Ухвала

від 23.04.2013 по справі 2а-1670/5827/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 року м. Київ К/800/11471/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бим М.Є.(доповідач), Харченка В.В., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року у справі №2а-1670/5827/12 за позовом Державного закладу "Гадяцька районна санітарно-епідеміологічна станція" до Лохвицької міжрайонної державної фінансової інспекції Полтавської області, Державної фінансової інспекції в Полтавській області, про часткове скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И Л А :

7 вересня 2012 року ДЗ "Гадяцька районна санітарно-епідеміологічна станція" звернувся до суду з позовом до Лохвицької міжрайонної державної фінансової інспекції Полтавської області, Державної фінансової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги "Про усунення виявлених плановою виїзною ревізією використання бюджетних коштів, виділених Міністерством охорони здоров'я для проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду та дезінфекційних заходів за період з 1 липня 2009 року по 31 березня 2012 року".

Позов обґрунтовано тим, що висновки акта ревізії від 15 червня 2012 №01-21/62 не відповідають фактичним обставинам щодо наявності з боку позивача порушень порядку використання коштів, отриманих за надані платні послуги, та допущення бюджетного правопорушення, що полягає у перерахуванні коштів зі спеціального рахунку Гадяцької районної СЕС на спеціальний рахунок ДЗ "Полтавська обласна СЕС" для вирішення питання покращення матеріально-технічної бази санепідемустанов області. Зазначав, що дані кошти перераховувались позивачем на виконання наказу ДЗ "Полтавська обласна СЕС" "Про матеріально-технічне забезпечення санітарно-епідеміологічної служби області" від 30 грудня 2009 року №236, прийнятого на виконання рішення колегії від 30 листопада 2009 року №14/2 "Про матеріально-технічне забезпечення санітарно-епідеміологічної служби області".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 року N2939-XII (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Згідно ч.5 ст.2 цього Закону інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні" плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Судом встановлено, що Лохвицькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією Полтавської області проведено ревізію використання бюджетних коштів, виділених Міністерством охорони здоров'я для проведення санітарного нагляду та дезінфекційних заходів державним закладом "Гадяцькою районною санітарно-епідеміологічною станцією", за період з 1 липня 2009 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої складено акт від 15 червня 2012 року №01-21/62.

Ревізією правильності та законного використання коштів, отриманих за надані платні послуги, встановлено, що протягом періоду, що підлягав ревізії, об'єктом контролю відповідно до наказів головного лікаря ДЗ "Полтавська обласна СЕС" Шаповала В.Ф. від 2 грудня 2004 року №161 та від 30 грудня 2009 №236 здійснено перерахування коштів із спеціального рахунку установи №35225004000239 на рахунок ДЗ "Полтавська обласна СЕС" за рахунок зменшення доходів спеціального фонду установи. Всього за період з 1 липня 2009 року по 31 березня 2012 установою перераховані кошти на загальну суму 2586,00 грн., чим порушено вимоги пункту 3 додатку 1 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямки використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року №629 та пункту 4 статті 13 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року №2456-ІV.

За висновками ревізії, внаслідок допущеного порушення спеціальному фонду позивача завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 2586,00 грн.

Внаслідок виявлення вищевказаних порушень вимог законодавства, відповідачем пред'явлено вимогу від 25 червня 2012 року №01-14/1573 "Про усунення виявлених плановою виїзною ревізією порушень використання бюджетних коштів, виділених Міністерством охорони здоров'я для проведення санітарного нагляду та дезінфекційних заходів ДЗ "Гадяцька районна санітарно-епідеміологічна станція" за період з 1 липня 2009 року по 31 березня 2012 року", пунктом 3 якої позивача, зокрема, зобов'язано забезпечити повернення коштів в сумі 2586,00 грн.

Так, у відповідності до пункту 7 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до пункту 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Матеріалами справи підтверджено, що вимога Лохвицької міжрайонної державної фінансової інспекції Полтавської області від 25 червня 2012 року №01-14/1573 "Про усунення виявлених плановою виїзною ревізією порушень використання бюджетних коштів, виділених Міністерством охорони здоров'я для проведення санітарного нагляду та дезінфекційних заходів ДЗ "Гадяцька районна санітарно-епідеміологічна станція" за період з 1 липня 2009 року по 31 березня 2012 року" вручена позивачу у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог статті 32 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" керівництво державною санітарно-епідеміологічною службою області, міст Києва і Севастополя здійснює головний державний санітарний лікар відповідної адміністративної території, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом головного державного санітарного лікаря України.

Для розгляду і вирішення найважливіших питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби утворюється колегія державної санітарно-епідеміологічної служби України. Колегію очолює головний державний санітарний лікар України. Положення про колегію державної санітарно-епідеміологічної служби України та її персональний склад затверджує Кабінет Міністрів України за поданням головною державного санітарного лікаря України. Колегії державної санітарно-епідеміологічної служби утворюються також в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на водному, залізничному та повітряному транспорті. Колегії очолюють відповідні головні державні санітарні лікарі. Положення про ці колегії та їх персональний склад затверджує головний державний санітарний лікар України.

Відповідно до Положення про колегію Державної санітарно-епідеміологічної служби Полтавської області, затвердженого 19 грудня 2006 року Першим заступником Міністра охорони здоров'я України Головним державним санітарним лікарем України Бережновим С.П., колегія розглядає, зокрема, проблемні питання щодо матеріально-технічного та фінансового забезпечення державної санітарно-епідеміологічної служби. Рішення колегії проводиться в життя наказом головного державного санітарного лікаря області.

Рішенням колегії Державної санітарно-епідеміологічної служби Полтавської області від 30 листопада 2009 року №14/2 визнано позитивним підхід в організації процесу по консолідації коштів в санітарно-епідеміологічній службі, які дали можливість покращити матеріально-технічну базу більшості санітарно-епідеміологічних установ області для вирішення питань по санітарно-епідеміологічному забезпеченню населення Полтавщини та доручено заступникам головного лікаря Макєєву С.Л. та Захар'євій М.А. підготувати до 30 грудня 2009 року наказ по службі для подальшого покращення матеріально-технічної бази санітарно-епідеміологічних установ області, враховуючи підсумки роботи, в тому числі за 2009 рік.

На виконання зазначеного рішення головним лікарем Полтавської обласної СЕС видано наказ від 30 грудня 2009 №236 «Про матеріально-технічне забезпечення санітарно-епідеміологічної служби області». При цьому, наказом Полтавської обласної СЕС від 30 грудня 2009 №236 затверджено Положення про використання коштів, що надійшли в централізованому порядку. До прийняття вказаного наказу аналогічні правовідносини регулювались наказом Полтавської обласної СЕС від 2 грудня 2004 року №161 "Про матеріально-технічне забезпечення санітарно-епідеміологічної служби області".

Згідно положень наказу від 2 грудня 2004 року №161 та наказу від 30 грудня 2009 року №236, головні лікарі міст і районів, головні лікарі дезстанцій зобов'язані забезпечити щомісячно, до 4 числа наступного місяця, відрахування коштів на рахунок обласної санітарно-епідеміологічної станції, за рахунок надходження коштів спеціального фонду установи, згідно додатку.

Наказ головного лікаря Полтавської обласної СЕС від 30 грудня 2009 року №236 не скасовано в установленому законом порядку, а відтак останній є чинним та обов'язковим для виконання позивачем. Разом із тим слід зазначити, що обов'язковим до виконання був і наказ головного лікаря від 2 грудня 2004 року №161 до втрати ним чинності у зв'язку із прийняттям наказу від 30 грудня 2009 року №236.

Судом встановлено, що на виконання зазначених наказів позивачем із спеціального рахунку в період з 2009 по 2011 роки перераховано кошти на загальну суму 2586,00 грн. на рахунок обласної санітарно-епідеміологічної станції на централізовані заходи.

Відповідно пункту 1.3 статуту ДЗ "Полтавська обласна санітарно-епідеміологічна служба", затвердженого наказом МОЗ України від 28 лютого 2006 року №87, Полтавська обласна СЕС відносно усіх інших санепідзакладів та установ Полтавської області є провідним закладом санітарно-епідеміологічної служби України у межах Полтавської області, а також у межах своєї компетенції виконує функції навчального, методичного, координаційного та консультаційного центру.

Крім того, із змісту статуту ДЗ "Полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція" також вбачається, що головний санітарний лікар області, зокрема, затверджує кошторис витрат підпорядкованих санепідзакладів Полтавської області, розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису та ін.

Таким чином, головний лікар Гадяцької районної СЕС безпосередньо підпорядковується головному лікарю ДЗ "Полтавська обласна СЕС", а накази останнього для позивача є обов'язковими для виконання.

Крім того, головний лікар ДЗ "Полтавська обласна СЕС" розпоряджається бюджетними коштами загального та спеціального фонду, що формується за рахунок виконання робіт, надання послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення відповідно до затвердженого кошторису та згідно із законодавством України, тобто останній є розпорядником коштів, в тому числі спеціального фонду, вищого рівня, ніж головний лікар Гадяцької районної СЕС.

Відповідно до частини 9 статті 51 Бюджетного кодексу України якщо обсяги власних надходжень бюджетних установ перевищують відповідні витрати, затверджені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких надпланових обсягів у першу чергу на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, стипендій, комунальних послуг та енергоносіїв.

Якщо такої заборгованості немає, розпорядник бюджетних коштів спрямовує 50 відсотків коштів на заходи, що здійснюються за рахунок відповідних надходжень, і 50 відсотків коштів - на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою.

У такому разі розпорядник бюджетних коштів здійснює перерозподіл обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом бюджету для проведення видатків за цими зобов'язаннями із спеціального фонду бюджету.

Таким чином, перерахування позивачем коштів на консолідований рахунок ДЗ "Полтавська обласна СЕС" із вищевказаною метою та на виконання перелічених вище розпорядчих актів вищої установи, яка є розпорядником цих коштів вищого рівня, не є порушенням, встановленим відповідачем в акті ревізії.

Порушень нецільового використання бюджетних коштів ревізією не встановлено та актом не зафіксовано, протокол про адміністративне правопорушення за нецільове використання коштів відповідачем не складався, заходи щодо зупинення видаткових операцій на рахунках позивача не застосовувались, вимога про зменшення бюджетних асигнувань позивачу розпоряднику вищого рівня контролюючим органом не направлялась.

Відповідно до частини першої статті 13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Частиною 4 статті 13 Бюджетного кодексу України визначено, що власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи: перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством; друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

У складі першої групи виділяється, зокрема, підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю.

Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев'ятої статті 51 цього Кодексу), зокрема, на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи).

Також, зміст акта ревізії від 15 червня 2012 року №01-21/62 свідчить про те, що операції з перерахування коштів у бухгалтерському обліку відображено в меморіальному ордері №3 "Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах державної казначейської служби України (установах банків) за дебетом субрахунку 711 "Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги", кредитом субрахунків 323 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги". Таким чином, проведеною ревізією виявлено порушення, що полягає у відображенні недостовірних даних в бухгалтерському обліку позивача.

Враховуючи вищенаведене, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що при перерахуванні позивачем коштів у розмірі 2586,00грн. з рахунку спеціального фонду на рахунок ДЗ "Полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція" для здійснення централізованого матеріально-технічного забезпечення санітарно-епідеміологічної служби області порушення вимог частини 4 статті 13 Бюджетного кодексу України не було.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Полтавській області - відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, що встановлені статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: