Рішення

від 11.12.2008 по справі 5020-3/215

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/215

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"11" грудня 2008 р. справа № 5020-3/215

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Тигрис"(99014, м. Севастополь, вул. Б. Михайлова, 1, кв. 13)(99045, м. Севастополь, вул. Єрошенко, буд. 17)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня та Ко"(99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 15)

про:стягнення заборгованості в сумі 23 468,76 грн.

Суддя В.О. Головко

Представники:

позивача –Михеєва Ю.О., представник, довіреність № б/н від 04.12.2008;

відповідача –Вохманін А.М., представник, довіреність № б/н від 28.07.2008.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тигрис" (далі –Позивач) звернулося до суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня та Ко" (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 23 468,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 17.11.2008 порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 11.12.2008.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги визнав у повному обсязі в сумі    23468,76 грн., просить відстрочити виконання судового рішення на два місяці.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив визнання позовних вимог, що відображено в протоколі судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

07.04.2008 ТОВ "Добриня та Ко" звернулось до ТОВ "Тигрис" з проханням поставити трубу 219 х 8 кількістю 3502,80 кг (84 м), оплату за які зобов'язувалося сплатити в строк до 15.04.2008.

Позивач поставив Відповідачеві зазначений товар, а останній, відповідно, прийняв цей товар, що підтверджується витратною накладною № РН-0000004 від 05.05.2008 та довіреністю ЯОЮ № 300585 від 25.04.2008.

Втім, ТОВ "Добриня та Ко" за поставлений товар не розрахувалося, що стало причиною для звернення ТОВ "Тигрис" в суд з даним позовом.

Загальна вартість поставленого товару становить 23 468,76 грн. Заборгованість станом на день прийняття рішення Відповідачем не погашена.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Правовідносини сторін регулюються статтями 525, 526, 610, 611, 639, 692 Цивільного кодексу України, статтями 181, 193, 224 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003, та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.2004.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли після 01.01.2004, тому при вирішенні спору суд керується Цивільним кодексом України в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.

Згідно з частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За правилами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт отримання товару та наявна заборгованість в сумі 23468,76 грн. підтверджуються матеріалами справи. Доказів погашення заборгованості Відповідачем не надано.

За змістом частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи те, що дії відповідача щодо визнання позову в сумі 23468,76 грн. не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Щодо розстрочення виконання судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Загальні умови надання відстрочки або розстрочки виконання рішення наведені в статті 121 Господарського процесуального кодексу України. Так, суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять виконання неможливим. Отже, відстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи.

В роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" звертається увага судів на те, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

До заяви про надання відстрочки або розстрочки мають бути додані відповідні докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Враховуючи відсутність таких доказів, суд залишає заяву Відповідача про надання відстрочки виконання рішення без задоволення.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 234,69 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Беручи до уваги викладене, керуючись статтями 525, 526, 610, 611, 639, 692 Цивільного кодексу України, статтями 181, 193, 224 Господарського кодексу України, статтями 33, 34, 44, 49, 75, ст. ст. 82-85, 115-116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня та Ко" (99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 15; ідентифікаційний код 16328694, п/р 26003945105431 в СФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 324195; п/р 2600683 в СФ ПУМБ, МФО 308092; п/р 2600301300277 в "Укрпромбанк") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тигрис" (99014, м. Севастополь, вул. Б.Михайлова, 1, кв. 1; 99045, м. Севастополь, вул. Єрошенко, буд. 17, ідентифікаційний код 25147508, п/р 2600513835 в КРД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 324021) основний борг в розмірі 23 468,76 грн., а також судові витрати: державне мито в сумі 234,69 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                 В.О. Головко

Рішення оформлено i підписано

в порядку статті 84 ГПК України

19.12.2008

Розсилка:

1.          Товариству з обмеженою відповідальністю "Тигрис"

(99014, м. Севастополь, вул. Б. Михайлова, 1, кв. 13)

(99045, м. Севастополь, вул. Єрошенко, буд. 17)

2.          Товариству з обмеженою відповідальністю "Добриня та Ко"

(99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 15)

3.          Справа

4.          Наряд