Рішення

від 09.10.2012 по справі 5011-23/10949-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/10949-2012 09.10.12 За позовом публічного акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню

об'єктів газової промисловості «Укргазпроект»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна

Компанія»

про стягнення 445 775, 01 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт Панчук М.Г. (довіреність № 01-1/26 від 05.06.2012 року)

директор департаменту з правових питань Яворський Г.Л. (довіреність

№ 01-1/29 від 18.06.2012 року)

відповідача: представник Овчаренко Т.М. (довіреність № 59/12 від 03.10.2012 року)

генеральний директор Князєва Є.Д.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариства «Український інститут по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна Компанія»445 775, 01 грн., (у тому числі 387 829, 80 грн. - основного боргу та 57 945, 21 грн. штрафні санкції).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/10949-2012 та призначено її розгляд на 18.09.2012 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача розгляд справи відкладався.

Відповідач у письмовому відзиві проти позову заперечував, посилаючись на те, що оплата виконаних робіт здійснюється останнім після отримання грошових коштів від генерального замовника. Крім того зазначив, що роботи за актами, на підставі яких існує заборгованість виконані Позивачем неналежним чином, про виявлені недоліки Відповідач дізнався після підписання актів виконаних робіт.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 09.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 20.10.2008 року укладено договір № 3947, відповідно до якого Позивач зобов'язався виконати комплекс робіт з паспортизації магістральних газопроводів і газопроводів-відгалужень, що експлуатуються Одеським ЛВУМГ УМГ «Прикарпаттрансгаз», ДК «Укртрансгаз», а Відповідач оплатити їх вартість.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до пункту 6.1 договору № 3947 від 20.10.2008 року вартість робіт склала 6 489 958, 80 грн.

У зв'язку з корегуванням вартості робіт, сторонами у справі 15.03.2010 року укладена додаткова угода № 2 до договору № 3947 від 20.10.2008 року, згідно умов якої вартість робіт склала 4 789 274, 20 грн.

Крім того, додатковою угодою № 4 до договору № 3947 від 20.10.2008 року Позивач та Відповідач встановили вартість робіт згідно протоколу погодження договірної ціни, яка склала 3 384 491, 80 грн.

Частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Факт виконання робіт у період з січня 2011 року по грудень 2011 року Позивачем підтверджено наданим суду актами виконаних робіт, (копії залучені до матеріалів справи) підписані Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № 3947 від 20.10.2008 року на суму 1 133 393, 20 грн.

Пунктом 6.3 договору № 3947 від 20.10.2008 року встановлено, що оплата фактично виконаних робіт здійснюється Відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача після отримання грошових коштів від генерального замовника ДК «Укртрансгаз»по даному об'єму робіт.

Відповідач, в порушення умов договору № 3947 від 20.10.2008 року повністю не виконав свої зобов'язання в частині сплати грошових коштів за виконані роботи, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 387 829, 80 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Частиною 2 статті 194 Господарського кодексу України передбачено, що неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, суд не приймає до уваги доводи Відповідача про те, що грошові кошти від генерального замовника на його рахунок не надійшли, а тому не в змозі виконати зобов'язання щодо оплати за виконані на його користь роботи.

Крім того, роботи Відповідачем прийняті належним чином, що підтверджується актами виконаних робіт.

Частина перша статті 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Таким чином, посилання Відповідача щодо неналежного виконання Позивачем умов договору до уваги судом не приймається.

Відповідно до пункту 2 статті 530 Цивільного кодексу України у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Оскільки строк виконання Відповідачем зобов'язання по сплаті коштів за виконані роботи не встановлений, Позивач 08.05.2012 року надіслав Відповідачу вимогу про сплату заборгованості.

Листом від 30.05.2012 року Відповідач повідомив Позивача про те, що сплата заборгованості затримується з причин несвоєчасного виконання календарного плану робіт за договорами та недовиконання заактованих польових робіт, проте гарантував сплатити заборгованість по їх завершенню.

Оскільки факт виконання робіт підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 387 829, 80 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що строк виконання Відповідачем зобов'язання по сплаті коштів за виконані роботи договором № 3947 від 20.10.2008 року не встановлений, з урахуванням пункту 2 статті 530 Цивільного кодексу України правомірним буде нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за період з 16.05.2012 року по 10.08.2012 року, тому до стягнення підлягає 3 % річних у розмірі 5 642, 13 грн., а позовна вимога про cтягнення інфляційних втрат задоволенню не підлягає, оскільки Позивачем не враховано від'ємний інфляційний показник при здійснення розрахунку. Аналогічні висновки про застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України містяться у постанові Вищого Господарського суду України від 06.09.2011 року у справі № 23/94.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством «Український інституту по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 393 471, 93 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопровідна Інтеграційна Компанія»(01033, м. Київ, вулиця Жилянська, будинок 24, кімната 14, ідентифікаційний код 24916086) на користь публічного акціонерного товариства «Український інституту по проектуванню об'єктів газової промисловості «Укргазпроект»(04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, будинок 77, ідентифікаційний код 00158592) 387 829 (триста вісімдесят сім тисяч вісімсот двадцять дев`ять) грн. 80 коп. -основного боргу, 5 642 (п'ять тисяч шістсот сорок дві) грн. 13 коп. -3 % річних та 7 869 (сім тисяч вісімсот шістдесят дев`ять) грн. 44 коп. -судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 10.10.2012 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.