Постанова

від 10.10.2012 по справі 5017/395/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2012 р. Справа № 5017/395/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Контент-Групп", м. Одеса на постановувід 18.07.2012 р. Одеського апеляційного господарського суду(про перегляд постанови господарського суду Одеської області від 06.03.2012 р.) у справі№ 5017/395/2012 господарського суду Одеської області про банкрутствоприватного підприємства "Контент-Групп", м. Одеса за участюДержавної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси представники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.02.2012 р. порушено провадження у справі № 5017/395/2012 про банкрутство приватного підприємства "Контент-Групп" в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство) .

Постановою господарського суду Одеської області від 06.03.2012 р. (суддя Лепеха Г.А.) визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута, зобов'язано його вчинити певні дії та інше.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 р. (судді: Жеков В.І. -головуючий, Сидоренко М.В., Аленін О.Ю.) вказану постанову суду першої інстанції скасовано.

Не погоджуючись із прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції від 06.03.2012 р.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції ст.ст. 1, 51 Закону про банкрутство, ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) . На думку скаржника, після порушення справи про банкрутство за ст. 51 Закону про банкрутство суд не має правових підстав для перевірки дотримання боржником процедури добровільної ліквідації. Крім того, скаржник зазначає про безпідставність здійснення апеляційного провадження за апеляційної скаргою податкового органу, оскільки останній не є учасником даної справи про банкрутство.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 51 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з чим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Згідно із ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Відповідно до ч. 2, ч. 5 ст. 105 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Однак судом апеляційної інстанції встановлено відсутність публікації оголошення про припинення юридичної особи як цього вимагають ст. 105 Цивільного кодексу України та ст. 60 Господарського кодексу України.

Більше того, до заяви про порушення справи про банкрутство за ст. 51 Закону про банкрутство не додані докази повідомлення боржником явних кредиторів (у розумінні ст. 60 Господарського кодексу України), зокрема контролюючі органи, про його ліквідацію та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій.

Так, про прийняття рішення про власну ліквідацію боржником не було повідомлено одного з явних кредиторів -Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси, що позбавило останню вчасно здійснити податкову перевірку боржника та у разі виявлення податкового боргу звернутися до нього з грошовими вимогами.

Зазначене свідчить про те, що пасив боржника не міг бути повністю сформований, тому не можна вважати про його чіткий розмір.

На обов'язковості відповідного повідомлення органу державної податкової служби, а також необхідності врахування порядку виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості у процедурі добровільної ліквідації при зверненні із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 51 Закону про банкрутство наголошено Верховним Судом України ще у 2008 році, а саме у постанові від 10.06.2008 р. у справі № 15/682-б.

Також, додані до заяви про порушення справи про банкрутство документи не містять доказів виконання ліквідаційною комісією вимог ч. 4 ст. 111 ЦК України щодо проведення інвентаризації та оцінки майна боржника, що свідчить про неналежне формування активу боржника.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Проте, у порушення зазначених вимог чинного законодавства, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство взагалі не доданий проміжний ліквідаційний баланс.

Таким чином, ліквідаційною комісією боржника був порушений порядок добровільної ліквідації.

До заяви про порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 51 Закону про банкрутство не додані документи, які повинні бути подані на момент звернення із такою заявою та які не можуть бути витребувані судом після порушення справи про банкрутство.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що судом першої інстанції без достатніх правових підстав порушено справу про банкрутство боржника за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 51 Закону про банкрутство.

При цьому у даному випадку мають місце явні, очевидні факти безпідставного звернення із заявою про порушення справи про банкрутство, які проігноровані судом першої інстанції, що свідчить про істотне порушення цим судом норм чинного законодавства.

Щодо процесуального права Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на звернення з апеляційною скаргою колегія суддів зазначає наступне. Грубе порушення боржником порядку добровільної ліквідації, зокрема неповідомлення органу державної податкової служби про прийняття рішення про ліквідацію, не зважаючи на пряму вказівку про це у нормі ст. 60 ГК України, унеможливило своєчасне звернення податкового органу з грошовими вимогами до боржника та, відповідно, позбавило його можливості у встановленому порядку набути статусу учасника провадження у справі про банкрутство. У зв'язку з чим судом апеляційної інстанції обгрунтовано здійснено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про безпідставність порушення даної справи про банкрутство та, відповідно, необхідність скасування постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом.

За таких обставин доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України, ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Контент-Групп" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 р. у справі № 5017/395/2012 (про перегляд постанови господарського суду Одеської області від 06.03.2012 р.) залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич