Постанова

від 08.01.2013 по справі 5024/436/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2013 р.Справа № 5024/436/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Картере В.І.

суддів: Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання - Райлян І.Г.

за участю представників:

від Колективного об'єднання ЖБК „Україна" - Синицина В.О.,

від Виконавчого комітету Херсонської міської ради - не з'явився, належним чином повідомлений,

від Херсонської міської ради - не з'явився, належним чином повідомлений,

від Управління комунальної власності Херсонської міської ради - не з'явився, належним чином повідомлений

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективного об'єднання житлово-будівельних кооперативів „Україна"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 24.09.2012р.

у справі № 5024/436/2012

за позовом Колективного об'єднання житлово-будівельних кооперативів „Україна"

до Виконавчого комітету Херсонської міської ради

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Херсонської міської ради

Управління комунальної власності Херсонської міської ради

про визнання частково недійсним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування запису в реєстрі прав власності,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2012р. Колективне об'єднання житлово-будівельних кооперативів (далі - КО ЖБК) „Україна" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Виконавчого комітету Херсонської міської ради, в якому просило:

- визнати недійсним та скасувати підпункт 3 пункту 1 рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 21.06.2011р. № 294 „Про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності" щодо визнання права власності на виробничу базу за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 82-а за територіальною громадою м. Херсона в особі Херсонської міської ради;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно - виробничу базу, розташовану за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 82-а, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 21.06.2011р. № 294;

- скасувати в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно запис від 03.11.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовано із посиланням на те, що будівництво виробничої бази - майстерні ЖЕК ЖБК Комсомольського району та ЖЕО Комсомольського району по вул. Робочій у м. Херсоні було здійснено на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці госпрозрахунковим способом за рахунок підприємства ЖЕК ЖБК Комсомольського району, яке у 1992 році було реорганізовано у КО ЖБК „Україна", у зв'язку з чим все майно, яке знаходилось на балансі ЖЕК ЖБК Комсомольського району, було передано за актом прийому-передачі від 25.07.1992р. на баланс КО ЖБК „Україна", яке використовується останнім у господарській діяльності протягом тривалого часу.

Крім того, позивач стверджує про відсутність у Виконавчого комітету Херсонської міської ради будь-яких передбачених Цивільним кодексом України підстав для набуття територіальною громадою м. Херсона права власності на спірну виробничу базу.

26.03.2012р. позивач надав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просив визнати недійсним та скасувати підпункт 3 пункту 1 рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 21.06.2011р. № 294 „Про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності" щодо визнання права власності на виробничу базу за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 82-а за територіальною громадою м. Херсона в особі Херсонської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 11.05.2012р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Управління комунальної власності Херсонської міської ради.

05.06.2012р. позивач знову надав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просив:

- визнати недійсним та скасувати підпункт 3 пункту 1 рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 21.06.2011р. № 294 „Про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності" щодо визнання права власності на виробничу базу за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 82-а за територіальною громадою м. Херсона в особі Херсонської міської ради;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно - виробничу базу, розташовану за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 82-а, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 21.06.2011р. № 294;

- скасувати в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно запис від 03.11.2011р.;

- визнати право власності за КО ЖБК „Україна" на нерухоме майно - виробничу базу за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 82-а.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 05.06.2012р. (т.1, а.с.139) позов залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

Однак, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2012р. вказану ухвалу господарського суду скасовано, справу передано на розгляд Господарського суду Херсонської області.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.07.2012р. справу в частині позовних вимог за первинною позовною заявою прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 24.09.2012р. (суддя Соловйов К.В.) у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування підпункту 3 пункту 1 рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради "Про оформлення права власності та видачу свідоцтв про право власності" від 21.06.2011р. № 294 - відмовлено. Провадження у справі щодо вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування запису в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно - припинено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування підпункту 3 пункту 1 рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради "Про оформлення права власності та видачу свідоцтв про право власності" від 21.06.2011р. № 294 місцевий господарський суд виходив з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт порушення, у зв'язку із прийняттям оспорюваного рішення, прав та охоронюваних законом інтересів позивача та наявності в нього права власності на виробничу базу за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 82-а.

Також, господарський суд першої інстанції зазначив, що перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків на балансі підприємства (організації), згідно з правовою позицією Верховного Суду України, наведеною у постанові від 12.06.2007р. по справі №4/793, не є безспірною ознакою його права власності на ці приміщення (споруди, будинки), оскільки баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (організації).

Припиняючи провадження щодо вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування запису в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до ст. 12 ГПК України такий спір непідвідомчий господарським судам України.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, КО ЖБК „Україна" подало апеляційну скаргу, відповідно до якої просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги КО ЖБК „Україна" зазначає, що заява КО ЖБК „Україна" про зміну предмету позову №2/1914 від 05.06.2012р. повинна була бути розглянута господарським судом у повному обсязі, тобто і в частині вимог про визнання за позивачем права власності на виробничу базу, а не в обсязі позовних вимог за первинною позовною заявою, оскільки постановою апеляційного господарського суду від 04.07.2012р. ухвала місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду від 05.06.2012р. була скасована повністю із направленням справи на розгляд до суду першої інстанції.

Також апелянт зазначає, що місцевий господарський суд обґрунтовуючи оскаржуване судове рішення обмежився лише посиланням на правову позицію Верховного Суду України щодо того, що перебування майна на балансі підприємства не є безспірною ознакою його права власності на це майно та не дослідив інших доказів, які були надані позивачем в обґрунтування вимоги про визнання права власності, а саме: рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 03.05.1979р. №383/9 „Про відведення земельної ділянки під будівництво майстерні ЖЕК ЖБК Комсомольського району та ЖЕО Комсомольського району по вул. Робочій", розпорядження Херсонського міськвиконкому від 06.09.1979р. №641-р „Про затвердження технічних умов та проектно-кошторисної документації", підрядний договір від 15.01.1981р., титульні списки, виконавчі кошториси, додаткова угода та листи від 14.12.1981р. №224, від 25.01.1982р. №20, від 25.05.1983р. №111.

У судовому засіданні, яке відбулося 08.01.2013р., представник позивача, уточнюючи вимоги апеляційної скарги заявила, що позивач згоден з рішенням Господарського суду Херсонської області від 24.09.2012р. в частині припинення провадження у справі щодо вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування запису в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

09.01.2013р. до апеляційного господарського суду надішли клопотання від Виконавчого комітету Херсонської міської ради та Управління комунальної власності Херсонської міської ради, відповідно до яких останні просять відкласти розгляд справи на іншу дату.

Однак, враховуючи те, що вказані клопотання надійшли до апеляційного господарського суду після судового засідання, і крім того, справа вже неодноразово відкладалась за клопотанням вказаних учасників спору та беручи до уваги те, що 06.01.2013р. закінчився встановлений чинним законодавством процесуальний строк вирішення спору, з урахуванням його продовження відповідно до приписів ч. 4 ст. 69 ГПК України, апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення клопотань про відкладення розгляду даної справи.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши наявні у справі докази та проаналізувавши на підставі встановлених по справі фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Херсонської міської ради народних депутатів № 1029/22 від 27.11.1976р. створено госпрозрахункову житлово-експлуатаційну контору житлово-будівельних кооперативів (ЖЕК ЖБК) Комсомольського району для обслуговування кооперативних будинків (т.1 а.с.13).

В подальшому, на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів від 03.05.1979р № 323/9 (т.1 а.с.14) ЖЕК ЖБК Комсомольського району відведено земельну ділянку під будівництво майстерні ЖЕК ЖБК по вул. Робочий (вздовж балки Молочна).

Розпорядженням виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів від 06.09.1979р. № 641-р (т.1 а.с.15) затверджено відповідні технічні умови та проектно - кошторисну документацію (т.1, а.с.108-116).

Фінансування будівництва виробничої бази здійснювалось за кошти госпрозрахункового підприємства - ЖЕК ЖБК Комсомольського району, що підтверджується підрядним договором від 15.01.1981р. (т.1, а.с.16), відповідно до якого замовником на проведення ремонтно-будівельних робіт відповідно до кошторисів виступив ЖЕК ЖБК Комсомольського району.

Також, в матеріалах справи наявний наказ ЖЕК ЖБК Комсомольського району №157 від 16.10.1986р. (т.1, а.с.17), з якого вбачається, що збудована виробнича база була прийнята на баланс ЖЕК ЖБК Комсомольського району.

В 1992 році ЖЕК ЖБК Комсомольського району реорганізовано у Колективне об'єднання житлово-будівельних кооперативів "Україна" з передачею останньому на баланс основних засобів, що підтверджується наказом №74 від 01.07.1992р. (т.1, а.с.18).

Відповідно до акту прийому-передачі основних засобів від 25.07.1992р. (т.1, а.с.19) ЖЕК ЖБК Комсомольського району передав, а Колективне об'єднання житлово-будівельних кооперативів "Україна" прийняло основні засоби: будівлі та споруди, нежитлові будівлі, інші основні.

В силу вимог п. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник вправі пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою, а також у разі відсутності документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на наявність у позивача наведених вище документів, що підтверджують факт створення спірного нерухомого майна саме в результаті діяльності ЖЕК ЖБК Комсомольського району, правонаступником якого є позивач, позовні вимоги в частині визнання права власності є цілком обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

При цьому, апеляційний господарський суд виходить з того, що звернення позивача 05.06.2012р. із заявою про зміну предмету позову, якою позивач доповнив позов вимогою про визнання права власності на об'єкт нерухомості, відбулось із дотриманням приписів ч.4 ст.22 ГПК України, з огляду на таке:

Позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет позову і підстава позову.

Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу, до яких входять юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

Зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Приписи статті 22 ГПК України не передбачають права позивача на одночасну зміну предмету та підстав позову.

Предметом позову даної справи у його первісній редакції є визнання недійсним та скасування пп. 3 п. 1 рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 21.06.2011р. № 294 „Про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності" щодо визнання права власності на виробничу базу за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 82-а за територіальною громадою м. Херсона в особі Херсонської міської ради; визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно - виробничу базу, розташовану за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 82-а, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 21.06.2011р. № 294; скасування в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно запис від 03.11.2011р.

Підставою цього позову є посилання позивача на те, що будівництво виробничої бази - майстерні ЖЕК ЖБК Комсомольського району та ЖЕО Комсомольського району по вул. Робочій у м. Херсоні було здійснено на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці госпрозрахунковим способом за рахунок підприємства ЖЕК ЖБК Комсомольського району, яке в результаті реорганізації у КО ЖБК „Україна" передало останньому все майно, що знаходилось на його балансі.

Предметом позову, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 05.06.2012р., є визнання недійсним та скасування пп. 3 п. 1 рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 21.06.2011р. № 294 „Про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності" щодо визнання права власності на виробничу базу за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 82-а за територіальною громадою м. Херсона в особі Херсонської міської ради; визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно - виробничу базу, розташовану за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 82-а, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 21.06.2011р. № 294; скасування в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно запису від 03.11.2011р. та визнання за позивачем права власності на нерухоме майно - виробничу базу, що розташована за адресою: м. Херсон, вул. робоча, 82-а.

Підставою позову, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 05.06.2012р. є посилання позивача на те, що всі об'єкти виробничої бази обліковуються на самостійному балансі КО ЖБК „Україна" внаслідок правонаступництва усіх майнових та немайнових прав і зобов'язань ЖЕК ЖБК Комсомольського району, на балансі якого рахувався спірний об'єкт нерухомості.

Отже, звертаючись із заявою про зміну предмету позову, позивач фактично доповнив позовні вимоги вимогою про визнання за ним права власності на спірний об'єкт нерухомості, навівши підстави аналогічні тим, що були викладені у позові в первісній редакції.

Крім того, слід зазначити, що постановою апеляційного господарського суду від 04.07.2012р. ухвала місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду від 05.06.2012р. була скасована повністю із направленням справи на розгляд до суду першої інстанції, а отже місцевий господарський суд безпідставно не розглянув всі заявлені КО ЖБК „Україна" позовні вимоги, в тому числі з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 05.06.2012р.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування підпункту 3 пункту 1 рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 21.06.2011р. № 294 „Про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності" щодо визнання права власності на виробничу базу за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 82-а за територіальною громадою м. Херсона в особі Херсонської міської ради, то вони також підлягають задоволенню частково, з огляду на таке:

21.06.2011р. Виконавчим комітетом Херсонської міської ради прийнято рішення №294 від 21.06.2011р. „Про оформлення права власності та видачу свідоцтв про право власності", відповідно до п.п.3 п.1 якого виробничу базу, яка розташована за адресою м. Херсон, вул. Робоча, 82-а, прийнято у власність територіальної громади м. Херсона, в особі Херсонської міської ради, а Управлінню комунальної власності Херсонської міської ради доручено видати свідоцтво про право власності вказаної територіальної громади на виробничу базу.

На підставі вказаного рішення, 07.07.2011р. відповідач видав свідоцтво про право власності територіальної громади м. Херсона, в особі Управління комунальної власності на нерухоме майно - виробничу базу, у складі:

- адміністративна будівля, літера "А", загальною площею 113,2 м 2 ;

- прохідна, літера "Б", загальною площею 11,5 м 2 ;

- склади, літери "В", "Г", "Д";

- огорожа, № 1, 2,3, 4 ;

- ємність для пального № 5 ;

- мостіння, № 1.

На підставі вказаного свідоцтва, 03.11.2011р. Херсонське державне бюро технічної інвентаризації зареєструвало в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно право власності територіальної громади м. Херсона на виробничу базу, що підтверджується відповідною відміткою на зворотному боці вказаного свідоцтва (т.1 а.с.12).

Вказане рішення органу місцевого самоврядування прийнято без дотримання вимог п. 2 ст. 328 ЦК України, яким встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, а також без врахування наявності у позивача документів, що підтверджують факт створення спірного нерухомого майна госпрозрахунковим способом за рахунок підприємства, створеного житлово-будівельними кооперативами, саме в результаті діяльності ЖЕК ЖБК Комсомольського району, правонаступником якого є позивач. Вказаний факт виключає наявність права комунальної власності на спірне майно.

У відповідності до п. 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 р. № 02-5/35 акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

При цьому у пункті 2 зазначеного роз'яснення вказано, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Наведене вище свідчить про те, що оспорюване по даній справі рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 21.06.2011р. № 294 „Про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності" в частині підпункту 3 пункту 1 не відповідає вимогам чинного законодавства, а також порушує охоронювані законом інтереси позивача щодо права володіння, користування, розпорядження нерухомим майном - виробничою базою, розташованою за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 82-а на власний розсуд, а відтак позовні вимоги щодо визнання недійсними вказаного акту органу місцевого самоврядування в оскаржуваній частині є обґрунтованими і законними.

Що ж стосується одночасно заявленої позивачем вимоги про часткове скасування вказаного вище рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради, то така в даному випадку вимога не відповідає передбаченим чинним законодавством способам захисту порушеного права, а відтак оскаржене судове рішення в частині відмови у задоволені позову щодо названої вимоги зміні не підлягає.

Водночас, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для припинення провадження у справі щодо вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування запису в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, оскільки відповідно до приписів ст. 12 ГПК України такий спір непідвідомчий господарським судам України.

На підставі викладеного, оскаржене рішення господарського суду першої інстанції підлягає відповідній зміні у зв'язка з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, а позовні вимоги частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 77, 85, 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Колективного об'єднання житлово-будівельних кооперативів „Україна" - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 24.09.2012р. у справі № 5024/436/2012 - змінити.

Позов Колективного об'єднання житлово-будівельних кооперативів „Україна" - задовольнити частково.

Визнати недійсним підпункт 3 пункту 1 рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 21.06.2011р. № 294 „Про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності" щодо визнання права власності на виробничу базу за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 82-а за територіальною громадою м. Херсона в особі Херсонської міської ради.

Визнати за КО ЖБК „Україна" право власності на нерухоме майно -виробничу базу за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 82-а, яка складається з:

- адміністративної будівлі, літера "А", загальною площею 113,2 м 2 ;

- прохідної, літера "Б", загальною площею 11,5 м 2 ;

- складів, літери "В", "Г", "Д";

- огорожі, № 1, 2, 3, 4 ;

- ємності для пального № 5 ;

- мостіння, № 1.

В решті рішення Господарського суду Херсонської області від 24.09.2012р. у справі № 5024/436/2012 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 11.01.2013р.

Головуючий суддя: В.І. Картере

Судді: Л.В. Лавриненко

В.Т. Пироговський