Постанова

від 11.05.2012 по справі 2а-2827/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

11:02

11.05.2012 Справа № 2а-2827/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О. М. за участю секретаря судового засідання Зощака В.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомТОВ САК "Нікоагрокапітал", вул. Зоряна, 1-а, Полігон, Жовтневий район, Миколаївська область, 57217

за участюПрокурора Миколаївської області, вул. Спаська, 28, м.Миколаїв, 54001

до за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Торгова, 63 А, м. Миколаїв, 54050 ТОВ "Будтехінжинеринг" вул. Морехідна, 2-а, м. Миколаїв, 54010 ТОВ "Холес-Трейд" вул. Паризької Комуни, 3, м. Миколаїв, 54000 ТОВ " Велес-Юг" вул. 7 Поперечна, 3, м. Миколаїв, 54000 Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва вул. Г. Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029 Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 17.02.2011 № 0000010070/0, № 000000425301/0, № 0000032301/0, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом про визнання не чинними податкових повідомлень -рішень від 17.02.11р. №0000010070/0, №0000042301/0, №00707517/0 Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області в повному обсязі з моменту їх прийняття.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що усі висновки по акту перевірки базуються не тільки на невірному застосуванні норм податкового та цивільного законодавства, але, насамперед, на власних суб'єктивних припущеннях податкового органу, які базуються аж ніяк не на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, а на аналізі діяльності інших суб'єктів господарювання, про існування яких позивачу взагалі нічого не відомо, здебільшого такий аналіз діяльності третіх осіб базується навіть не на наявності актів перевірки таких суб'єктів, а не неможливості перевірити документи, пов'язані з господарськими операціями з постачання товарів, робіт, послуг з огляду на те, що окремих суб'єктів виключено з реєстру у зв'язку з припиненням діяльності, по окремим -податкового органу достатньо висновків невиїзних документальних перевірок податкової звітності, на підставі яких зроблено висновки про безтоварність господарських операцій. Тому висновки акту перевірки та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, не відповідають вимогам чинного на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства України в сфері оподаткування.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вказуючи на те, що наявність у покупця (позивача) належним чином оформлених податкових накладних не є безумовною підставою для включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків, оскільки відомості, які містяться в таких документах не відповідають дійсності як у випадку нездійснення таких операцій, або якщо угоди, результати виконання яких відобразились в податковому обліку збільшенням податкового кредиту, є нікчемними в силу спрямованості на порушення публічного порядку, зокрема на незаконне заволодіння майном держави (відшкодування ПДВ), у підприємств-контрагентів відсутні трудові ресурси, складські приміщення, операції здійснювались з метою штучного формування кредиту, вбачається відсутність поставок товару.

Представник прокуратури Миколаївської області вважає позов необґрунтованим, тому таким, що не підлягає задоволенню.

Представники третіх сторін до суду не з'явились, повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.

Третьою особою ТОВ "Будтехінжинеринг" до суду надано усі первинні документи з питань господарських правовідносин з позивачем та письмові пояснення, згідно яких ТОВ "Будтехінжинеринг" підтримує позовні вимоги, вважає висновки акту перевірки щодо нікчемності угод безпідставними.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Заслухавши думку представників сторін, прокурора, дослідивши всебічно, повно та об'єктивно наявні в справі докази, допитавши свідків, суд встановив наступне.

27.01.11р. ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ", код за ЄДРПОУ -35301768, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.10.07 по 30.09.2010р., за наслідками якої складено акт № 21/23-35301768.

Актом перевірки встановлено порушення: 1) ст.ст.3,4,5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств в частині: завищення ТОВ "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ" валових доходів на загальну суму 4074142,67 грн., в т.ч.: за II квартал 2009 року на 133775,81 грн., за III квартал 2009 року на 3072629,67 грн.; за IV квартал 2009 року на 867737,19 грн. внаслідок віднесення до складу валових доходів суми доходів, нарахованим по нікчемним правочинам, укладеним з ТОВ "Нібулон", ІПН - 142911114015, ВАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів", ІПН 009521114018, ТОВ "Екотех", ІПН - 353200314023, ТОВ "Кернел-Трейд", ІПН 14543826559, ТОВ "Альфред С.Топфер Интернешенал (Україна)", ІПН - 200274426590, ЗАТ "Українські ковбаси", ІПН - 208951714209, ДП Садтрей, ІПН -253945626106; завищення валових витрат на загальну суму 13006896,07 грн., в т.ч.: за II квартал 2009 року на загальну суму -126910,72 грн.; за III квартал 2009 року на загальну суму -4025231,83 грн., за IV квартал 2009 року на загальну суму - 2202068,81 грн., за 1 квартал 2010 року на загальну суму - 113884,05 грн., за II квартал 2010 року на загальну суму - 6538800,66 грн., внаслідок включення до складу валових витрат операції з контрагентами-постачальниками по угодам, визнаним нікчемними. Вказане призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 2233188,00 грн., у тому числі за II квартал 2009 року в сумі 1716,00 грн., за III квартал 2009 року в сумі 238150,00 грн., за IV квартал 2009 року в сумі 333583,00 грн., за І квартал 2010 року в сумі 28721,00 грн., за II квартал 2010 року - 1634451,00 грн.

2) ст.ст. 3, 4, пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, ТОВ "САКНІКОАГРОКАПІТАЛ" в частині: завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 1556507,18 грн., в т.ч. за травень 2009 року - 23714,15 грн., за червень 2009 року - 7493,31 грн., за липень 2009 року - 844406,61 грн., за вересень 2009 року - 421345,67 грн., за листопад 2009 року - 259547,44 грн., внаслідок включення до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість суми ПДВ, нараховані по нікчемним правочинам, укладеним з тими ж самими підприємствами, що вказані в частині завищення валових доходів по податку на прибуток; в частині завищення податкових зобов'язань за серпень 2008 року на загальну суму 14032,91 грн. (1166,24 грн. +12866,67 грн.), внаслідок не складання розрахунку коригування податкових зобов'язань на загальну суму 1166,24 грн. за операцією з повернення коштів на розрахунковий рахунок ЗАТ "УКРАЇНСЬКІ КОВБАСИ", ІПН - 208951714209 та внаслідок збільшення податкових зобов'язань замість зменшення податкового кредиту за операцією повернення коштів від ЗАТ "УКРАЇНСЬКІ КОВБАСИ", ІПН - 208951714209, в частині завищення податкового кредиту на загальну суму 2314373,15 грн., в т.ч. за травень 2009 року на суму 18535,09 грн., за червень 2009 року на суму 38569,00 грн., за липень 2009 року на суму 236939,37 грн., за серпень 2009 року на суму 111565,50 грн., за вересень 2009 року на суму 426721,85 грн., за жовтень 2009 року на суму 88029,15 грн., за листопад 2009 року на суму 63476,12 грн., за лютий 2010 року на суму 11378,03 грн., за березень 2010 року на суму 11398,78 грн., за квітень 2010 року на суму 480041,79 грн., за травень 2010 року на суму 827718,47 грн., внаслідок включення до складу податкового кредиту операції з контрагентами-постачальниками по угодам, визнаним нікчемними; в частині завищення податкового кредиту за період з 17.10.07 по 30.09.10 на загальну суму 40888,00 грн., в т.ч. за рахунок: заниження за серпень 2008 року на суму 22627,00 грн., завищення за вересень 2008 року на суму 34051,00 грн., заниження за жовтень 2008 року на суму 47150,00 грн., заниження за листопад 2008 року на суму 21344,00 грн., завищення за грудень 2008 року на суму 94158,00 грн., заниження за січень 2009 року на суму 748,00 грн., завищення за лютий 2009 року на суму 5260,00 грн., заниження за травень 2009 року на суму 1191,00 грн., завищення за червень 2009 року на суму 1191,00 грн., заниження за червень 2009 року на суму 712,00 грн. Вказане призвело до завищення ТОВ "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ" показника від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 1455821,00 грн.

Крім того, вказане ну думку відповідача, призвело до порушення ТОВ "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ" пп.пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.97 №168/97-ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ „САК Нікоагрокапітал" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у розмірі 4 616 878,98 грн., в т.ч. - за листопад 2009 на суму ПДВ 146 97579 Тгрн., за грудень 2009 на суму ПДВ 20 249,05 грн., за січень 2010 на суму ПДВ 76 532,00 грн., за квітень 2010 на суму ПДВ 125 000,00 грн., за травень 2010 на суму ПДВ 1 055 000,00 грн., за червень 2010 на суму ПДВ 1 789 250,00 грн., за липень 2010 на суму ПДВ 1 403 872,00 грн.

17.02.2011 року відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення №0000032301/0 , яким на підставі порушення ТОВ "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ"ст.ст. 3, 4, пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР, зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1455821,00 грн.; №0000010070/0, яким на підставі порушення ТОВ "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ" пп.пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7, п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4616878,98 грн.; №0000042301/0, яким на підставі порушення ТОВ "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ" норм статей 3,4,5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" збільшено суму грошового зобов`язання позивачу за платежем з податку на прибуток на 2791485,00 грн.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000042301/0, яким на підставі порушення ТОВ "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ" норм статей 3,4,5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" збільшено суму грошового зобов`язання позивачу за платежем з податку на прибуток на 2791485,00 грн., судом встановлено наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток базується на зменшенні сум валових доходів та валових витрат.

Суть порушення на думку відповідача полягає в тому, що придбання і продаж товарів вчинені за нікчемними правочинами.

Як встановлено актом перевірки та встановлено в ході судового розгляду справи основною діяльністю позивача -є оптова торгівля зерновими та сільгосппродукцією.

В акті перевірки визначено, що у ході проведення перевірки «не встановлено факт передачі товарів від контрагентів -продавців покупцю ТОВ «САК НІКОАГРОКАПІТАЛ», а також надання послуг (виконання робіт), зокрема, з урахуванням висновків акту перевірки ТОВ «Торгинвест-Плюс»від 22.10.10 №3652/231-00/35639425. Висновки відповідача про нікчемність правочинів ґрунтуються на тому, що одним з постачальників ТОВ «Торгинвест-Плюс»було ТОВ «Нардин», яке відповідно до довідки № 206/231-00/35564140 про результати невиїзної документальної перевірки зазначеного платника податків з питань правомірності формування податковою кредиту з податку на додану вартість за березень -грудень 2008 року, січень, лютий 2009 року, проведеної ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, встановлено наступні порушення: здійснення операцій, зміст яких суперечить ч. І ст. 203 Цивільному кодексу України від 16.01.03 № 435-1V, зі змінами та доповненнями, (Далі - ЦКУ), інтересам держави і суспільства,моральним засадам суспільства. Правочини, укладені ТОВ "Нардин", не спрямовані па реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (ч. 5 ст. 203 ЦКУ). І на порушення ст.ст. 662, 655та 656 ЦКУ товар по вказаних правочинах не був переданий;відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 228 ЦКУ правочини, укладені ТОВ"Нардин", мають ознаки нікчемних та є нікчемними в силу припису закону, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано; діяльність ТОВ "Нардин" була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентами-посередниками. які не виконували своїх податкових зобов'язань».

Також відповідачем аналізується діяльність ТОВ «Штурман-СВ», і на підставі висновку про неможливість перевірки даного товариства з посиланням на довідку від 29.09.10р., відповідач вважає укладені угоди нікчемними та господарська діяльність інших товариств і підприємств за ланцюгами постачання з ТОВ «Торгинвест-Плюс».

На підставі зазначеного відповідач зняв з валових доходів позивача вартість товару, яку він сплатив у ціні придбання Товариству «Торгинвест-Плюс»та зняв з валових доходів позивача подальший продаж придбаної продукції покупцям - ТОВ "Нібулон", ВАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів", ТОВ "Екотех", ТОВ "Кернел-Трейд", ТОВ "Альфред С.Топфер Интернешенал(Україна)", ЗАТ "Українські ковбаси", ДП Садтрей, ІПН через порушення позивачем статей 3,4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Нормами статті 4 вказаного Закону встановлено, що є валовим доходом.

Відповідач в оспорюваному рішенні не навів конкретної норми, яку порушено позивачем, не наведено суті порушення ні в акті перевірки, ні в оспорюваному рішенні.

Крім того в акті перевірки зазначено, що на порушення вимог ст.ст. 3, 5 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР (334/94-ВР) "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ" завищено показники у рядку 04.1 Декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" на загальну суму 13006896,07 грн., яка і знімається з валових витрат ТОВ «САК НІКОАГРОКАПІТАЛ». Порушення на думку відповідача полягає в тому, що господарські операції з придбання продукції ТОВ «САК НІКОАГРОКАПІТАЛ» у ТОВ «Будтехінжинерінг»за лютий-червень 2010 року на загальну суму 7510108,35 грн. є нікчемними. Під час перевірки відповідачем досліджено первинні документи, а саме податкові, видаткові накладні, та факт оплати за поставлений товар. У висновках акту перевірки щодо порушення законодавства про включення до складу валових витрат сум поставок від вказаного постачальника вже зазначається інша інформація, а саме «за лютий-травень 2010 року по постачальнику-ТОВ «Будтехінжинерінг», код за ЄДРПОУ 33797733, проведені на підставі нікчемного правочину на загальну суму 5776046,55 грн. Крім того, під час перевірки на запит від 01.12.10 №20000/7/23-120 щодо підтвердження отриманих від ТОВ «САК НІКОАГРОКАПІТАЛ»відомостей стосовно відносин з ТОВ «Будтехінжинерінг»та дотримання податкового законодавства ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області отримано довідку від 29.12.10 №5085/234-00/33797733 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Будтехінжинерінг»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ»за червень, липень 2010 року. З якої вбачається, що між вказаними суб'єктами господарювання укладено договори: від 21.01.10 року №01/64, від 05.01.10 №01/62, за якими ТОВ "Будтехінжинеринг" поставляє сільськогосподарську продукцію та «надає послуги по перевалюванні, відвантаженню, транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажу, що слідує через складські площі та неспеціалізовані криті склади МТПП, в експортному напрямку. «ТОВ «Будтехінжинерінг», що перевіряється, надає послуги згідно укладених договорів щодо накопичення, перевалювання, відвантаження, транспортно-експедиційного обслуговування експорту судових партій зернових культур. Накопичення судових партій вантажу та подальше відвантаження здійснювалось ТОВ «Будтехінжинерінг»на підставі договору: № 08/08 від 22.09.08 між ТОВ «Будтехінжинерінг»та ТОВ стивідорної компанії ТОВ «Никморсервіс Николаев». На підприємстві в червні-липні 2010 року працювало 16 фахівців. Серед них: директор, касир-бухгалтер, начальник відділу, менеджери складу, лаборанти». Згідно акту перевірки жодні з валових витрат позивача щодо суми оплати за надані стивідорні послуги цьому товариству, не виключена, тобто, визнано правомірним таке включення до валових витрат наданих послуг, а вартість товару щодо якого здійснювалися послуги по перевалці на судно, зберіганні, відвантаженні, виключена із складу валових витрат позивача.

Представником третьої особи ТОВ «Будтехінжинеринг»до суду на дано первинні документи на підтвердження реальності укладення та виконання угод, а саме: акт звіряння взаємних розрахунків між ТОВ «Будтехінжинеринг»та ТОВ САК «НІКОАГРОКАПІТАЛ»за липень 2011 року; копію договору №01/62 від 05.01.2010 року між "Будтехінжинеринг" та ТОВ "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ»щодо надання послуг з перевалювання, відвантаження, транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, що слідують через складські площі та неспеціалізовані криті склади МТТП в експортному напрямку; копію договору №01/64 від 21.01.2010 року між ТОВ "Будтехінжинеринг" та ТОВ "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ»щодо купівлі-продажу кукурудзи врожаю 2009 року на умовах СРТ-Миколаївський морський торговельний порт; копії фіто-санітарних сертифікатів, копії здаткових відомостей, копію довідки ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва від 24.09.2010 року №3292/234-00/33797733 та від 29.12.2010 року №5085/234-00/33797733.

Крім того, позивачем надано копію ухвали апеляційного суду Миколаївської області від 19.01.2012 року, згідно якої встановлено фактичне виконання договору перевезення сільськогосподарської продукції між ТОВ «САК НІКОАГРОКАПІТАЛ»та ТОВ «Торгінвест плюс», ТОВ «Будтехінженеринг»та ТОВ «САК НІКОАГРОКАПІТАЛ», ТОВ «ХолесТрейд»та ТОВ «САК НІКОАГРОКАПІТАЛ», ТОВ «Велес-Юг»та ТОВ «САК НІКОАГРОКАПІТАЛ» надходження на склади Стивідорної компанії «Нікморсервіс»зерна кукурудзи, належного ТОВ «САК Нікоагрокапітал».

Згідно ч.1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, довідкою від 29.12.10 № 5085/234-00/33797733 не встановлено розбіжності за червень, липень 2010 року з відомостями, отриманими від ТОВ "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ», яке мало правові відносини з ТОВ «Будтехінжинерінг».

Також за висновками акту перевірки з валових витрат позивача знімається вартість товарів, отриманих від постачальника ТОВ «Торгинвест Плюс»за травень - листопад 2009р. на суму 6 354 211,36грн. (7625053,64-1270842,28). Суд зауважує про наявність помилок в акті перевірки, так відповідач у сумі вартості товару, поставленого по видатковій накладній від 04.10.09р. № ТН-0001856 замість 192605,40грн. вказує суму 1 926 056,40, тобто збільшує суму на 1 733 451,0грн., і за рахунок цієї помилки і визначається сума завищених валових витрат у загальному розмірі 13 006 896,07 грн. внаслідок чого, невірно визначається і сума грошового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки він обчислювався наступним чином: 13006896,07-4074142,678932753,40х25%=2 333 188,35грн. Різниця суттєво впливає на визначення зобов'язання, та суму штрафу на визначену суму грошового зобов'язання.

Крім того, сума зменшених валових доходів по продукції, одержаної за один і той же період від одного й того ж постачальника явно є меншою, ніж сума, що сплачена за придбання цього товару. Продано продукції на 4 мільйони, а придбано на майже 6млн. грн.. (5 891 602,64грн.). При цьому зі змісту акту вбачається, що продаж здійснювався позивачем за ціною не нижчою, ніж ціна придбання. Так, сума зменшених валових доходів мусила бути явно вищою, ніж сума зменшених валових витрат.

Щодо порушення позивачем при відображенні у складі валових витрат сум вартості придбаного товару статей 3,5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», слід зауважити, що конкретного порушення в акті перевірки не визначено, лише зазначено про порушення статті 5 в цілому.

Нормами статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено поняття валових витрат в розумінні податкового законодавства, та п.5.11. закону зазначено «установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється».

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у зазначених суб'єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Закон України „Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-XII (із змінами і доповненнями) для платників податків статтею 9 не передбачає обов'язку, а статтею 10 не надає права вимагати від інших платників податків будь - які відомості щодо здійснення господарської діяльності (в тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку, подання звітності, сплати податків до бюджету та інше).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. А статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори.

Порушення прямими контрагентами позивача або суб'єктами підприємницької діяльності, з якими ТОВ «САК Нікоагрокапітал»взагалі не мало господарських відносин, порядку здійснення господарської діяльності, не можуть впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення ТОВ «САК Нікоагрокапітал»до відповідальності, оскільки будь -яка юридична відповідальність особи згідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер. Тому до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не позивач.

Суд зазначає, що відповідачем не було доведено, що в результаті укладання між позивачем та його вищезазначеними контрагентами і виконання договорів з додатками було порушено публічний порядок, встановлений в державі. У суду також відсутні підстави вважати, що укладені правочини суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховання сплати податків третіх осіб, отримання податкової вигоди та в силу ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Судом встановлено, що зазначені договори з додатками не були ані удаваними, ані фіктивними, мають економічний ефект, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. В матеріалах справи відсутні і відповідачем та прокурором не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договорів з додатками не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Зазначені договори з додатками спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства.

Зокрема, суд дійшов висновку про те, що зміст укладених позивачем правочинів не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особи, які вчинили ці правочини, мають необхідний обсяг цивільної дієздатності та спеціальної податкової правосуб'єктності. Волевиявлення учасників правочинів було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Правочини вчинені у формі, встановленій законом, і спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Валові витрати і доходи, які враховані позивачем для визначення об'єкта оподаткування, визначені на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку доходів і витрат.

Придбанні у вказаних суб'єктів господарювання товари та послуги в подальшому використані позивачем в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності як платника податку.

Отже, позивачем дотримано таку необхідну умову для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, як факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відтак, позивач діяв у відповідності до приписів вказаного закону, коли відносив до складу валових витрат суми вартості придбаної сільгосппродукції, а податкове повідомлення-рішення №0000042301/0 відповідача, щодо нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток є безпідставним, неправомірним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000032301/0, яким на підставі порушення ТОВ "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ" ст.ст. 3, 4, пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР, зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1455821,00 грн.; та №0000010070/0, яким на підставі порушення ТОВ "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ" пп.пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7, п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4616878,98 грн., суд зазначає наступне.

Суть порушень відповідно до змісту акту перевірки № 21/23-35301768 полягає в нікчемності правочинів вчинених між ТОВ «САК НІКОАГРОКАПІТАЛ»та ТОВ «Торгінвест плюс», ТОВ «Будтехінженеринг»та ТОВ «САК НІКОАГРОКАПІТАЛ», ТОВ «ХолесТрейд»та ТОВ «САК НІКОАГРОКАПІТАЛ», ТОВ «Велес-Юг»та ТОВ «САК НІКОАГРОКАПІТАЛ».

Однак судом в судовому засіданні встановлено хибність висновків відповідача стосовно не реальності, нікчемності вказаних правочинів, і навпаки встановлено реальне виконання зазначених угод та надходження на склади Стивідорної компанії «Нікморсервіс»зерна кукурудзи, належного ТОВ «САК Нікоагрокапітал».

Про хибність думки відповідача свідчить невірне трактування ним норм, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства України.

З доводами відповідача суд не погоджується з наступних підстав.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. А статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори.

З системного аналізу положень Закону України „Про податок на додану вартість", в тому числі тих, про порушення яких з боку ТОВ "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ" зазначає відповідач в акті перевірки та податкових повідомленнях-рішеннях, вбачається наступне.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено поняття податкового кредиту як суми, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно із цим законом. Пункт 1.8 ст.1 цього закону встановлює, що бюджетним відшкодуванням є сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

В підпункті 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" наводиться перелік позицій, які повинна містити податкова накладна при її заповненні.

Згідно до п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника… У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлено, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт , послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В контексті наведених норм права для віднесення сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та його відшкодування Закон України „Про податок на додану вартість" не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентами платника податків або їх постачальниками зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для них. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на віднесення сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачене законом документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Таким чином, Закон України „Про податок на додану вартість" та інші положення законодавства України не встановлюють та не передбачають відповідальності платника податків за дії інших платників.

Закон України „Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-XII (із змінами і доповненнями) для платників податків статтею 9 не передбачає обов'язку, а статтею 10 не надає права вимагати від інших платників податків будь - які відомості щодо здійснення господарської діяльності (в тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку, подання звітності, сплати податків до бюджету та інше).

Суд зазначає, що Закон України „Про податок на додану вартість" не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності по ПДВ або сплату ПДВ до бюджету іншими платниками податків, тим більше щодо суб'єктів господарської діяльності, з якими ТОВ "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ" взагалі не мало будь-яких господарських правовідносин. Зазначені обов'язки згідно Закону України „Про систему оподаткування", Закону України „Про державну податкову службу в Україні" та Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI покладені саме на органи державної податкової служби.

Порушення прямими контрагентами позивача або суб'єктами підприємницької діяльності, з якими ТОВ "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ" взагалі не мало господарських відносин, порядку здійснення господарської діяльності, не можуть впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення ТОВ "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ" до відповідальності, оскільки будь -яка юридична відповідальність особи згідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер. Тому до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не позивач.

В той самий час, органами державної податкової служби по суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють свою господарську діяльність, як вважає відповідач, з порушенням вимог чинного законодавства України, до теперішнього моменту взагалі не були прийняті всі передбачені вимогами чинного законодавства України заходи щодо забезпечення стягнення та надходження до Державного бюджету України сум бюджетної заборгованості з ПДВ, що з вини цих суб'єктів підприємницької діяльності до теперішнього моменту до бюджету не сплачені.

Пунктом 11 ст.11 ЗУ „Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-XII (із змінами і доповненнями) встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законодавством. З цього приводу спеціальним законом з питань оподаткування , який зокрема установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III (із змінами і доповненнями). Зазначений нормативно -правовий акт передбачає наступні можливості контролюючих органів:

- визначення суми податкового зобов'язання, нарахування пені та застосування штрафних (фінансових) санкцій (ст.ст.4, 16, 17 );

- право податкової застави на активи платника податків, що має податковий борг, та продаж активів, які перебувають у податковій заставі (ст.ст. 8, 10);

- звернення стягнення на активи платника податків в рахунок його податкового боргу в судовому порядку (ст.ст.3, 7).

Зазначені можливості стосовно вищезазначених суб'єктів підприємницької діяльності органами державної податкової служби реалізовані не були, жодного з доказів вчинення зазначених заходів органами державної податкової служби відповідачем надано не було.

З метою погашення податкових зобов'язань або податкового боргу контролюючими органами в повній мірі не були застосовані судові процедури, визначені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Бездіяльність органів державної податкової служби призводить до порушення прав та законних інтересів ТОВ "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ", яке згідно до положень та вимог законодавства України має всі законні права на податковий кредит та своєчасне отримання з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Реєстрація контрагентів ТОВ "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ" платниками податку на додану вартість підтверджується залученими до матеріалів справи та дослідженими судом свідоцтвами

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість фактично здійснені позивачем і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідач ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області в акті переірки №21/23-35301768 вказує на привласнення окремими суб'єктами підприємницької діяльності, що беруть участь у ланцюгах, бюджетних коштів в розмірі сум сплаченого у складі ціни товару (послуги) ПДВ шляхом неподання звітності, недекларування податкових зобов'язань з ПДВ, завищення сум податкового кредиту, несплати ПДВ до бюджету, наявність у них ознак фіктивності та наміру щодо ухилення від сплати податків.

Відповідно до діючого законодавства України, а саме Конституції України, Кримінального кодексу України, встановлення таких фактів можливе лише у процесуальний спосіб, прямо передбачений законом, зокрема, при розслідуванні злочинів, визначених ст. ст. 191, 205, 212 Кримінального кодексу України. Зазначені обставини мають бути документально підтверджені належними і допустимими доказами.

Але відповідачем не було доведено наявність постанов про порушення кримінальних справ за ознаками ст. ст. 191, 205, 212 Кримінального кодексу України. ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області не надавались до суду вироки судів з кримінальних справ, які набрали законної сили, відносно притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб суб'єктів підприємницької діяльності по господарським операціям ТОВ «САК НІКОАГРОКАПІТАЛ»та ТОВ «Торгінвест плюс», ТОВ «Будтехінженеринг»та ТОВ «САК НІКОАГРОКАПІТАЛ», ТОВ «ХолесТрейд»та ТОВ «САК НІКОАГРОКАПІТАЛ», ТОВ «Велес-Юг»та ТОВ «САК НІКОАГРОКАПІТАЛ».

.

Відповідно до ст.62 Конституції України належним доказом наявності умислу та вини особи у вчинені злочину може бути лише обвинувальний вирок суду.

Відповідно до п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III (із змінами і доповненнями) штрафні санкції, встановлені зазначеним пунктом, накладаються на платника податків лише за порушення податкового законодавства. А згідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 цього закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Підпунктом "б" підпункту 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III (із змінами і доповненнями) встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та її не обґрунтував.

Суд також зазначає, що вищенаведені висновки узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, від 01.06.2010р. у справі №21-573во10 та від 31.01.2011р. у справі №21-47а10 Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Суд також погоджується з висновком Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Верховної Ради України, викладеним в роз'ясненні від 26.05.2011р. №04-39/10-494, відносно того, що для отримання права на декларування бюджетного відшкодування платнику необхідно підтвердити право на податковий кредит та факт оплати постачальнику придбаного товару. А враховуючи те, що Законом України "Про податок на додану вартість" не було встановлено солідарної відповідальності платників при визначенні сум до сплати в бюджет і бюджетному відшкодуванню, не сплата податку на додану вартість до бюджету постачальником товарів не може бути підставою для не підтвердження бюджетного відшкодування для отримувача таких товарів.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000032301/0, яким на підставі порушення ТОВ "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ" ст.ст. 3, 4, пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР, зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1455821,00 грн.; та №0000010070/0, яким на підставі порушення ТОВ "САК НІКОАГРОКАПІТАЛ" пп.пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7, п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4616878,98 грн.-є протиправними та підлягають скасуванню.

Такими чином позовні вимоги про визнання не чинними податкових повідомлень -рішень від 17.02.11р. №0000010070/0, №0000042301/0, №00707517/0 Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області-підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від 17.02.2011 № 0000010070/0, № 000000425301/0, № 0000032301/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник