Ухвала

від 30.04.2015 по справі 2а-6715/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2015 року м. Київ К/9991/67472/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012

у справі 2а-6715/12/260

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна

компанія «Укрбудіндустрія»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

Державної податкової служби

треті особи Приватне підприємство «Дніпрорембуд-Сервіс»,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Логокомп»

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2012 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансового -господарських взаємовідносин з ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»та ТОВ «Логокомп»за період з 01 травня 2011 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт від 18 квітня 2012 року №178/22-8/32852159.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.204.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначеного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 травня 2012 року №0002922208, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 587 382,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 67 729,00 грн.

Відповідно п.198.1 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця, та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Для підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому, сама по собі податкова накладна не утворює підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Отже, надання належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Київській області від 24.02.2012 № 105 при дослідженні документів Приватного підприємства «Дніпрорембуд-Сервіс» (податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року від 02.12.2011 № 507271, розрахунку коригування сум ПДВ по вказаній декларації, довіреностей від 16.04.2011) встановлено, що підписи в графі «Керівник» чи «Директор», чи навпроти прізвища ОСОБА_3 на вказаних документах вчинено не ОСОБА_3, а іншою особою.

Суди попередніх інстанцій на підставі досліджених у судовому процесі доказів (договору, актів виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт (витрат), податкових накладних), прийшли до висновку про факт безтоварності операцій між ТОВ «Торгівельно-будівельна компанія «Укрбудіндустрія» та ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», ТОВ «Логокомп»

При цьому, суди попередніх інстанцій об'єктивно виходили з того, що первинні документи, оформлені на виконання спірних договорів, не відповідають вимогам первинних документів (підписані не уповноваженою особою), тому такі документи не можуть посвідчувати факт виконання робіт за спірними договорами

Викладене дозволяє погодитись з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог..

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 у справі 2а-6715/12/260 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-будівельна компанія «Укрбудіндустрія» відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 у справі 2а-6715/12/260 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко