Постанова

від 04.10.2012 по справі 2а-1610/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1610/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"04" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого -судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Оіл-Лайн»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2012 року позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №0007512302/0 від 01 грудня 2010 року.

Визнати протиправним та скасовано першу податкову вимогу №1/11012 від 01 листопада 2010 року та другу податкову вимогу №2/12959 від 22 грудня 2010 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Торговий дім «Оіл-Лайн»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Маскат-Центр», ТОВ «Наріта», ТОВ «Тефія-СК»за період з 01 березня 2010 року по 31 травня 2010 року.

За результатами перевірки складено акт №727/23-2/36387046 від 20 вересня 2010 року, згідно висновків якого встановлено порушення п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 2 195 108, 00 грн., в тому числі: за березень 2010 року на суму 659 360, 00 грн., за квітень 2010 року на суму 539 606, 00 грн., за травень 2010 року на суму 996 142, 00 грн.

Перевіркою встановлено, що за результатами аналізу даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено відхилення за березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року між виявленим задекларованим податковим кредитом позивачем, сформованим за рахунок ТОВ «Маскат-Центр», ТОВ «Наріта», ТОВ «Тефія-СК»та задекларованими ними податковими зобов'язаннями.

Згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку №5 до декларацій з ПДВ обсяг поставки становить:

ТОВ «Маскат-Центр»: за березень 2010 року - 0 грн. у зв'язку з тим, що декларація визнана недійсною; за квітень, травень 2010 року - 0 грн., у зв'язку з тим, що згідно розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів до декларацій з ПДВ взаємовідносини ТОВ «Маскат-Центр»з ТОВ «Торговий дім «Оіл-Лайн»відсутні.

ТОВ «Наріта»: за квітень, травень 2010 року - 0 грн., у зв'язку з тим, що згідно розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів до декларацій з ПДВ взаємовідносини ТОВ «Наріта» з ТОВ «Торговий дім «Оіл-Лайн»відсутні.

ТОВ «Тефія-СК»: за травень 2010 року - 0 грн., у зв'язку з тим, що згідно розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів до декларацій з ПДВ взаємовідносини ТОВ «Тефія-СК»з ТОВ «Торговий дім «Оіл-Лайн»відсутні.

Виходячи з вищевикладеного, податковий орган вважає, що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту у березні 2010 року, квітні 2010 року, травні 2010 року, оскільки контрагентами не було включено до складу податкового зобов'язання суми ПДВ, які ним були відображені в деклараціях по цих періодах.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення №0007512302/0 від 01 жовтня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 195 108, 00 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 097 554, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Тефія-СК»укладено генеральний договір постачання нафтопродуктів № 21/05-01 від 21 травня 2010 року, згідно з яким ТОВ «Тефія-СК»зобов'язалось здійснювати поставку нафтопродуктів позивачу та на виконання якого 21 травня 2010 року були укладені додаткові угоди №1 на поставку палива пічного побутового (вид III) в кількості 55, 45 тон на суму 375 063, 80 грн. (в т.ч. ПДВ - 62 510, 63 грн.); №2 на поставку палива пічного побутового (вид III) в кількості 58, 30 тон на суму 392 184, 10 грн. (в т.ч. ПДВ - 65 364, 02 грн.).

Між позивачем та ТОВ «Маскат-Центр»укладено договір купівлі-продажу №0110-01 від 01 жовтня 2009 року, згідно з яким ТОВ «Маскат-Центр»зобов'язалось здійснювати поставку нафтопродуктів позивачу.

На суму поставленого товару ТОВ «Маскат-Центр»виписало позивачу податкові накладні № 040303 від 04 березня 2010 року, № 150303 від 15 березня 2010 року, № 250303 від 25 березня 2010 року, № 290303 від 29 березня 2010 року, № 9401 від 09 квітня 2010 року, № 15404 від 15 квітня 2010 року, № 22401 від 22 квітня 2010 року, № 5510 від 05 травня 2010 року, № 11504 від 11 травня 2010 року, № 17503 від 17 травня 2010 року, № 28502 від 28 травня 2010 року.

Між позивачем та ТОВ «Наріта»укладено договір купівлі-продажу №09/01 від 18 вересня 2009 року, згідно з яким ТОВ «Наріта»зобов'язалось здійснювати поставку нафтопродуктів позивачу.

На суму поставленого товару ТОВ «Наріта»виписало позивачу податкові накладні № 020305 від 02 березня 2010 року, № 110305 від 11 березня 2010 року, № 220301 від 22 березня 2010 року, № 160401 від 16 квітня 2010 року, № 190402 від 19 квітня 2010 року, № 270401 від 27 квітня 2010 року, № 100502 від 10 травня 2010 року, № 150502 від 15 травня 2010 року, № 210502 від 21 травня 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем суми ПДВ за вищенаведеними накладними були віднесені до складу податкового кредиту у розмірі 2 195 108, 00 грн., в тому числі: за березень 2010 року на суму 659 360, 00 грн., за квітень 2010 року на суму 539 606, 00 грн., за травень 2010 року на суму 996 142, 00 грн. та віднесені позивачем до податкового кредиту

Відповідно до абз. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до п. п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 3акону України «Про податок на додану вартість»- не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт ( послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт( послуг).

Зі змісту п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 даного Закону вбачається, що податкова накладна (первинний документ у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом і має містити зазначені окремими рядками відомості, визначені п. п. 7.2.1 Закону України «Про податку на додану вартість», зокрема, ставку податку, відповідну суму податку в цифровому значенні та загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно до п. п. 7.1, 7.2 ст. 7 Закону - особа - продавець, зареєстрована як платник ПДВ, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю ПДВ та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми ПДВ до податкового кредиту. Тобто продавець повинен спочатку нарахувати ПДВ, а потім ваг передати покупцю податкову накладну. Саме нарахування ПДВ продавцем дає підстави для віднесення цієї суми ПДВ до податкового кредиту покупцем товару.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону - Згідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 3акону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації .

Норма п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону крім обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Висновок про те, що включенню до податкового кредиту підлягають лише суми які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції формування доходів Державного бюджету України, а також з поняття платника податку як особи, яка згідно п. 1.3 cт. 1 Закону зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Таким чином, в порушення п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Торговий Дім «Оіл-Лайн»було завищено суму податкового кредиту на загальну суму 2 195 107, 11 грн.

Отже, в даному випадку судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2012 року - скасувати та винести нову.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Оіл-Лайн» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 11 жовтня 2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.