Ухвала

від 04.12.2012 по справі 2а-2810/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2810/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Геокад»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 листопада 2011 року №0000712320,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 жовтня 2012 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Геокад»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 листопада 2011 року №0000712320 задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове-повідомлення рішення ДПІ у Деснянському районі м.Києва ДПС від 30 листопада 2011 року №0000712320.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочин між ТОВ «Геокад»та ТОВ «Компанія «Будівництво та реконструкція»вчинений без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемним, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 09 листопада 2011 року по 15 листопада 2011 року на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України згідно постанов слідчого СВ ПМ ДПА в Луганській області про призначення податкової перевірки від 10 червня 2011 року та від 16 червня 2011 року (в рамках кримінальної справи №41/11/8028) ДПІ у Деснянському районі м.Києва проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Геокад»з питань правових відносин з ТОВ «Компанія Будівництво та реконструкція»за період березень 2008 року, квітень 2008 року, травень 2008 року, червень 2008 року, серпень 2008 року, жовтень 2008 року, листопад 2008 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, за результатами якої складено акт від 21 листопада 2011 року №7610/23-6/23727271, в якому встановлено порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податкове зобов'язання за період березень 2008 року, квітень 2008 року, травень 2008 року, червень 2008 року, серпень 2008 року, жовтень 2008 року, листопад 2008 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Будівництво та реконструкція»всього на суму 275886,00 грн.

На підставі акту перевірки №7610/23-6/23727271 від 21 листопада 2011 року ДПІ у Деснянському районі м.Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0000712320 від 30 листопада 2011 року, згідно якого за порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 194281,00 грн., в тому числі 155425,00 грн. за основним платежем та 38856,00 грн. штрафних санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, як таке, що винесено з порушенням ч.2 ст.19 Конституції України, оскільки є передчасним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

У відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 вищезазначеного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього Закону).

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем під час перевірки здійснено аналіз первинних документів по взаємовідносинах ТОВ «Геокад»з ТОВ «Компанія «Будівництво та реконструкція», а саме договорів: №14/3 від 14 березня 2008 року, №25/3 від 25 березня 2008 року, договорів субпідряду: №10 від 26 березня 2008 року, №1/4 від 01 квітня 2008 року, №28/4 від 28 квітня 2008 року, №2/6 від 02 червня 2008 року, №9/6 від 09 червня 2008 року, №3/11 від 03 листопада 2008 року, №16/3 від 16 березня 2009 року, №9/4 від 09 квітня 2009 року, №10/4 від 10 квітня 2009 року, №23/4 від 23 квітня 2009 року, договорів: №2/6 від 02 червня 2009 року, №11/11 від 11 листопада 2009 року, №10/12 від 10 грудня 2009 року; актів виконаних робіт; податкових накладних.

Разом з тим, відповідач без врахування змісту та обсягу вищенаведених господарських операцій між ТОВ «Геокад»та ТОВ «Компанія «Будівництво та реконструкція»дійшов висновку про нікчемність правочинів на підставі постанови слідчого про порушення кримінальної справи №41/11/8028 відносно ОСОБА_2, який є директором та головним бухгалтером контрагента позивача -ТОВ «Компанія «Будівництво та реконструкція»за ст.205 ч.2 КК України. Під час досудового слідства по вищезазначеній кримінальній справі ОСОБА_2 повідомив, що ТОВ «Компанія «Будівництво та реконструкція»було зареєстровано з метою надання послуг по ухиленню від сплати податків для інших суб'єктів підприємницької діяльності, а також від імені товариства виписувались первинні бухгалтерські та податкові документи, які передавалися посадовим особам інших суб'єктів господарювання, однак, поставки товарів та виконання робіт з боку ТОВ «Компанія «Будівництво та реконструкція»не здійснювались, а проходили лише по документах, за що ОСОБА_2 отримував винагороду від посадових осіб ряду підприємств, одним з яких є ТОВ «Геокад».

У відповідності до пп.пп.54.3.2, 54.3.4 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, серед іншого, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Згідно п.58.4 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що постанова про порушення кримінальної справи та пояснення ОСОБА_2, надані ним в рамках кримінальної справи, не можуть бути достатніми підставами для збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки згідно вищенаведених норм Податкового кодексу України, а також в силу ч.4 ст.72 КАС України в матеріалах справи відсутні вирок або постанова про закриття кримінальної справи відносно зазначеної особи (інших осіб) щодо питань, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінальним процесуальним законодавством або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Приймаючи до уваги, що перевірка позивача проведена згідно з пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та на виконання постанов слідчого СВ ПМ ДПА у Луганській області від 10 червня 2011 року та від 16 червня 2011 року в рамках кримінальної справи №41/11/8028, доказів щодо набрання законної сили рішенням суду за зазначеною кримінальною справою не надано, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для скасування прийнятого податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30 листопада 2011 року №0000712320, яке винесено всупереч ч.2 ст.19 Конституції України, пп.пп.54.3.2, 54.3.4 п.54.3 ст.54, п.58.4 ст.58, п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 жовтня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 04 грудня 2012 року.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.