Постанова

від 10.10.2012 по справі 2а-1670/5827/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5827/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Пшенишному В.С.,

за участю:

представника позивача - Дерев'янко Т.Г.,

представника відповідача - Павлюка І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного закладу "Гадяцька районна санітарно-епідеміологічна станція" до Лохвицької міжрайонної державної фінансової інспекції, Державної фінансової інспекції в Полтавській області про визнання протиправною та часткове скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2012 року позивач ДЗ "Гадяцька районна санітарно-епідеміологічна станція" (далі за текстом - позивач, Гадяцька райСЕС) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лохвицької МДФІ, ДФІ в Полтавській області (далі за текстом - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги "Про усунення виявлених плановою виїзною ревізією використання бюджетних коштів виділених Міністерством охорони здоров'я для проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду та дезінфекційних заходів державним закладом "Гадяцька районна санітарно-епідеміологічна станція" за період з 01 липня 2009 року по 31 березня 2012 року".

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невідповідність висновків акта ревізії від 15 червня 2012 № 01-21/62 фактичним обставинам щодо наявності з боку позивача порушень порядку використання коштів, отриманих за надані платні послуги, та допущення бюджетного правопорушення, що полягає у перерахуванні коштів зі спеціального рахунку Гадяцької райСЕС на спеціальний рахунок ДЗ "Полтавська обласна СЕС" для вирішення питання покращення матеріально-технічної бази санепідемустанов області. Зазначав, що дані кошти перераховувалися позивачем на виконання наказу ДЗ "Полтавська обласна СЕС" "Про матеріально-технічне забезпечення санітарно-епідеміологічної служби області" від 30 грудня 2009 року № 236, прийнятого на виконання рішення колегії від 30 листопада 2009 року № 14/2 "Про матеріально-технічне забезпечення санітарно-епідеміологічної служби області".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник ДФІ в Полтавській області проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, дії контролюючого органа вважають правомірними, а спірну вимогу - такою, що відповідає чинному законодавству внаслідок того, що Лохвицькою МДФІ встановлено порушення позивачем фінансового та бюджетного законодавства.

Відповідач Лохвицька МДФІ явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, будучи належно повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки суд не повідомив, заперечень щодо позову не надав.

Судом визнано за можливе розглядати справу за даної явки на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, в порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Лохвицькою МДФІ проведено ревізію використання бюджетних коштів, виділених Міністерством охорони здоров'я для проведення санітарного нагляду та дезінфекційних заходів державним закладом "Гадяцькою районною санітарно-епідеміологічною станцією", за період з 01 липня 2009 року по 31 березня 2012 року.

За наслідками вказаної ревізії Лохвицькою МДФІ складено акт від 15 червня 2012 року № 01-21/62 (а.с. 61-96).

Ревізією правильності та законного використання коштів, отриманих за надані платні послуги, встановлено, що протягом періоду, що підлягав ревізії, об'єктом контролю відповідно до наказів головного лікаря ДЗ "Полтавська обласна СЕС" Шаповала В.Ф. від 02 грудня 2004 року № 161 та від 30 грудня 2009 №236 здійснено перерахування коштів із спеціального рахунку установи № 35225004000239 на рахунок ДЗ "Полтавська обласна СЕС" за рахунок зменшення доходів спеціального фонду установи. Всього за період з 01 липня 2009 року по 31 березня 2012 установою перераховані кошти на загальну суму 2586,00 грн., чим порушено вимоги пункту 3 додатку 1 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямки використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року № 629 та пункту 4 статті 13 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-ІV.

За висновками ревізії, внаслідок допущеного порушення спеціальному фонду позивача завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 2586,00 грн.

Внаслідок виявлення вищевказаних порушень Гадяцькою райСЕС вимог законодавства, відповідачем пред'явлено вимогу від 25 червня 2012 року № 01-14/1573 "Про усунення виявлених плановою виїзною ревізією порушень використання бюджетних коштів, виділених Міністерством охорони здоров'я для проведення санітарного нагляду та дезінфекційних заходів ДЗ "Гадяцька районна санітарно-епідеміологічна станція" за період з 01 липня 2009 року по 31 березня 2012 року", пунктом 3 якої позивача, зокрема, зобов'язано забезпечити повернення коштів в сумі 2586,00 грн., які були перераховані до ДЗ "Полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція" (а.с. 6-7).

Позивач, не погоджуючись із правомірністю пункту 3 вимоги від 25 червня 2012 року № 01-14/1573 Лохвицької МДФІ, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та часткове скасування вказаної вимоги, а саме: пункту 3.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

На підставі пункту 7 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до пункту 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Матеріалами справи підтверджено, що вимога Лохвицької МДФІ від 25 червня 2012 року № 01-14/1573 "Про усунення виявлених плановою виїзною ревізією порушень використання бюджетних коштів, виділених Міністерством охорони здоров'я для проведення санітарного нагляду та дезінфекційних заходів ДЗ "Гадяцька районна санітарно-епідеміологічна станція" за період з 01 липня 2009 року по 31 березня 2012 року" вручена позивачу в установленому законом порядку.

Відповідно до вимог статті 32 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" керівництво державною санітарно-епідеміологічною службою області, міст Києва і Севастополя здійснює головний державний санітарний лікар відповідної адміністративної території, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом головного державного санітарного лікаря України.

Для розгляду і вирішення найважливіших питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби утворюється колегія державної санітарно-епідеміологічної служби України. Колегію очолює головний державний санітарний лікар України. Положення про колегію державної санітарно-епідеміологічної служби України та її персональний склад затверджує Кабінет Міністрів України за поданням головною державного санітарного лікаря України. Колегії державної санітарно-епідеміологічної служби утворюються також в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на водному, залізничному та повітряному транспорті. Колегії очолюють відповідні головні державні санітарні лікарі. Положення про ці колегії та їх персональний склад затверджує головний державний санітарний лікар України.

Відповідно до Положення про колегію Державної санітарно-епідеміологічної служби Полтавської області, затвердженого 19 грудня 2006 року Першим заступником Міністра охорони здоров'я України Головним державним санітарним лікарем України Бережновим С.П., колегія розглядає, зокрема, проблемні питання щодо матеріально-технічного та фінансового забезпечення державної санітарно-епідеміологічної служби. Рішення колегії проводиться в життя наказом головного державного санітарного лікаря області (а.с. 13-14).

Рішенням колегії Державної санітарно-епідеміологічної служби Полтавської області від 30 листопада 2009 року № 14/2 (ас. 12) визнано позитивним підхід в організації процесу по консолідації коштів в санепідслужбі, які дали можливість покращити матеріально-технічну базу більшості санепідустанов області для вирішення питань по санітарно-епідеміологічному забезпеченню населення Полтавщини та доручено заступникам головного лікаря Макєєву С.Л. та Захар'євій М.А. підготувати до 30 грудня 2009 року наказ по службі для подальшого покращення матеріально-технічної бази санепідустанов області, враховуючи підсумки роботи, в тому числі за 2009 рік (проведення відрахувань коштів на рахунок ДЗ "Полтавська обласна СЕС" за рахунок зменшення спеціального фонду установ).

На виконання зазначеного рішення колегії Державної санітарно-епідеміологічної служби Полтавської області головним лікарем Полтавської облСЕС прийнято наказ від 30 грудня 2009 № 236 "Про матеріально-технічне забезпечення санітарно-епідеміологічної служби області (а.с. 8-9). При цьому, наказом Полтавської облСЕС від 30 грудня 2009 № 236 затверджено Положення про використання коштів, що надійшли в централізованому порядку. До прийняття вказаного наказу аналогічні правовідносини регулювались наказом Полтавської облСЕС від 02 грудня 2004 року № 161 "Про матеріально-технічне забезпечення санітарно-епідеміологічної служби області" (а.с.52).

Згідно положень наказу від 02 грудня 2004 року № 161 та наказу від 30 грудня 2009 року № 236, головні лікарі міст і районів, головні лікарі дезстанцій зобов'язані забезпечити щомісячно, до 04 числа наступного місяця, відрахування коштів на рахунок обласної санепідстанції, за рахунок надходження коштів спеціального фонду установи, згідно додатку.

Наказ головного лікаря Полтавської облСЕС від 30 грудня 2009 року № 236 не скасовано в установленому законом порядку, а відтак останній є чинним та обов'язковим для виконання позивачем. Разом із тим слід відзначити, що обов'язковим до виконання був і наказ головного лікаря від 02 грудня 2004 року № 161 до втрати ним чинності в зв'язку із прийняттям наказу від 30 грудня 2009 року № 236.

Судом встановлено, що на виконання зазначених наказів позивачем зі спеціального рахунку в період з 2009 по 2011 роки перераховано кошти на загальну суму 2586,00 грн. на рахунок обласної санепідстанції на централізовані заходи.

Згідно пункту 1.3 статуту ДЗ "Полтавська обласна санітарно-епідеміологічна служба", затвердженого наказом МОЗ України від 28 лютого 2006 року № 87, Полтавська облСЕС відносно усіх інших санепідзакладів та установ Полтавської області є провідним закладом санітарно-епідеміологічної служби України у межах Полтавської області, а також у межах своєї компетенції виконує функції навчального, методичного, координаційного та консультаційного центру (витяг з статуту, а.с. 49-51).

Крім того, зі змісту статуту ДЗ "Полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція" також вбачається, що головний санітарний лікар області, зокрема, затверджує кошторис витрат підпорядкованих санепідзакладів Полтавської області, розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису та ін.

Таким чином, головний лікар Гадяцької райСЕС безпосередньо підпорядковується головному лікарю ДЗ "Полтавська облСЕС", а накази останнього для позивача є обов'язковими для виконання.

Крім того, головний лікар ДЗ "Полтавська облСЕС" розпоряджається бюджетними коштами загального та спеціального фонду, що формується за рахунок виконання робіт, надання послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення відповідно до затвердженого кошторису та згідно із законодавством України, тобто останній є розпорядником коштів, в тому числі спеціального фонду, вищого рівня, ніж головний лікар Гадяцької райСЕС.

Згідно частини 9 статті 51 Бюджетного кодексу України якщо обсяги власних надходжень бюджетних установ перевищують відповідні витрати, затверджені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких надпланових обсягів у першу чергу на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, стипендій, комунальних послуг та енергоносіїв.

Якщо такої заборгованості немає, розпорядник бюджетних коштів спрямовує 50 відсотків коштів на заходи, що здійснюються за рахунок відповідних надходжень, і 50 відсотків коштів - на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою.

У такому разі розпорядник бюджетних коштів здійснює перерозподіл обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом бюджету для проведення видатків за цими зобов'язаннями із спеціального фонду бюджету.

Аналізуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача, що вказаний вище порядок перерозподілу коштів спецфонду для матеріально-технічного забезпечення санепідемустанов області, які не забезпечені бюджетними коштами, або їх власних надходжень не вистачає для організації належної матеріально-технічної бази, не суперечить вимогам Бюджетного кодексу України.

Таким чином, перерахування позивачем коштів на консолідований рахунок ДЗ "Полтавська облСЕС" із вищевказаною метою та на виконання перелічених вище розпорядчих актів вищої установи, яка є розпорядником цих коштів вищого рівня, не є порушенням, встановленим відповідачем в акті ревізії.

Порушень нецільового використання бюджетних коштів ревізією не встановлено та актом не зафіксовано, протокол про адміністративне правопорушення за нецільове використання коштів відповідачем не складався та до суду не направлявся, заходи щодо зупинення видаткових операцій на рахунках позивача не застосовувались, вимога про зменшення бюджетних асигнувань позивачу розпоряднику вищого рівня контролюючим органом не направлялась.

Відповідно до частини першої статті 13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Частиною 4 статті 13 Бюджетного кодексу України визначено, що власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи: перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством; друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

У складі першої групи виділяється, зокрема, підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю.

Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев'ятої статті 51 цього Кодексу), зокрема, на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи).

В ході судового розгляду справи представником позивача до матеріалів справи долучено довідку про надходження та використання коштів, що надійшли згідно наказів по облсанепідстанції від 02 грудня 2004 року № 161 та від 30 грудня 2009 року № 236 з ДЗ "Гадяцька райСЕС" (а.с. 100).

Відомості зазначеного документа підтверджують факт спрямування коштів у розмірі 2586,00 грн. на поліпшення та розвитку матеріально-технічної бази Гадяцької райСЕС.

Поряд із тим, зміст акта ревізії від 15 червня 2012 року № 01-21/62 свідчить про те, що операції з перерахування коштів у бухгалтерському обліку відображено в меморіальному ордері № 3 "Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах державної казначейської служби України (установах банків) за дебетом субрахунку 711 "Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги", кредитом субрахунків 323 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги". Таким чином, проведеною ревізією виявлено порушення, що полягає у відображенні недостовірних даних в бухгалтерському обліку позивача.

У ході судового розгляду справи представник позивача не заперечував проти вказаного порушення та пояснив, що відображення у бухгалтерському обліку позивача недостовірних даних виникло з вини головного бухгалтера Гадяцької райСЕС, що стало підставою для притягнення останньої до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

З огляду на викладене, при перерахуванні позивачем коштів у розмірі 2586,00 грн. з рахунку спеціального фонду на рахунок ДЗ "Полтавська обласна СЕС" для здійснення централізованого матеріально-технічного забезпечення санітарно-епідеміологічної служби області порушення вимог частини 4 статті 13 Бюджетного кодексу України не мало місця.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами не доведена правомірність висновків про порушення позивачем порядку використання коштів, отриманих за надані платні послуги, та допущення бюджетного правопорушення, що виявилось у перерахуванні коштів зі спеціального рахунку Гадяцькою райСЕС на спеціальний рахунок ДЗ "Полтавська обласна СЕС", а відтак, і правомірності пункту 3 вимоги від 25 червня 2012 № 01-14/1573.

З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги Лохвицької МДФІ від 25 червня 2012 року № 01-14/1573 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державного закладу "Гадяцька районна санітарно-епідеміологічна станція" до Лохвицької міжрайонної державної фінансової інспекції, Державної фінансової інспекції в Полтавській області про визнання протиправною та часткове скасування вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та частково скасувати вимогу Лохвицької міжрайонної державної фінансової інспекції № 01-14/1573 від 25 червня 2012 року "Про усунення виявлених плановою виїзною ревізією використання бюджетних коштів виділених Міністерством охорони здоров'я для проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду та дезінфекційних заходів державним закладом "Гадяцька районна санітарно-епідеміологічна станція" за період з 01 липня 2009 року по 31 березня 2012 року", а саме: скасувати пункт 3 вимоги в частині забезпечення повернення коштів спецфонду в сумі 2586,00 грн., які були перераховані до державного закладу "Полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція".

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного закладу "Гадяцька районна санітарно-епідеміологічна станція" (ідентифікаційний код 02007934) витрати зі сплати судового збору в розмірі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15 жовтня 2012 року.

Суддя А.О. Чеснокова