Постанова

від 27.09.2012 по справі 2а-1670/1270/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 р. Справа № 2а-1670/1270/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника Виконавчого комітету Полтавської міської ради Божка Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2012р. по справі № 2а-1670/1270/12

за позовом ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, треті особи - Виконавчий комітет Полтавської міської ради, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради

про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 (далі по тексту позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі по тексту відповідач, ДПІ у м. Полтаві), в якому просив постановити рішення, яким скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0002701705, прийняте 18.04.2011 р. ДПІ у м. Полтаві.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - виконавчий комітет Полтавської міської ради.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2012р. в задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, та на не відповідність висновків суду обставинам справи позивач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в повному обсязі задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 58, 286 Податкового кодексу України, ст. 251 Цивільного кодексу України, ст.19 Конституції України, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та представника виконавчого комітету Полтавської міської ради, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 січня 2008 року між позивачем та виконавчим комітетом Полтавської міської ради було укладено договір оренди земельної ділянки (далі-Договір), розташованої за адресою АДРЕСА_1 терміном на три роки для експлуатації та обслуговування офісу.

Пунктами 5.1 та 5.2 Договору передбачено, що зазначена земельна ділянка передається орендарю для здійснення ним господарської діяльності з цільовим призначенням - експлуатація та обслуговування офісу.

29.10.2010 позивач надіслав листа орендодавцю про намір припинення Договору оренди з 01.01.2011 у зв'язку з закінченням терміну його дії та здійсненими переобладнанням та відповідної реєстрації об'єкта нерухомості - квартири на праві власності за позивачем.

02.12.2010 позивач звернувся до Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру з листом, в якому просив вважати припиненим договір оренди землі з 01.01.2011 року, а також внести відповідні зміни до книги реєстрації записів державної реєстрації договорів оренди.

23.11.2010 Управління надіслало листа позивачу про розірвання договору оренди, у якому зазначено про направлення запиту до юридичного управління щодо можливості припинення права користування зазначеною земельною ділянкою.

18.04.2011 ДПІ у м. Полтаві було винесено податкове повідомлення - рішення №0002701705, яким визначена сума податкового зобов'язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб за 2011 рік, в розмірі 3367,42 грн.

Позивач не погодився з вказаним рішенням відповідача та звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо скасування податкового - повідомлення - рішення №0002701705.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому, судом першої інстанції прийнято до уваги, що позивач, після закінчення терміну дії договору оренди, продовжує користуватися земельною ділянкою та в порушення вимог п. 7.1 Договору не повернув земельну ділянку орендодавцю у стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав ї в оренду. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

30 січня 2008 року між позивачем та виконавчим комітетом Полтавської міської ради укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 терміном на три роки ( з 18.12.200 року по 18.12.2010 року ) для експлуатації та обслуговування офісу.

Відповідно до вимог п.3.1. Договору, після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач, не бажаючи продовжити термін дії зазначеного договору, 29.10.2010 року надіслав листа орендодавцю про намір припинення Договору оренди з 01.01.2011 у зв'язку з закінченням терміну його дії та здійсненими переобладнанням та відповідної реєстрації об'єкта нерухомості.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно положень ст. 13 зазначеного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. При цьому, згідно вимог ч.1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умовами договору оренди землі є строк дії договору оренди.

Закінчення строку, на який було укладено договір оренди земельної ділянки є підставою для припинення зазначеного договору, відповідно до вимог ч.1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі"

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що строк дії договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1, який укладено між позивачем та виконавчим комітетом Полтавської міської ради, припинив свою дію в зв'язку закінченням строку, на який було його укладено.

Відповідно до положень п.п. 288.1., 288.2, 288.3 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

На підставі системного аналізу зазначених вимог Закону України "Про оренду землі" та Податкового кодексу України, колегія суддів, приймаючи до уваги, що термін договору оренди закінчився 31.12.2010 року, не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості винесення податковим органом податкового повідомлення - рішення.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що позивач відповідно до витягу про державну реєстрацію прав №30688315 від 20.0.2011 року має на праві власності квартиру АДРЕСА_1 в м.Полтаві Полтавської області, та за вказаною адресою позивач, в робочий час займається здійсненням нотаріально діяльності (а.с. 2, 20). Як зазначено представником Полтавської міської ради, будинку АДРЕСА_1 в м.Полтаві - є жилим багатоквартирним будинком, в якому також проживають інші мешканці будинку. Таким чином, судом встановлено, що позивач користується земельною ділянкою на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 в м.Полтаві Полтавської області разом з іншими мешканцями багатоквартирного житлового будинку.

Відповідно до вимог ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Таким чином, колегія суддів вважає, що платниками земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирними житловими будинками є особи, яким такі земельні ділянки відповідно до норм Земельного кодексу передаються у постійне користування або у власність: підприємства, установи і організації, що здійснюють управління цими будинками, а також об'єднання власників будинків. У свою чергу, власники квартир (житлових приміщень) у багатоквартирних житлових будинках відшкодовують сплачені суми земельного податку підприємствам, установам і організаціям, що здійснюють управління цими будинками, а також об'єднанням власників будинків.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення про донарахуванню орендної плати з фізичний осіб в сумі 3367.42 грн., відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, щодо скасування податкового - повідомлення рішення.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2012 року по справі № 2а-1670/1270/12 прийнята з порушенням норм матеріального права, при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а тому в силу приписів ч.1 ст.198, п.п.3, 4 ч.1 ст.202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволенні позовних вимог позивача.

Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплачених судових витрат в розмірі 87 грн. 30 коп. з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2012р. по справі № 2а-1670/1270/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, треті особи - Виконавчий комітет Полтавської міської ради, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0002701705 від 18.04.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 87 гривень 30 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст постанови виготовлений 02.10.2012 р.