Постанова

від 05.12.2008 по справі 15/269-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/269-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2008 р.                                                           Справа № 15/269-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,   

при секретарі Черкашиній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Тонконога В.В. (дов. № б/н від 01.12.2008р.)

відповідача -  Сахно А.М. (завідуюча аптекою)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма Аптека-95", м. Харків (вх. № 2535 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 16.10.08р. по справі № 15/269-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма Аптека-95", м. Харків

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 175", с. Бочечки, Конотопський  район, Сумська область

про стягнення 17362,14 грн., -

встановила:

У червні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма Аптека-95" (м. Харків) звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 175" (с. Бочечки, Конотопський  район, Сумська область) про стягнення суми основної заборгованості за поставлений товар (лікарські засоби) відповідно до умов договору купівлі-продажу за №596/м-ос, укладеному між сторонами у справі 15.02.2006р., та суми нарахованих штрафних санкцій (30% річних та штраф) за порушення термінів проведення розрахунків за товар в розмірі 6510,80  грн.  

10.07.2008р. позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України звернувся до господарського суду із заявою про уточнення позовних вимог, в якій з урахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості у розмірі 3000,00 грн. на момент розгляду справи, просив стягнути з відповідача 7851,34 грн. основного боргу та 6510,80 грн. штрафних санкцій.

01.08.2008р. позивач подав до господарського суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 7851,34 грн. суми основної заборгованості за поставлений товар (лікарські засоби) відповідно до умов договору купівлі-продажу за №596/м-ос від 15.02.2006р., 1218,55 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 3255,40 грн. штрафу.  

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.10.2008р. по справі № 15/269-08 (суддя Резниченко О.Ю.) в задоволенні позову відмовлено.

Позивач з даним рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення  господарського суду Сумської області від 16.10.2008р. по справі № 15/269-08 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 7851,34 грн. заборгованості за поставлений товар (лікарські засоби) відповідно до умов договору купівлі-продажу за №596/м-ос від 15.02.2006р. та 4473,80 грн. штрафних санкцій.

Відповідач у своїх запереченнях на апеляційну скаргу вважає доводи позивача необґрунтованими та безпідставними та просить залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача, які  підтримали свої позиції у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 15 лютого 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №596/м-ос (далі - Договір), відповідно до умов якого «Продавець»(позивач) зобов'язався передати, а «Покупець»(відповідач)  прийняти товар відповідно до умов даного Договору.

Пунктом 3.1. Договору сторони визначили, що ціна товару, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у накладній на поставку партії товару.

Згідно з пунктом 5.1. Договору відповідач проводить оплату кожної партії товару на розрахунковий рахунок позивача у відповідності до строків вказаних у накладних.

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін і діє до 31.12.2006р. за винятком випадку, якщо до моменту закінчення дії договору не проведений остаточний взаєморозрахунок сторін. В цьому випадку дія договору продовжується до остаточного взаєморозрахунку сторін (пункт 11.1. Договору).

Із матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення  Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма Аптека-95" до господарського суду з вимогою про стягнення 10851,34 грн. заборгованості та 6510,80 грн. штрафних санкцій стало те, що відповідач за отриманий від позивача за Договором товар на загальну суму 24915,15 грн. розрахувався лише частково. Борг складає 10851,34 грн., який на день подачі позову до суду відповідачем не погашений.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України позивач направив відповідачеві претензію б/н від 11.03.2008р., в якій просив відповідача погасити залишок заборгованості за поставлений товар за Договором № 596/м-ос від 15.02.2006р. в сумі 12851,34 грн. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

В процесі розгляду даної справи позивач з урахуванням часткового погашення відповідачем боргу неодноразово уточнював свої вимоги, згідно з якими  просив господарський суд стягнути з відповідача на свою користь 7851,34 грн.  основного боргу відповідно до умов договору купівлі-продажу за №596/м-ос від 15.02.2006р., 1218,55 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 3255,40 грн. штрафу. В підтвердження своїх вимог позивач надав до матеріалів справи копії накладних, за якими здійснювалася поставка, зокрема № 70152 від 30.11.2007р., № 67663 від 20.11.2007р., № 72543 від 07.12.2007р., № 72715 від 07.12.2007р.

Однак відповідач заперечуючи проти доводів позивача зазначив, що розрахунок за поставлений позивачем у 2006 році товар на виконання умов Договору  проведений відповідачем у повному обсязі. Між тим, за накладними, що надані позивачем в обґрунтування його вимог, відповідач товар не отримував, про що надав  довідку за № 29 від 10.09.2008р., відповідно до якої товар за вищевказаними  накладними відповідачем не оприбутковувався у складському та бухгалтерському обліку.

Приймаючи оскаржене рішення господарський судом встановлено, що позивачем згідно уточнених вимог до стягнення заявлено заборгованість за поставлений товар у листопаді-грудні 2007р. При цьому, підставою для поставки товару за зазначеними накладними позивачем визначено договір купівлі-продажу №596/м-ос від 15.02.2006р.

Проте, з урахуванням наявних у справі матеріалів, господарський суд зробив висновок, про те, що остаточні розрахунки за поставлений позивачем  у 2006 році  товар на підставі договору купівлі-продажу №596/м-ос від 15.02.2006р., здійснені відповідачем  у повному обсязі, а тому у відповідності до пункту 11.1. Договору його дія припинена саме 01.01.2007р. Вказане також підтверджується і актом звірки розрахунків, який був підписаний уповноваженими представниками сторін станом на 09.07.2008р., відповідно до якого вивірене сальдо станом на 01.01.2007р. дорівнює нулю (а.с. 65).

За таких обставин господарський суд визначився, що поставка товару позивачем здійснювалася після того як договір купівлі-продажу №596/м-ос від 15.02.2006р., укладений між позивачем та відповідачем, припинив свою дію.

Оцінивши доводи позивача та відповідача у справі та надані на їх підтвердження докази в їх сукупності, а також те, що протягом розгляду справи в господарському суді позивач не скористався правом, наданим йому ст. 22 ГПК України, зокрема не змінив підстави позову, господарський суд дійшов висновку, що  уточнені вимоги позивача про стягнення суми боргу, відсотків за користування чужими грошовими коштами та штрафу, за медичні товари, поставлені за накладними №70152 від 30.11.2007р., №67663 від 20.11.2007р., №72543 від 07.12.2007р., №72715 від 07.12.2007р. із посиланням на умови Договору купівлі-продажу №596/м-ос від 15.02.2006р., є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення колегія суддів не вбачає, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів вважає, що при винесенні оскарженого рішення про відмову в задоволенні позову, господарський суд з дотримання приписів вищевказаної норми, дійшов правомірного висновку про відсутність у позивача суб'єктивного матеріального права та законного інтересу, на захист яких подано позов, а також правильно з'ясував відсутність факту їх порушення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Переглядаючи повторно справу за наявними у справі матеріалами на предмет їх юридичної оцінки у їх сукупності судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що покладені позивачем в обґрунтування апеляційної скарги доводи є необґрунтованими та безпідставними, оскільки не впливають на суть прийнятого у справі рішення, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Так, заявник апеляційної скарги посилається на те, що у відповідача станом на 31.12.2006р. існувала заборгованість в сумі 0 гривень 16 копійок, а тому Договір продовжував свою дію і поставка за спірними накладними здійснювалась саме в його межах, але господарським судом ці данні були безпідставно відхилені.

Між тим, колегія суддів вважає, що вказані твердження спростовуються   наявними у справі матеріалами, зокрема актом звірки розрахунків станом на 09.07.2008р. Згідно даного акту звірки самим позивачем визнається, що вивірене сальдо станом на 01.01.2007р. дорівнює нулю.

Окрім цього, в обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач визначає, що відповідач в порушення статті 655 та пункту 1 статті 692 Цивільного кодексу, якими врегульовано умови виконання зобов'язання за договорами про купівлю-продаж, після передачі йому товаророзпорядчих документів (накладних) свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого за спірним Договором не виконав.  Разом з цим, заявник скарги вказує на порушення господарським судом права позивача на захист його порушених інтересів, гарантованого ст. 55 Конституції України.

Проте вказані посилання не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки господарські зобов'язання сторін, що виникли на підставі Договору купівлі-продажу №596/м-ос від 15.02.2006р., з 01.01.2007р. вже припинені відповідно до пункту 11.1. Договору, зокрема в результаті проведення відповідачем повного розрахунку. Таким чином, поставку товару у листопаді-грудні 2007р. згідно видаткових накладних №70152 від 30.11.2007р., №67663 від 20.11.2007р., №72543 від 07.12.2007р., №72715 від 07.12.2007р., які надані позивачем в обґрунтування його вимог, не можна вважати  такою, що здійснена на виконання умов Договору.

Більш того, погоджуючись із висновками господарського суду колегія суддів також вважає, що оскільки Договір припинив свою дію, і протягом розгляду справи позивач у встановленому порядку підстави позовних вимог не змінював та відповідне  клопотання господарському суду не надав,  позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають. При цьому, в силу вимог пункту 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право виходити за межі позовних вимог лише у разі наявності клопотання заінтересованої сторони.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Сумської області від 16.10.2008р. по справі № 15/269-08 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2008р. про прийняття апеляційної скарги до провадження позивача зобов'язано здійснити доплату держмита за подачу апеляційної скарги на користь Державного бюджету України в сумі 10,63 грн. та надати суду апеляційної інстанції відповідні докази. Однак, в зв'язку тим, що вимоги вказаної ухвали позивачем не виконані, а державне мито у зазначеній сумі несплаченим, колегія суддів вважає необхідним стягнути з позивача на користь Державного бюджету України 10,63 грн. держмита по скарзі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 34, 43, п. 2 ст. 83, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 16.10.2008р. по справі № 15/269-08 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма Аптека-95" (61050, м. Харків, вул. Юр'ївська, 17, р/р 26002036007502 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 23754345) на користь Державного бюджету України (р/р 31110095700002 УДК у м. Харкові, код ЄДРПОУ 24134490, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) - 10,63 грн. держмита по скарзі.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                                                     

                                 Судді