Рішення

від 03.06.2009 по справі 5020-3/215

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/215

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" червня 2009 р. справа № 5020-3/215

За позовом Прокурора Гагарінського району м. Севастополя

(99014,  м. Севастополь, вул. Корчагіна, 16)

в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3);

Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2);

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кепітал Форс”

(99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29)

про стягнення суми боргу в розмірі 54217,85 грн.,

суддя Головко В.О.

За участю представників:

прокурор - Шульга А.М., прокурор відділу, посвідчення №438 від 20.02.2006, Прокурор Гагарінського району м. Севастополя;

позивач - Іванов П.П., юрисконсульт договірно-претензійного відділу, довіреність № 1547 від 09.01.2009, Комунальне підприємство "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради;

позивач - не з'явився, Севастопольська міська Рада;

відповідач - Жукова Є.Ю., представник, довіреність № 1 від 19.05.2009, ТОВ "Кепітал Форс";

Суть спору:

Прокурор Гагарінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради, Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кепітал Форс” про стягнення суми боргу в розмірі 74 341,20 грн.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору про  постачання теплової енергії № 1794/У від 21.11.2006.

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 13.04.2009 позовна заява прийнята до розгляду суддею Головко В.О., та порушено провадження у справі №5020-3/215, судове засідання призначено на 19.05.2009.

Позивач (Севастопольська міська Рада) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, до початку судового засідання надав клопотання про розгляд справи без участі його представників (вх. № 5128).

Прокурор та представник позивача (КП "Севтеплоенерго" СМР) висловили позовні вимоги, просять позов задовольнити.

У порядку статті 77 Господарського кодексу України у судовому засіданні 19.05.2009 оголошувалась перерва до 27.05.2009, у судовому засіданні 27.05.2009 –до 03.06.2009.

У судовому засіданні 03.06.2009 позивач (КР «Севтеплоенерго»СМР) надав заяву про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 54217,85 грн., з яких: сума основного боргу –52217,59 грн., сума пені –1027,53 грн., інфляційні витрати –844,29 грн., 3% річних –128,44 грн. Надання цього клопотання пов'язано з частковою  сплатою суми боргу відповідачем.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що ним вживаються заходи до погашення заборгованості, проти позову не заперечує та просить, приймаючи до уваги складне фінансове становище підприємства, відсутність можливості одномоментного погашення суми боргу, надати розстрочку виконання рішення строком на чотири місяці до 30 вересня 2009 року (арк.с. 73).

Прокурор та представник позивача проти розстрочення виконання рішення не заперечують.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд -

встановив:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, передбачених законом. Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор має право звертатися до господарського суду в інтересах держави. Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 про офіційне тлумачення статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме є порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтує в позовної заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У пункті 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, визначеним в частині другій статті 2 ГПК України, слід розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.

Згідно зі статтею 140 Конституції України органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. У м. Севастополі інтереси територіальної громади представляє Севастопольська міська Рада.

Відповідно до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста

безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно з пунктом 1.2 Статуту КП «Севтеплоенерго» СМР, засновником підприємства є територіальна громада м. Севастополя в особі Севастопольської міської Ради, яка є органом місцевого самоврядування (арк.с. 54-64).

21.11.2006 між комунальним підприємством „Севтеплоенерго” (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Чорноморський торговий дім” був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії (при наявності вузла обліку) №1794/У (далі - Договір). Строк дії договору - 3 роки з 10.11.2006, який відповідно до умов пункту 10.2 Договору є  продовженим на кожний наступний рік, якщо жодна зі сторін письмово не заявить про його розірвання або необхідність перегляду умов договору (арк.с. 9-12).   

Згідно з протоколом №4 Загальних зборів Учасників від 12.07.2007, товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморський торговий дім»перейменовано в товариство з обмеженою відповідальністю «Кепітал-Форс»(далі за текстом –покупець) (арк.с. 23).

Дата внесення даних щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Кепітал-Форс»до ЄДРПОУ –10.04.2008 (арк.с. 35).

Відповідно до умов договору позивач взяв на себе зобов'язання по постачанню теплової енергії відповідачу своєчасно та відповідної якості, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплачувати отриману енергію за встановленими тарифами.

Облік теплової енергії проводиться вузлом обліку. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Плата за теплову енергію при наявності вузла обліку теплової енергії та гарячої води проводиться за їх показаннями відповідно до пункту 10-13 «Правил надання послуг по централізованому опаленню холодною та гарячою водою і водовідведенню»на підставі двостороннього акта за показаннями лічильника. Відмова від підписання акта не звільняє від оплати теплової енергії у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 4.3 Договору, покупець щомісячно до 15 числа розрахункового періоду може проводити авансові платежі по всіх видах теплопостачання, передбачених даним договором, на підставі виставленого Продавцем рахунку у сумі не менше 50% від суми нарахування за спожиту теплову енергію в попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком за фактичну відпущену теплову енергію.

Згідно з пунктом 4.4 договору остаточний розрахунок за теплову енергію здійснюється у строк до 15 числа місяця, наступного за звітним, згідно з тарифами, діючими на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається доставленим на адресу відповідача у випадку, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за звітним, не заявить про неотримання рахунку.

Зобов'язання з постачання енергії позивачем виконувались належним чином та  своєчасно, але оплата за отриману енергію відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об'ємі, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року, з урахуванням уточнених позовних вимог склала 54217,85 грн., з яких: сума основного боргу –52217,59 грн., сума пені –1027,53 грн., інфляційні витрати –844,29 грн., 3% річних –128,44 грн., що і стало підставою для звернення прокурора до господарського суду з даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином сума основної заборгованості у розмірі 52217,59 грн., підлягає стягненню з відповідача.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України та статті 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання  зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного внесення плати  відповідачем з нього стягується  пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що вимоги щодо стягнення пені в розмірі 1027,53 грн., заявлені відповідно до вимог чинного законодавства,  тому суд визнає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, на суму простроченої заборгованості нараховані 3 % річних у розмірі 128,44 грн. та  інфляційні витрати у розмірі 844,29 грн., розрахунки яких також перевірені судом та визнані такими, що підлягають стягненню з Відповідача.

Викладене є підставою для визнання позовних вимог у сумі 54217,85 грн. обґрунтованими, у зв'язку з чим зазначена сума підлягає стягненню (52217,59+1027,53+844,29+128,44).

Згідно з частиною 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягуються з відповідача в доход бюджету.

Згідно з пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення строком на чотири місяці.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 75, 78, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кепітал Форс” (99053,                 м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, корпус «Б», оф. 25,ІНН 337651827056, код у ЄДРПОУ 33765188, р/р2600000016411 у СФВАТ «Укрексімбанк», МФО 384986) на користь комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради  (99011,                м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2, код у ЄДРПОУ 03358357, р/р 26030945206831 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) заборгованість у сумі 54217,85 грн. (п'ятдесят чотири тисячі двісті сімнадцять грн. 85 коп.), у тому числі: основна заборгованість –52217,59 грн., пеня –1027,53 грн., 3% річних –128,44 грн., інфляційні витрати –844,29 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Розстрочити виконання рішення строком на 4 місяці та вчиняти стягнення наступним чином:

до 30.06.2009 –13552,85 грн.,

до 31.07.2009 –13555,00 грн.

до 31.08.2009 –13555,00 грн.

до 30.09.2009 –13555,00 грн.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кепітал Форс” (99053,                 м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, корпус «Б», оф. 25,ІНН 337651827056, код у ЄДРПОУ 33765188, р/р2600000016411 у СФВАТ «Укрексімбанк», МФО 384986) в доход Державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код у ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200) державне мито в сумі 542,18 грн. (п'ятсот сорок дві грн.              18 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кепітал Форс” (99053,                 м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, корпус «Б», оф. 25,ІНН 337651827056, код у ЄДРПОУ 33765188, р/р2600000016411 у СФВАТ «Укрексімбанк», МФО 384986)в доход Державного бюджету (р/р 21216259700007, отримувач Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код у ЄДРПОУ 24035598, код бюджетної класифікації 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                    В.О. Головко

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського                         

процесуального кодексу України і підписано 12.06.2009.                                      

РОЗСИЛКА:

1.          Прокурор Гагарінського  району м. Севастополя

(99014,  м. Севастополь, вул. Корчагіна, 16)

2.          Прокурор м. Севастополя (99011. м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)

3.          Севастопольська міська Рада (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

4.          Комунальне підприємство „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2)

5.          Товариство з обмеженою відповідальністю „Кепітал Форс”

(99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29)

6.          Справа