Рішення

від 25.11.2008 по справі 22/223

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/223

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.08                                                                                           Справа№ 22/223

за позовною заявою  Прокурора м.Червонограда в інтересах держави в особі Червоноградської міської ради –КП „Червоноградтеплокомуненерго”, м.Червоноград

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю „Червоноградська міська друкарня”, м.Червоноград

про стягнення   10525,32  грн.

                                                                                                                         Суддя  М.Желік

Представники

Прокурор               не з'явився

Від позивача:        Войцехівський Р.М. ( доручення № 46 від 16.01.08р.)

Від відповідача:    Пилипів І.І. ( довіреність № 76 від 24.11.08р.)

           Суть спору:

           Позов заявлено Прокурором м.Червонограда в інтересах держави в особі Червоноградської міської ради –КП „Червоноградтеплокомуненерго”, м.Червоноград до Товариства з обмеженою відповідальністю „Червоноградська міська друкарня”, м.Червоноград про стягнення   10525,32  грн.

            Ухвалою  суду  від 24.10.2008р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 25.11.2008р.

            Прокурор в судове засідання не з'явився.

Представник позивача в судовому засіданні  подав заяву (вих. №1696 від 24.11.2008р.) про припинення провадження у справі в частині стягнення 2440,80грн. основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору. В іншій частині позов просить задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні  позовні вимоги визнав частково, у відзиві на позовну заяву  просить в стягненні 781,04 грн. пені та  штрафу, передбаченого п.2 ст.231 ГК України в розмірі 600,52 грн. відмовити  та  відстрочити виконання рішення на шість місяців.

Представникам сторін роз'яснено  їх процесуальні права та обов'язки, згідно зі ст.ст.49, 51 ГПК  України.

            Заслухавши представників сторін та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

             04 січня 2008 року між КП „Червоноградтеплокомуненерго”(надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Червоноградська міська друкарня”(надалі відповідач) укладено договір №401 про постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно якого позивач зобов'язався надати відповідачеві послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язувався їх оплачувати на умовах, передбачених договором.

          Позивач  свої зобов” зання  по договору  виконав.

          У відповідності до ч.1 ст.530  ЦК України, якщо у зобов”язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено в процесі  розгляду справи, відповідач свої зобов'язання щодо  оплати вартості  теплової  енергії в гарячій воді за період лютого-квітня 2008 року виконав частково  і на момент винесення рішення його заборгованість перед позивачем становить 6138,02  грн.

            Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно  до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно  до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання. Не допускається одностороння зміна умов договору. Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Водночас, згідно з цивільним законодавством, зокрема ст.611 ЦК України, порушення боржником, відповідачем по справі, взятих на себе зобов”язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у встановлених законом та договором мір відповідальності.

За неналежне виконання зобов'язання, на підставі п.7.2.3 договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період , за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, яка у відповідності до поданого розрахунку становить 781,04 грн. Однак, суд,  керуючись п.3 ст.83 ГПК України вважає за можливе  зменшити розмір пені  і стягнути пеню в сумі 100,00 грн., зважаючи на скрутне матеріальне становище відповідача.

           У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів  не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення  з відповідача  434,83 грн. інфляційних збитків та  130,11 грн. –3% річних є обгрунтованими  та  підлягають до задоволення.

Крім позовних вимог про стягнення пені, прокурор та позивач заявили вимогу про стягнення з відповідача 7% штрафу від вартості послуг, з яких допущено прострочення, в сумі 600,52 грн. Проте, пунктом 2 ст.231 ГК України передбачено, що у разі, якщо порушено господарське зобов"язання, в якому хоча б одна сторона є суб"єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов"язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов"язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов"язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Позивач у даній справі, як зазначалось вище, є комунальним підприємством і не належить до державного сектора економіки. Крім того, п. 7.2.3 договору №401 від 04.01.2008р. обумовлено інші розміри штрафних санкцій, ніж передбачає п.2 ст.231 ГК України. З наведеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 7% штрафу в сумі 600,52  грн. є необгрунтованими та в їх задоволенні належить відмовити.

          Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення  строком на 6 місяців,  суд керуючись п.6 ст.83 ГПК України, вважає за можливе задоволити дане клопотання.

           Враховуючи наведене, суд  дійшов висновку, що  позовні  вимоги в частині основного боргу в сумі  6138,02 грн., 434,83 грн. інфляційних збитків, 130,11 грн. –3% річних є обґрунтованими і підлягають до задоволення.  В частині стягнення 2440,84 грн. провадження у справі  належить припинити у відповідності до вимог п.11 ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору. В решті частині позов необґрунтований  та в його задоволенні необхідно відмовити.

          В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.  

           Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 22, 43, 75, п.11 ст.80, 82, 83, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд  -          

                                              В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з  Товариства з обмеденою відповідальністю „Червоноградська міська друкарня” (80100 м.Червоноград, вул.Будівельна,22, р/р 2600814548 у ЛОД „Райфайзен банк „Аваль”, МФО 325570, ЄДРПОУ 35483580) на користь КП „Червонрградтеплокомуненерго”(м.Червоноград, вул.Промислова,1, р/р 26002301400095 Червоноградському відділенні „Промінвестбанку”, МФО 325376, код ЄДРПОУ 23966248) 6138,02 грн. боргу, 100,00 грн. пені, 434,83грн. інфляційних збитків, 130,11 грн. -3% річних,

3.          Відстрочити виконання рішення строком  на шість місяців.

4.          Стягнути з  Товариства з обмеденою відповідальністю „Червоноградська міська друкарня” (80100 м.Червоноград, вул.Будівельна,22, р/р 2600814548 у ЛОД „Райфайзен банк „Аваль”, МФО 325570, ЄДРПОУ 35483580)  в доход державного бюджету 105,25 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Накази  видати згідно ст.116 ГПК України.

6.          В частині стягнення  2440,84 грн. провадження у справі припинити.

7.          В  частині  позовних вимог про стягнення 7%  штрафу  в сумі 600,52 грн. - відмовити.

Суддя