Постанова

від 10.10.2012 по справі 5020-750/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 року Справа № 5020-750/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Борисової Ю.В.,

суддів Черткової І.В.,

Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Зінченко Ростіслав Володимирович, довіреність № 1642 від 10.10.12, фізична особа-підприємець Штейнберг Олександр Соломонович;

представник відповідача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбелінвест";

третя особа, не з'явився, Кулагін Олександр Андрійович;

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Штейнберга Олександра Соломоновича на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 02 серпня 2012 року у справі № 5020-750/2012

за позовом фізичної особи-підприємця Штейнберга Олександра Соломоновича (вул.Хрустальова, 173, кв.83, м.Севастополь, 99055)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелінвест" (вул.Ярославів Вал, 33, м.Київ 34, 01034)

третя особа: Кулагін Олександр Андрійович (вул. Юмашева, 16, кв.50, м.Севастополь, 99038)

про розірвання усного договору,

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа -підприємець Штейнберг О.С. звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелінвест" про розірвання усного договору від 11 січня 2012 року про надання юридичних послуг з представництва інтересів у господарському суді міста Севастополя у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелінвест" до товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма"АЯ" про стягнення грошових коштів. Вимоги обґрунтовані положенням статей 614, 903, 907 Цивільного кодексу України.

Позов мотивований тим, що позивачем були у повному обсязі виконані умови усного договору сторін від 11 січня 2012 року про надання юридичних послуг, проте відповідач зі свого боку перешкоджав виконанню цих умов договору, що стало підставою для звернення до суду з вимогами про його розірвання.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 02 серпня 2012 року у справі № 5020-750/2012 відмовлено у задоволенні позовних вимог фізичній особі-підприємцю Штейнбергу Олександру Соломоновичу, який, не погодившись з вказаним судовим актом, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від 02 серпня 2012 року у справі № 5020-750/2012, задовольнивши позовні вимоги про розірвання договору.

Доводи скарги обґрунтовані порушенням господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме положень статті 205 Цивільного кодексу України, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судові висновки не відповідають обставинам справи.

Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, він надав усі докази, які підтверджують наявність правовідносин між ним та відповідачем, проте, господарський суд першої інстанції в порушення норм діючого законодавства не надав правового обґрунтування цим відносинам, що призвело до прийняття неправильного рішення.

10 вересня 2012 року до канцелярії суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від фізичної особи-підприємця Штейнберга Олександра Соломоновича у зв'язку з його хворобою.

У судове засідання 10 вересня 2012 року представники сторін не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Розгляд справи відкладався на 10 жовтня 2012 року.

У судовому засіданні 10 жовтня 2012 року представник заявника апеляційної скарги підтримав доводи апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким позов задовольнити. Представник відповідача та третьої особи не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність нез'явившихся представників відповідача та третьої особи.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

За твердженням позивача, 11 січня 2011 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбелінвест" на підставі положень статті 639 ЦК України було укладено усний договір про надання юридичних послуг, де Штейнберг О. С. представляє інтереси товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелінвест" у господарському суді міста Севастополя в межах справи № 5020-252/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелінвест" до товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма"АЯ" про стягнення грошових коштів.

У виконання своїх зобов'язань виконавець договору (позивач у справі) встановлює предмет, підстави та ціну позовної заяви, подає її до суду, представляє інтереси у судовому засіданні, веде переговори щодо укладання мирової угоди сторін до прийняття рішення по справі. Ціна договору склала 159000,00 грн, що дорівнюється 20000,00 доларів США (по курсу НБУ 7,95 за долар США).

Також, сторони домовились, що у відповідності до статті 902 Цивільного кодексу України частину повноважень з представництва у суді виконавець покладає на іншу особу, а саме на Кулагіна О.А.

Так, 11 січня 2012 року між Штейнбергом О.С. та Кулагіним О.А. був укладений договір про надання послуг, відповідно до пункту 1 якого Виконавець надає Замовнику послуги на виконання частини функцій Замовника, передбачених договором, укладеним 11 січня 2011 року між Замовником та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбелінвест" відносно надання послуг при зверненні до суду про стягнення грошових коштів на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелінвест" з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма"АЯ" (а.с.65).

Судом встановлено, що 21 лютого 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбелінвест" в особі директора Довгаль В.В., діючого на підставі статуту товариства, видало довіреності на ім'я Штейнберга О.С. та Кулагіна О.А. на представництво інтересів товариства в усіх державних органах України, в тому числі правоохоронних, органах виконавчої служби, в судах, господарських судах, третейських судах, судах адміністративної юрисдикції, в усіх підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності, з усіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі, строком на два роки, до 21 лютого 2013 року.

Також матеріали справи свідчать, що рішенням господарського суду міста Севастополя у справі № 5020-252/2011 у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелінвест" до товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма"АЯ" про стягнення грошових коштів відмовлено (а.с.50-54).

04 липня 2012 року між Штейнбергом О.С. та Кулагіним О.А. була укладена угода про розірвання договору про надання послуг від 11 січня 2011 року (а.с.64).

Стверджуючи, що подальшому виконанню угоди між позивачем та відповідачем у дійсній справі заважала бездіяльність відповідача через ненадання ним необхідної інформації у справі, фактичну відмову від апеляційного оскарження судового рішення, несплату судового збору за подання апеляційної скарги, позивач зазначив, що вказані обставини потягли неможливість подальшого викання ним договору про надання юридичних послуг і стали підставою для звернення до суду з позовом про розірвання усного договору.

У підтвердження наявної домовленості з відповідачем Штейнбергом О.С. представлені довіреності на ім'я Штейнберга О.С. та Кулагіна О.А. на представництво інтересів товариства, копії з матеріалів господарської справи № 5020-252/2011, листування електронною поштою, письмові пояснення із зазначенням певних функцій і дій, виконаних позивачем як виконавцем усної угоди від 11.01.2011 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог фізичній особі -підприємцю Штейнбергу О.С., господарський суд першої інстанції зробив висновки про відсутність договірних відносин з надання послуг (як письмових, так і усних) між сторонами у справі, неможливість встановлення обсягу взаємних зобов'язань, а отже відсутність підстав для відновлення порушених прав або інтересів позивача.

У тексті оскарженого судового рішення виправлено описку ухвалою суду від 14.08.2012 року.

Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, заслухавши представника позивача, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Статтею 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно з статтею 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Отже, враховуючи наявність довіреності ТОВ „Укрбелінвест" на ім'я Штейнберга О.С. на представництво інтересів товариства, в тому числі у господарських судах (а.с.8), та інші, представлені позивачем докази, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо відсутності між сторонами у справі правовідносин з надання послуг з надання правової допомоги при розгляді господарської справи в господарському суді міста Севастополя та не виключає наявності між сторонами у справі усної домовленості з цього приводу, втім, зазначає, що висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову про розірвання цієї угоди є правильними, оскільки обсяг взаємних прав, обов'язків за усною угодою встановити неможливо, довіреність не може вважатися договором, оскільки її зміст не відповідає ознакам договору і не містить істотних умов договору: предмету угоди щодо надання послуг у конкретному спорі (судовій справі), обсягу прав та обов'язків сторін, підстав їх відповідальності, ціни та строку дії договору тощо.

Слід зазначити, що відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 652 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Таким чином, судова колегія вважає, що у даному спорі правовідносини сторін з представництва на підставі виданої товариством довіреності не виключають наявності між ними певних усних домовленостей з надання послуг при розгляді господарської справи у суді, втім, зазначає, що у судовому порядку договір про надання послуг може бути розірвано або визнано розірваним лише з підстав, передбачених статтями 651 та 652 Цивільного кодексу України. Отже, для застосування наведених вище положень закону суду необхідно дослідити суть зобов'язання і встановити факт його істотного порушення стороною, що неможливо здійснити при відсутності письмової угоди.

Приписи статті 907 вказаного кодексу, на яку позивач послався в позовній заяві, такому твердженню не протирічать, до того ж частина друга норми передбачає, що порядок розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

До посилань скаржника на факт оплати йому відповідачем суми у розмірі 159000,00 грн. за надану послугу, судова колегія ставиться критично, оскільки на вимогу частини 2 статті 206 Цивільного кодексу України юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з іншою стороною, має бути виданий документ, що підтверджує підставу та суму одержаних коштів. Судом першої інстанції вірно зазначено про відсутність з цього приводу доказів як перерахування такої суми відповідачем і її призначення, так і її отримання позивачем у справі.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги; обставини, які б зумовили зміну або скасування рішення господарського суду першої інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 101, 102, пунктом 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Штейнберга Олександра Соломоновича залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 02 серпня 2012 року у справі № 5020-750/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.В. Борисова

Судді І.В. Черткова

В.І. Гонтар

Розсилка:

1. Фізична особа-підприємець Штейнберг Олександр Соломонович (вул. Хрустальова, 173, кв.83,Севастополь,99055) та (вул. Хрустальова,. 93,. кв.23, Севастополь, 99055)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбелінвест" (вул. Ярославів Вал, 33,Київ 34,01034)

3. Кулагін Олександр Андрійович (вул. Юмашева, 16, кв.50,Севастополь,99038)