Постанова

від 18.09.2012 по справі 0670/2664/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/2664/12

категорія 8.2

18 вересня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черноліхова С.В. ,

при секретарі - Талько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкреініан Клеузінг Кампані" до Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкреініан Клеузінг Кампані" звернулося до суду з позовом до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області, в якому після уточнення позовних вимог просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.04.2012 р. № 0000032301, № 0000042301, № 0000012201, № 0000062301 в частині зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 7562 грн., № 0000022301 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 705848 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що господарські операції з ПАТ Швейна фабрика «Бужанка», Вінницька фабрика «Динамо», Українсько-німецьке спільне підприємство у формі ТОВ «Генрікс-Л», Українсько-німецьке спільне підприємство у формі ТОВ «Алмі», ТОВ «Брігус», Житомирське учбово-виробниче підприємство УТОГ, ПП «Спецпостачсервіс» в повному обсязі підтверджені первинними, товарно-транспортними документами та податковими накладними, а висновки відповідача про нікчемність укладених правочинів, відтак і завищення витрат і податкового кредиту, є безпідставними. З приводу порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині декларуваня в 2011 році від`ємного значення об`єкта оподаткування попереднього 2010 року позивач зазначив, що висновок податкового органу в цій частині ґрунтується на довільному трактуванні норм Податкового кодексу України і є помилковим, адже Податковий кодекс не обмежує право платника податків враховувати в 2011 році збитки 2010 року. Щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення № 0000012201 від 12.04.2012 року позивач зазначив про неправильне застосування відповідачем норм Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали, надавши суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначили, що під час проведення перевірки встановлено взаємовідносини ТОВ «Юкреініан Клеузінг Кампані» з ВФ «Динамо», ПАТ Швейна фабрика «Бужанка», Житомирське УВП УТОГ, ТОВ «Брігус», Українсько-німецьке спільне підприємство у формі ТОВ «Тенрікс Л», Українсько-німецьке спільне підприємство у формі ТОВ «АЛМІ» по отриманим послугам по пошиттю верхнього одягу (брюк) згідно ескізів та технічних завдань, вартість яких включено Товариством до складу валових витрат, що включаються до визначення об'єкту оподаткування податку на прибуток в 4 кв. 2010 р. на суму 71552,25 грн. та 1 кв. 2011 р. на суму 196598,12 грн. Підприємством до перевірки не надано накладних на передачу матеріалів, фурнітури, проектну документацію, товаро-транспортні накладні, довіреності на отримання ТМЦ та не доведено зв'язку між фактом придбання послуг по договорах підряду та використанням їх у господарських операціях. В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від вказаних контрагентів, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Юкреініан Клеузінг Кампані" та даними постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1,2 ст.215, ч. 1, 3, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Також зазначили, що в порушення пп. «в» п. 13.1, п. 13.5 ст. 13, п. 16.13 ст. 16 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), п. «г» пп. 160.1 ст.160 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI та п. 4 «Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування» від 6 травня 2001 року № 470 ТОВ «Юкреініан Клеузінг Кампані» не утримано та не перераховано податок в сумі 52403,00 грн. з доходів, які сплачені нерезиденту ООО КТ «Генрих Фервольт Текстильна експедиція» (Німеччина) у 2010 р. та 2011 р. ТОВ «Юкреініан Клеузінг Кампані» порушено також пункт 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, а саме завищено по рядку 06.6 декларації від'ємне значення об'єкта оподаткування по звітній декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року на 1983700 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що Володарсько-Волинською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Юкреініан Клеузінг Кампані» код за ЄДРПОУ 34928884 за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р., про що складено акт від 03.04.2012 р. № 2/21/23-07/34928884.

Перевіркою встановлено порушення податкового законодавства, а саме:

- ст.203, ч. 1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Юкреініан Клеузінг Кампані» при придбанні товарів (послуг) від постачальника ПАТ Швейна фабрика «Бужанка» (код ЄДРПОУ 5522811), Вінницька фабрика «Динамо» (код 2941406), СП ТОВ «Генрікс-Л» (код 32785135), СПТОВ «Алмі» (код 32200031), ТОВ «Брігус» (код 18017633), Житомирське учбово-виробниче підприємство УТОГ (код 03972577), ПП «Спецпостачсервіс» (код 32327359);

- пп. 135.5.4 п.135.5 ст.135, пп.138.10.2 п.138.10, п.п. 138.8, 138.2, 138.4 ст.138, пп.150.1 ст.150 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями), п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 279674 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування за 2011 рік в сумі 713843 грн.;

- пп.4.5 ст.4, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями), пп.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.207.2, 207.8 ст.207 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 37802 грн. та завищено рядок 24 декларації по податку на додану вартість в сумі 11377 грн.;

- пп. «в» п.13.1, п.13.5 ст.13, п.16.13 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.160.1 ст.160 ПК України та п.4 «Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування» від 06.05.2001 р. № 470, підприємством не утримано та не перераховано податок в сумі 52403,00 грн. за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000032301 від 12.04.2012 р. про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 279674 грн.;

№ 0000022301 від 12.04.2012 р. про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 713843 грн.;

№ 0000042301 від 12.04.2012 р. про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 37802 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4522 грн.;

№ 0000062301 від 12.04.2012 р. про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 11377 грн.;

№ 0000012201 від 12.04.2012 р. про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 52403 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5555 грн.

Згідно описової частини акта перевірки від 03.04.2012 р. № 2/21/23-07/34928884 податковим органом встановлено взаємовідносини ТОВ «Юкреініан Клеузінг Кампані» з ВФ «Динамо» (код 02941406), ПАТ Швейна фабрика «Бужанка» (код 5522811), Житомирське УВП УТОГ (код 03972577), ТОВ «Брігус» (код 18017633), Українсько-німецьке спільне підприємство у формі ТОВ «Террікс Л» (код 32785135), Українсько-німецьке спільне підприємство у формі ТОВ «АЛМІ» (код 32200031) по отриманим послугам по пошиттю верхнього одягу (брюк) згідно ескізів та технічних завдань вартість яких включено ТОВ «Юкреініан Клеузінг Кампані» до складу валових витрат, що включаються до визначення об'єкту оподаткування податку на прибуток в 4 кв. 2010р на суму 71552,25грн. та 1 кв. 2011р. на суму 196598,12грн. Документальне підтвердження про надання підрядникам згідно укладених договорів підряду матеріалів, фурнітури, проектну документацію, товаро-транспортні накладні, довіреності на отримання ТМЦ ТОВ „Юкреініан Клеузінг Кампані" не надано. Проведеним аналізом актів приймання передачі по ПАТ Швейна фабрика „Бужанка" (код ЄДРПОУ 5522811), Вінницька фабрика „Динамо" (код 2941406), СП ТОВ „Генрікс- Л" (код 32785135), СПТОВ „Алмі" (код 32200031), ТОВ"Брігус" (код 18017633), Житомирське учбово- виробниче підприємство УТОГ (03972577) встановлено, що операції по наданих послугах по пошиттю верхнього одягу (брюк жіночих) в кількості 7059 шт. не відображено по складському обліку. Згідно умов договорів підряду встановлено, що Підрядники виконують роботи по пошиттю верхнього одягу (брюк) виключно з матеріалів ТОВ «Юкреініан Клеузінг Кампані». Згідно складського обліку ТОВ «Юкреініан Клеузінг Кампані» за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р. встановлено що зі складу у виробництво було передано матеріалів та фурнітури лише на пошиття 9565шт. верхнього одягу (брюк жіночих). Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 201 за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р. не обліковується тканина з артикулами ТАМАRА, TINА та № 60516. Крім того по Кт рахунка 201 не відображено операції з передачі матеріалів та фурнітури підрядчикам ПАТ Швейна фабрика «Бужанка» (код ЄДРПОУ 5522811), Вінницька фабрика «Динамо» ( код 2941406), СП ТОВ «Генрікс- Л» (код 32785135), СПТОВ «Алмі» (код 32200031), ТОВ «Брігус» (код 18017633), Житомирське учбово- виробниче підприємство УТОГ (03972577). Отже, операції по формуванню валових витрат та податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з ПАТ Швейна фабрика „Бужанка"(код ЄДРПОУ 5522811), Вінницька фабрика „Динамо" ( код 2941406), СП ТОВ „Генрікс- Л" (код 32785135), СПТОВ „Алмі" (код 32200031), ТОВ"Брігус" (код 18017633), Житомирське учбово-виробниче підприємство УТОГ (03972577) є нікчемними. Таким чином в порушення п.5.1. ст.5, пп. 5.2.ІП.5.2 ст.5, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р. платником завищено валові витрати по вищевказаним послугам по договорах підряду на загальну суму 268150 грн. в тому числі: 4кв.2010р. в сумі 71552грн.; 1 кв. 2011р. в сумі 196598грн.

В акті перевірки також зазначено, що в ході перевірки було встановлено взаємовідносини з постачальниками, які згідно баз даних ДПС мають стан відмінний від основного, які включено ТОВ "Юкреініан Клеузінг Кампані" до складу валових витрат в 3 кв. 2010 р. в сумі 8365,5 грн., а саме: придбання товарів від ПП "Спецпостачсервіс". До ДПІ у Франківському р-ні м.Львів, на обліку якої перебуває ПП "Спецпостачсервіс", надіслано запит від 12.12.2012 р. №4835/5823-112 щодо проведення зустрічної звірки. Від ДПІ у Франківському р-ні м.Львів надійшла відповідь №3845/7/15-215 від 27.02.2012 р. в якій повідомлено, що в ПП "Спецпостачсервіс" проведено документальну перевірку, якою встановлено ознаки нікчемності правочинів (акт №01062/23-2/32327359). В результаті чого, податковим органом встановлено завищення валових витрат за 3 квартал 2010 року в сумі 8449 грн.

В результаті допущених порушень викладених в п 3.1.2 акту перевірки на порушення п. 198.1, п. 198.3, ст.198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97- ВР (зі змінами та доповненнями) ТОВ "Юкреініан Клеузінг Кампані" завищено податковий кредит всього у сумі 45365,45 грн. по отриманим послугам по пошиттю верхнього одягу (брюк) згідно ескізів та технічних завдань ПАТ Швейна фабрика „Бужанка"(код ЄДРПОУ 5522811), Вінницька фабрика „Динамо" ( код 2941406), СП ТОВ „Генрікс- Л" (код 32785135), СПТОВ Алмі" (код 32200031), ТОВ "Брігус" (код 18017633), Житомирське учбово-виробниче підприємство УТОГ (03972577), ПП "Спецпостачсервіс" (код ЄДРПОУ 32327359).

Суд не погоджується з вищевказаними висновками відповідача з огляду на таке.

Встановлено, що господарські операції з ВФ „Динамо" підтверджені наступними первинними бухгалтерськими документами: договір підряду №б/н від 20.11.2010р., додаткова угода №1 від 20.11.2010р. на пошиття 2065 шт. брюк жіночих, акт здачі-приймання робіт №19 від 28.12.2010 р. на пошиття 2065 шт. брюк жіночих на суму 85862,70грн. в т. ч. ПДВ 14310,45грн., податкова накладна №184 від 28.12.2010 р. на суму 85862,70 грн. в т. ч. ПДВ 14310,45грн., платіжне доручення №30 від 21.01.2011 р. на суму 85862,70 грн. Господарські операції з ПАТ Швейна фабрика „Бужанка" підтверджені первинними бухгалтерськими документами: договір підряду №б/н від 01.02.2011р., акт здачі-приймання робіт №б/н від 16.02.2011р. на пошиття 1296шт. брюк жіночих на суму 59626,37грн. в т. ч. ПДВ 9937,73грн., податкова накладна №3 від 16.02.2011р. на суму 59626,37 грн. в т. ч. ПДВ 9937,73 грн, платіжне доручення №23 від 25.02.2011р. на суму 59626,37 грн. Господарські операції з Житомирське учбово-виробниче підприємство УТОГ підтверджені первинними бухгалтерськими документами: договір підряду №б/н від 10.01.2011р., додаткова угода №1 від 10.01.2011р. на пошиття 1296шт. брюк жіночих, акт здачі-приймання робіт №2 від 27.01.2011р. на пошиття 836шт. брюк жіночих на суму 32052,24грн., акт здачі-приймання робіт №1 від 21.01.2011р. на пошиття 460 шт. брюк жіночих на суму 17636,40грн., платіжне доручення №8 від 25.02.2011р. на суму 17636,40грн.; платіжне доручення №79 від 11.03.2011р. на суму 32052,24 грн. Господарські операції з ТОВ "Брігус" підтверджені первинними бухгалтерськими документами: договір підряду №б/н від 01.01.2011р., додаткова угода №1 від 10.01.2011р. на пошиття 1010шт. брюк жіночих, акт здачі-приймання робіт №1 П від 31.01.2011р. на пошиття 1010шт. брюк жіночих на суму 47777,04 грн. в т. ч. ПДВ 7962,84 грн., податкова накладна №22 від 31.01.2011р. на суму 47777,04 грн. в т. ч. ПДВ 7962,84 грн., платіжне доручення №6 від 25.02.2011р. на суму 23273,57 грн., платіжне доручення №78 від 11.03.2011р. на суму 24503,47грн. Господарські операції з СП ТОВ „Генрікс-Л" підтверджені первинними бухгалтерськими документами: договір підряду №1/01-11 від 20.12.2010р., додаткова угода №1 від 20.12.2010р. на пошиття 1000 шт. брюк жіночих, акт здачі-приймання робіт №01-01 від 13.01.2011р. на пошиття 1000 шт. брюк жіночих на суму 46464,00грн. в т. ч. ПДВ 7744,00 грн., податкова накладна №1 від 13.01.2011р. на суму 46464,00 грн. в т. ч. ПДВ 7744,0грн., платіжне доручення №7 від 25.02.2011р. на суму 46464,0 грн. Господарські операції з СПТОВ «Алмі» підтверджені первинними бухгалтерськими документами: договір підряду №1/01-11 від 20.12.2010р., додаткова угода №1 від 20.12.2010 р. на пошиття 392 шт. брюк жіночих, акт здачі-приймання робіт №01-01 від 26.01.2011 р. на пошиття 392шт. брюк жіночих на суму 22423,97 грн. в т. ч. ПДВ 3737,33грн., податкова накладна №1 від 26.01.2011р. на суму 22423,97грн. в т. ч. ПДВ 3737,33 грн., платіжне доручення №77 від 11.03.2011р. на суму 22423,97грн.

Зазначені первинні документи надавались перевіряючим під час перевірки, про що свідчить зміст акта перевірки і представниками відповідача не заперечується.

Крім того, судом встановлено, що в порядку пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з запереченнями від 05.04.2012 р. вихідний № 75-а на акт перевірки позивачем були надані податковому органу товарно-транспортні накладні на транспортування: сировини з ТОВ «ЮСС» на ВФ «Динамо» № 22/11-3 від 22.11.2010 р., готової продукції з ВФ «Динамо» на ТОВ «ЮСС» № 14/12-3 від 14.12.2010 р. та № 15/2-01 від 15.02 2011 р., сировини з ТОВ «ЮСС» на ТОВ «АЛМІ» № 04/01-1 від 04.01.2011 р., готової продукції з ТОВ «АЛМІ» на ТОВ «ЮСС» № 15/02-2 від 15.02.2011 р., сировини з ТОВ «ЮСС» на ТОВ «Генрікс Л» № 11/01-3 від 11.01.2011 р., готової продукції з ТОВ «Генрікс Л» на ТОВ «ЮСС» № 16/02-1 від 16.02.2011 р., сировини з ТОВ «ЮСС» на ТОВ «Брігус» № 12/01-1 від 12.01.2011 р., готової продукції з ТОВ «Брігус» на ТОВ «ЮСС» № 16/02-3 від 16.02.2011 р., сировини з ТОВ «ЮСС» на ПрАТ «Швейна фабрика «Бужанка» № 02/02-1 від 02.02.2011 р., готової продукції з ПрАТ «Швейна фабрика «Бужанка» на ТОВ «ЮСС» № 29/03-1 від 29.03.2011 р., сировини з ТОВ «ЮСС» на Житомирське УВП УТОГ № 14/01-1 від 14.01.2011 р., готової продукції з Житомирського УВП УТОГ на ТОВ «ЮСС» № 15/2-1 від 15.02.2011 р., № 16/02-3 від 16.02.2011 р., № 29/3-1 від 29.03.2011 р.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про невідображення в складському обліку операцій по наданих послугах по пошиттю верхнього одягу (брюк жіночих) в кількості 7059 шт., оскільки відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Судом встановлено, що вищевказані первинні документи, в яких зафіксовані факти здійснення спірних господарських операцій, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Такі первинні документи належним чином відображені в бухгалтерському обліку позивача.

Слід зазначити, що порядок ведення складського обліку, як і саме визначення такого обліку чинним законодавством не регламентовано.

В ході судового розгляду представником позивача також надані накладні на придбання сировини та накладні на передачу сировини, використаної на виробництво брюк жіночих виконавцями спірних послуг, а також накладні на реалізацію брюк жіночих покупцям. В бухгалтерському обліку позивач оприбуткував тканину на підставі накладних постачальників за номенклатурою «тканина верху» без зазначення артикулу тканини, тоді як в актах виконаних робіт виконавцями спірних послуг додатково вказані артикули тканини, що на думку суду не є свідченням того, що через неповне співпадіння номенклатури сировини такі послуги не виконувались.

Накладні на реалізацію брюк жіночих покупцям свідчать, що результати робіт (послуг) використані позивачем в господарській діяльності.

Щодо господарських операцій з ПП "Спецпостачсервіс" судом встановлено, що від даного постачальника позивачем по накладній на відвантаження № МЦВВ-00203 від 18.08.2010 р. та податковій накладній № 203 від 18.08.2010 р. придбано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 8365,5грн., крім того ПДВ в сумі 1673,10грн. В подальшому згідно вимог-накладних № 4 від 28.09.2010 р. та № 2 від 29.03.2011 р. придбані товарно-матеріальні цінності використані у виробництві. Розрахунки проведені з постачальником грошовими коштами шляхом банківського переказу. Податкова накладна отримана від ПП "Спецпостачсервіс" № 203 від 18.08.2010 р. на загальну суму 10038,60 грн. в тому числі ПДВ 1673,10 грн. включена до податкового кредиту у вересні 2010 року (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 р. № 9009244375 від 21.10.2010). В реєстр податкових накладних за вересень 2010 р. накладна від № 203 від 18.08.2010 р. включена під порядковим номером 18.

Встановлено, що постачальник - приватне підприємство «Спецпостачсервіс» на момент проведення спірної господарської операції був зареєстрований платником ПДВ та мав індивідуальний податковий номер 323273513050, свідоцтво платника ПДВ № 100276587.

Щодо висновків відповідача про нікчемність укладеного позивачем з приватним підприємством «Спецпостачсервіс» договору суд зазначає, що пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», визначено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Разом з тим, ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні відповідач жодного доказу про притягнення посадових осіб приватного підприємства «Спецпостачсервіс» до кримінальної або адміністративної відповідальності не надав. Іншого відповідачем також не доведено, хоча, відповідно до статті 71 КАС України, він як суб'єкт владних повноважень має довести суду правомірність свого рішення.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.1 ст.200 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно п.201.4 ст.201 Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п.201.6 ст.201 Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 201.8 - 201.10 ст.201 Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи все вищевикладене, позивачем при формуванні валових витрат і податкового кредиту дотримані вимоги п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.198.1, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В акті перевірки також зазначено, що в порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України позивач незаконно декларував в 2 - 4 кварталах 2011 року від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього 2010 року в сумі 1983700 грн.

Відповідно до підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) застосування розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 N 334/94-ВР, (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Позивачем був правомірно сформований склад об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року, відносно чого, як випливає зі змісту акта перевірки, відповідач не заперечує.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01.04.2011 р. встановлений статтею 150 Податкового кодексу України, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Висновки відповідача про те, що до складу другого кварталу, другого - третього та другого - четвертого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року, є помилковими.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у 1 кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у статті 139 Податкового кодексу України, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

За таких обставин позивач не порушив норм пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України та, відповідно, не завищив суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у другому кварталі 2011 року у розмірі 1983700 грн.

В акті перевірки також зазначено, що між ООО КТ "Генрих Фервольт Текстильна експедиція" (Німеччина) та ТОВ "Юкреініан Клеузінг Кампані" укладено контракт №17 від 03.11.2009 р. на транспортні послуги. На виконання даного договору нерезидентом згідно актів виконаних робіт було надано послуг на суму 92198,48 євро, що еквівалентно 1067921,81грн. Транспортні послуги нерезидентом ООО КТ "Генрих Фервольт Текстильна експедиція" (Німеччина) були надані автомобільним транспортом. За перевіряємий період нерезиденту було перераховано кошти в сумі 85869,26 євро. ТОВ «Юкреініан Клеузінг Кампані» для перевірки надано довідку яка підтверджує, що ООО КТ "Генрих Фервольт Текстильна експедиція" (Німеччина) є резидентом у розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Німеччиню у 2010 р. та 2011 р. В порушення пп. в) п. 13.1, п. 13.5 ст. 13, п. 16.13 ст. 16 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), п.г) пп. 160.1 ст.160 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI та п. 4 „Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування" від 6 травня 2001 року № 470 ТОВ «Юкреініан Клеузінг Кампані» не утримано та не перераховано податок в сумі 52403,00 грн. з доходів, які сплачені нерезиденту ООО КТ "Генрих Фервольт Текстильна експедиція" (Німеччина) у 2010 р. та 2011р.

Під час судового розгляду справи представник позивача вважав, що дохід за отриманні автомобільні послуги, які виплачувалися резидентом України резиденту Німеччини, оподатковуються тільки в Німеччині. Утримання податку із суми таких доходів на території України не є обов'язковим.

Пунктом 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Відповідно до п. 160.1 ст. 160 Податкового кодексу України будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, фрахт та доходи від інжирінгу.

Пунктом 16.13 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку на доходи громадян, сум внесків на соціальні заходи, податків, зазначених у пункті 7.8, пункті 10.2 та статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати.

Пунктом 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України закріплено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.6 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Разом з тим, п. 103.2 ст. 103 Податкового кодексу України закріплено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Відповідно до п. 103.1 ст. 103 Податкового кодексу України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач як податковий агент ООО КТ "Генрих Фервольт Текстильна експедиція" (Німеччина), в силу п. 103.2 ст. 103 Податкового кодексу України має право самостійно застосовувати звільнення від оподаткування при виплаті доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

В силу п. 103.4 ст. 103 Податкового кодексу України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Представником позивача додано до матеріалів справи належним чином легалізовані довідки, яка підтверджують, що ООО КТ "Генрих Фервольт Текстильна експедиція" (Німеччина) є резидентом Федеративної Республіки Німеччина та є платником податків в Німеччині.

Таким чином, суд бере до уваги положення Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, підписаної 3 липня 1995 року в м. Бонні та ратифікованої Законом України від 22 листопада 1995 року 449/95-ВР.

Відповідач посилаючись на ч. 1 ст. 8 Угоди, в якій зазначено, що прибутки підприємства від експлуатації морських або повітряних суден у міжнародних перевезеннях оподатковуються лише в тій Договірній Державі, де розміщений фактичний керівний орган підприємства, вважає, що вказана Угода не стосується експлуатації автомобільного транспорту, а тому такі доходи виплачені нерезиденту повинні оподатковуватися в Україні.

Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 21 Угоди, види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, про які не йдеться у попередніх статтях цієї Угоди, підлягають оподаткуванню тільки в цій Державі.

Тобто, вказана норма передбачає оподаткування доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, тільки в цій Державі навіть якщо про види таких доходів не йдеться у самій Угоді.

Враховуючи те, що про доходи виплачені позивачем ООО КТ "Генрих Фервольт Текстильна експедиція" (Німеччина) за отриманні автомобільні послуги не йдеться у вказаній вище Угоді, тому суд вважає, що такі доходи, які сплачуються резидентом України резиденту Німеччини, без справляння податку в Україні підлягають оподаткуванню тільки в Німеччині на підставі ч. 1 ст. 21 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно.

За таких обставин, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач не зобов'язаний обов'язково утримувати та сплачувати податок на прибуток іноземної юридичної особи за перераховані доходи, що виникли відповідно до договору №17 від 03.11.2009 р. на транспортні послуги.

Враховуючи вищевикладене, податкові повідомлення-рішення Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції від 12.04.2012 р. № 0000032301, № 0000042301, № 0000012201, № 0000062301 в частині зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 7562 грн., № 0000022301 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 705848 грн. є протиправними, а позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

постановив :

Позов задовольнити

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції від 12.04.2012 року № 0000032301, № 0000042301, № 0000012201, № 0000022301 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 705848, 00 грн., та № 0000062301 в частині зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 7562, 00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 24 вересня 2012 р.