Постанова

від 04.10.2012 по справі 2а-3357/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3357/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"04" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс-Груп»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.12р. у справі №2а-3357/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс-Груп»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Інтертранс-Груп» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.02.12р. № 0001072303 та № 0001082303.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.12р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що господарські операції позивача з придбання маркетингових та інформаційно - консультативних послуг у ТОВ «Карпос»і ТОВ «ЄВРО-АКВА»мали реальний характер, вчинені у межах та з метою господарської діяльності позивача, підтверджені документально, а відтак позивачем правомірно відображено у податковому обліку валові витрати та податковий кредит з таких операцій.

Враховуючи, що у судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Інтертранс-Груп»з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.09р. по 30.09.11р., за результатами якої складено акт перевірки № 182/2303/35465839 від 24.02.12р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- ст. 1, п. 5.1, пп. 5.3.2 п. 5.3, абз. 4 пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 03.04.97р. № 334/97-ВР (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), пп. 138.1.1 п. 138.1 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок завищення валових витрат за з 01.04.09р. по 30.09.11р. в загальній сумі 1 155 107 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 282 639, 00 грн.;

- пп. 7.4.1, 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), п. 198.1, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок завищення податкового кредиту за цей же період, що призвело до занижено ПДВ на загальну суму 193 114 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що первинні документи, що підтверджують надання позивачу маркетингових послуг ТОВ «Карпос»і ТОВ «ЄВРО-АКВА», зокрема, акти приймання наданих послуг, не розкривають змісту вказаних господарських операцій

На підставі акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення від 29.02.12р.:

№ 0001072303 , згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 279 754 грн., в тому числі: 231 020 грн. основного платежу та 48 734 грн. штрафні (фінансові) санкції.

№ 0001082303 , згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 346 297 грн., в тому числі: 285 384 грн. основного платежу та 60 913 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон N 168/97-ВР).

Так, виходячи з змісту п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів , які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні положення з цього приводу містяться у Податковому кодексі України (ст.198, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати лише у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Статтею 9 Закону України № 996-XIY передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази свідчать про те, що господарські операції позивача з придбання маркетингових послуг ТОВ «Карпос»і ТОВ «ЄВРО-АКВА»мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності позивача, чого не заперечує відповідач, а документи бухгалтерського обліку містять всі обов'язкові реквізити у їх сукупності розкривають зміст та обсяг вказаних господарських операцій.

Так, згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АА № 275278, основними видами діяльності позивача за КВЕД є: оптова торгівля напоями; оптова торгівля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами; роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями; ремонт і технічне обслуговування офісної техніки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є офіційним дистриб'ютором продукції ДП «Кондитерська корпорація «РОШЕН»під торговою маркою «ROSHEN», «МРІЯ»в м. Харкові та Харківській області, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами купівлі -продажу № 42 від 18.05.10р. та № 93 від 18.05.11р. (а/с 4 -17; том ІІ).

У зв'язку з реалізацією позивачем вказаної продукції на території України останнім було укладено договори з ТОВ «Євро-Аква»та ТОВ «Карпос»з придбання інформаційних, маркетингових послуг, а також послуг зі стимулювання збуту товарів.

Так, між ТОВ «Інтертранс-Груп»(Замовник) та ТОВ «Євро-Аква»(Виконавець) був укладений договір про надання послуг № 30/05/09 від 30.05.09р., відповідно до умов якого Виконавець надає Замовнику інформаційні, маркетингові послуги, а також послуги зі стимулювання збуту товарів позивача, зокрема, моніторинг споживчого попиту та товари позивача, що їх він реалізує на ринках України, щотижневе надання позивачу засобами телефонного зв'язку рекомендацій щодо управління запасами товарів, що постачаються позивачем покупцям та коригування їх запасів відповідно до попиту споживачів цільового товарного ринку, що охоплює позивач своєю діяльністю; щоденне усне надання інформації позивачу про продаж товарів, що постачаються позивачем покупцям; здійснення моніторингу та аналізу товарообігу позивача, надання позивачу рекомендацій щодо його зростання; надання позивачу рекомендацій щодо поліпшення асортименту та пакування товарів, що постачаються Позивачем; інформування споживачів про позивача та продукцію, яка ним реалізується; надання послуг з розміщення товарів тощо.

У перевіряємому періоді позивачем було придбано у ТОВ «Євро-Аква»маркетингові та інформаційно-консультативні послуги на загальну суму 527 436 грн., в т.ч. ПДВ на суму 87 906 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними, актами здачі -прийняття робіт (надання послуг) №ОУЦ-000017 від 30.06.09р. та № ОУЦ-000022 від 31.08.09р., які розкривають зміст господарської операції з придбання послуг; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Окрім того, ТОВ «Євро-Аква»були надані позивачу звіти про надані послуги, які розкривають зміст та обсяг наданих послуг, як того вимагає ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV (а/с 104 -184; том І).

В оплату наданих послуг позивачем було перераховано ТОВ «Євро-Аква»грошові кошти.

18.05.10р. між ТОВ «Інтертранс-Груп» (Замовник) та ТОВ «Карпос» (Виконавець) був укладений договір про надання послуг № 148/05/10, відповідно до умов якого Виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню Замовнику послуг з надання інформації про продажі продукції трогових марок «ROSHEN», «Мрія», здійснення контролю за їх наявністю в кожній торговій точці, визначеній позивачем, поповнення залишків та збереження асортименту, контроль за наявністю додаткового спеціального обладнання для продажу продукції трогових марок «ROSHEN», «Мрія», проведення інструктажу продавців продукції трогових марок «ROSHEN», «Мрія»та їх популяризація, контроль за належним технічним станом і виглядом спеціального торгового обладнання, надання інформації про можливість та доцільність проведення рекламних кампаній за презентацій продукції трогових марок «ROSHEN», «Мрія»в торгових точках, забезпечення місць продажу продукції трогових марок «ROSHEN», «Мрія»бренд-скотчем, цінниками, атрибутикою виробника вказаної продукції тощо (копія договору наявна в матеріалах справи).

Додатком до Договору №148/05/10 позивач та ТОВ «Карпос»визначили площі та додаткове обладнання для розміщення продукції трогових марок « ROSHEN», «Мрія».

У перевіряємому періоді позивачем було придбано у ТОВ «Карпос» передбачені договором послуги на загальну суму 858 690,61, в т.ч. ПДВ на суму 143 115,14 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними, актами здачі -прийняття робіт (надання послуг), які розкривають зміст господарської операції з придбання послуг, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції. В матеріалах справи наявні також звіти про надані послуги, які розкривають зміст та обсяг наданих послуг, знімки презентації продукції трогових марок «ROSHEN», «Мрія»в торгових точках.

В оплату наданих послуг позивачем на користь ТОВ «Карпос»було перераховано грошові кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

З установлених колегією суддів фактичних обставин справи випливає, що сфера наданих контрагентами позивачу послуг цілком відповідає діяльності товариства, оскільки охоплює аналіз ринку продукції, учасником якої є позивач.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідачем не ставиться під сумнів ані дійсність Договору № 30/05/09 та Договору № 148/06/10, а також документів, пов'язаних з виконанням договірних зобов'язань позивачем та ТОВ «Євро-Аква»і ТОВ «Карпос», в тому числі актів приймання наданих послуг, податкових накладних, ані сплату коштів, ані реальність та дійсність надання ТОВ «Євро-Аква»і ТОВ «Карпос»маркетингових, інформаційних послуг зі стимулювання збуту товарів позивачем, ані правомірність здійснення господарської діяльності позивачем, ТОВ «Євро-Аква»і ТОВ «Карпос».

Єдиною підставою для висновку про порушення є те, що саме акти приймання послуг не розкриваються змісту таких послуг, разом з тим зміст та обсяг таких послуг з метою здійснення господарської діяльності позивача розкривають звіти контрагентів позивача.

Так, пунктом 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року N 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за N 27/4248, передбачено, що витрати на збут включають і, зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг). Метою маркетингової діяльності є формування, створення попиту на продукцію або ж створення умов для появи такого попиту. Щодо мерчендайзингу, то основною його функцією є сприяння поширення товарів, що може відбуватися за допомогою оптимального планування розміщення й позиціювання товарів на основі психологічних особливостей покупців і використання факторів регулювання уваги людини на продукцію, що реалізовується в торговельних закладах.

Таким чином, результат таких послуг не має матеріального виразу та проявляється лише шляхом впливу на результати господарської діяльності замовника послуг. У цьому полягає відмінність договірних зобов'язань з надання таких послуг від зобов'язань за договором підряду, де об'єктом договору є результат діяльності виконавця, тобто матеріальний об'єкт.

Колегія суддів зазначає, що норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Податкового кодексу України передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів , а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі, чого в даному випадку не має.

Тобто, договори про надання послуг від 30.05.09р. №30/05/09 та від 18.05.10р. №148/06/10, акти приймання наданих послуг, банківські виписки, податкові накладні, звіти виконавців про надані послуги є первинними документами, які підтверджують факти здійснення господарських операцій та є достатніми підставами для віднесення сплачених за договорами про надання послуг від 30.05.09р. №30/05/09 та від 18.05.10р. №148/06/10 коштів в загальній сумі 1155107,00 грн. до складу валових витрат позивача відповідних податкових періодів.

Наявні в матеріалах справи акти приймання наданих послуг містять вказівку на зміст господарських операцій, зокрема, загальну назву послуги та обсяг господарської операцій (яким є, зокрема, вартість наданих послуг), а тому вони є такими, що відповідають вимогам до первинного документа, які передбачені ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV. Конкретні найменування послуг, які надавалися позивачу ТОВ «Карпос»та ТОВ «ЄВРО-АКВА»були вказані в договорах про надання послуг від 30.05.09р. №30/05/09 та від 18.05.10р. №148/06/10, а в актах здачі-прийняття послуг вказувалися узагальнюючі (родові) назви наданих послуг за відповідними договорами. Будь-яких претензій до кількості (об'єму) наданих послуг, зокрема, щодо їх неповноти в порівнянні з передбаченими в договорах об'ємами (кількістю) послуг, позивач та його контрагенти не висловлювали.

Та обставина, що акти приймання наданих послуг містять назву наданих послуг за відповідними договорами, без деталізації змісту таких послуг, не позбавляє їх правової та доказової сили за умови реальності здійснених господарських операцій та підтвердження таких операцій іншими доказами, що розкривають зміст та обсяг господарської операції, про що неодноразово вказувалося і Вищим адміністративним судом України у справах з подібних правовідносин, зокрема, в ухвалах від 03.11.2011 року в справі № 49809/09, від 5 липня 2012 року в справі К/9991/35026/12, від 26 червня 2012 року в справі К-21416/10, від 12 червня 2012 року в справі К-16990/10, від 24 травня 2012 року в справі К-21427/10.

За змістом частини другої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги надані позивачем докази, що мають правове значення у спірній ситуації, а саме документи бухгалтерського та податкового обліку, які у їх сукупності розкривають зміст та обсяг вказаних господарських операцій та свідчать про те, що послуги придбавались реально, з метою здійснення господарської діяльності позивача.

За наведених обставин, колегія суддів вважає оспорювані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до пунктів 1, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суду дійшла висновку про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.12р. у справі №2а-3357/12/2670 та ухвалення нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.195, 197, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс-Груп»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.12р. у справі №2а-3357/12/2670 -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.12р. у справі №2а-3357/12/2670 скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранс-Груп»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 29.02.12р. № 0001072303 та № 0001082303.

Дана постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.