Ухвала

від 09.10.2012 по справі 2а-6715/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6715/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"09" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство «Дніпрорембуд-Сервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Логокомп»про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 04 травня 2012 року №0002922208 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясувано обставини справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість в розумінні Податкового кодексу України.

Так, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансового -господарських взаємовідносин з ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»та ТОВ «Логокомп»за період з 01 травня 2011 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт від 18 квітня 2012 року №178/22-8/32852159.

В ході проведеної перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.204.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Позивачем за період з 01 травня 2011 року по 31 грудня 2011 року було занижено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 587 382 грн., оскільки ним було сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»та ТОВ «Логокомп». На думку відповідача господарські операції між позивачем та даними контрагентами за період з 01 травня 2011 року по 31 грудня 2011 року є нікчемними, не мають ні юридичного ні фактичного змісту.

При цьому, відповідачем враховано висновки акту перевірки від 15 березня 2012 року № 76/23-2/34827449 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Дніпрорембуд-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01 березня 2009 року по 31 грудня 2011 року, згідно з якими, фінансово-господарська діяльність підприємства здійснюється поза межами правового поля, а фінансово-господарські взаємовідносини між ПП "Дніпрорембуд-Сервіс" та його контрагентами здійснюються без наміру створення правових наслідків. Зазначено, що постановою про порушення кримінальної справи від 01 березня 2012 року, прийнятою старшим слідчим в ОВС СУ ДПС у місті Києві, порушено кримінальну справу № 50-6270 за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення невстановленими особами ПП "Дніпрорембуд-Сервіс" з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Слід зазначити, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2012 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»про визнання дій Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби щодо проведення документальної перевірки та заборони використовувати висновки акту №76/23-2/34827449 від 16 березня 2012 року. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року апеляційну скаргу ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»- залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2012 року залишено без змін.

Відповідачем, також, під час проведення даної перевірки використані висновки акту від 15 лютого 2012 року № 704/23-4/36677058 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Логокомп»щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 червня 2011 року по 31 грудня 2011 року, відповідно до яких, у ході аналізу податкової звітності товариства встановлено відсутність у нього будь-якої інформації про наявні основні фонди, технічний персонал, складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, торгівельного обладнання, сировини та матеріалів, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності. Зазначено, що ТОВ «Логокомп»здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних із наданням податкової вигоди третім особам, що, зокрема, підтверджується вироком Печерського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2010 року у справі № 1-786/10, яким засновника вказаного товариства визнано винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 358 КК України. Крім того, встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях із продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям, а також відсутність об'єктів оподаткування по операціях із придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях із продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з 01 червня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

На підставі вищевказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення від 04 травня 2012 року №0002922208, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 587 382,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 67 729,00 грн.

Згідно з пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені мит ними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, зокрема, у разі придбання ним товарів та послуг для використанні її при здійсненні ним господарської діяльності.

Підставою для виникнення такого права є належним чином оформлена контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України.

Листом Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 визначено, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, визначальною у ознакою якої є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказано, що необхідною умовою для віднесення сплачених в ціні товарів та послуг сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»та ТОВ «Логокомп»як під час проведення відповідачем перевірки так і під час розгляду дано справи були надані рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог та необхідність відмовити в їх задоволенні.

Матеріали справи не містять належних доказів реальності господарських операцій між позивачем та ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»та ТОВ «Логокомп»за період з 01 травня 2011 року по 31 грудня 2011 року, що виключає виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних даними контрагентами.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційні скарги потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст виготовлено 12.10.12р.