ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 вересня 2012 р.Справа № 2а/1570/3915/2011
Категорія:Головуючий в 1 інстанції:
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -Яковлєва О.В.,
суддів - Бойка А.В., Романішина В.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Вілюс»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року, у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Вілюс»до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року, відмовлено в задоволені позову сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Вілюс»до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення №0000112307 від 22.03.2011 року, яким на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції, у сумі 126090,00 грн.
Не погоджуючись з вказаної постановою суду позивачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову, якою позов задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що позивачем надано усі необхідні документи, які підтверджують ведення обліку товарних запасів за місцем їх зберігання, а тому висновок податкового органу щодо порушення ним п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є неправомірним.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з 25.02.2011 року по 04.03.2011 року податковим органом проведено перевірку позивача щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), про що складено акт № 21/15/24/23/19201333 від 04.03.2011 року, яким встановлено, що в порушення вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»підприємством не ведеться, у порядку встановленому законодавством, облік товарних запасів на складі за місцем їх зберігання та реалізації, а саме: на складі виявлено 23350 кг. житньої муки, на загальну суму 63045,00 грн., на яку відсутні накладні, товарно-транспортні накладні та будь-які документи, які б підтверджували ведення обліку товарних запасів.
За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення №0000112307 від 22.03.2011 року, яким за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»позивачу визначено штрафні (фінансових) санкцій, у сумі 126090,00 грн.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог, з яким не погоджується судова колегія з огляду на наступне.
Відповідно до п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуги) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншими відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємства.
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до п.п. 1, 3, 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Крім цього згідно листа ДПА України №4364/7/23-7017/159 до документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно- транспортні накладні.
Згідно ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які необліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судовою колегією встановлено, що під час проведення вищевказаної перевірки податковим органом встановлено факт не ведення, у порядку встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складі за місцем їх зберігання та реалізації, а саме: на складі виявлено 23350 кг. житньої муки, на загальну суму 63045,00 грн., на яку відсутні накладні, товарно-транспортні накладні та будь-які документи, які б підтверджували ведення обліку товарних запасів.
Після проведення вищевказаної перевірки позивачем направлено до податкового органу скарги та заперечення на результати проведеної перевірки та на винесене податкове-повідомлення рішення, разом із усіма документами, які підтверджують належний облік товарних запасів, а саме копії договорів, податкових накладних, накладних на внутрішнє переміщення та журналів-ордерів (а.с.18-25), проте за результатами перевірки відмовлено у задоволені вищевказаних скарг.
Вказані документи містяться також і у матеріалах справи, а тому висновок суду першої інстанції щодо ненадання позивачем вказаних документів до податкового органу є необґрунтованим (а.с.179).
З огляду на вищевикладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскільки з наданих апелянтом документів вбачається, що останнім ведеться належний облік товарних запасів на своєму складі та вказані документи надано як до податкового органу, так і до суду першої інстанції - висновок податкового органу щодо порушення СТОВ "Вілюс" п.12 ст.3 вищевказаного закону є необґрунтованим та неправомірним, а тому оскаржуване податкове-повідомлення рішення підлягає скасуванню.
Такої правової позиції додержується й Вищий адміністративний суд України у своєму рішенні, у справі № К-24833/10-С від 31.05.2012 року.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права, а тому це є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАСУ, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Вілюс»задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року скасувати та прийняти у справі нову постанову, якою позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Вілюс»до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби №0000112307 від 22.03.2011 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом 20 днів, після набрання нею законною сили до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.В. Яковлєв
Судді: А.В. Бойко
В.Л. Романішин
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2012 |
Оприлюднено | 17.10.2012 |
Номер документу | 26434739 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Яковлєв О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні