Постанова

від 09.10.2012 по справі 5011-51/3757-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2012 № 5011-51/3757-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Суліма В.В.

За участю представників:

Від позивача: Попружко О.В. - арбітражний керуючий

Від відповідача: Коржак М.В. - представник

розглянувши апеляційну скаргу матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК «Придеснянський» на рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2012 у справі 5011-51/3757-2012 (суддя - Пригунова А.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК «Придеснянський»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Окант-Україна»

про стягнення 163 541,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МПК «Придеснянський» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Окант-Україна» про стягнення 163 541,10 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.06.2012 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду міста Києва позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 08.06.2012 по справі № 5011-51/3757-2012 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та неправильного вирішення спору, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

У свої апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що у зв'язку з відкриттям ліквідаційної процедури позивача настала істотна зміна обставини, що на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання договору та стягнення авансового платежу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2012 справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 31.07.2012.

05.07.2012 від представника відповідача через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2012 у справі № 5011-51/3757-2012 без змін.

31.07.2012 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням судді-доповідача на лікарняному.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 5011-51/3757-2012 від 06.08.2012 у зв'язку з перебуванням суддів Авдєєва П.В., Яковлєва М.Л. у відпустці, для розгляду справи № 5011-51/3757-2012 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді: Тарасенко К.В, суддів: Рєпіної Л.О., Суліма В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 розгляд справи відкладено на 09.10.2012.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

19.09.2007 між Товариством і обмеженою відповідальністю «МПК «Придеснянський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Окант-Україна» укладено Договір № 19/09/07_35-К (надалі - Договір).

Відповідно до п 1.1. Договору предметом договору є купівля-продаж промислового обладнання, яке продавець на умовах Договору зобов'язується передати у власність покупця, а також проведення монтажних та пусконалагоджувальних робіт на території вказаній покупцем, а також навчання та інструктаж персоналу покупця відповідної кваліфікації, а покупець, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити вказане обладнання та роботи в порядку та на умовах встановлених Договором.

Пунктами 2.1. та 2.3. Договору сторони погодили, що його ціна включає в себе вартість обладнання і вартість робіт та на момент укладення становить 485 716, 63 грн., що еквівалентно 68 000 Євро.

Згідно з п. 2.4.1. Договору перший авансовий платіж в розмірі 100 % від вартості обладнання, а саме - 478 573, 74 грн., що на момент укладення договору становить еквівалент 67 000,00 Євро, здійснюється позивачем протягом п'яти банківських днів з моменту підписання договору, але не пізніше 26.09.2007 р.

У відповідності до п. 4.1. Договору передача обладнання позивачу здійснюється не пізніше п'яти робочих днів з моменту повної оплати позивачем вартості обладнання у відповідності до п. 2.4. договору.

Відповідно до п. 8.4. Договору якщо продавець протягом десяти робочих днів з моменту здійснення позивачем авансового платежу не поставить обладнання, позивач має право вимагати розірвання договору в односторонньому порядку, а відповідач - зобов'язаний здійснити повернення всіх грошових коштів, отриманих від позивача протягом 30 банківських днів після отримання письмового повідомлення позивача про розірвання договору.

Договір, відповідно до п. 10.8. вступає в силу з моменту його підписання та діє до виконання сторонами обов'язків у повному обсязі.

Як правильно зазначено в рішенні суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «МПК «Придеснянський» перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Окант-Україна» грошові кошти у розмірі 281 602,16 грн. за Договором № 19/09/07_35-К від 19.09.2007, що підтверджується платіжними дорученнями № 1913 від 25.10.2007, № 1925 від 30.10.2007, № 206 від 11.02.2008, № 208 від 12.02.2008, № 274 від 25.02.2008 та № 332 від 27.02.2008.

01.10.2009 сторони уклали додаткову угоду до договору № 19/09/07_35-К від 19.09.2007, у якій зазначається, що станом на день її укладення сума передоплати позивача за обладнання становить 197 109, 23 грн., що становить еквівалент 26 129, 96 євро.

Згідно з п. 2 додаткової угоди 01.10.2009 за ініціативою позивача, відповідач погодився прийняти в рахунок суми передплати обладнання вартістю 33 568, 13 грн., що еквівалентно 4 450, 00 Євро.

Пунктом 3 додаткової угоди 01.10.2009 визначено, що сума передплати за договором № 19/09/07_35-К від 19.09.2007 з моменту підписання додаткової угоди становить 163 541, 10 грн. та 21 679, 96 Євро в еквіваленті.

При цьому, з матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що на виконання умов Договору № 19/09/07_35-К від 19.09.2007 відповідачем передано позивачу товар на вартістю 67 890, 77 грн. (видаткова накладна №ОУ-0029 від 26.05.2008) та 33 568,13 грн. (видаткова накладна № 54 від 01.10.2009), що в сумі становить 101 458,90 грн.

Що стосується посилань відповідача на неправомірність врахування платіжного доручення № 1913 від 25.10.2007 на суму 16 602,16 грн., колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи дійсно міститься видаткова накладна № ОУ-0000073 від 25.10.2007 на вакуум-пакувальну машину VM-16 вартістю 16 602,16 грн., яку, зі слів відповідача, було оплачено вказаним платіжним дорученням та передано позивачу, однак з наявної в матеріалах справи копії не вбачається за можливе визначити хто саме отримав вказане обладнання, оскільки підпис отримувача не містить розшифровки, а відтиск печатки не дає змоги його ідентифікувати, інших доказів передачі вказаного обладнання позивачу не надано, а тому колегія суддів приходить до висновку, що обладнання оплачене платіжним дорученням № 1913 від 25.10.2007 позивачу не передано.

Листом № 21 від 07.04.2011 відповідач пропонував Товариству з обмеженою відповідальністю «МПК «Придеснянський» розірвати Договір у зв'язку із фінансовими труднощами, на умовах неповернення авансового платежу.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2011 у справі № 5028/9/1786/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «МПК «Придеснянський» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, у зв'язку з чим господарська діяльність позивача припинилась.

20.03.2012 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 63 від 19.03.2012 про здійснення поставки обладнання, яке є предметом договору № 19/09/07_35-К від 19.09.2007 до 25.03.2012.

Крім того, 20.03.2012 позивач надіслав на адресу відповідача пропозицію про розірвання Договору № 19/09/07_35-К від 19.09.2007 на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України та повернення суми передоплати у розмірі 163 541, 10 грн.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Нормами статей 662, 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи ні позивач ні відповідач не виконали в повному обсязі зобов'язання за Договором

Відповідно до ст. 23 та 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в силу вимог яких ліквідатор з дня свого призначення пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.

У відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з нормами ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

З наведеного вбачається, що договір у разі істотної зміни обставин може бути розірваним або зміненим не лише за згодою сторін, а і на підставі рішення суду. Частиною 2 коментованої статті визначаються правила розірвання або зміни договору за рішенням суду, за умови, що сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, або щодо його розірвання. Змістом ч. 2 ст. 652 ЦК передбачається розірвання, а, у виняткових випадках (ч. 4 ст. 652 ЦК), його зміна, лише за рішенням суду. У разі розірвання та зміни договору за рішенням суду, тобто у судовому порядку, законодавець не встановлює більш жорсткий підхід до можливості розірвання договору у порівнянні із ч. 1 коментованої статті. Якщо здійснювати порівняння можливостей розірвання договору за згодою сторін і за рішенням суду, у останньому випадку, вимоги законодавця до можливості розірвання не є більш широкими за змістом. У разі розірвання або зміни договору на підставі ч. 2 ст. 652 ЦК, суд при вирішенні питання на предмет можливості задоволення вимоги заінтересованої сторони, має встановити існування одночасно чотирьох умов, які є додатковими критеріями визначення ускладнень у виконанні договору, саме: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміст названих вимог, що встановлюють вимоги до визначення укладень у виконанні, є не ширшим у порівняні із вимогами ч. 1 ст. 652 ЦК. Водночас слід мати на увазі що суб'єктом оцінки на предмет встановлення існування названих критеріїв у випадку розірвання та зміни договору за згодою сторін є самі сторони, а у випадку розірвання або зміни договору за рішення суду, відповідно суд. Визначення у детальній (диференційованій) формі умов розірвання або зміни договору за рішенням суду надано з метою визначення для суду розумних критеріїв оцінки наявності достатніх ускладнень у виконанні договору необхідних для вирішення питання про розірвання або зміни договору.

Враховуючи неможливість виконання позивачем свого зобов'язання по Договору в частині повної оплати обладнання у зв'язку з ліквідаційною процедурою та істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору колегія суддів вважає за можливе розірвати Договір № 19/09/07_35-К від 19.07.2007 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Окант-Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МПК «Придеснянський».

Частиною 3 ст. 652 передбачено, що у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

З матеріалів справи (т. 1 а.с. 82-83) вбачається, що лінія LB-250 яка є предметом спірного Договору не була доставлена з Італії, та знаходиться на складі компанії постачальника яка не є стороною у справі, а тому посилання представника відповідача на те, що відповідачем були понесені витрати по транспортуванню та зберіганню обладнання не доведено.

У свою чергу позивачем доведено та документально підтверджено факт перерахування відповідачу авансових платежів в сумі 281 602,16 грн. та отримання обладнання на загальну суму 101 458,90 грн., зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що у зв'язку з розірванням Договору № 19/09/07_35-К від 19.07.2007 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню авансовий платіж з урахуванням суми на яку було отримано обладнанням за Договором 180 143,26 грн. (281602,16 грн. - 101 458,90 грн.)

Згідно з п. 10 ч. 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2012 у справі 5011-51/3757-2012 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК «Придеснянський» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК «Придеснянський»задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2012 у справі 5011-51/3757-2012 скасувати.

3. Позов задовольнити в повному обсязі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Окант-Україна»(02090, м. Київ, вул. Володимира Сосюри, 6, ідентифікаційний код 33345850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК «Придеснянський»(15600, вул. Гастелло, 3, м. Мена, Чернігівська обл., ідентифікаційний код 31895495) 180 143 (сто вісімдесят тисяч сто сорок три) грн. 26 коп. -авансового платежу за Договором № 19/09/07_35-К від 19.07.2007, 4 343 (чотири тисячі триста сорок три) грн. 82 коп. судового збору за подання позову, 332 (триста тридцять дві) грн. 05 коп. -судового збору за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог та 2 337 (дві тисячі триста тридцять сім) грн. 93 коп. -судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видати наказ.

6. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 5011-51/3757-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Тарасенко К.В.

Судді Рєпіна Л.О.

Сулім В.В.