Постанова

від 01.10.2012 по справі 2а-2810/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 жовтня 2012 року № 2а-2810/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Геокад» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000712320 від 30.11.2011 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Геокад»(надалі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000712320 від 30.11.2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.03.2012 року відкрито провадження та призначено справу № 2а-2810/12/2670 до розгляду в судовому засіданні на 12.04.2012, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті.

Під час розгляду справи представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки від 21.11.2011 року № 7610/23-6/23727271 щодо порушення Позивачем пп.7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки висновки Відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень Позивачем вказаних положень Закону України про ПДВ при визначенні суми податкового кредиту з податку на додану вартість є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях Відповідача, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник Відповідача проти позову заперечив в повному обсязі та, в свою чергу зазначив, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини Позивача з підприємством, яке, на думку податкового органу, має ознаки фіктивності. А тому, правочини, укладені між Позивачем та контрагентом є нікчемними та такими, що не мали на меті настання реальних наслідків, а у ТОВ «Геокад»відсутнє законне право на віднесення сум по спірним правочинами до податкового кредиту з податку на додану вартість. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні 17.07.2012 суд, за власною ініціативою, протокольно ухвалив замінити неналежного відповідача на Державну податкову інспекцію у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби у зв'язку з її перетворенням.

Представники сторін проти заміни неналежного відповідача на належного не заперечували.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на подане сторонами письмове клопотання, в порядку ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами ДПІ у Деснянському районі м. Києва, відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та ст. 79, на підставі пп. 78.1.11, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Геокад»з питань правових відносин з ТОВ «Компанія Будівництво та реконструкція»за період березень 2008 р., квітень 2008р., травень 2008р., червень 2008р., серпень 2008р., жовтень 2008р., листопад 2008р., березень 2009р., квітень 2009р., травень 2009р., червень 2009р., липень 2009р., серпень 2009р., жовтень 2009р., листопад 2009р., грудень 2009р.

30 листопада 2011 Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000712320, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 194281,00 грн., в тому числі в сумі 155425,00 грн. -за основним платежем, 38856,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення стали висновки Акту перевірки від 21.11.2011 року № 7610/23-6/23727271, згідно яких ТОВ «Геокад»порушено пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкове зобов'язання за період, що перевірявся всього в сумі 275886 грн.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва є таким, що підлягає скасуванню , з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Обґрунтовуючи правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення, суб'єкт владних повноважень звертає увагу суду на те, що в провадженні СВ ПМ ДПА України знаходиться кримінальна справа №41/11/8028 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, який згідно установчих документів являється засновником (директором та головним бухгалтером) ТОВ «Компанія Будівництво та реконструкція», яке є контрагентом ТОВ «Геокад».

Так, в рамках досудового слідства по вказаній кримінальній справі було встановлено, що згідно пояснень ОСОБА_1 від 09.08.2011 року, він зареєстрував ТОВ «Компанія Будівництво та реконструкція»з метою надання послуг по ухиленню від сплати податків для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Від імені підприємства ТОВ «Компанія Будівництво та реконструкція»виписувались первинні бухгалтерські та податкові документи, які передавались посадовим особам інших суб'єктів господарювання.

Як зазначає податковий орган, ці документи підписувались ОСОБА_1, проте поставки товарів та виконання робіт від імені підприємства ТОВ «Компанія Будівництво та реконструкція»не здійснювалось.

Тобто, операції про які вказано в первинних документах фактично не здійснювались, а проходили лише тільки по документам. За вказані послуги ОСОБА_1 отримував винагороду від посадових осіб ряду підприємств, одним яких є ТОВ «Геокад».

Приймаючи до уваги вищевикладене, контролюючий орган приходить до висновку про нікчемність договорів, що укладені між ТОВ «Геокад»та ТОВ «Компанія Будівництво та реконструкція», а отже -відсутність у позивача законного права на зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 275886 грн.

Проте, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне зазначити , що відповідно до вимог пп. 54.3.2, пп. 54.3.4 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Згідно з вимогами п. 58.4 ст. 58 ПКУ у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених ПКУ.

Відповідно до вимог п. 86.9 ст. 86 ПКУ у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає . В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).

Аналіз зазначених норм Податкового кодексу України дає змогу прийти до висновку, що ДПІ у Деснянському районі м. Києва, в даному випадку, була позбавлена права на винесення спірного податкового повідомлення-рішення, а отже -податкове повідомлення-рішення від 30.11.2011р. №0000712320 підлягає скасуванню за самостійною підставою, як таке, що винесено в порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, оскільки є передчасним.

Крім того, з огляду на Акт перевірки позивача вбачається за можливе прийти до висновку про те, що під час проведення перевірки податковим органом було здійснено аналізу наступних первинних бухгалтерських/податкових документів по взаємовідносинам позивача з прямим контрагентом, а саме: договір №14/3 від 14.03.2008 року, договір №25/3 від 25.03.2008 року, договір субпідряду № 10 від 26.03.2008 року, договір субпідряду №1/4 від 01.04.2008 року, договір субпідряду №28/4 від 28.04.2008 року, договір субпідряду №2/6 від 02.06.2008 року, договір субпідряду №9/6 від 09.06.2008 року, договір субпідряду №3/11 від 03.11.2005 року, договір субпідряду №16/3 від 16.03.2009 року, договір субпідряду № 9/4 від 09.04.2009 року, договір субпідряду №10/4 від 10.04.2009 року, договір субпідряду № 23/4 від 23.04.2009 року, договір №2/6 від 02.06.2009 року, договір №11/11 від 11.11.2009 року, договір №10/12 від 10.12.2009 року.

Однак, не приймаючи до уваги змісту та обсягу вказаних господарських операцій між зазначеними сторонами, контролюючий орган приходить до висновків про нікчемність правочину з огляду на наявність постанови слідчого про порушення кримінальної справи №41/11/8028.

Вказана обставина, на думку суду, не може бути достатнім доказом для збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ, оскільки, як вже зазначалось, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування, за умови, в даному випадку, наявності рішенням суду, що набрало законної сили, яким особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Проте, як на час проведення перевірки, так і станом на час розгляду і вирішення даної адміністративної справи, судом не було встановлено наявності умислу посадових осіб ТОВ «Компанія Будівництво та Реконструкція»на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків або угод, укладених в порушення публічного порядку.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Геокад», в даному випадку, підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Геокад»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва №0000712320 від 30.11.2011 року.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Геокад»(код ЄДРПОУ 23727271, адреса: 02094, м. Київ, вул. Попудренко, буд. 52) судові витрати в сумі 1942 (одну тисячу дев'ятсот сорок дві) грн. 81 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби (адреса: 02217, м. Київ, вулиця Закревського, 41).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.