Ухвала

від 02.10.2012 по справі 2а-7095/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7095/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: секретаря: Федорової Г.Г., Вівдиченко Т.Р., Ключковича В.Ю., Павленко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2012 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Стиль дитинства»до Державної податкової інспекції в Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року Приватне підприємство «Стиль дитинства»(далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції в Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач), якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Деснянському районі м. Києва ДПС від 15.05.2012 року № 0000992320, яким ПП «Стиль дитинства»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 169 937,50 грн., у тому числі, 135 950,00 грн. -за основним платежем та 33 987,50 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2012 року позов Приватного підприємства «Стиль дитинства»задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Деснянському районі м. Києва ДПС від 15.05.2012 року № 0000992320.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПП «Стиль дитинства»є юридичною особою, зареєстрованою Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 26.07.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 063014 (т. 1 а.с. 13).

В період з 18.04.2012 року по 24.04.2012 року службовими особами відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Стиль дитинства»з питань ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА СВОЄЧАСНІСТЮ, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету податків та зборів по взаємовідносинах з ПП «Нумовал Тек»та ПП «Лігуріан Тайм»за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.п. п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 135 950,00 грн., у тому числі, за липень 2010 року -34 495,00 грн., серпень 2010 року -101 455,00 грн.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт № 967/22-4/32914089 від 03.05.2012 року (т. 1 а.с. 17-25).

На підставі акту перевірки, проведеної на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Київській області капітана податкової міліції Діденка Ю.М. в рамках кримінальної справи № 71-00215 від 05.03.2012 року, ДПІ у Деснянському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012 року № 0000992320, яким ПП «Стиль дитинства» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 169 937,50 грн., у тому числі, 135 950,00 грн. - за основним платежем та 33 987,50 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами ) (т. 1 а.с. 27).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Зокрема, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.п. 78.1.11. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності отриманої постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно п. 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів) (п. 86.4. ст. 86 Податкового кодексу України).

З акту перевірки вбачається, що остання проводилася на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Київській області капітана податкової міліції Діденка Ю.М. в рамках кримінальної справи № 71-00215 від 05.03.2012 року, що надійшла до ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС листом від 05.03.2012 року за № 71-00215/7 (вх. ДПІ № 2116/7 від 12.03.2012 року), з якої вбачається, що СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києві розслідується кримінальна справа, порушена 26.05.2011 року Генеральною прокуратурою України за фактом створення ТОВ «Фаворит Економікс»з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Так, в ході досудового слідства було встановлено, що ТОВ «Фаворит Економікс»задіяне в схемі мінімізації податкових зобов'язань, яка об'єднана єдиними фінансово-грошовими потоками з рядом підприємств, серед яких було ТОВ «Нумовал Тек»та ТОВ «Лігуріан тайм», які зареєстровані без наміру здійснення господарської діяльності та з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає в формуванні податкового кредиту в документах податкової звітності, з метою приховування реальних перерахувань, на підставі правочинів, які не дають право формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Тим самим, здійснюється незаконне формування податкового кредиту по безтоварних операціях з підприємствами-користувачами даної схеми.

Службові особи ТОВ «Нумовал Тек»та ТОВ «Лігуріан тайм»повідомили, що погодилися займати посади директорів за грошову винагороду та фактично не мають ніякого відношення до діяльності підприємств і розпорядження рахунками. Місцезнаходження печатки та фінансово-господарських документів їм не відоме.

Вказані підприємства за адресами реєстрації не знаходяться та ніколи не знаходились, основні засоби, активи та працівники у них відсутні.

Також, досудовим слідством було встановлено, що ПП «Стиль дитинства»в період з 2009 року по 2011 рік користувався послугами вказаних підприємств з ознаками фіктивності та сформував податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок проведення безтоварних операцій, на підставі податкових накладних з реквізитами ТОВ «Нумовал Тек».

Таким чином, ТОВ «Нумовал Тек»фактично не здійснювалось постачання товару позивачу, а лише виписувались податкові накладні з метою «штучного»формування податкового кредиту без мети фактичного продажу товару позивачу.

Відповідно до вимог пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

При цьому, згідно п. 86.9. ст. 86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

У разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом (п. 58.4. ст. 58 Податкового кодексу України).

Тобто, матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

При цьому, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини , предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення ДПІ в Деснянському районі м. Києва ДПС від 15.05.2012 року № 0000992320 було прийнято відповідачем на підставі акту перевірки № 967/22-4/32914089 від 03.05.2012 року, який було складено за результатами позапланової виїзної перевірки позивача призначеної постановою старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Київській області капітана податкової міліції Діденка Ю.М. під час досудового слідства по кримінальній справі № 71-00215 від 05.03.2012 року відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу.

При цьому, матеріали справи не місять, а апелянтом не було надано будь-яких відомостей щодо стану кримінальної справи № 71-00215 та доказів на підтвердження факту винесення вироку чи постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами по вказаній кримінальній справі.

На думку відповідача, вказані докази свідчать про те, що правочини, укладені між ПП «Стиль дитинства»та ПП «Нумовал Тек», не спричинили реального настання правових наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, а отже, є нікчемними.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними твердженнями апелянта та зазначає, що відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. В розумінні даної норми цивільного закону характеризуючими ознаками фіктивного правочину є те, що сторони вчиняють його лише для вигляду, знаючи заздалегідь що він не буде виконаний. Тобто, при вчинені фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті що передбачені самим правочином, не маючи на меті встановлення його правових наслідків. При цьому, фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру як створення та досягнення відповідних цивільно-правових наслідків.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Колегією суддів встановлено, що 01.04.2010 року між ПП «Стиль дитинства»та ПП «Нумовал Тек» було укладено договір № 6, відповідно до якого ПП «Нумовал Тек»зобов'язується у порядку й на умовах, передбачених даним договором поставити та передати у власність ПП «Стиль дитинства»товар, а ПП «Стиль дитинства»зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Під товаром, що є предметом поставки за цим договором, сторони розуміють дитячий одяг та аксесуари в асортименті, визначені сторонами в специфікаціях та видаткових накладних.

Відповідно до п. 3 договору поставки, ПП «Нумовал Тек»поставляє товар на склад ПП «Стиль дитинства», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 6 (т. 1 а.с. 28-30).

Факт передачі товару підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими та податковими накладними та платіжними дорученнями.

На підтвердження факту транспортування товару, позивачем були надані договір оренди від 15.12.2009 року № 10 та товарно-транспортні накладні.

Крім цього, подальша реалізація товару підтверджується наявними в матеріалах справи договором консигнації (реалізації товарів) № 1 від 11.08.2008 року та договором № 80 від 01.01.2010 року, видатковими та податковими накладними.

Отже, виконання укладених угод, здійснення товарних операцій, постачання товару, оплата та використання товару у господарській діяльності підтверджено належним чином оформленими видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, договором консигнації (реалізації товарів) № 1 від 11.08.2008 року та договором № 80 від 01.01.2010 року, які містяться в матеріалах справи.

Доказів того, що складені позивачем та ПП «Нумовал Тек»первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, не відповідають вимогам законодавства відповідачем надано не було.

Крім того, відповідачем не було надано доказів визнання судом недійсним свідоцтва платника податку ПП «Нумовал Тек»та інших реєстраційних і первинних бухгалтерських документів вказаного підприємства. Також не було надано витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із зазначенням запису про припинення ПП «Нумовал Тек» як юридичної особи.

Той факт, що за місцем реєстрації ПП «Нумовал Тек»відсутні техніка та інші засоби, необхідні для здійснення господарської діяльності не є достовірним доказом фіктивності угод, укладених такими юридичними особами.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, ч. 5 ст. 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦК України, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Недійсність фіктивного правочину не встановлена законом, а отже такий правочин не є нікчемним. Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо невстановлена законом або якщо він не визнаний судом недійним.

Відповідачем не було надано доказів, які б підтверджували про відсутність наміру сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання угод або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Крім цього, доказів того, що на момент поставки товару (дитячого одягу), видачі податкових накладних контрагент не був зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідачем надано не було, що дає підстави вважати, що контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Колегія суддів також зазначає, що Податковий кодекс України не ставить виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, апелянт не довів правомірності своїх дій по винесенню податкового повідомлення-рішення від 15.05.2012 року № 0000992320.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених вимог, які підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2012 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.