «продавець продовольчих та непродовольчих товарів» з 30.12.2010 року до 30.08.2011 року.

Рішенням від 30 серпня 2011 року протокол №24 ОСОБА_2 присвоєно кваліфікаційний рівень продавець продовольчих та непродовольчих товарів, про що свідчить свідоцтво за реєстраційним №1924.

Листом №04/3068 від 26.07.2012 року Донецький обласний центр зайнятості повідомив, що сума витрат на професійне навчання Яровенко О.В.склала 2452,04 грн.

За результатами проведення перевірок обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному складено Акт № 2 від 29.05.2012 року про перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» , відповідно до якого безробітна ОСОБА_2.у період перебування на обліку в центрі зайнятості працювала за цивільно - правовою угодою в ТОВ «Качинський +» з 27.07.2011 року по 11.08.2011 року.

Листом від 21.03.2012 року №277 Товариство з обмеженою відповідальністю «Качинський +» повідомило, що гр. ОСОБА_2 дійсно працювала з 27.07.2011 року по 11.08.2011 року за договором на виконання сільськогосподарських робіт та звільнена у зв'язку з закінченням строку договору. Сума отриманого доходу складає 757, 35 грн. На підтвердження надано договір від 26 липня 2011 року №244 та Акт виконаних робіт від 12 серпня 2011 року.

Положеннями частини другої статті 36 Закону № 1533-ІІІ визначено, зокрема, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вар тості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону України від 01.03.1991 № 803-XII «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 803-ХІІ), зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить дохід у грошовій або іншій формі.

Згідно пп. б п.3 ст. 1 Закону № 803-ХІІ до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, а до соціальних послуг за цим Законом та Законом №803 належить професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Пунктом 1 статті 23 Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Відповідно до абз. 14 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем порушено порядок перебування на обліку, як безробітної, а тому виплачені їй суми вартості наданих соціальних послуг підлягають відшкодуванню.

На адресу відповідача направлена претензія від 23.05.2012 року, в якій запропоновано у добровільному порядку повернути витрати на оплату професійного навчання в розмірі 2758, 54 грн.

На момент розгляду справи відповідач покладений на нього обов'язок не виконав, кошти на рахунок Торезького міського центру зайнятості в повному обсязі не перерахував.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта, що вона ніколи не укладала трудовий договір з ТОВ «Качинський +», не підписувала його, оскільки ці доводи нічим не підтверджено, відповідач, зазначаючи на необхідність проведення почеркознавчої експертизи, відмовилася її оплачувати, з відповідними заявами до правоохоронних органів ОСОБА_2, не зверталася.

На підставі викладеного судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року по адміністративній справі №2а/0570/7411/2012- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року по адміністративній справі №2а/0570/7411/2012- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий І.Д. Компанієць

Судді В.А. Шальєва

М.В. Бишов