Постанова

від 12.05.2009 по справі 15/269-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/269-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 12 травня 2009 р.                                                                                    № 15/269-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. –головуючогоВолковицької Н.О. Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачаБагрія В.І. дов. від 23.12.2008 року

відповідачаРибченко Н.М. дов. від 08.01.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПідприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Катех-Електро"

на постановувід 26.01.2009 року Київського міжобласного апеляційного господарського суду

у справі№ 15/269-08 господарського суду Київської області

за позовом Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Катех-Електро"

доТОВ "Васт-Транс"

про визнання правочину частково недійсним та стягнення 35 450, 40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Катех-Електро" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" про визнання недійсним пункту 1 договору –заявки на транспортування вантажу автомобільним транспортом від 22.08.2005 року та стягнення 35450,40 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 07.10.2008 року позов задоволено повністю.

Визнано недійсним пункт 1 договору-заявки на транспортування вантажу автомобільним транспортом від 22.08.2005 року, укладеного між Підприємством з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Катех-Електро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" на користь Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Катех-Електро" 35450,40 грн. та відповідні судові витрати.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.01.2009 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову у позові.

Підприємство з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Катех-Електро" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.01.2009 року, а рішення господарського суду Київської області від 07.10.2008 року залишити в силі.

Скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність відносин представництва на підставі договору доручення, укладеного в усній формі на момент підписання Добровлянським С.О. договору – заявки від 22.08.2005 року між ним та ТОВ "Катех-Електро".

На думку заявника апеляційний суд, посилаючись на статтю 181 Господарського кодексу України, якою допускається укладення господарський договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, не врахував, що вказаний Кодекс застосовується тільки до відносин між суб'єктами господарювання.

Також заявник вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови апеляційний суд залишив поза увагою положення частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України.

Заслухавши суддю –доповідача та присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 22.08.2005 року між позивачем (замовник) та відповідачем (перевізник) укладено договір-заявку на транспортування вантажу автомобільним транспортом (а.с.5), згідно до умов якого відповідач зобов'язувався доставити ввірений йому відправником вантаж до місця призначення і видати його управомоченій особі, а позивач зобов'язувався сплатити за перевезення встановлену плату.

Пунктом 1 договору передбачено, що у випадку прибуття автомобілю після 12.00 (дня) нормативний простій автомобіля при навантаженні, розвантаженні, митному оформлені вантажу приймається сторонами у межах 48 годин на території України, 24 години на інотериторії. У випадку прибуття автомобілю до 12.00 (дня) нормативний простій приймається сторонами у межах 2 робочих днів, включаючи день прибуття. Якщо автомобіль прийшов як за 36 (територія України)/18 (інотериторія) годин до вихідних і святкових днів, вихідні та святкові дні вважаються простоєм. Понаднормативний простій оплачується замовником сумою, еквівалентною 110 EUR по Україні і 175 EUR на іноземній території за кожну почату добу простою.

Квитанцією до прибуткового касового ордеру підтверджується (а.с. 113), що позивач сплатив відповідачу 4000,00 грн. за транспортні послуги по рахункам №№648, 649, 650 та 651 (а.с. 158, 160, 162 та 164 відповідно).

Від позивача договір підписано Добровлянським C.O., що підтверджується підписом у договорі, письмовими поясненнями Добровлянського С.О. (а.с. 14) та актом від 30.01.2006 року позивача "Про результати службової перевірки щодо обставин укладення договору з відповідачем від 22.08.2005 року в частині встановлення розміру штрафних санкцій" (а.с. 8-10).

З копії трудової книжки Добровлянського С.О. (а.с. 98-104) та наказу TOB "Катех-Електро" від 10.05.2005 року (а.с. 20), з 12.05.2005 року Добровлянський С.О. був звільнений з TOB "Катех-Електро" по переводу в TOB "Укрметторг".

Підставами для звернення до суду стало те, що, на переконання позивача, у зв'язку з відсутністю у Добровлянського С.О. повноважень на підписання договору-заявки б/н від 22.08.2005 року на транспортування вантажу автомобільним транспортом, відсутні підстави для стягнення з позивача на користь відповідача 35 450,40 грн., що були стягнуті згідно рішення господарського суду Київської області від 22.12.2005 року у справі №297/13-05 і які підлягають поверненню.

Задовольняючи позов та визначаючи правочин частково недійсним, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність повноважень у особи, яка уклала спірну угоду. На думку суду першої інстанції, із статті 241 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин вважається укладеним представником з перевищенням повноважень, якщо на момент вчинення правочину наявних у представника повноважень недостатньо для його вчинення. Тобто, такий правочин може вчинятись особою, яка має певні повноваження, але перевищила їх. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку, що Добровлянський С.О., якій підписав спірний правочин, взагалі не мав повноважень на представництво підприємства позивача, тому не може бути визнаний таким, що діяв з перевищенням повноважень.

Скасовуючи рішення та відмовляючи у задоволенні позовних вимог апеляційний суд виходив з того, що Добровлянський С.О. прийняв до виконання доручення комерційного директора ТОВ "Катех-Електро" на укладення договору.

Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки відповідно статті 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи. Одночасно касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів справи предметом спору є визнання недійсним договору від 22.08.2005 року в частині пункту 1.

Згідно статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Судами встановлено, що підставою визнання пункту 1 договору недійсним позивач вважає відсутність у Добровлянського С.О. повноважень на його підписання.

При цьому судами встановлено та не заперечується сторонами, що договір був виконаний сторонами повністю, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру (а.с. 113) про сплату 4000,00 грн. за транспортні послуги по рахункам №№648, 649, 650 та 651 (а.с. 158, 160, 162 та 164 відповідно).

Відповідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсність правочину установлюється судом на вимогу заінтересованої особи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що питання про недійсність правочину не ставилось сторонами.

Більш того, судами встановлено, що господарським судом Київської області розглянуто справу №297/13-08 за позовом TOB "Катех-Електро" до ТОВ "Васт –Транс" та за зустрічним позовом ТОВ "Васт –Транс" до "Катех-Електро", позовні вимоги яких ґрунтувались на умовах договору –заявки від 22.08.2005 року (а.с.7). Рішенням у даній справі від 22.12.2005 року (а.с.34-39), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.03.2006 року та постановою Вищого господарського суду України  від 18.05.2006 року, позовні вимоги як за первісним позовом так і за зустрічним задоволені.

Отже, не може бути тільки один пункт договору недійсним, в зв'язку з відсутність повноважень у особи, яка його підписала, в той час як весь договір не оспорюється та фактично виконаний сторонами.

Посилання касатора щодо його заперечень під час розгляду справи №237/13-05 касаційна інстанція не приймає до уваги, оскільки як зазначалось вище стаття 204 Цивільного кодексу України передбачає презумпцію дійсності угоди, а його недійсність повинна бути прямо передбачена законом (нікчемні правочини) або він повинен бути визнаний судом недійсним в порядку, передбаченому законодавством, тобто на вимогу особи, яка його оспорює.

Решта доводів скаржника зводиться до намагань надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, тому судовою колегією до уваги не приймаються.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини, встановлені попередніми судами, постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.01.2009 року підлягає залишенню без змін, з підстав, викладених у даній постанові.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом ? статті 1119, статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.01.2009 року у справі № 15/269-08 господарського суду Київської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Катех-Електро" залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                        Т. Дроботова

С у д д і          Н. Волковицька

Л. Рогач