Рішення
від 04.10.2012 по справі 5/052-11/18-12/26
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2012 р. Справа № 5/052-11/18-12/26

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючого судді Лилака Т.Д., суддів Саванчук С.О., Лутак Т.В. розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", м. Київ до 1. Дочірнього підприємства "КВМ", м. Бровари 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Гагаріна", с. Велика Білозерка, Запорізька область; про стягнення 4443204,84 грн., в частині стягнення 1082676,69 грн. збільшеної відсоткової ставки за кредитом та 111363,17 грн. інфляційних витрат, нарахованих на прострочені платежі зі сплати збільшеної відсоткової ставки за участю представників:

позивача:Ситий В.О. (дов. № 1-11-637 від 18.01.2012 року); відповідача 1:Смолієнко О.В. (дов. № 09/04 від 09.04.2012 року); відповідача 2:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі -позивач) до Дочірнього підприємства "КВМ" (далі -відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Гагаріна" (далі - відповідач 2) про стягнення солідарно з відповідачів 1000,00 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами та стягнення з другого відповідача 4442204,84 грн., з яких: 2050179,96 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами, 1082676,69 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами за збільшеною відсотковою ставкою, 404076,33 грн. інфляційних втрат за порушення строків повернення тіла кредиту, 140262,62 грн. інфляційних втрат за порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами, 111363,17 грн. інфляційні втрати за порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами за збільшеною відсотковою ставкою, 565310,76 грн. пені за порушення строків сплати кредиту, 40354,87 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами, 47980,45 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Київської області від 02.06.2011р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" задоволено частково, стягнуто солідарно з Дочірнього підприємства "КВМ" (код ЄДРПОУ 34239542) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Гагаріна" (код ЄДРПОУ 33515149) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (код ЄДРПОУ 20025456) 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Гагаріна" (код ЄДРПОУ 33515149) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (код ЄДРПОУ 20025456) 1615011 (один мільйон шістсот п'ятнадцять тисяч одинадцять) грн. 03 коп. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, 404076 (чотириста чотири тисячі сімдесят шість) грн. 33 коп. інфляційних втрат, нарахованих на суму прострочених платежів з повернення тіла кредиту, 75967 (сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. 20 коп. інфляційних втрат, нарахованих на суму прострочених платежів зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, 261700 (двісті шістдесят одну тисячу сімсот) грн. 95 коп. пені, нарахованої на суму прострочених платежів з повернення тіла кредиту, 23577 (двадцять три тисячі п'ятсот сімдесят сім) грн. 55 коп. витрат по сплаті державного мита та 125 (сто двадцять п'ять) грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2011р. рішення господарського суду Київської області від 02.06.2011р. залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду Київської області від 02.06.2011р. видано відповідні накази від 31.08.2011р.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2012 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2011 р. та рішення господарського суду Київської області від 02.06.2011 р. скасовано в частині відмови у стягненні з ТОВ "Імені Гагаріна" на користь ПАТ "КБ "Надра" 1082676,69 грн. збільшеної відсоткової ставки за кредитом та 111363,17 грн. інфляційних втрат, нарахованих на прострочені платежі зі сплати збільшеної відсоткової ставки, справу № 5/052-11 в цій частині передано до господарського суду Київської області на новий розгляд в новому складі суду.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу суддю Кошика А.Ю. визначено для розгляду справи № 5/052-11.

Відповідно до ухвали суду від 27.03.2012 р. справу № 5/052-11 прийнято до провадження судді Кошика А.Ю., присвоєно справі № 5/052-11/18-12.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 06.06.2012 р. у справі призначено колегіальний розгляд у складі суддів Кошика А.Ю. -головуючий суддя, суддів Саванчук С.О. та Сокуренко Л.В.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 06.09.2012 р. у справі, в зв'язку з відпусткою судді Сокуренко Л.В., призначено колегіальний розгляд у іншому складі суддів: Кошика А.Ю. -головуючий суддя, суддів Саванчук С.О. та Лутак Т.В.

У зв'язку з перебуванням судді Кошика А.Ю. у щорічній відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, розпорядженням керівника апарату господарського суду Київської області Кармазіна А.І. справу № 5/052-11/18-12 направлено для проведення повторного автоматизованого розподілу справи з метою заміни головуючого судді у справі Кошика А.Ю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ (автоматизована система документообігу суду) справу № 5/052-11/18-12 передано судді Лилаку Т.Д.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.09.2012 року справу № 5/052-11/18-12 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Лилака Т.Д., суддів Лутак Т.В., Саванчук С.О., присвоєно їй № 5/052-11/18-12/26 та призначено до розгляду на 04.10.2012 року.

В судовому засіданні 04.10.2012 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача 1 проти позову заперечив.

Представник відповідача 2 в судове засідання 04.10.2012 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача 2, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імені Гагаріна" позичальник був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування від 09.01.2008р. № 804/09/01/2008/980-К/27 (далі -кредитний договір),

Як встановлено рішенням господарського суду Київської області від 24.06.2010р. у справі № 5/052-11 за позовом ВАТ КБ "Надра" до ТОВ "Імені Гагаріна" та ДП "КВМ" про стягнення 6018915,53 грн. та за зустрічним позовом ТОВ "Імені Гагаріна" до ВАТ КБ "Надра" про визнання угоди недійсною, залишеним в силі постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.09.2010 р., первісний позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Імені Гагаріна" 5582749,65 грн. заборгованості по поверненню кредиту, 421469,99 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, 9694,89 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, 25500, 00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та солідарно з ДП "КВМ" 1000,00 грн. боргу на користь ВАТ КБ "Надра"; в частині стягнення 5000,00 грн. заборгованості по кредиту та відсоткам провадження припинено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

ТОВ "Імені Гагаріна" виконало зазначене рішення в повному обсязі, перерахувавши на розрахунковий рахунок банку стягнуту суму, що підтверджується платіжним дорученням від 27.10.2010р. № 681 на суму 6040650,53грн.

В постанові від 19.03.2012 р. по даній справі колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила, що висновок місцевого господарського суду, з яким погодився апеляційний суд, про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Гагаріна" 1082676,69 грн. збільшеної відсоткової ставки за кредитом за період з 26.09.2009 р. по 14.11.2010 р. та інфляційні втрати, нараховані на прострочені платежі зі сплати збільшеної відсоткової ставки за період з 01.09.2009р. по 28.02.2011р. в сумі 111 363,17 грн., є передчасним з огляду на те, що судами попередніх інстанцій не досліджено змісту пунктів 3.2.8, 3.2.9, 3.2.10, 3.2.11, 3.2.12 кредитного договору про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування №804/09/01/2008/980-К/27 від 09.01.2008р., не встановив, на які саме порушення, із зазначених у пунктах 3.2.8, 3.2.9, 3.2.10, 3.2.11, 3.2.12 кредитного договору, посилається позивач в обґрунтування вимог про стягнення збільшеної відсоткової ставки за кредитом, та не встановив факту наявності або відсутності таких порушень з боку ТОВ "Імені Гагаріна".

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.

Відповідно до ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

При новому розгляді справи судом враховано дані обставин та встановлено, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Пунктом 3.3.15 кредитного договору передбачено, що банк має право підвищити відсоткову ставку за користування кредитом на 2% річних при порушенні умов, вказаних у п.п. 3.2.8., 3.2.9., 3.2.10., 3.2.11., 3.2.12. договору.

В свою чергу, позивач просить стягнути з відповідача 2 заборгованість у сумі 1 082 676,69 грн. та 111363,17 грн. інфляційних витрат, нарахованих на прострочені платежі зі сплати збільшеної відсоткової ставки, яка виникла внаслідок збільшення відсоткової ставки на 2% за користування кредитами, відповідно до п. 3.3.15 кредитного договору та інфляційні втрати, нараховані на прострочені платежі зі сплати збільшеної відсоткової ставки за період з 01.09.2009р. по 28.02.2011р. в сумі 111 363,17 грн..

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Приписами ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач жодним доказом не підтвердив факт порушення відповідачем 2 п.п. 3.2.8., 3.2.9., 3.2.10., 3.2.11., 3.2.12. кредитного договору, що в свою чергу, могло стати підставою для збільшення відсоткової ставки за користування кредитами на 2% річних.

З огляду на матеріали справи, суд встановив, що у період, на який посилається позивач, а саме з 26 вересня 2009 року по 14 листопада 2010 року відповідач 2:

- не передавав іншим особам в заставу/іпотеку активи, що забезпечують виконання позичальника за цим Кредитним договором, що підтверджується витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 06 квітня 2012 року (п. 3.2.8. Кредитного договору);

- не придбавав та не продавав основні засоби (що перевищують 5% від суми кредиту) без отримання письмової згоди банку (п. 3.2.8. кредитного договору);

- не отримував кредити в інших банках та фінансових установах без попереднього отримання письмової згоди позивача (п. 3.2.8. кредитного договору);

- не вчиняв дій (без погодження з банком) по припиненню діяльності відповідача 2 - не вносив зміни до установчих документів без попереднього письмового повідомлення позивача (п. 3.2.8 кредитного договору);

- не вносив зміни до установчих документів (п 3.2.10 кредитного договору), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру;

- не змінював місцезнаходження адресу, телефони (п. 3.2.11 кредитного договору), що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і так далі по всім.

Позивачем спростування вказаних доводів відповідача 2 суду не надано.

До того ж, позивач неправильно розтлумачив зміст пункту 3.3.15 кредитного договору, коли підвищив відсоткову ставку за користування кредитом на 2% річних за кожне порушення умов, вказаних у п.п. 3.2.8., 3.2.10., 3.2.11., 3.2.12. кредитного договору, що протирічить тлумаченню змісту пункту 3.3.15, а саме, що банк має право підвищити відсоткову ставку за користування кредитом на 2% річних одноразово за одне з можливих порушенні умов, вказаних у п.п. 3.2.8., 3.2.9., 3.2.10., 3.2.11., 3.2.12. договору.

Крім того, відповідно до п. 6.2 кредитного договору зміни в цей договір вносяться лише у письмовій формі у вигляді додаткових угод, що є невід'ємною частиною цього договору.

Банк під час розгляду справи не надав належних та допустимих доказів звернення до позичальника з повідомленням про збільшення відсоткової ставки на 2% річних та доказів укладання додаткової угоди між банком та позичальником щодо підвищення відсоткової ставки на 2% річних.

Таким чином, з 14.07.2008 р. відсоткова ставка за користування кредитними коштами, наданими згідно кредитних договорів становить 23% річних.

Отже, судом встановлено, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами порушення відповідачем 2 п.п. 3.2.8., 3.2.9., 3.2.10., 3.2.11., 3.2.12. кредитного договору, а стосовно можливості збільшення банком відсоткової ставки в односторонньому порядку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 1056-1 ЦК України (в редакції з 10 січня 2009 року) розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів; фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору; встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; умова договору щодо права банку змінювати умови процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. :

Позивач зазначає, що, якщо кредитний договір був укладений до 08 січня 2009 року і в ньому сторони досягли домовленості про те, що банк має право в односторонньому порядку змінити відсоткову ставку, то це вже є домовленістю сторін.

Якщо боржник не надіслав банку заперечень щодо нарахування відсотків за новою ставкою, то пропозицію треба вважати прийнятою і правочин вчиненим, враховуючи частини 2, 3 статті 205, частину 2 статті 642 ЦК України (навіть за відсутності доказів належного повідомлення боржника), оскільки фактичні дії вказують на прийняття пропозиції.

Враховуючи вищевикладене, КБ "Надра" керуючись п. 3.3.15 кредитного договору, переглянув розмір встановленої процентної ставки за користування наданими кредитними коштами в бік її збільшення на 2 % річних.

Однак, як встановлено судом, доказів укладання додаткових угод в частині збільшення відсоткової ставки за користування кредитами на 2% річних, на підставі п. 3.3.15 кредитного договору, позивач суду не надав, крім того не надано доказів повідомлення банком відповідача 2 про збільшення відсоткової ставки.

Щодо стягнення суми збільшеної відсоткової ставки на 2 % річних згідно п. 3.3.15 кредитного договору щодо порушення п.п. 3.2.8., 3.2.9., 3.2.10., 3.2.11., 3.2.12. договору, то, в даному випадку суд вважає, що банк в односторонньому порядку змінив умови кредитного договору, збільшивши без згоди позичальника процентну ставку за договором з огляду на наступне.

Законом України від 12 грудня 2008 року № 661 (Закон № 661) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку", внесено зміни до Цивільного кодексу України та Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Частину 3 ст. 1056-1 Цивільного Кодексу України викладено в такій редакції - "фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною".

Частину 4 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" викладено в такій редакції: "Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом".

Цей Закон набув чинності з 10 січня 2009 року.

З приводу застосування цього Закону, Верховий суд України в Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 роки) від 07.10.2010 зазначає наступне:

- зважаючи на закріплений Конституцією України принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина 1 статті 58), всі рішення банку у будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення відсоткової ставки в односторонньому порядку після 10 січня 2009 року є неправомірними (Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)";

- належним повідомленням боржника щодо підвищення відсоткової ставки за кредитом є спосіб, визначений сторонами у договорі. Банк має довести, що він повідомив боржника належним чином;

- неправомірною є зміна відсоткової ставки, навіть у разі належного повідомлення, якщо договором чітко передбачено підписання в таких випадках додаткової угоди;

- потрібно також враховувати поведінку сторін після прийняття рішення банком щодо зміни відсоткової ставки у контексті положень цивільного законодавства про укладення та зміну договору, зокрема:

а) якщо боржник сплачує відсотки за новою ставкою, то пропозицію треба вважати прийнятою і правочин укладеним, враховуючи частини 2, 3 статті 205, частину 2 статті 642 ЦК України (навіть за відсутності доказів належного повідомлення боржника), оскільки фактичні дії вказують на прийняття пропозиції;

б) якщо боржник сплачує відсотки за попередньою ставкою та не вчиняв інших дій щодо прийняття пропозиції, то це свідчить про відсутність домовленості.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин " від 30.03.2012 р. при вирішенні спорів щодо правомірності підвищення процентної ставки згідно зі статтею 1056-1 ЦК у зв'язку з прийняттям Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку", яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, суди мають виходити з того, що цей закон набрав чинності з 10 січня 2009 року.

Виходячи із закріпленого Конституцією України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58), всі рішення банку в будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10 січня 2009 року (Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

При вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641-642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.

При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Позивач, в свою чергу, не зазначає суду про існування доказів:

- укладання додаткових угод щодо збільшення відсоткової ставки за користування кредитами на 2% річних, на підставі п. 3.3.15 кредитного договору (як це передбачено п. 6.2. кредитного договору);

- вчиненням відповідачем 2 дій які б свідчили про прийняття пропозиції про збільшення відсоткової ставки за користування кредитами на 2% річних;

Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 1082676,69 грн. та 111363,17 грн. інфляційних витрат, нарахованих на прострочені платежі зі сплати збільшеної відсоткової ставки, яка виникла внаслідок збільшення відсоткової ставки на 2% річних за користування кредитними коштами, відповідно до п. 3.3.15 кредитного договору, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імені Гагаріна" (71402, Запорізька обл., Великобілозерський район, с. В. Білозерна, вул. Радянська, буд. 10, код ЄДРПОУ 33515149), Дочірнього підприємства "КВМ" (07400, м. Бровари, вул. Черняхівського, буд. 13, кв. 43, код ЄДРПОУ 34239542) про стягнення 1082676,69 грн. збільшеної відсоткової ставки за кредитом та 111363,17 грн. інфляційних витрат, нарахованих на прострочені платежі зі сплати збільшеної відсоткової ставки відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Головуючий суддя Т.Д. Лилак

судді С.О. Саванчук

Т.В. Лутак

Дата ухвалення рішення04.10.2012
Оприлюднено18.10.2012
Номер документу26443770
СудочинствоГосподарське
Сутьстягнення 4443204,84 грн., в частині стягнення 1082676,69 грн. збільшеної відсоткової ставки за кредитом та 111363,17 грн. інфляційних витрат, нарахованих на прострочені платежі зі сплати збільшеної відсоткової ставки

Судовий реєстр по справі —5/052-11/18-12/26

Постанова від 12.02.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Шевчук C. Р.

Ухвала від 21.01.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Шевчук C. Р.

Постанова від 03.12.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Зеленін В.О.

Рішення від 04.10.2012

Господарське

Господарський суд Київської області

Лилак Т.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні