cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2012 р. Справа № 5024/436/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйов К.В. при секретарі Довгань О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Колективного об'єднання житлово-будівельних кооперативів "Україна", м. Херсон,
до Виконавчого комітету Херсонської міської ради, м. Херсон,
третя особа 1 без самостійних вимог на стороні відповідача : Херсонська міська рада, м. Херсон,
третя особа 2 без самостійних вимог на стороні відповідача : Управління комунальної власності Херсонської міської ради, м. Херсон,
про визнання частково недійсним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування запису в реєстрі прав власності,
за участі представників сторін:
від позивача - Синицина В.О., уповн. представник - дов. № б/н від 24.07.2012р.,
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи 1 без самостійних вимог на стороні відповідача - не з'явився;
від третьої особи 2 без самостійних вимог на стороні відповідача - не з'явився,
Обставини справи : провадження у справі порушено за позовом з вимогами визнати недійсним та скасувати підпункт 3 пункту 1 рішення від 21.06.2011р. № 294 виконавчого комітету Херсонської міської ради (надалі -виконком, відповідач) про оформлення права власності та видачу свідоцтва від 07.07.2011р про право власності територіальної громади м. Херсона, в особі Херсонської міської ради, на виробничу базу, розташовану за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 82-а (надалі - виробнича база), а також, визнати недійсним свідоцтво про право власності на вказаний об'єкт та скасувати запис в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно від 03.11.2011р. Позовні вимоги обґрунтовано твердженнями про будівництво виробничої бази на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці, про перебування виробничої бази на балансі позивача та її використання позивачем у своїй господарській діяльності протягом тривалого часу, а також відсутністю у виконавчого комітету Херсонської міської ради будь-яких передбачених Цивільним кодексом України підстав для набуття територіальною громадою м. Херсона права власності на цю виробничу базу.
Згідно із заявою (вх. № 4148) позивач зменшив обсяг позовних вимог до однієї вимоги про визнання недійсним та скасувати підпункт 3 пункту 1 вказаного рішення від 21.06.2011р № 294 виконкому. Вказану заяву було прийнято судом.
В подальшому, позивач, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, двічі подавав письмові заяви про зміну предмету позову, згідно із якими визначав обсяг власних позовних вимог у їхньому обсязі за первинною позовною заявою та, поряд із цими вимогами, просив визнати за ним право власності на виробничу базу. Другу з вказаних заяв, (вх. № 2/1914), було прийнято судом , за винятком вимоги про визнання права власності.
Таким чином, справа розглядається виходячи із обсягу позовних вимог за первинною позовною заявою.
Відповідач та третя особа 1 відзиву на позовну заяву не надали.
Третя особа 2 надала письмові пояснення по суті спору (вх. № 2/3322), згідно із якими стверджує про передачу виробничої бази у складі іншого майна житлово-комунального господарства м. Херсона до комунальної власності територіальної громади м. Херсона з березня 1992 року на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів від 20.03.1992р. № 32.
Учасників процесу належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи, але відповідач та треті особи явку своїх представників у судове засідання 24.09.2012р. не забезпечили.
Від відповідача та третіх осіб до суду не надходило заяв, клопотань щодо судового засідання 24.09.2012р. Суд не визнавав обов'язковою явку учасників процесу у вказане засідання.
Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 5024/436/2012. Розгляд справи за відсутності представників відповідача та третіх осіб, яких належним чином повідомлено про місце, дату та час розгляду справи не є порушенням процесуальних прав цих учасників судового процесу.
Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.
Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 24.09.2012р., відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -
в с т а н о в и в:
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 27.03.2012р. у справі до вирішення спору по суті вжито заходів забезпечення позову, а саме введено заборону на відчуження у будь-який спосіб та передачу іншим суб'єктам господарювання виробничої бази.
Представником позивача у судовому засіданні 24.09.2012р. було заявлено клопотання (вх. № 2/3461) про витребування у Державному архіві Херсонської області (надалі назва документу за текстом клопотання) "рішення Херсонського міськвиконкому № 1029/22 від 27.11.1976р (або 27.11.1978р.)", згідно із яким було затверджено положення про ЖЕК ЖБК Комсомольського району м. Херсона із штатним розписом. У задоволені цього клопотання судом відмовлено за необґрунтованістю та недоцільністю, оскільки у клопотанні не вказано обставини, які може підтвердити цей доказ та наявністю у матеріалах справи копії цього рішення (т.1 а.с.13).
Крім цього, судом встановлено наступне.
Відповідачем 21.06.2011р. прийнято рішення № 294 "Про оформлення права власності та видачу свідоцтв про право власності". Згідно із п.п.3 п.1 цього рішення (т.1 а.с.11) виробничу базу, яка розташована за адресою м. Херсон, вул. Робоча, 82-а, прийнято у власність територіальної громади м. Херсона, в особі Херсонської міської ради (третя особа 1), а Управлінню комунальної власності Херсонської міської ради (третя особа 2) доручено видати свідоцтва про право власності вказаної територіальної громади на виробничу базу.
На підставі вказаного рішення відповідача третя особа 2 видала 07.07.2011р. свідоцтво про право власності (т.1 а.с.12) територіальної громади м. Херсона, в особі третьої особи 1, на нерухоме майно - виробничу базу, у складі таких (будівель, споруд) :
- адміністративна будівля, літера "А", загальною площею 113,2 м 2 ;
- прохідна, літера "Б", загальною площею 11,5 м 2 ;
- склади, літери "В", "Г", "Д";
- огорожа, № 1, 2,3, 4 ;
- ємність для пального № 5 ;
- мостіння, № 1.
Херсонське державне бюро технічної інвентаризації 03.11.2011р. на підставі цього свідоцтва зареєструвало в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, право власності територіальної громади м. Херсона на виробничу базу. Вказане підтверджується відповідною відміткою на зворотному боці вказаного свідоцтва (т.1 а.с.12).
Також, судом встановлено наступне.
Відповідно до рішення Херсонського міськвиконкому від 27.11.1976р. № 1029/22 було створено госпрозрахункову житлово-експлуатаційну контору житлово-будівельних кооперативів Комсомольського району (надалі - ЖЕК ЖБК) для обслуговування кооперативних будинків (т.1 а.с.13). В подальшому, на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів від 03.05.1979р № 323/9 було відведено земельну ділянку під будівництво майстерні ЖЕК ЖБК по вул. Робочий (вздовж балки Молочна) (т.1 а.с.14).
Розпорядженням цього ж виконавчого комітету від 06.09.1979р. № 641-р було затверджено відповідні технічні умови та проектно - кошторисну документацію (т.1 а.с.15).
Збудована виробнича база була прийнята на баланс ЖЕК ЖБК згідно із наказом від 16.10.1986р. № 157 (т.1 а.с.17).
У 1992 році ЖЕК ЖБК було реорганізовано у Колективне об'єднання житлово -будівельних кооперативів "Україна" (позивач) та передано останньому на баланс, зокрема, виробничу базу, що підтверджується наказом від 01.07.1992р. № 74 по ЖЕК ЖБК, актом приймання - передачі позивачу основних засобів з балансу ЖЕК ЖБК (т.1 а.с.18-21).
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
В силу положень ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація таких прав є обов'язковою, їй підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, що знаходиться на території України та належить, зокрема, фізичним або юридичним особам, територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування. Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п. 10 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить облік та реєстрація відповідно до Закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону та порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Виходячи з приписів вказаної правової норми, позивачем за таким позовом може бути власник або титульний володілець, право власності (або інше титульне право) якого порушено виданням вказаними органами актів, і таке право має вже існувати, тобто, передувати зверненню до суду. Адже відсутність такого права виключає його судовий захист.
Спірне рішення було прийняте у відповідності до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та згідно із Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 (із змінами та доповненнями) (надалі - Тимчасове Положення), в межах наданих законом повноважень. За таких обставин, позивач має довести, що факт порушення, у зв'язку із прийняттям оспорюваного рішення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Згідно із правовою позицією Верховного суду України за постановою від 12.06.2007р у справі № 4/793, перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків на балансі підприємства (організації) не є безспірною ознакою його права власності на ці приміщення (споруди, будинки). Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (організації).
Матеріалами справи не підтверджено наявності права власності на виробничу базу у позивача. Факт відсутності у позивача такого права підтверджений безпосередньо й позивачем (т.1 а.с.95).
За вказаних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги в частині визнання недійсним та скасування підпункту 3 пункту 1 рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради № 294 від 21.06.2011р "Про оформлення права власності та видачу свідоцтв про право власності" не підлягають задоволенню.
Інша частина позовних вимог - це вимоги про визнання недійсним свідоцтва від 07.07.2011р про право власності на виробничу базу, яке видано на підставі оспорюваного рішення виконкому, та вимоги про скасування запису в державному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Оспорюване свідоцтво про право власності є елементом виконання оспорюваного рішення (оскільки видано на його підставі), припиняє дію без визнання його недійсним як з визнанням права власності на майно, зазначене у свідоцтві, за іншим суб'єктом, ніж вказано у свідоцтві, так і з визнанням недійсним рішення виконкому, на підставі якого видавалося свідоцтво. При цьому, свідоцтво про право власності лише посвідчує наявність відповідного права, але на породжує, змінює або припиняє певні права та обов'язки. Тому свідоцтво не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України.
В свою чергу, внесення запису до державного Реєстру прав власності на нерухоме майно (скасування відповідного запису) є дією - складовою процесу державної реєстрації вказаного права, полягає у фіксації (відображенні) у зазначеному реєстрі факту виникнення або припинення прав власності на нерухоме майно та здійснюється на підставі документа, що посвідчує наявність відповідного права.
Враховуючи такий статус свідоцтва (похідний або другорядний по відношенню до оспорюваного рішення), а також аналогічний статус відповідного реєстрового запису по відношенню до свідоцтва про право власності, суд дійшов висновку про непідвідомчість господарським судам України згідно із ст. 12 ГПК України спору про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування запису в державному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України
Таким чином, суд припиняє провадження за п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України щодо вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності, а також про скасування запису в державному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі припинення провадження у справі. У зв'язку із припиненням провадження щодо вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності, а також про скасування запису в державному Реєстрі прав власності на нерухоме майно сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 1073,00 грн. підлягає поверненню.
Відповідно до ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 68, 80, 82-85 ГПК України, суд -
в и р і ш и в:
1. Відмовити в задоволенні позову щодо вимоги про визнання недійсним та скасування підпункту 3 пункту 1 рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради № 294 від 21.06.2011р. "Про оформлення права власності та видачу свідоцтв про право власності".
2. Припинити провадження щодо вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування запису в державному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
3. Скасувати забезпечення позову, яке застосовано на підставі ухвали господарського суду Херсонської області від 27.03.2012р у справі № 5024/436/2012.
4. Повернути Колективному об'єднанню житлово -будівельних кооперативів "Україна" (місцезнаходження - вул. Лавреньова,11, м. Херсон; ідент. код ЄДР - 21289890) ) зі спеціального рахунку державного бюджету (р/р № 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ -37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору сплаченого згідно із квитанцією від 29.03.2012р № 16.
Повне рішення складено 01.10.2012р.
Суддя К.В. Соловйов
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2012 |
Оприлюднено | 15.10.2012 |
Номер документу | 26406012 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Соловйов К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні