Постанова

від 09.10.2012 по справі 2а/1270/6569/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/6569/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Агевича К.В., при секретарі судового засідання Чуванову А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СІТ» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.05.2012 №0008802201, №0008812201, № 0008822201, та від 25.06.2012 №0009022201, № 0009032201, визнання дій протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ

До Луганського окружного адміністративного суду 23.08.2012 надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «СІТ» (далі - ТОВ «СІТ», позивач) до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (далі - Стахановська ОДПІ Луганської області ДПС, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.05.2012 №0008802201, №0008812201, № 0008822201, та від 25.06.2012 №0009022201, № 0009032201, визнання дій протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.09.2012 після усунення недоліків було відкрите провадження за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СІТ» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.05.2012 №0008802201, №0008812201, № 0008822201, та від 25.06.2012 №0009022201, № 0009032201, визнання дій протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 13.04.2012 суб'єктом владних повноважень Стахановською ОДПІ Луганської області ДПС складено акт № 47/23-20153964 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «СІТ» код за ЄДРПОУ 20153964, з питань правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» код за ЄДРПОУ 36713483».

Позивач вважає, що висновки акту № 47/23-20153964 від 13.04.2012 та винесені на підставі них податкові повідомлення-рішення № 0008802201, № 0008812201 та № 0008822201 є протиправними та порушують права ТОВ «СІТ», оскільки вони прийняті з грубим порушенням податкового законодавства, через що розповсюджується недостовірна інформація стосовно підприємства.

Також позивачем було зазначено, що 11 травня 2012 року подана первинна скарга до ДПС у Луганській області, згідно рішення про результати її розгляду від 20.06.2012 року № 9657/10-408 залишені без змін податкові повідомлення-рішення від 04.05.2012 року № 0008802201 про сплату 97352 грн. донарахованої суми податку на прибуток та 1 грн. застосованої штрафної санкції, № 0008822201 про зменшення на 58345 грн. суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та 10396 грн. застосованої штрафної санкції, скасоване податкове повідомлення-рішення від 04.05.2012 року № 0008812201 у частині 17675 грн. донарахованої суми податку на додану вартість та 4419 грн. застосованої штрафної санкції, збільшене на 17675 грн. суму зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та на 4419 грн. суму штрафної санкції, визначені в податковому повідомленні-рішенні № 0008822201 від 04.05.2012.

З вказаними повідомленнями рішеннями позивач не згоден, у зв'язку з чим просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 04.05.2012 №0008802201, №0008812201, № 0008822201, та від 25.06.2012 №0009022201, № 0009032201.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

24 вересня 2012 року в судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним та вказаних у письмових запереченнях до позову (т.1 а.с. 86-87) і просив суд у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий Кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі -ПК України).

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «СІТ» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 30.06.04 № 13921200000000345, свідоцтво про державну реєстрацію юридичних особи серії А00 №601028 (т.1 а.с. 121).

Як вбачається з матеріалів справи позивача зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.07.04 № 16189142 індивідуальний податковий номер - 201539612040 (т.1 а.с.124). Позивача взято на податковий облік Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби 09.03.93 за № 275/4 (т.1 а.с. 123).

У відповідності до п. п. 41.1.1 Податкового Кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби України - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно статті 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2. ст.75 Податкового Кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідач - Стахановська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби в розумінні ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.

Так, відповідачем 20.02.12 було вручено підприємству ТОВ «СІТ» лист про надання пояснень стосовно взаємовідносин з ТОВ «Транс Агенство Сервіс» від 20.02.12 №1893/10/23 (т.1 а.с. 25).

Листом від 29.02.12 № 30 ТОВ «СІТ» надано до Стахановській ОДПІ Луганської області ДПС пояснення з наданням підтверджуючих документів щодо господарських взаємовідносин з контрагентами (т.1 а.с. 26).

У зв'язку з наданням документів не в повному обсязі, Стахановською ОДПІ на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу було видано наказ № 76 від 30.03.2012 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СІТ», код ЄДРПОУ 20153964, з питань правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 31.12.11 по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Агенство Сервіс», код ЄДРПОУ 36713483», який разом з направленням на перевірку було вручено підприємству 30.03.2012 (т.1 а.с. 89, 90).

Податковим органом здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СІТ» з питання дотримання вимог податкового законодавства правомірності формування ПДВ, податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» і за результатами перевірки складено акт від 13.04.2012 року № 47/23-20153964 (т.1 а.с. 91-98).

В подальшому відповідачем було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: форми «Р» № 0008802201 від 04.05.2012 з податку на прибуток на суму 97353грн;

форми «В1» № 0008822201 від 04.05.2012 з податку на додану вартість на суму 68741 грн;

форми «Р» № 0008812201 від 04.05.2010 з податку на додану вартість на суму 38031 грн. (т.1 а.с. 22-23).

11.05.2012 позивачем подана первинна скарга до ДПС у Луганській області, яка залишена без задоволення і згідно рішення про результати її розгляду від 20.06.2012 № 9657/10-408 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 04.05.2012 № 0008802201 про сплату 97352 грн. донарахованої суми податку на прибуток та 1 грн. застосованої штрафної санкції, № 0008822201 про зменшення на 58345 грн. суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та 10396 грн. застосованої штрафної санкції, скасоване податкове повідомлення рішення № 0008812201 у частині 17675 грн., донарахованої суми податку на додану вартість та 4419 грн. застосованої штрафної санкції, збільшено на 17675 грн. суму зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та на 4419 грн. суму штрафної санкції, визначені в податковому повідомленні рішенні №0008822201 від 04.05.2012.

В результаті чого відповідачем прийнято 25.06.2012 відповідні повідомлення - рішення №0009022201, № 0009032201 (т.1 а.с. 24)

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем не заперечуються.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.60.1.3 п. 60.1 ст. 60 Податкового Кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі. Так п. 60.4 вказаної статті передбачено, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу. Якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається). (П.60.6 ст.60 Податкового Кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи рішенням про результати розгляду скарги від 20.06.2012 № 9657/10-408 ДПС у Луганській області (т.1 а.с. 57-59) скасоване податкове повідомлення - рішення від 04.05.2012 № 0008812201 у частині 17675 грн. донарахованої суми податку на додану вартість та 4419 грн. штрафної санкції. Податковим повідомленням - рішенням від 25.06.2012 №0009032201 зменшено суму грошового зобов'язання визначеного податковим повідомленням - рішенням від 04.05.2012 № 0008812201, таким чином, з моменту отримання повідомлення рішення №0009032201 позивачем - 25.06.2012 (т.1 а.с. 100) податкове повідомлення - рішення від 04.05.2012 № 0008812201 вважається відкликаним, тобто таким, що не тягне правових наслідків.

Також, податкове повідомлення - рішення «В1» № 0008822201 від 04.05.2012 з податку на додану вартість на суму 68741 грн., рішенням про результати розгляду скарги від 20.06.2012 № 9657/10-408 ДПС у Луганській області (т.1 а.с. 57-59) було збільшено на 17675 грн. суму зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та на 4419 грн. суму штрафної санкції. В результаті чого відповідачем було винесено 25.06.2012 відповідне повідомлення - рішення №0009022201, яке отримано позивачем також 25.06.2012 (т.1 а.с. 104). Яке є остаточним по відношенню до повідомлення - рішення «В1» № 0008822201 від 04.05.2012 і в силу п.60.6 ст.60 Податкового Кодексу України не відкликається.

Враховуючи викладене позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень № 0008812201 та № 0008822201 від 04.05.2012 з податку на додану вартість не підлягають задоволенню.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Пунктом 139.1.9. ст. 139 ПК України до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку віднесено витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 187 Податкового кодексу України:

- датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1);

- датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (пункт 187.8);

- попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера (пункт 187.11).

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Пункт 44.1. ст.44 ПК України визначає, що цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.3. ст.44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Вищим адміністративним судом України у листі від 02.06.11 № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Так, відповідно до умов договору поставки № 100032 від 14.01.2011 укладеного між ТОВ «Транс Агентство Сервіс» - постачальник та ТОВ «СІТ» - покупець, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити металопродукцію (далі - договір). Кількість кожної партії асортимент, якість та ціна вказуються у рахунках фактурах або у специфікаціях. Умови постачання - самовивіз зі складу постачальника. Постачальник зобов'язується передати покупцю рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну та сертифікат якості виробника. Даний договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами.(т.1 а.с. 125-126).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем на пропозицію суду надано специфікації, рахунки - фактури, платіжні доручення, видаткові накладні, посвідчення про відрядження, подорожні листи та податкові накладні (т.1 а.с. 127- т.2 а.с. 1-10).

Податкові накладні внесено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (т.2 а.с. 121-131).

На пропозицію суду позивачем надано сертифікати якості лише на листи г/к 16,0 мм та 14.0 мм 1500*6000 мм,ст.3сп.5 (т.1 а.с. 150, 197), в той час як із матеріалів справи вбачається, що металопродукція надавалась у набагато ширшому асортименті: листи г/к 3,0мм, 5,0мм, 8,0 мм, 10,0 мм, 20,0 мм, 25,0 мм, 40,0мм, труба з/с 32*2,8 мм, круг 22мм, 25мм, лист оцинкований 0,55 мм, а п. 4.3 договору передбачено надання постачальником покупцю сертифікату якості виробника.

Також позивачем не надано довіреностей на отримання товару за договором.

Відповідно до рахунку - фактури № ТРА-100093 від 12.01.2011 (т.1 а.с.128), який виписано на загальну суму з ПДВ - 23281,02 грн. позивачем відповідно до платіжного доручення № 19 від 13.01.2012 (т.1 а.с. 129) сплачено ТОВ «Транс Агентство Сервіс» суму 23746,02 грн., яка не відповідає сумі вказаній в рахунку фактурі № ТРА-100093 від 12.01.2011, і як вказано у видатковій накладній № ТРА - 100044 від 14.01.2011, ОСОБА_1 по дов. № 003 від 14.01.11 отримав лист г/к 5,0 мм 1500*6000 мм,ст.3сп/пс5 у кількості 2,1 т. та лист г/к 8,0 мм 1500*6000 мм,ст.3сп 5 у кількості 1,655 т. на загальну суму з ПДВ 23281,02 грн. і відповідно до подорожнього листа від 14.01.2012 отримане було доставлено із м.Луганська до м.Стаханова. Податкова накладна виписана 13.01.2011 на суму 23746,02 грн. в т.ч. ПДВ 3957,67 грн., а в рядку номенклатура товарів, окрім товарів, визначених у видатковій накладній № ТРА - 100044 від 14.01.2011, додатково міститься лист г/к 8,0 мм 1500*6000 мм,ст.3сп 5 у кількості 0,075 т. (т.1 а.с.131). 14.01.2011 складено специфікацію №1 до договору № 1 від 14.01.2011 номенклатура товару та загальна суму якої не відповідають податковій накладній від 13.01.2011 (т.1 а.с.127). Також слід зазначити, що дати складення рахунку - фактури, платіжного доручення та податкової накладної передують даті 14.01.2011 - даті укладення договору.

Вказані розбіжності щодо номенклатури, ціни, кількості, сплачених сум вбачаються в усіх наданих позивачем групах документів по окремих поставках, визначених у специфікаціях 1-14 до договору, що, в свою чергу, вказує на штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача про те, що товар, який нібито був отриманий від «Транс Агентство Сервіс», було перероблено на виробництві позивача, оскільки надані відомості ТОВ «СІТ» (т.2 а.с 39-62, 79-120) щодо переробки металопродукції не підтверджують того факту, що це саме та металопродукція, яка отримана від ТОВ «Транс Агентство Сервіс». Вказаного не підтверджують і надані документи по реалізації продукції ТОВ «АТП Спектр» (т.2 а.с. 11-38).

Згідно з ч.1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Однак посилання позивача на наявність постанови Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2012, яка набрала законної сили, та залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 (т.1 а.с. 32-36,50-52) на увагу суду не заслуговують, враховуючи те, що у вказаній постанові питання розглянутих у судовому засіданні господарських взаємовідносин між ТОВ «СІТ» та ТОВ «Транс Агентство Сервіс» взагалі не зачіпаються.

Надані позивачем первинні бухгалтерські документи, досліджені судом в судовому засіданні, як і ненадання на пропозицію суду позивачем, тобто відсутність інших первинних бухгалтерських документів, необхідність утворення яких передбачена як нормативно правовими актами так і умовами укладеного договору, вказують на правильність доводів податкового органу про безтоварності вказаних господарських операцій, з якими суд погоджується. Тому оформлені належним чином податкові накладні не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту та бюджетного відшкодування, а суми витрат по вказаним операціям не відносяться до витрат, які не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

За вказаних обставин у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 09 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 15 жовтня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «СІТ» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.05.2012 №0008802201, №0008812201, № 0008822201, та від 25.06.2012 №0009022201, № 0009032201 визнання дій протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 15 жовтня 2012 року.

Суддя К.В. Агевич